Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути, — кажуть народна мудрість і креатор, що хоча б раз брав камеру до рук. Відео стало нашою новою мовою (вірою, лайфстайлом, філософією): кружечки в телеграмі замість тексту, рілси — замість лонгрідів, ютуб-туторіали — замість підручників. Ця мова універсальна, зрозуміла та зручна — і в цьому її суперсила.
Супервумен у світі відеомейкінгу Христина Бойко знає, як робити сильні ролики — з думкою про клієнта і ЦА. Христина — співвласниця та BizDev
у відеоконтент-агенції and action. В їхньому портфоліо — ролики для UNDP, Comfy, MasterZoo, Rozetka, SoftServe, «Таблеточки» та Сільпо. У своїй SKVOT-лекції Христина на кейсах і власному досвіді розповіла, як працює відеопродакшн — і чим живе індустрія в Україні. Ми зробили конспект.
Відео в комунікаціях
Відео — це такий же комунікаційний тул, як пресреліз чи пост в інстаграмі. Бренд не може створювати відео заради відео. Навіть найбільш настроєві ролики (наприклад, як у «Моршинської») закривають певну задачу — вони формують brand awareness і встановлюють емоційний конект з авдиторією.
Роликів, які розв’язують усі проблеми бренду за раз, теж не буває. Якщо в одне відео запакувати меседжі про те, що ти шукаєш людей в команду, релізнув новий продукт, вийшов на іноземний ринок і взагалі робиш еко, — вийде динозавр. Тож одне відео — один меседж — і відповідно одна функція. Наприклад:
Кейс #1. Своїм нещодавнім роликом Lacoste каже, що цей бренд — для всіх. Їхні теніски можеш носити ти, твій сусід і твоя бабуся — це точно не якийсь лакшері аутфіт для 40-річних бізнесменів, що грають у гольф. Так бренд розширює свою авдиторію.
Кейс #2. Відео Made With Bravery повідомляє, що в Україні запрацював офіційний маркетплейс. Ролик формує перше враження та робить інтро в продукт — він серйозний, але водночас лайтовий, мотиваційний, ненав’язливий, тут відчувається крафтовість.
Кейс #3. У більшості Upwork асоціюється з платформою для пошуку проєктів. Але там також багато фрилансерів, яких можна найняти, — це чітко та зрозуміло комунікує ролик, який компанія відзняла кілька років тому.
Чек-лист креатора відео
Якщо створюєш комерційний ролик, просто взяти камеру до рук і почати знімати — можна, але якщо хочеш отримати класний результат, то варто ще додати декілька кроків. Спочатку — чесно відповісти собі на кілька запитань:
#1. Що я хочу сказати цим відео? Наприклад, що Lacoste — це не елітарний бренд, а на Upwork можна швидко знайти спеціалістів. Меседж ролика важливий — ти будеш звірятися з ним на кожному етапі виробництва (брифі, трітменті, зйомках, пості, etc.).
#2. Для кого це відео? Відеомейкеру не потрібно будувати детальний портрет ЦА в дусі: «Це Оля, їй 32, в неї економічна освіта і вона ходить на йогу щосереди». Але розуміти основне про свою авдиторію варто: хто ці люди, звідки вони, що люблять, що для них крінж, а що — ні. Від цього залежить купа виробничих моментів — наприклад, використаєш ти трек попвиконавця чи візьмеш стокову музику.
#3. Для яких майданчиків це відео? Буває, довго стараєшся над відео, продумуєш кожну деталь у кадрі, композицію, а клієнт каже: «Все клас, тільки давайте тепер обріжемо його для сторіс». Щоб уникнути цієї історії, потрібно наперед подумати про всі майданчики, де транслюватиметься відео. Чи можу я побудувати композицію так, щоб і у вертикальній, і в горизонтальній версії все основне залишалось у кадрі? Якщо клієнт поїде на івент і відтворюватиме ролик на стенді — все буде зрозуміло навіть без звуку? Сформуй свій список запитань.
#4. Яку емоцію має викликати це відео? Можливо, твій ролик буде емпатичним — він казатиме (і доводитиме) глядачу, що щиро розуміє його. Або, можливо, твоє відео викликатиме сміх. Але з гумором треба бути обережним — не кожен жарт зрозуміють, та й не кожен бренд може дозволити собі жартувати.
#5. Які ресурси я маю? Реалістично оціни свій бюджет, час і команду. Якщо якийсь із пунктів провисає, треба буде шукати компроміси — і компенсувати маленькі терміни великими бюджетами (або навпаки). Наприклад, якщо хочеш відзняти ролик на заході сонця, але не маєш грошей на техніку, яка імітувала б таке світло 24/7, — виділи більше часу на виробництво та знімай лише вечорами.
#6. Чи немає розриву між амбіціями та реальними можливостями? Типова помилка відеомейкера на старті виглядає так: він сідає шукати референси, дивиться відео Apple, Chanel та Prada і думає: «say no more, зараз зроблю краще». А в нього бюджет $3000. Звісно, можна притягнути реквізит із дому, попросити друзів допомогти на майданчику та докласти грошей зі своєї кишені. Може вийти щось непогане (але все одно не Apple), проте так тебе не вистачить надовго. Ти просто вигориш, бо за малого бюджету все одно не знімеш ролик як в Apple.
