Skvot

Mag

Skvot Mag
Курси за темою:

Не соромно запитати: чим займається графічний дизайнер

Senior-графдизайнерка Bickerstaff.420 Віка Москофіді — про джерела трендів, грамотне портфоліо та вміння пояснювати свої роботи.
card-photo
card-photo
Аня
Сідельникова

Автор у SKVOT

31 серпня, 2022 / Дизайн / Стаття

Якщо ти новачок у графічному дизайні, в тебе купа питань. З чого зібрати портфоліо, якщо його нема з чого збирати? Шукати свій стиль чи триматися трендів? Чи можна розраховувати, що тебе без досвіду візьмуть на роботу до відомої агенції? Як оцінювати свою роботу?

І нам не соромно про все це спитати у Віки Москофіді, яка за 5 років пройшла шлях від стажерки в мережевій агенції до старшої графдизайнерки в Bickerstaff.385 і вже отримала найпрестижніші дизайнерські нагороди — Gold Young Lions Design, Bronze Epica Awards, Golden Drum, Red Dot.

Я непогано малюю та знаюся на архітектурі. Це допоможе мені стартанути у графічному дизайні?

Художній або архітектурний бекграунд — це завжди плюс. Бо в тебе вже є базове художнє бачення, ти розумієш, де світло та тінь, відчуваєш форму, вмієш працювати з композицією, масами, формами. Це не зовсім те саме, що графічний дизайн, але хороший бекграунд для старту.

Проте все це не є обов'язковим. До прикладу, я навчалась у художньому коледжі, але не можу сказати, що маю крутий скіл малювання — в мене завжди були трійки з натяжкою.

Що в такому випадку обов'язково для старту?

Базове для професії будь-якого дизайнера (не тільки графічного) — вміння думати й досліджувати. Не важливо, проєктуєш ти сайт, айдентику чи інтер'єр, перше, що ти маєш зробити, — дослідити.

Основна робота дизайнера — в голові: як ти придумуєш ідеї, як формуєш свій світогляд, якими сенсами його наповнюєш. А вже потім підключаються інші скіли: як ти малюєш, як обираєш шрифти, як поєднуєш прийоми.

Якщо основна робота — в голові, треба вміти пояснювати свої ідеї іншим. Це ж важливий скіл?

Залежить від того, в який бік хочеться розвиватись.

Деяким дизайнерам подобається працювати в агенції, продукті — і вміння пояснювати свої ідеї їм потрібно більше для роботи з командою. Коли ти приносиш ідеї на рев'ю креативному директору, треба навчитись їх йому продавати. Чим краще презентуєш (пояснюєш) свою концепцію, тим вище вірогідність, що її буде прийнято — і реалізовано.

А є дизайнери, які прагнуть працювати соло — не хочуть бути «дизайнером з Bickerstaff» чи «дизайнером з Fedoriv». І для них мегаважливо презентувати ідеї замовнику. Якщо прагнеш, щоб люди приходили до тебе через твій світогляд, а не тому що ти колись десь працював, — пояснюй їм свої концепції.

Ніхто не вміє презентувати від народження. На початку це завжди страшно, незручно. Ти мнешся, виглядаєш як ідіот, не знаєш, як щось сказати й чи варто жартувати. Перед тобою може сидіти клієнт з кам'яним обличчям, і ти не розумієш: йому все ж таки подобається — чи краще просто зараз зібрати всі свої пасочки та вийти з кімнати.

Які ще якості важливо мати дизайнеру? 

Перше — це швидкість у роботі. Тобі рідко дають на проєкт місяці — часто буде одразу кілька паралельних задач, і всі потрібні на завтра.

Часто замовник приходить з чіткими термінами — наприклад, «зробити айдентику за 3 тижні». І, щоби результат був якісним, на дослідження краще витратити більше часу, а на фактичну реалізацію — менше. Тож чим швидше згодом зможеш намалювати концепт або картинки в презентацію, тим більше часу даси собі на пошук ідей.

Друге — це незаангажованість, незашореність, здатність використовувати нові інструменти, розбиратись із новими темами. Наприклад, для якоїсь айдентики буде круто не просто намалювати буковки й додати графічні елементи, а ще й залучити штучний інтелект або VR/AR. Цей потяг до нового, бажання розвиватись, не робити в кожному проєкті одне й те саме — дуже важливий скіл.

 

Що в графдизайні важливіше: композиція, форма чи колір? 

Особисто для мене найважливіше — думка, яку закладаєш в роботу і потім висловлюєш за допомогою форми та кольору. Концепція — це основа основ.

А все інше — влучний підбір кольору, форми, композиції — це те, що приходить з досвідом. Скоріше за все, ти не зробиш класну композицію з першого разу. Тільки коли зробиш 100, починаєш відчувати, як воно працює. На якомусь етапі ти вже робитимеш все не замислюючись, інтуїтивно.

Кажуть, Illustrator — головний інструмент графдизайнера. Це так? Чи Photoshop важливіший?

Для базових задач Illustrator — універсальний інструмент. При цьому дуже багато моїх друзів працюють у Figma, бо там швидше і зручніше робити макети. Якщо створюєш логотипи та працюєш з літерами, краще використовувати Glyphs.

