Картини Вінсента Ван Гога легко відрізнити від робіт Леонардо да Вінчі. А пейзажі Архипа Куїнджі зовсім не схожі на авангард Казимира Малевича. Усі відомі художники та дизайнери мають власний візуальний стиль. Почерк з'являється з досвідом і змінюється разом із митцем.
Як віднайти власний візуальний стиль, знає Олексій Кондаков. Він артдиректор і дизайнер із досвідом 20+ років. Серія колажів художника 2 Reality підкорила тисячі фоловерів і Френка Оушена. Олексій малював принти для Hugo Boss, робив серію артів для Balmain і Allure та створив обкладинку для альбому «Бумбокса».
Олексій Кондаков провів SKVOT-лекцію про те, як працювати з візуальним стилем, що допомагає стати кращим митцем і де знайти теми для креативу.
Чому почати роботу над візуальним стилем — складно
Будь-який креатор — митець. Він має купу екзистенційних запитань до себе і до суспільства. Креативник хоче схвалення від оточення, бажає стати частиною культури та запам’ятатися авдиторії. До того, як зробити перший крок, креатор стикається з купою перепон, серед яких:
#1. Сумніви в собі. Творчі люди постійно рефлексують. Серед запитань, на які шукає відповіді креатор: «Чи є в мені щось особливе?», «Чи потрібно це комусь?» і «Чи вдасться мені?». Як насправді: у кожному творці є щось особливе, але креативників багато — тому ринок конкурентний. Будь-який креатив потрібен цьому світу, тому завжди варто проявляти свій талант.
#2. Упередження до творчих професій. Суспільство недооцінює творчі професії: нібито це нестабільно, несерйозно і непотрібно. Як насправді: культурні діячі необхідні країні, адже вони рухають її вперед. А сама культура є показником того, наскільки здорове наше суспільство загалом.
Що допомагає стати кращим митцем
Аби розвиватися у візуальному креативі, потрібен час і бажання. Важливо набирати темп, збирати інсайти та не ускладнювати роботу. Розбираємося, як це працює:
#1. Темп. Працюй у зручному темпі, послідовно підтримуй його і з часом ускладнюй завдання. Зберігай ставлення до роботи як до розваги чи хобі, так будеш працювати більш грайливо і з задоволенням.
#2. Інсайти. Часто творчі ідеї починаються з інсайту — кмітливого спостереження, яке важко зловити в повсякденному житті. Часто інсайт — це дивна ідея, яка з’являється у кризові моменти. Неочевидні ідеї приходять тоді, коли знання поєднуються з досвідом і навичками. Інколи інсайти приходять самі, але частіше їх доводиться шукати в кіно, на телебаченні, в соцмережах і на стендапах.
#3. Простота. Не обов’язково шукати складні теми. Часто креатив народжується у простоті, як-от еротичні оповідання Alphachanelling. Тема сексу поширена в попкультурі, проте тут вона подана з використанням флористичних мотивів, тому сприймається інакше:
Еротичні оповідання Alphachanelling. Джерело: jackhanley.com
#4. Досвід. Коли обираєш тему, розповідай про те, на чому знаєшся. Авдиторія легко розуміє, якщо ти в чомусь не розбираєшся. Збирай відгуки та відзнаки — вони є показниками того, що креатор росте у своїй справі.
Як досвід впливає на креатора
Бекграунд людини формує її як особистість і впливає на її смак. Аби сформувати власний стиль, досвід потрібно пропрацювати. Для цього будь пильним (до себе) і відвертим (із собою).
Досвід буває контрольований та неконтрольований. Контрольований досвід — це те, на що ми можемо вплинути. Сюди відносимо те, яку освіту ми здобуваємо, який досвід роботи маємо та які курси закінчили. Все це впливає на відчуття красивого всередині нас. До тулбоксу контрольованого досвіду входять:
#1. Відкритість до нового. Вау-кейси виходять у креатора тоді, коли він готовий до нових знань і нестандартних тем. Оригінальні думки допомагають краще аналізувати інформацію та навчають око креативника. До прикладу, польський дизайнер Каміль Чапіга зняв фільм «Космодернізм» — про дизайн хімічних реакцій.