TIP. Якщо бачиш відео — старайся не скіпати його (навіть якщо тобі не цікаво). Зафіксуй хвилину (або секунду), на якій дивитися ролик стало нудно, і прожени його по шести запитаннях, описаних вище.
Роби те, чого не може зробити твій клієнт
Підрядників можна умовно поділити на:
- — руки (роблять те, що може клієнт, але в нього немає на це часу)
- — сиве волосся (роблять те, що може клієнт, але йому потрібно посивіти, щоб зробити це)
- — мізки (клієнт дивиться на них і думає: «як вони це зробили?»)
Щоб стати мізками для свого клієнта, потрібно робити те, чого він від тебе не очікує, — і не копіювати інших у своїй категорії. У 2021 році до and action прийшла організація «Молодвіж» — їм був потрібен ролик, щоби подати Львів на European Youth Capital. Більшість відео, які надсилали на конкурс у попередні роки були супероднотипними та майже нічого не розповідали про міста: пластмасові посмішки, яскраве сонце, uplifting музика зі стоків.
Тож and action пішли від зворотного: в першій частині ролика відверто потролили шаблонні способи показувати міста, а в другій — розповіли, яким Львів може бути насправді. Команда реферилась на кліпи диджея Salvatore Ganacci — тож вийшло динамічно та смішно.
Ось як виглядав флоу роботи над роликом Lviv: easy to move:
#1. Бриф. Перші зустрічі з клієнтом, написання ТЗ та аналіз роликів-переможців European Youth Capital. На цьому етапі сформувався меседж відео: Львів — місто, де можна легко влитися в будь-яку тусовку.
Христина Бойко на зйомках ролика Lviv: easy to move. Фото: Roma Cayman
#2. Кастинг. Разом із портфоліо та соцмережами команда просила акторів надсилати відео, де вони танцюють, — треба було побачити, як ці люди рухаються та живуть у кадрі. Важливо, щоб актори записували ролики спеціально під кастинг, навіть якщо вони не танцюватимуть у кадрі. Люди не завжди виглядають так, як на фото в портфоліо: вони худнуть, гладшають, старшають, фарбують волосся, ставлять брекети тощо.
Зйомки ролика Lviv: easy to move. Фото: Roma Cayman
#3. Скаутинг локацій. Дивитися локації потрібно наживо та в час, коли відбуватимуться зйомки (бо одна й та ж вулиця в неділю зранку та в п’ятницю ввечері — це насправді дві різних вулиці). Коли будеш на локації, розрахуй, з яких ракурсів зніматимеш — так зможеш правильно підібрати об’єктиви та світло. Плюс, якщо зйомка буде в публічному просторі, подбай про дозвіл від міської влади — і за потреби організуй перекриття вулиць або доріг.
#4. Таймінг. Це документ, в якому розписаний детальний план зйомки: що відбувається у кадрі, на якій локації, які актори та реквізит залучені, яка тривалість кадру, etc. Такий документ потрібен кожній людині на майданчику, щоб вона не заплуталася в процесах.
Зйомки ролика Lviv: easy to move. Фото: Roma Cayman
#5. Постпродакшн. Тут працюють над монтажем, саунд-дизайном, начитуванням, кольорокорекцією та адаптацією. А у випадку Lviv: easy to move — ще й над VFX.
Як змінився відеомейкінг в Україні
Коли почалась повномасштабна війна, ми змінились — і припинили знімати відео так, як робили це раніше. В перші місяці всі працювали безоплатно або з дуже малими бюджетами. Українці робили благодійні ролики для армії, ТРО та волонтерів. Також з’явилось багато відео про те, що українські бізнеси продовжують працювати, — вони створювались для іноземців.
Пізніше почався бум анімації — бренди хотіли бюджетнішу рекламу, і це був один із найкращих способів її зробити. Коли створюєш анімацію, не ризикуєш безпекою команди й не залежиш від комендантської години або повітряних тривог. Плюс знімати на вулиці стало складніше через обмеження воєнного стану. Другим за доступністю форматом після анімації стала студійна зйомка.
Просто зараз у сфері з’являється все більше роликів, створених у колабі з ШІ — це так само доступно та швидко, як і анімація. Оперативність у відеомейкінгу почала важити ще більше, адже ми комунікуємо швидко — сьогодні всюди віруситься жарт про акулу, а через тиждень більшість про нього забуває. Реагувати на події вчасно — важлива задача відео, і нові тули на кшталт ШІ допомагають креаторам у цьому.
Сьогодні важко мислити так, як до повномасштабної війни: великими знімальними групами, масовками, іноземними бюджетами. Але процеси у сфері відеомейкінгу не стали на паузу — вони адаптувались до вимог часу. Тепер бренди частіше економлять та шукають оптимальних рішень, а креатори з різноманітним скілсетом цінуються ще більше.