Щоб цифрове мистецтво продавалось, а не займало пам’ять на гугл-диску, потрібно бути хорошим художником. Але на самих креативних скілах далеко не поїдеш. Митцю важливо знати, хто, як, де та чому купує його арт — і вміти брати максимум від цих знань.
Ми прочитали ART+TECH Report за 2023 рік, виписали основне про колекціонерів діджитал-арту та підкріпили статистику кейсами. А ще взяли мініінтерв’ю в українського медіахудожника Нікіти FREEBOID — він розповів, як підвищити шанси на успішний дроп (навіть якщо продаєш свої роботи вперше).
Типовий колекціонер діджитал-арту (2023 edition)
У 2023 році автори ART+TECH Report розпитали 300 колекціонерів діджитал-арту про те, хто вони та що мотивує їх купувати. Виявилось, що типовий покупець цифрового мистецтва — це міленіал з Європи (переважно Німеччини) або США. Крім цифрового арту 72% опитаних також колекціонують фізичне мистецтво. Ось ще трохи статистики:
#1. Жанри. Генеративне мистецтво — улюблений жанр покупців нематеріального арту (його колекціонує більше ніж половина опитаних). Потім ідуть мистецтво, засноване на блокчейні (48%), цифровий живопис (32%), ШІ-арт (30%) і відео та анімація (25%).
#2. Ціни. Приблизно половина колекціонерів, з якими поспілкувались автори репорту, купують недорогі діджитал-роботи — ціною до $100.
#3. Частота покупок. Тут є три категорії, між якими мінімальний розрив: 24% купують цифрове мистецтво раз на тиждень, 30% — раз на місяць, і 29% — раз на 3 місяці. В крайнощі колекціонери заходять рідко — мало хто купує роботи щодня або раз на рік.
#4. Платформи. Більше ніж половина колекціонерів скуповуються на маркетплейсах: Open Sea (35%), Objkt (27%) і Fxhash (22%). Ще 30% — купують твори напряму в їхніх авторів. А от у галереї та на аукціони за цифровим артом мало хто ходить — таких трохи більше ніж 6%.
#5. Новинні канали. Щоб залишатися в курсі новин ринку та майбутніх дропів, колекціонери читають соцмережі (79%), чатяться в дискорді й твіттері (60%) та переглядають сайти й розсилки NFT-платформ (48%).
TAKEAWAY. Працюй та продавай систематично. Немає сенсу 2 роки доточувати одну картинку до ідеалу, щоби потім продати за мільйон (ймовірно, її ніхто не купить). Попри стереотип, що цифрове мистецтво — це щось із категорії «дорого-багато», більшість сприймає його як звичайний онлайн-товар (і купує з дому, а не з аукціону Sotheby's). Люди витрачають на діджитал-арт небагато, але роблять це часто — тож синхронізуйся з ними.
Чому діджитал-арт купують
Крім звичок колекціонерів діджитал-арту варто також знати їхні мотивації. Серед основних причин купувати вони назвали такі:
- — прямі стосунки з художником, потреба його підтримати
- — доступ до ексклюзивних ком’юніті
- — пруф цифрової власності та роялті з перепродажу
- — доступ до фізичних досвідів та івентів (а також нефізичних — тих, що у метаверсі)
- — передпродажі майбутніх робіт і доступ до закритого контенту
- — гейміфікованість цифрового арту
TAKEAWAY. 65% колекціонерів купують у креаторів, яких вони знають і поважають, — тож вкладайся в нетворкінг та особистий бренд не менше, ніж прокачку художніх скілів. Не забивай на соцмережі, ходи на професійні івенти та пояснюй, що стоїть за твоїм артом (доступно, без нарцисизму). А ще особисто спілкуйся з тими, хто хоче купити (або вже купив) твої робити.
