Музика здатна впливати на емоції та транслювати їх — як і інші види мистецтва. Музикою можна заробляти гроші, здобувати славу, впливати на суспільство — а можна просто мріяти про неї, так і не наважитись увійти в професію.
Не існує чіткої інструкції, яка б вела нас найкоротшим шляхом, — але є орієнтири. Незалежний музикант Роман Черенов (MORPHOM) зробив інструкцію, яка допоможе розібратися, чого насправді ти хочеш від музики.
Зрозумій свою мету
Музика — це загадковий та магічний, але водночас і математичний вид мистецтва. Кожен може пригадати свій момент знайомства з музикою: коли мелодія або слова пісні змушували серце битися швидше. Ці емоції викликають зв'язок із внутрішнім світом та дозволяють виразити те, що складно висловити словами.
Коли ми слухаємо музику, світ сприймається по-іншому. Мелодії вражають на рівні емоцій та навіть здатні впливати на нашу фізіологію. Пісні можуть бути як провідниками до спогадів минулого, так і інструментами для вираження почуттів: музика звучить на весіллях та похованнях, у щасливі та сумні моменти, на святкуваннях та навіть у таксі.
Музика є універсальною мовою — і засобом самовираження, бо надихає на створення чогось великого і виразного. Ми можемо знайти у музиці своє покликання, яке підкреслить наші найкращі якості та здібності.
Залишайся собою
У музичній індустрії автентичність — ключовий фактор. Кожна людина є унікальною, і саме це робить музику різноманітною. Не існує двох однакових артистів, кожен має свої історії, переживання та уявлення про світ. Важливо не піддаватися тиску суспільства або популярних трендів, а знайти свій стиль.
Проте не завжди ті, хто хоче стати музикантами, ними стають. Музична індустрія пропонує різні ролі, і важливо зрозуміти, яка з них найбільше підходить саме тобі. Можливостей безліч: бути фронтменом у гурті, диджеєм, солістом симфонічного оркестру, створювати власні треки та писати для інших виконавців, займатися аранжуванням чи продюсуванням — або ж бути менеджером артиста, стилістом, піарником.
Проте гірка правда в тому, що всі працівники музичної індустрії насправді — нереалізовані артисти. Звучить трохи образливо, але так і є. Навряд чи існує людина, яка б від початку була одержима менеджментом концертної діяльності. Професія «концертний менеджер» існує достатньо впевнено, але шлях менеджера ймовірніше за все починався з амбіцій бути артистом.
Опануй амбіції
Амбіції артиста — те, що веде його до великих висот, але й може стати викликом і прокляттям. Це головний двигун розвитку і прогресу, але сліпе бажання стати відомим, визнаним і домогтись успіху може й нашкодити. Тут саме час згадати тих, кого амбіції завели у глухий кут (і таких більше, ніж тих, хто зміг приборкати цю суперсилу і використати її за призначенням).
Музична індустрія — це скоріше процес, ніж постійний стан, отже, амбіції працюють по-різному в різний час. Треба пам’ятати про це та озиратись, бо неочікувана комета може зненацька збити зірку, навіть якщо зірка є центром галактики.
Знайди свій спосіб
Творчість — це непередбачуваний процес. Іноді вона народжується у підсвідомості, а іноді — вимагає математичного підходу. Кожен музикант знайшов свій шлях створення музики, але зазвичай це вкладається у два діаметрально протилежних підходи:
- — пісня має народитися сама
- — автор змушує пісню народитись
У першому випадку автор думає, що існує щось, чим він не керує, а може лише опинитись у правильному місці у правильний час. Ленні Кравіц колись сказав: «Я не пишу пісні навмисно. Я живу цікаве життя, і пісні самі приходять до мене». Звучить ідеально, якби не одне «але»: якщо будеш завжди чекати натхнення, одного дня воно просто не прийде. І тут — час поговорити про підхід номер два.
Структура хітової пісні, трендові послідовності акордів та інші атрибути хіта давно розібрані на математику — і можуть бути легко відтворені штучним інтелектом. Але без артиста і без його душі математика не перетвориться на хіт. Тож, коли мова йде про створення пісні, нам самим вибирати дозування душі й математики.
Зберігай магію
Музика має приносити задоволення, але щойно ми починаємо називати музику роботою — вона втрачає магію. Щоби зберегти магію, нагадай собі свої перші відчуття від музики й те, для чого хочеш нею займатись. Якщо тобі досі вдається пронести у собі ці відчуття до сьогодні — ти на вірному шляху. Бо якщо мурахи є в тебе, вони обов’язково будуть і в інших.
Отже, варто добре працювати над тим, щоб музика розвивалась як мистецтво на межі з магією, а не як красиво загорнутий туалетний папір на поличках супермаркету (звісно, туалетний папір — необхідний, але лише для вузької сфери, та ми тут заради видатного, а не буденного).