Одного разу креатору подарували мікроскоп. Каміль був відкритий до нового досвіду, тож зацікавився, який вигляд мають хімічні процеси, невидимі для неозброєного ока. Він зняв це на камеру — і вийшов цікавий проєкт:
#2. Вміння копіювати. Це запозичення прийомів, стилю та ідей в іншого креативника. На початку шляху копіювати — ок. Але на будь-якому етапі видавати чиюсь роботу за свою — погано. Наслідування важливе для формування власного стилю. Якщо вподобав якусь методику або стилістичне рішення в іншого автора, не соромся спробувати це для себе.
Що таке неконтрольований досвід
До неконтрольованого досвіду відносимо таланти й схильності, середовище, в якому живе людина, та емоційні складові (травми, особисті обставини). Працювати з цим бекграундом важче, ніж із контрольованим досвідом, але можливо. Розберімося, в чому суть:
#1. Таланти й схильності. Вони є в кожного, але всі люди вправні по-різному. Всі по-різному досягають власних цілей та входять у креатив із неоднаковими даними. Це ок. Наші таланти й схильності зумовлені фізичними та біохімічними особливостями, а також вадами. Недоліки ніколи не мають обмежувати креатора від того, щоб рухатися до мети.
#2. Середовище існування. Кожна країна має культурні особливості, що впливають на її громадян, зокрема — творчих людей. Сюди відносимо спосіб життя, місцевість, де зростає людина, та найближче оточення — родину і друзів.
#3. Емоційні складові. Це особисті, сімейні та політичні обставини, в яких працює креатор. До емоційних складових належать і травми, зокрема така, яку переживають зараз українці, — російське вторгнення. Ця травма впливає на нашу активність і змінює нас як зсередини, так і зовні.
Свій травматичний досвід можна зробити об’єктом мистецтва. Так вчинила креаторка Джекі Кенні. Вона страждає від агорафобії — тому не може покинути свою квартиру. Джекі знайшла спосіб подорожувати: креаторка переглядає знімки з «гугл фото» — і робить тематичні виставки.
Виставка Джекі Кенні The Agoraphobic Traveller. Джерело: theagoraphobictraveller.com
Види тем для візуального креативу
Теми бувають доступні та недоступні для масової авдиторії. Розважальний контент має найбільшу кількість споживачів. Це не погано і не добре, а просто так, як є. Далі йде попмистецтво: тут юзерів трохи менше. Найменше залучення має концептуальне мистецтво. Аби зрозуміти, де ти перебуваєш у цій системі координат, з’ясуй, з якою темою працюєш. Вони бувають такі:
#1. Особиста. Саме через персональні відчуття творець веде діалог із раціо споживача. Особиста тема найбільше впливає на формування авдиторії. Приватні теми дотичні до емоційного стану юзера, бо йому відгукується те, що робить автор.
#2. Розважальна. Сюди входить усе, що підіймає настрій юзеру: сатиричні оповідання або мемні історії. Ця тема часто перегукується з особистою. Але креативи на розважальну тему подають у більш гротескній манері. Тож такі кампейни закривають іншу інформаційну потребу — посміятися та відволіктися.
#3. Соціальна та культурна. Це про те, що відбувається навколо креатора: в якому контексті він зростав і живе, в якому контексті живе його цільова авдиторія, як це впливає на суспільство в цілому.
#4. Естетична і технічна. Це роботи, де немає яскраво вираженої ідеї, але дотримані правила дизайну. Тому результат має приємний вигляд і приваблює глядача. Такий стиль є комерційною особливістю багатьох авторів.
Коли формуєш візуальний стиль, головне — почати. За час, поки ти переймаєшся через те, чи вийде в тебе, можна перевірити, чи вийде в тебе насправді. Ідеальних умов для старту не існує, тож у будь-якому випадку буде непросто. Проте, обравши діяти, ти хоча б матимеш результат.
Креатор мусить мати сміливість, щоби презентувати ідеї світу. Зрозуміло, що це страшно. Аби подолати страх, зроби з цього процесу експеримент або гру. Бійся, але роби — саме так і працює творчість.