Серед топфраз, які можна почути від батьків: «Ну коли ти вже знайдеш нормальну роботу?». Родичі змінюють платівку, коли «несерйозний» фах приносить серйозний дохід.
Як увійти в професію, знає диджей Влад Фісун (DJ FUN2MASS). Він диджеїть ще з дев’яностих. За цей час грав на Burning Man, Sziget, Biennale Venezia та Atlas Weekend. Влад пишається своїм DJ-сетом у градирні (вежі для охолодження води) 5-го енергоблока ЧАЕС. Перфоманс став номінантом премії Asian Broadcasting Union.
Влад Фісун провів SKVOT-лекцію про перспективи та можливості диджеїнгу для кар’єри та хобі, а ми записали найважливіше.
Як ми сприймаємо музику
Коли займаєшся диджеїнгом професійно, твоє сприйняття музики поглиблюється. Відповідно — ти отримуєш від неї більше. Стосунки з музикою ≈ стосунки з людиною. З часом від цукерок і букетів захочеться перейти до екзистенційних питань. Або навпаки — все спростити.
Для диджея музика — інструмент. Тому ця людина має розуміти, що музика поділяється не лише на поп, рок і хіп-хоп. Її можна класифікувати й так:
#1. Музика, що дуже подобається. Її слухач сприймає абсолютно фанатично. Людина слухає ці пісні незалежно від свого стану. І якщо має в кишені останні 500 грн або $10, віддасть їх за квиток на концерт або платівку.
#2. Музика, що пасує ситуації. Ми слухаємо такі пісні на свята, коли самотньо і відчуваємо меланхолію, у подорожі або для того, щоб розслабитись. Ця музика = настрій, вона пов’язана саме з тим станом, у якому ми перебуваємо.
#3. Музика для фізичних активностей. Її вмикають для того, щоби потанцювати, зайнятися спортом або підвищити мотивацію під час прибирання вдома.
#4. Музика, яку ми слухаємо несвідомо. Це радіо в таксі, плейлисти в супермаркетах і спа-салонах і те, що грає в ліфтах торговельних центрів. На таку музику ми звикли не звертати уваги.
Як зібрати перший плейлист
Уяви, що саме ти відповідальний за музику для вечірки з друзями. Отже — маєш зробити плейлист, щоб усі потанцювали та послухали приємні композиції. Сам плейлист варто робити на ютубі. Це краще, ніж спотіфай та епл м’юзік, бо не вимагає підписки (і грошей). А ще на ютубі більше музики, ніж на інших платформах. Плейлист має складатися приблизно з 10 треків:
#1. Інтро (вступ). Це перша композиція, під неї друзі знайомляться та вітаються. Вона має бути не повільною та не надто енергійною, щоб люди могли поговорити й не відволікатися на музику.
#2. Рухливі пісні. Наступні треки мають іти по експоненті (коли емоція поступово зростає). Для цього вибирай жвавіші композиції, що змушують підтанцьовувати. Можна додати музику з меседжем або таку, що зараз віруситься. Треки 5–6 — найенергійніші, диджеї називають такі «бенгерами».
#3. Емоційна пауза. Сьомий трек (може бути й шостий, і восьмий) має сповільнити флоу вечірки — підійде лірична композиція, під яку приємно рухатись.
#4. Аутро (закінчення). Підбери останні кілька пісень так, щоб їм могли легко підспівувати. Треки мають підійти під завершення вечірки, коли люди прощаються та збираються додому.
Скинь посилання на цей плейлист друзям або людям із музичним досвідом. Так побачиш роботу іншими очима та допрацюєш плейлист.
Що диджею робити щоденно
Чистити зуби, дзвонити мамі та донатити. А ще — практикувати звички, які зроблять з хорошого диджея — потужного диджея. Ось деякі з них:
#1. Збирай фонотеку — архів музичних файлів. Чим вона цікавіша та різноманітніша — тим твої «м’язи» сильніші, і ти знаєш, як за допомогою музики спілкуватися з авдиторією.
Одна зі щоденних вправ: Шукай пісні на ресурсі BandCamp. Заходь туди з комп’ютера, а не через додаток (так зручніше). Там, до речі, багато безплатної музики. Використовуй гештег #freemusic і мандруй — бо там просто безліч.
#2. Будь послідовним. Регулярно складай плейлисти, ходи на сети інших, займайся діггінгом (пошуком нової музики) і, звісно ж, практикуйся сам. Так перестанеш лякатися апаратури (і можливостей). Це допоможе вийти за рамки та позбутися внутрішніх обмежень.
#2. Досліджуй софти. Зараз на ПК можна безплатно поставити Rekordbox або Serato DJ Lite — це програми для того, щоби погратися з музикою та опанувати базові скіли в диджеїнгу. Там багато функцій, але перейматися не варто — професійні диджеї здебільшого використовують 50% можливостей.
#3. Асоціюй процеси та почуття з музикою. Ранок, перша кава, поцілунок і поїздка в метро можуть мати саундтреки. Підбирай трек-листи під окремі емоції та події. Це зробить тебе більш емпатичним до музики, а підбір композицій стане щоденною звичкою.