У Photoshop треба вміти робити базові штуки: вирізати об'єкти, працювати з масками. Вмієш це — і вже можеш створити колаж і забацати постер. Але Photoshop — трохи як старий дід. Там купа всього напхано: ефектів, прийомів. Зазвичай його більше люблять артдиректори, а Illustrator — графдизайнери.

Всі кажуть про навчене око. Але я ж можу навчитись чогось посереднього чи неактуального. Як «навчити око» правильно?

Підписуєшся в інстаграмі та пінтересті на відомі студії, дизайнерів цих студій, дивишся, кого фоловлять вони. Спрацьовують алгоритми соцмереж — якісної візуальної інформації стає більше, твій смак стає кращим. Але треба розуміти, що умовний Pentagram не завжди робить круті проєкти — навіть в них є посередні роботи.

На початку важливо навіть не дивитись віжуали, а розуміти, що за ними стоїть. Читати описи на сайтах агенцій, за кожною картинкою шукати історію її створення. Тоді почнеш розуміти: це рішення круте не просто через поєднання кольорів і класні шрифти, а тому що там є цікава думка. Коли шукаєш зв'язок між ідеєю та формою, дійсно вчишся.

Далі можна копати глибше, фокусуватися на країнах. Наприклад, Берлін та Нідерланди — осередок найпрогресивнішого дизайну. Але варто доїхати до Африки, Азії — і там зовсім інша візуальна мова. До того ж до певних місць не добралася модна дизайнерська рука, яка все переробила по-своєму, — і там можуть траплятись унікальні знахідки.

І, до речі, про Україну. Мені б дуже хотілося, щоб ми позбавлялись комплексу меншовартості. Щоб не прагнули робити ще один Pentagram, а шукали свою історію, свою естетику — в нас велика недосліджена культурна спадщина, з якою можна працювати й розвивати. Мені здається, це може вийти яскраво.

Якщо хочеться почати формувати візуальний смак, я б радила зафоловити:

  • #1. HORT — це одна з топових студій, за рівнем клієнтів та проєктів
  • #2. DIA Studio — в них дуже крута кінетична типографіка
  • #3. COLLINS — крута студія з більш «класичним» підходом, вони радше про нагороди й комерцію
  • #4. STUDIO DUMBAR — тут роблять топовий моушн
  • #5. The Rodina — авторський дизайн на межі з артом, їхні роботи та експерименти дуже цікаво розглядати
  •  

Взагалі хороший дизайнер — той, що робить по-своєму чи в тренді (але без плагіату)?

Важливо розуміти, для чого використовуєш тренди. Тренди — це зріз масової візуальної культури, і вони швидкоплинні. Умовно, сьогодні модно робити глітч, а завтра це вже моветон.

Наприклад, стиль фестивалю, який триватиме 2–3 дні, можна зробити за трендами. Але формувати айдентику великого бренду чи довгострокової кампанії на трендах — не дуже вдала ідея. Бо система, яку ти вибудовуєш, має бути актуальною і через пів року, і через 2–3 роки.

Найактуальніші тренди треба шукати у фешн-індустрії. Спочатку щось з’являється, наприклад, в Balenciaga — а потім так чи інакше трансформується у графіку, веб, відео. Покійний Вірджил Абло був геніальним митцем — трендовими ставали його підхід, стиль, спосіб візуалізувати свою думку в колекціях.

Є думка, що дизайнер не може мати свого стилю. Але це залежить від того, який шлях обираєш. Можна розвивати своє бачення та стилістику з характерними рисами. А якщо відчуваєш, що тебе це обмежує і стає нудно, варто для кожного нового проєкту шукати нові підходи. Власне, цей пошук може стати твоїм стилем.

Але якщо ти в дизайні певний час, в тебе так чи інакше формується власна візуальна мова. Якщо подивишся на все, що зробив за 5 років, знайдеш характерні риси. Твоєю фішкою може бути типографіка — вона кожного разу різна, але тобі вдаються класні типографічні системи. Або ти робиш нестандартні колористичні поєднання — це теж характерна ознака твоєї візуальної мови.

Я зараз багато розмірковую, яка моя фішка, — і розумію, що досі перебуваю в пошуку власної візуальної мови. Цікаво порівнювати ранні роботи й ті, що роблю зараз:

Особисті проєкти Віки: колаж, зроблений у 2016 (ліворуч), завдання, зроблене на інтенсиві з розвитку візуальної мови у 2022 (праворуч)

Мені дуже подобається певна знана агенція. Що мені як джуну зробити, щоб вони мене взяли? 

Класно, коли в тебе є портфоліо. Я на початку кар’єри ходила на різні курси з дизайну і виконувала там цікаві завдання — і 99% мого портфоліо складалося з них. Для старту треба мати портфоліо хоча б на пʼять картинок.

Якщо ти джун, ніхто не чекає від тебе фестивальних айдентик. Але ти маєш показати свої найсильніші сторони: що вмієш найкраще, що любиш найбільше, з чим експериментуєш. Якщо робиш ілюстрації, покажи їх. Якщо придумав серію постерів на соціальну тему (і в них закладена якась ідея), також покажи. Це твоя суперсила.

