Якщо вірити офіційному сайту Marvel Comics (а ми віримо), персонажа Дедпула намалювали в тисячі коміксах. З першої появи на сторінках серії New Mutant #98 у 1991 році він пройшов шлях трансформації з другорядного поганця до найхаризматичнішого антигероя кіновсесвіту Marvel (сорі, Локі).
До виходу «Джокера» у 2019 обидві частини «Дедпула» тримали найвищі позиції серед найкасовіших фільмів з дорослим рейтингом R — понад $780 млн.
Кінофраншиза зробила Дедпула тим, ким ми знаємо його сьогодні. Втім, саме в коміксах зароджувалася історія персонажа зі зламом четвертої стіни, складними дилемами та нетиповою для супергероя поведінкою.
Дебют Дедпула
Наприкінці 1990 року письменник Фабіан Ніцієза та художник Роб Лайфелд доєдналися до команди коміксу New Mutants, щоб створити три фінальних випуски серії. Тут вперше виходить Дедпул з впізнаваним сарказмом.
Протягом двох років після дебюту Дедпул періодично гостював у різних коміксах типу The Avengers чи Daredevil. Зрештою в 1993 році він отримав власну мінісерію під назвою The Circle Chase. Через рік вийшла і друга мінісерія, автор якої, Марк Вейд, був уже не в захваті від антигероя:
«Чесно кажучи, якби я знав, що Дедпул буде настільки відмороженим, коли згодився писати мінісеріал, я б відмовився. Той, хто не розплачується за свої злочини, становить для мене проблему».
Обкладинки до серії The Circle Chase з Дедпулом
Втім, читачі не розділяли невдоволення Вейда. Фанатам коміксів Дедпул сподобався, тому в 1997 видавництво вирішило присвятити йому ще одну повноцінну серію.
Перші автори персонажа зізнавалися, що деякі особливості Дедпула запозичені від інших героїв. Найочевидніша схожість вбачається із суперлиходієм Дезстроуком від видавництва-конкурента DC. Фабіан Ніцієза навіть залишив омаж в імені Дедпула: Вейд Вілсон перегукується зі Слейдом Вілсоном — імʼям Дезстроука.
Дедпул та Дезстроук. Джерело: CBR
Дедпул також запозичив говірливість у Людини-Павука, регенерацію тіла в Росомахи, а пристрасть до катан — від Очей Змії. Іронічно, як один із найбільш постмодерних персонажів сучасних кінокоміксів фактично скроєний з інших супергероїв. Його інтертекстуальність виступає однією з характеристик самого Дедпула, який любить посилатися на інші образи з попкультури: від американських президентів — до фільмів та музичних треків.
Фішки Дедпула
На будь-якій сторінці з біографією Вейда Вілсона вам обовʼязково вкажуть на його характеристику антигероя. Не варто плутати з лиходієм, адже антигерой, попри негативні риси, все одно залишається протагоністом історії. Прикладів антигероя достатньо в міфології (Локі, Пан), літературі (Дон Кіхот, Гобсек), кінематографі (Джанго вільний, Волтер Вайт) та відеоіграх (будь-який персонаж із серії GTA).
Обкладинки до коміксів про Дедпула
Антигерой не переслідує благородні цілі. Натомість у виконанні свого завдання він може порушувати правила. Тобто антигерой може стояти на варті справедливості, але робити це виключно через егоїстичні або корисливі цілі.
Дедпул — сучасний варіант архаїчного трикстера. Він порушує загальноприйняту мораль, часто нехтує межею між добром та злом — і так утворює нову норму.
Наприклад, у сторітелінгу Дедпула часто використовують прийом руйнування четвертої стіни. У першій частині навіть був жарт на цю тему — якщо руйнувати четверту стіну під час руйнування четвертої стіни, то виходить 16 стін. Безперечно, Дедпул зможе зламати кожну з них.
У коміксах автори встановлюють окремий звʼязок із читачем через «маленькі жовті коробочки» — прямокутники з думками Дедпула, в яких часто зустрічаємо дотепні репліки, відсилання до попкультури або самоіронічні меседжі.
Було б гріховно повторити помилку творців першої частини «Дедпула» і не віддати належне любові персонажа до мексиканської кухні. Чімічанга, тобто добре просмажене буріто, займає розум Дедпула цілодобово — він любить промовляти це слово, їсти цю страву та просто про неї думати. Автор персонажа Ніцієза приписав Дедпулу любов до чімічанги як внутрішній жарт між ним та іншим творцем коміксів Марком Грюнвальдом.
Цей жарт зайшов настільки далеко, що фанати розчарувалися посереднім обігруванням одержимості Дедпула чімічангою одним лише рядком: Time to make the chimi-f***ing-changas.
Від мертвих героїв — до мертвих президентів
Через любов Дедпула до попкультури (йому б сподобалось у Skvot) персонаж часто реагував на знакові події США та світу коміксів. Однією з ключових серій, яка обігрує постмодерністські приколи персонажа, є Deadpool Killogy, що складається з трьох частин: «Дедпул вбиває всесвіт Marvel», «Дедпул вбилюстрований» та «Дедпул вбиває Дедпула» — страшно кривава, але ідейно незвична історія. У цій трилогії Дедпул перебуває в мультивсесвіті й через власне божевілля доходить висновку, що має всіх почергово вбивати.
