Інтерв'ю: Вебдизайнерка League Design Agency та ISD Group Оля Варченко | SKVOT
Skvot Mag

Не соромно запитати: чим займається вебдизайнер

Вебдизайнерка Оля Варченко — про timeless-дизайн, залежність від естетики й те, чому сайти ніколи не вимруть.

Не соромно запитати: чим займається вебдизайнер
card-photo

Женя Цаценко

Редакторка SKVOT MAG

11 серпня, 2023 Дизайн Стаття

В час стандартизованих конструкторів і соцмереж сайт — це місце, де бренд може бути справжнім собою. Коли сідаєш за розробку сайту, перед тобою буквально чистий аркуш — жодних темплейтів, правил чи заготовок. Єдине обмеження — твоя уява. 

Як на місці білого екрана зробити вебсайт, що транслює ідентичність бренду та бустить конверсії, запитали в Олі Варченко. Оля у вебдизайні 7+ років — разом із League Design Agency та ISD Group вона збирала нагороди та створювала сайти для дуже різних клієнтів: від e-commerce до хмарних технологій.

Чим вебдизайнер відрізняється від графдизайнера та UX/UI-дизайнера?

Щоб зрозуміти відмінності між цими професіями, треба розібратися, що таке дизайн. «Дизайн» означає конструювати, розробляти — це не лише про творчість або красу. Ця дисципліна знаходиться посередині між технологією та естетикою. А сам дизайнер — це problem solver, тобто людина, яка закриває потребу користувача. 

Конкретно вебдизайнер поєднує в собі маркетолога, психолога, стратега, копірайтера та дитину, яка цікавиться усім. Він створює сайти, тому відповідає за презентацію бренду й те, як клієнт сприйме його на емоційному та раціональному рівнях. А от UX/UI-дизайнер дбає про юзера, а не про бренд, — тобто працює з користувацьким досвідом, а не клієнтським.

Що стосується графічного дизайну, його має знати кожен — що UX/UI-, що веб-, що 3D-дизайнер. Композиція, типографія, колористика — це основа основ. А вебсайт (додаток, email) — лише носій.

Вебдизайнер — більше креатор чи технічний спеціаліст?

Я б не сказала, що щось переважає, — тут все 50 на 50. З технічного боку вебдизайнер створює функціональний сайт і будує безперешкодний флоу клієнта. А ще працює з бренд-стратегією.

Інші 50% займає креатив — він формує естетичний параметр. Естетика важлива — якби нас задовольняв лише комфорт, на стіні за мною не було б графіті. Люди нераціональні — деколи вони обирають незручне, але красиве, просто тому, що воно красиве. Нам має бути класно емоційно — ми хочемо отримувати задоволення від усього, що купуємо, робимо, бачимо та чого торкаємось. І від вебсайтів зокрема. 

 

В час, коли майже все відбувається в соцмережах, навіщо компаніям вебсайти?

Соцмережі — хороша платформа для невеликого бізнесу, який лише починає. Але цей інструмент має недоліки. В інстаграмі (фейсбуці, тіктоці) ти не зможеш показати свою ідентичність. Бо все, що є в соцмережах, — це шаблони. Там не створиш кастомного користувацького досвіду.

В соцмережах бренд конкурує за увагу юзера з усіма зареєстрованими профілями (і всіма типами контенту — від особистих постів до реклами), а не лише з бізнесами зі своєї ніші. Тож в інстаграмі важко виділитись на фоні конкурентів і залучити клієнтів. Плюс інстаграм не зробить бізнес першим у пошуковій видачі та не дасть детальної бізнес-аналітики. А ще він не закриє весь процес купівлі — коли юзер купує товар в режимі e-commerce, його все одно редиректить на сайт (а це додатковий степ, на якому користувач може злитися).

Сайт же дозволяє бренду виділитись на ринку завдяки пошуковій оптимізації та викликати довіру в клієнта. Варто пам’ятати, що бізнесу потрібні не лише продажі. Важливі також репутація, аналітика, ідентичність. Цього не дасть жодна соцмережа — але дасть сайт.

Що вебдизайнеру важливо дізнатися про клієнта та його нішу, перш ніж братися за сайт?

Перш ніж братися за вебсайт, дизайнеру потрібно детально дослідити бізнес, авдиторію (в ідеалі — поспілкуватись із нею) і те, що відбувається на ринку. Проаналізувати, яких конкурентів має бізнес та як йому зайняти вільну нішу. А ще важливо зрозуміти, для чого бізнесу сайт в принципі. Можливо, він просто хоче представити себе в інтернеті. А може, він хоче продавати товари чи знайти нових клієнтів. Розуміння бізнес-цілей допоможе створити правильний дизайн і функціонал сайту. 

Скільки часу вебдизайнер витрачає на діскавері, залежить від розміру проєкту. Зазвичай цей етап займає від кількох днів до кількох тижнів.