#4. Прокачуй соцмережі, вони для диджея — показник успіху. Але треба розуміти, що робота над комунікаціями — кропіткий процес, він вимагає часу. Якщо вдосконалення особистого бренду відволікає від диджеїнгу, залучай до цього спеціалістів.
#5. Читай. Бажано — книги. Видань про диджеїнг не безліч, проте є варті уваги. Серед них: Last Night a DJ Saved My Life («Минулої ночі диджей врятував мені життя») Білла Брюстера та Secret DJ автора, що приховує свою особистість. Історія диджеїнгу нараховує орієнтовно 100 років, тож є у що зануритися.
Читай про музику, її жанри, виконавців і тренди. Це must для диджея, який хоче бути почутим. Зверни увагу на книгу Altered State («Змінений стан») Метью Колліна. Її, на жаль, немає в українському перекладі. Проте є видання від «Нашого Формату»: «Як музика стала вільною» Стівена Вітта. Це історія про mp3, піратство та цифрову революцію в музиці.
2023 року вийшла книга Ukrainian Field Notes («Українські польові записки»). Це 170 англомовних інтерв’ю з продюсерами, композиторами та диджеями, що зробив британський журналіст Жанмарко Дель Рей після початку повномасштабного вторгнення росії.
Must-read ресурси для диджея
Диджей має читати онлайн-джерела. Це триматиме в курсі подій та дасть ширше уявлення про сферу, в якій працюєш. Серед корисних онлайн-видань:
#1. Mixmag Ukraine — це консолідація музичних надбань нової української культури. Сайт з’явився наприкінці 1980-х років у Великій Британії. У серпні 2023 ліцензійне онлайн-видання запустили й в Україні.
#2. DJBuro. Тут є архівні матеріали, музичні новини, огляди свіжої української музики, коментарі експертів та афіша подій для диджеїв. DJBuro можна читати як на сайті, так і в телеграм-каналі.
#3. DjHistory. Його веде Білл Брюстер — автор книги Last Night a DJ Saved My Life. Ресурс покликаний зберегти історію танцювальної музики та створити ландшафт для диджеїв майбутнього. Сайт здебільшого архівний — там не так часто з’являються нові матеріали. Проте є багато інфи про історію диджеїнгу останніх 30 років.
Яке кіно дивитися диджею
Кіно про диджеїнг допоможе новачку не лише надихнутися на нові сходинки в кар’єрі та подолати синдром самозванця, але й зловити інсайти. Серед фільмів, які надихають диджеїти:
#1. It's All Gone Pete Tong (2004). Українською кіно має назву «Усе через Піта Тонга» або «Глухий проліт». Це британсько-канадська картина у жанрі мок’юментарі (коли вигадані події представляють у документальному стилі). Коментаторами кіно виступають реальні відомі діджеї — Піт Тонг, Карл Кокс, Tiësto і Пол ван Дайк.
Афіша мок’юментарі про диджея «Усе через Піта Тонга». Джерело: billboard.com
#2. Scratch, або «Подряпина» (2001). Це документальний фільм про те, як зароджувався хіп-хоп і закалявся стайл. Тут диджеї-новатори розповідають, як познайомилися з жанром і почали жонглювати бітами. Документалка захопила і тему тернтеблізму (мистецтва маніпулювання звуками за допомогою програвачів і пультів — прим. ред.).
#3. Ukraine: Nightlife in Resistance (2023). Кіно розповідає про диджеїв, промоутерів, власників нічних клубів і представників електронної сцени під час повномасштабної війни в Україні. Герої документального фільму «Україна: Нічне життя в умовах спротиву» мали забути про нічне музичне життя. Тепер вони волонтерять і грають диджей-сети в бомбосховищах. Режисер фільму — Максим Наконечний. Картину можна подивитися на Resident Advisor або на ютубі.
Що заважає диджею розвиватися
Окрім повномасштабної війни та побутових питань — особливості ринку та професії, з якими часто стикаються початківці. Серед актуальних проблем:
#1. Перенасичення ринку. Прямо зараз у Європі працює орієнтовно 22 тис. нічних клубів. Лише чверть із них (близько 5 тис.) запрошують артистів з інших країн. На виступ у цих клубах претендують понад 70 тис. електронних артистів з гонорарами від $500. Тобто 14 диджеїв на один заклад (70 тис. артистів / 5 тис. клубів — прим. ред.).
Що з цим робити: не варто розчаровуватися — на роботу потужного диджея завжди є попит.
#2. Синдром самозванця. У диджеїнгу, як у будь-якій іншій сфері, саботувати себе дуже легко. Невпевненість у собі, власних здібностях та успіхах може сповільнити розвиток у професії.
Що з цим робити: пригадати останнє або значне досягнення на своєму професійному шляху. Це допоможе знову повірити в себе та рухатися далі.
#3. Незнання софтів. Тулбокс диджея в уяві людей — 2 програвачі та мікшер (пульт, який від кількох джерел збирає звуковий сигнал і об’єднує його в один потік — прим. ред.).
Так було спочатку, а потім, наприкінці 1990-х, з’явився цифровий диджеїнг — такий, що використовує комп’ютер як джерело звуку. Люди, які хочуть присвятити себе диджеїнгу, сумніваються, чи можуть опанувати програми.
Що з цим робити: щоденно практикуватися, ходити на лекції та вебінари, шукати ком’юніті.