Один з цінних скілів для графічного дизайнера — вміння працювати з типографікою. Якщо тобі це вдається — супер.

Дуже важливо хотіти працювати. Але навіть якщо ти чітко транслюєш це бажання, тебе можуть не взяти — і це не смертельно. Це просто значить, що або не час, або не твоє місце. Але стукатись все одно потрібно: писати на пошту та в директ, не соромитись нагадувати про себе. Якщо тебе не візьмуть в перші сто місць, візьмуть у сто перше.

Коли робиш тестове для агенції, варто зробити щось в її стилі чи навпаки — продемонструвати свій стиль?

Особисто мені ближче не мімікрувати й не ставати ще одним ноунеймом у великій агенції, а бути собою. Якщо в тебе супер-пупер підхід і ти робиш нестандартну візуальну історію, варто робити у своєму стилі.

Але якщо дуже хочеш кудись потрапити, маєш продемонструвати рішення, яке підходить агенції.

Не забувай прислухатися до себе. Вже на етапі тестового може стати зрозуміло — це місце взагалі про тебе чи ні. Якщо так, то все ляже. Якщо ні, шукай інше, де оцінять твій талант і підхід.

Які завдання зазвичай отримують джуни у перші пів року? Яким, наприклад, було твоє перше завдання?

Першим тестовим завданням для стажування у BBDO було зібрати реалістичний колаж у Photoshop: гори, слон, у слона з голови росте дерево, з дерева вилітають пташки, а це дерево пиляє мужик бензопилою. І я зробила все це настільки погано, що мені досі здається, що мене взяли на стажування з жалості.

Коли я вже прийшла на стажування, робила картинки для SMM і веббанери за гайдлайном — тобі дають фото, логотип і лінію, на якій щось написано, а ти все це збираєш. Не складно, але й не цікаво.

Але мені суперпощастило. На той момент (це був початок 2018 року) Head of Design у BBDO була Маша Тєтєріна  — і вона скидала мені цікаві посилання, вчила прикладних речей, давала мені класні задачі, які не стосувались роботи агенції (типу зробити картинку для внутрішньої тусовочки). Мене розвивали саме такі завдання.

В цілому на джунів скидають допоміжну роботу — і це нормально, якщо проєкт класний і тобі подобається. Наприклад, тебе просять вирізати всі логотипи та пофарбувати їх у білий колір. А потім бачиш фінальний проєкт і думаєш: «О, а я тут логотипи повирізав і пофарбував у білий колір! Я — частина чогось цікавого». Це стимулює швидше переходити на інший рівень.

Графічні дизайнери загалом нормально заробляють? Якою може бути моя зарплата як джуна?

В топових агенціях графічні дизайнери з досвідом отримують $1–2 тис. Плюс фриланс-проєкти, на яких можна заробляти щось додатково.

Але джун не зможе заробляти такі гроші одразу — і навіть через рік не буде. Я не знаю про вилку зарплат для джунів зараз, але коли я прийшла на стажування в BBDO, мені платили трохи більше за $100. Цього вистачало на проїзд і на їжу.

Початок завжди непростий, але ти можеш поступово нарощувати свою вартість. Для графдизайнерів вона формується з декількох факторів:

  • #1. Портфоліо. Круто, коли є реалізовані проєкти й «живі» фотки — це одразу робить проєкт справжнім, не-фейковим. Класно показувати експерименти в особистих (і не лише) проєктах, бо в експериментах можна дозволити собі свободу та нестандартне мислення.
  • #2. Нагороди. Є агенції, для яких це важливо (наприклад, Bickerstaff) — і це завжди плюс до твоєї зарплати.
  • #3. Гучність попередніх робіт. На мою думку, гучність складається з двох частин: бренду, для якого робиш проєкт, та сильної ідеї чи візуальної складової, повз яку неможливо пройти.
  • #4. Твоя оцінка своєї роботи. Треба знайти баланс: не боятись просити за свою роботу нормальні гроші — але і не просити овердофіга, якщо знаєш, що на ці гроші не зробиш круту роботу. Є сенс навіть пропрацювати цей момент з терапевтом.
  •  

Як джуну швидко дорости до великих грошей, цікавих задач, фестивальних історій?

Мені завжди дуже допомагало навчання — це дає сильний поштовх у роботі. Після кожних курсів я відчувала новий ривок:

повчилась → прийшла на нову роботу → почала створювати набагато якісніші та цікавіші проєкти → отримала вищі гонорари та більше визнання.

Треба багато читати, багато дивитись. Але суперважливо ще й давати новим знанням вкластися. Якщо ти за місяць пройдеш всі курси та прочитаєш всі книжки про дизайн, наступного місяця ти не станеш найкращим дизайнером у країні. Це відбувається поступово:

завантажуєш знання в себе → вони трамбуються, засвоюються → починають працювати в новій задачі.

Не треба працювати без сну і вихідних, застосовуючи нову інформацію або скіли одразу. Дай собі поваритись в тому новому — це дуже важливо.

Поділитися матеріалом