В чому різниця між дизайном і редизайном сайту?

Дизайн і редизайн вимагають різних підходів. Коли створюєш сайт з нуля, ти сам досліджуєш ринок та авдиторію. Якщо це редизайн, ці дані вже існують: є результати A/B-тестування, аналітика, інсайти про сильні та слабкі сторони UX. Ти перевіряєш вже зібрану інформацію, а не робиш власне дослідження.

Плюс редизайн роблять лише з однією метою — підняти конверсію, тобто залучити більше користувачів на сайт. І зробити так, щоб вони не просто приходили, але й залишалися на сайті та робили ключову дію: реєструвалися, купували, консультувалися, etc.

Та в обох випадках вебдизайнер приділяє увагу ідентичності бренду, користувацькому досвіду й функціоналу. І незалежно від типу проєкту дизайнер аналізує ринок, потреби авдиторії та бізнес-цілі.

Є ніші з усталеними стандартами вебдизайну (коли ми думаємо про сайти банків, уявляємо схожі картинки). А є ніші, де стандартів немає зовсім. З чим легше?

Легше і вигідніше працювати там, де стандарти вебдизайну вже встановлені — там отримуєш готові каркаси та шаблони. Але якщо захочеш створити щось нове (наприклад, у сфері e-commerce), авдиторія сприйме це негативно. Їй не захочеться перевчатися, якщо вона вже звикла до певного стандарту. Хоча бувають винятки: Airbnb постійно формує нові патерни у вебдизайні, і вони приживаються. Коли компанія з’явилась, в неї ще не було конкурентів і вона настільки потужно зайняла нішу, що може дозволити собі експерименти.

Та все ж цікавіше працювати там, де стандартів ще немає, — наприклад, зараз це ніша ШІ та технологічні стартапи. Так, тут тобі не буде на що спертися і доведеться самому формувати патерни, але це дає простір для експериментів. Щоб створити щось нове — дизайн, структуру, функціонал, — треба буде дивитися далеко за межі відомого. А провести хороше дослідження допоможе доступ до авдиторії. Вона підкаже, що їй цікаво, а що — ні. 

Такий доступ є не завжди — наприклад, коли я працювала над сайтом подкасту, в мене його не було. Тому я проаналізувала конкурентів, провела кабінетний рисерч авдиторії, опитала тіммейтів і друзів про їхній досвід взаємодії з подкастами та врахувала бачення клієнта. На цій інформації вже можна будувати функціонал і структуру сайту. 

Дизайн сайту подкасту HARD STOP. Джерело: behance.net

Як сайт може зіпсувати враження про продукт, зрозуміло — всі бачили сторінки з поганими анімаціями й текстом, що вилазить за межі інтерфейсу. А чи може сайт покращити сприйняття продукту?

Пряме призначення сайту — формувати репутацію бізнесу, відокремлювати його від конкурентів і залучати саме ту авдиторію, яку бренд вважає своєю. Я не кажу, що тільки сайт може врятувати бізнес — тут також важливі стратегія, менеджмент, те, як компанія розпоряджається своїм бюджетом. Але якщо інші складові не провисають, сайт може зсунути бізнес із мертвої точки. 

Наприклад, сайт Apple дуже впливає на популярність продуктів бренду. Там вони презентують нові девайси, викладають анонси, презентації, тизери — і так створюють попит та очікування серед авдиторії. Потужний візуальний контент (анімації, відео) показує можливості продуктів, а мінімалістичний та елегантний дизайн підкреслює цінності та філософію компанії. Все це працює на позитивний імідж бренду і, відповідно, зростання його вартості.

Це правда, що сайт-експіріенс — завжди краще, ніж просто сайт?

Сайти-експіріенси формують сприйняття бренду, але не продають. Це інтерактивні (або взаємодійні) сайти, що виходять за межі стандартів вебдизайну, — саме вони зазвичай потрапляють у рейтинги найкреативніших (awwwards, Webby Awards, CSSDA). Вони класні тим, що розширюють набір патернів і дають нам новий, поглиблений досвід взаємодії з контентом. 

Але сайти-експіріенси потрібні десь 20% бізнесів — тим, що працюють у сферах технологій, краси та фешену. Іншим краще робити зрозуміло і зручно. Користувач хоче заходити на сайт і розв’язувати свою проблему не замислюючись — для цього й існує UX. Вебсайт має надавати юзеру інформацію про бізнес, контактні дані, освітні матеріали, майданчик для купівлі продуктів тощо. 

Звісно, деякі сайти-експіріенси дуже круті, але вони настільки важкі, що мій ноутбук їх не вивозить. А якщо сайт довго завантажується, я його закриваю. В діджитал-просторі ми приймаємо рішення за секунду — мало хто чекатиме, коли підвантажиться сторінка.

Чого юзер хоче від сайту завжди — незалежно від того, це онлайн-магазин електроніки чи вебсторінка дитячого гуртка?