Як продавати діджитал-арт
Про те, як креатору будувати особистий бренд і продавати свій діджитал-арт, ми поговорили з креативним продюсером і медіахудожником Нікітою FREEBOID. Нікіта в медіамистецтві з 2008 — він створює аудіовізуальні та генеративні роботи, працює з XR, влаштовує VR-артфестивалі та курує діджитал-виставки. Ось що Нікіта нам розповів:
Про формування ціни на роботу
Коли встановлюєш ціну на цифрову роботу, треба враховувати:
- — жанр
- — блокчейн (одна й та сама робота може коштувати по-різному на різних блокчейнах)
- — маркетплейс
- — спільнота (кількість та якість авдиторії митця впливає на те, як добре він буде продаватись)
- — контекст (чи перетинається робота з тим, чим зараз живе спільнота)
- — новизна (художник може повторювати творчі підходи, а може працювати з інновативними мистецькими практиками)
Є різні стратегії ціноутворення. Деякі митці не бояться встановлювати високі ціни на свої роботи й чекати, коли знайдеться колекціонер, готовий їх купити. Інші художники ставлять дуже низькі стартові ціни та підвищують їх, якщо попит збільшується (тобто якщо роботи купують одразу після публікації).
Про колекціонерів діджитал-арту
На NFT-ринку багато людей, які бачать у купівлі мистецтва фінансову інвестицію — вони хочуть перепродати його в майбутньому. Тож якщо митець — єдина людина, яка заробляє на продажі NFT, це може відлякувати частину покупців. Водночас є не менше колекціонерів, які купують роботи просто тому, що вони їм подобаються. Або тому, що хочуть підтримати тебе як митця.
Працювати з покупцями також можна по-різному. Хтось фокусується на кількох колекціонерах і будує з ними глибокі, довгострокові стосунки, а хтось — вкладається у спільноту. Другим важлива взаємодія з великою кількістю людей (навіть з тими, хто не є потенційними покупцями). Цей підхід дає свій результат — якщо ти попрацював над своїм іміджем у ком’юніті, інші розповідатимуть про тебе хороші речі (навіть тоді, коли ти не поруч). Такий піар важить значно більше, ніж коли ти пітчиш себе сам.
Про ком’юніті
Якщо художник щось транслює своїм підписникам через соцмережі, але ці люди не спілкуються між собою — це не спільнота. У ком’юніті має бути взаємодія — люди об’єднуються довкола якоїсь теми, спільно над чимось працюють. Часто спільноти будуються довкола NFT-маркетплейсів, бо їхніх користувачів зводять схожі питання: як просуватися, хто обирає роботи, які технічні можливості доступні на цій платформі, etc.
Іноді ком’юніті об’єднуються за інтересом, наприклад, у політичному, генеративному мистецтві. Або за національним аспектом — спільнота українських, бразильських діджитал-художників тощо. Також існують ком’юніті з соціальним фокусом — вони допомагають реалізуватись тим, хто довго був у тіні (жінкам, трансгендерним людям, неангломовним художникам).
Створювати свою спільноту — не завжди найкраща ідея для митця. Я порадив би художникам, які заходять у сферу цифрового мистецтва, шукати вже наявні спільноти та долучатись до них. Коли ком’юніті асоціює тебе з собою, воно допоможе просувати твоє мистецтво — бо таким чином просуватиме свої цінності.
Про NFT та інші способи продавати діджитал-арт
Мені подобається, що NFT — це вже не така хайпова тема, як раніше. Тепер усе більше митців використовують NFT тоді, коли це справді має сенс, — а скам-проєктів стає все менше. NFT не померли. Я бачу спільноти, які продовжують розвиватися, людей, що купують та продають NFT — не лише в мистецтві, але й у метаверсі. Я, наприклад, використовую NFT у своїх аудіовізуальних виступах.