Обкладинки до Deadpool Killogy
Спочатку він береться за супергероїв з Фантастичної Четвірки, потім — за Людей Ікс, згодом — за Месників. Далі Дедпул розуміє, що має вбити персонажів найвідоміших літературних творів, тому розправляється з Мобі Діком, Шерлоком Голмсом, Піноккіо, Томом Соєром, Графом Дракулою та всіма героїнями «Маленьких жінок». Зрештою ця деконструкція набуває більших масштабів, коли антигерой розуміє, що має знищити всі варіанти самого себе.
Цю постмодерністську серію точно б зацінили Дерріда з Делезом. Потяг Дедпула до руйнації встановлених канонів (як сучасних, так і класичних) та зрештою знаходження себе через аутоагресію виводять Вейда Вілсона на складніший рівень як антигероя.
Після недавнього замаху на колишнього президента США Дональда Трампа серія Dead Presidents стала ще актуальнішою. Один із колишніх членів організації «Щ.И.Т» у своєму бажанні врятувати сучасну Америку воскрешає всіх колишніх президентів — від Джорджа Вашингтона до Рональда Рейгана. Втім, попередні очільники держави обʼєднуються для її знищення.
У цих коміксах самокритичний погляд на політичне минуле країни дає змогу подивитися на її майбутнє. Хоч серія випущена у 2013 році, за президентства Барака Обами, автори вгледіли проблеми, які сунуть на країну — у вигляді популістичної перуки, яка шукає велич власної країни в минулому. Таку оптику історично-політичного ревізіонізму нечасто зустрінеш у сучасній культурі.
Дедпул у країні Marvel
Дедпул перетнувся з незмірною кількістю героїв, геройок, лиходіїв та лиходійок у світі Marvel. Проте окремий звʼязок у нього утворився з героями серії X-Men.
Офіційно Дедпул не є частиною Людей Ікс (принаймні згідно з коміксами). В обох частинах кінофраншизи Колос та Надзвукова Боєголовка постійно вербують Дедпула до лав цієї команди. Є натяки на те, що у третій серії він все ж доєднається до Людей Ікс.
Через хаос з авторськими правами на персонажів довгий час складно було вписати Дедпула і до інших суперкоманд. У 2019 році Disney поглинули компанію 20th Century Fox. Разом з тим її дочірня компанія Marvel Entertainment отримала права на персонажів X-Men та Фантастичної Четвірки.
Чотири роки потому Кевін Файгі, голова Marvel Studios, повідомив, що майбутній фільм «Дедпул і Росомаха» стане першою стрічкою супергеройського кіновсесвіту з рейтингом R:
«Я думаю, що в минулому ми ходили по лезу, але мені подобається те, як ми охоплюємо різні жанри та підходи. Я думаю, що це наша перша стрічка з рейтингом R, але це третій фільм з Дедпулом із рейтингом R. Він привертає велику увагу, тому ми хотіли залишитися вірними тому, що Раян Рейнольдс створив в останніх фільмах, і ми не збираємося від цього відмовлятися».
Як кінематограф змінив Дедпула
Більшість шанувальників познайомилися з Вейдом Вілсоном саме з виходом першої частини франшизи у 2016 році.
Якщо вбити в собі сноба, то на екрані Дедпул зображений автентично та привабливо. Але якщо прискіпуватися до деталей, вилізає чимало неточностей з коміксами. Наприклад, у кінофраншизі присутня значно комедійніша динаміка стосунків Дедпула з його сусідкою Сліпою Ел, або двох антагоністів коміксу органічно поєднали в одного злодія Аякса в першій частині.
Більше запитань виникає до персонажки Ванесси — коханої Дедпула. У фільмі вона постає ледь не в ангельському образі у виконанні Морени Баккарін. Версія Ванесси з коміксів наділена суперздібностями копіювати силу інших мутантів та має псевдонім Copycat. Після першої частини кінофраншизи чимало фанатів сподівалися побачити розкриття її здібностей у сиквелі. Натомість у другій частині героїня Морени Баккарін помирає менш ніж за 20 хвилин фільму. Вся надія — на воскресіння у триквелі.
Раян Рейнольдс — ідеальний Дедпул
Те, як канадський актор Раян Рейнольдс влучно втілив на екрані канадського супергероя Дедпула, цілком заслуговує на звання «роль життя». Рейнольдс дізнався про персонажа через згадку про себе в одному з випусків. Це був перший комікс із серії, який коли-небудь потрапляв до рук актора і в якому Дедпул стверджував, що його обличчя схоже на поєднання лиця Раяна Рейнольдса та собаки породи шарпей.
Вперше Раян перевтілився в образ Вейда Вілсона у фільмі «Люди-Х: Росомаха» у 2009 році. Це була одна з найневдаліших екранізацій коміксів за історію кінематографа. Творці фільму буквально зашили рот Дедпулу, який знаменитий саме своїм стабільним патяканням.
Раяну пообіцяли повноцінну франшизу про героя ще у 2004 році, тому відтоді він активно розробляв персонажа та кіно про нього. Втім, фільм «Люди-Х: Росомаха» відкинув цю ідею в далеку шухляду до 2016 року.
Дедпул — це квінтесенція всіх саркастичних та норовливих персонажів Раяна Рейнольдса, тому після контракту з Marvel треба підіймати ставки. Задля цього Дедпул включається у метаверс, зустрічає Росомаху та жартує про заборони Кевіна Файгі — саме так нам промотують третю частину пригод антигероя. Але що буде насправді — дізнаємось 25 липня.