Вебасайт має виглядати й звучати так, ніби хтось швидко та зрозуміло пояснює тобі, про що його продукт. Бо сайт — це той самий фаундер, який виступає з elevator pitch перед інвесторами. 

Все найважливіше (лого, опис, тип продукту) має бути на першому екрані — щоб людина, зайшовши на сайт, зрозуміла все одразу. Головне повідомлення, яке юзер має побачити на сайті, — це те, ким він стане, коли скористається продуктом. Тож перед стартом роботи вебдизайнер має врахувати такі питання користувача:

  • про що сайт
  • чи може розв’язати проблему (корисний чи ні)
  • як її розв’яже (через які механіки та підходи)
  • що саме зробити на сайті, аби розв’язати проблему
  • — чи довіряю я людям, які продають цей товар або послугу

Також на сайті важливо підсвітити:

#1. Хто вже має продукт і те, як люди ним користуються. Додати відгуки, посилання на реальні твіти. Якщо продукт новий, можна показати, що ним цікавляться окремі люди (інфлюенсери). Або ж що на сторінку бренду вже підписалися 10–20k людей, які чекають на вихід продукту.

#2. Не фічі, а кейси. Просто описати фічу — не найкраща ідея. Ефективніше показати конкретні ситуації, в яких вона може бути використана.

#3. Що компанії можна довіряти. Для цього варто додати на сайт щось людське, щире. Наприклад, розповісти про команду — і показати атмосферу, вайб цього бізнесу. Відгуки, огляди, рейтинги теж допомагають формувати довіру — тож варто подбати про швидкі переходи на апстор, ютуб та інші ресурси, де є оцінка продукту.

На помилках вчаться, але яких факапів вебдизайнеру краще уникнути?

Для дизайнера, який тільки набирається досвіду, всі можливі факапи — актуальні. Наприклад, недостатній аналіз користувачів, відсутність дослідження, зайві дизайн-елементи, неуважність до деталей і технічного завдання. Але найбільш розповсюджена помилка дизайнера на початку його кар’єри — страх білого аркуша. Я довго йшла до усвідомлення, що не зможу згенерувати готовий концепт із першої спроби. Якщо ти працюєш без ітерацій, то просто витрачаєш час і не отримуєш результату. 

Щоб розв’язати проблему з білим аркушем, можна повністю скопіювати свій референс. Так ти зрушиш із мертвої точки та почнеш розганятися — перший варіант вже є, а другий робити вже не так страшно.

Років 15 тому вебдизайн часто був крінжовий, а зараз це рідкість. Чи можуть ugly-сайти стати трендом у сфері, як ностальгія за 2000-ми? І які тренди є загалом?

Тренди — це дуже короткочасна історія, що популярна тільки в певний період. Трендовий сайт живе стільки, скільки сам тренд актуальний в інших сферах: фешені, технологіях, суспільстві загалом. 

Ugly beauty у вебдизайні — це тренд, що базується на іронії, ексцентричності, гуморі та найкраще підходить креативним брендам і артпроєктам. На такий сайт прикольно подивитись, бо це щось артхаусне та альтернативне, але навряд чи ти будеш використовувати його постійно.

Тренд, який існуватиме завжди, — це timeless-дизайн. Такі сайти не мають терміну придатності — вони універсальні, зрозумілі, прості й чисті. Timeless-дизайн не використовує надто багато декоративних елементів і фантазійних стилізацій. Він виносить контент на перший план і фокусується на функціональності, легкості використання, базових шрифтах і кольорах.

 

Що зробить вхід у професію вебдизайнера легшим?

Починати у сфері вебдизайну треба з трьох речей:

#1. Хобі. Ти не зможеш земпатувати авдиторії бізнесу, якщо не знаєш нічого, крім дизайну. Тому важливо, щоб дизайнер цікавився чимось іще — і бачив та пробував різне.

#2. Графічний дизайн. Це база, без якої будь-який дизайн даватиметься складно. Важливо зрозуміти, як працює композиція, колористика й типографія. Розібратись, як створити постер, візитку, бланк — а не лише сайт. 

#3. Курси. Я вчилася вебдизайну сама, і це зайняло в мене багато часу та нервів. Краще одразу піти до досвідченої людини, яка допоможе в навчанні, — вона дасть пораду та витягне тебе, якщо ти на чомусь застрягнеш.

Де вебдизайнерам платять більше — на фрилансі, в агенції чи продукті?

Все залежить від усього: навичок, ніші, країни, клієнта і його ставлення до вебсайтів. В агенції вебдизайнер отримуватиме стабільну зарплату, але найчастіше вона буде меншою порівняно з продуктом. На фрилансі оплата може бути дуже різною — важливо, як ти сам оцінюєш свою роботу і скільки береш проєктів. Але врахуй, що тут доведеться самому закривати комунікацію та пошук клієнтів.