NFT — це один із багатьох інструментів для цифрового художника. Можна робити діджитал-перформанси та продавати квитки на них. Можна створювати плотер-арт (тобто генеративне мистецтво на фізичних носіях). Можна проводити воркшопи та освітні івенти, взаємодіяти з брендами. А ще братися за персональні або корпоративні замовлення: наприклад, створювати візуальні матеріали для промо.
Про тренди
Якщо художник займається дизайном об’єктів (наприклад, розробляє декор для метавсесвіту) — є сенс підв’язуватись під тренди, досліджувати авдиторію, запитувати, що їй подобається. Та якщо він створює мистецтво (наприклад, цифрові скульптури), важливіше фокусуватись на своєму смаку та концепціях.
Обидві стратегії нормальні. Головне — називати речі своїми іменами. Якщо створюєш кон'юнктурні роботи й вдаєш, що тобі байдуже на думку авдиторії — це не ок. Бути автентичним і чесним (especially у web3-світі) — значно сучасніший підхід.
Про те, як художнику почати продаватися
Очікувати швидких, великих продажів і потужної реакції на своє мистецтво на старті — це шлях до розчарування. Я б радив починати з комунікації з невеликою кількістю людей — важливо, щоб ти розумів, хто вони (і щоб вони розуміли, хто ти). Знайди свою спільноту — людей, з якими тобі цікаво. Спілкуйтеся, думайте, розвивайтеся разом. Варто планувати гру в довгу.
Чого робити не треба — так це за будь-якої нагоди продавати своє мистецтво та розповідати, наскільки воно прекрасне. Це дуже егоцентрична позиція. Важливіше просто бути хорошою людиною — слухати інших, будувати стосунки, допомагати. А ще колаборуватись, бо більше колаб = більшій увазі до тебе як художника.
Що треба знати про цифрове мистецтво у 2023 (і далі)
Зміни на ринку цифрового мистецтва (як і на будь-якому іншому) не відбуваються миттєво — мікротренди з’являються та йдуть, але глобальні тенденції тримаються значно довше. Багато старих трендів усе ще актуальні: серед них ШІ-арт, генеративне та концептуальне мистецтво, PFP, etc. Але кілька свіжих інсайтів про цифровий арт виділити все ж можна:
#1. Ком’юніті вирішує все. 56% колекціонерів кажуть, що ком’юніті впливають на їхнє рішення купувати (або не купувати) певну діджитал-роботу. Креатори не можуть працювати ізольовано — їм потрібно збирати довкола себе людей (або заходити в наявні тусовки). Ці люди стануть їхніми найбільшими інфлюенсерами: вони формуватимуть довіру до художника, просуватимуть його і найголовніше — купуватимуть.
Так працює OnCyber. Художник, який заходить у це ком’юніті, отримує доступ до великої бази колекціонерів, інших креаторів, маркетплейсу та платформи для виставок.
#2. Цифровий арт заходить в інституції. 83% колекціонерів, яких опитали автори репорту, вважають діджитал-арт не меншим мистецтвом, ніж картини та скульптури. Цифрові роботи з’являються в класичних інституціях (наприклад, у Saatchi Gallery), а в просторі діджитал-арту з’являються класичні артформати (наприклад, ярмарки).
#3. Фіджитальність люблять. Роботи, які з цифрового простору можна перенести у фізичний, цінуються більше. Люди не хочуть обривати всі зв’язки з реальністю, тому виводять цифрове мистецтво на LED-екрани та переносять його в реальне середовище (за допомогою AR або мепінгу). Наприклад, художниця Клара Баку створює інстаграм-ефекти та AR-скульптури.
#4. Злиття ролей. Екосистема діджитал-мистецтва гнучкіша за традиційний артринок — тут ти рідко виконуєш одну фіксовану роль. Тому колекціонери — це дуже часто ще й куратори (в 35% випадків), а художники самі збирають цифрове мистецтво (таких 43%). Бути креатором, едвайзером та арткритиком в одній людині — дуже звична практика для діджитал-простору.