Skvot Mag

UX/UI-дизайнер vs продакт-дизайнер

10 інсайтів з оупентоку від SKVOT — про проєктний та продуктовий підходи, софт-скіли UX/UI- та продакт-дизайнерів і те, як не провалити тестове.

UX/UI-дизайнер vs продакт-дизайнер
card-photo

Женя Цаценко

Редакторка SKVOT MAG

10 травня, 2023 Дизайн Стаття

UX/UI- та продакт-дизайнер багато ділять на двох: той самий софт, фреймворки, методи дослідження. Тому часто говорять, що UX/UI- та продакт-дизайн — просто дві різні назви для однієї роботи. Але якщо копнути глибше, видно: різниця між цими напрямками велика

Про усі нюанси UX/UI- і продакт-дизайну знають Діма Напрієнко, Олег Смєльцов і Віталік Терзієв. На SKVOT-оупентоку вони розповіли про продуктову та проєктну роботу, головні скіли обох дизайнерів і зростання в професії. А ми виділили 10 основних думок і зібрали їх у конспект.

#1. Є одна велика професія — дизайнер

Олег Смєльцов: В останні роки з’явилася купа назв для дизайнерів: віжуал-дизайнери, cognitive-дизайнери, UI-дизайнери. Це мало б робити все зрозумілішим, але стається навпаки — все заплутується

Не треба надто сильно фреймити себе та заганятись у рамки. Так стаєш дизайнером, який вміє дивитись тільки направо, а наліво — не вміє. Неможливо робити лише UI-дизайн — бо це означає, що ти дизайниш не думаючи. Насправді, якщо дизайнер хороший, він зможе добре задизайнити багато речей: сайт, додаток, паковання для молока.

 

#2. UX/UI-дизайн — це тільки 30% від того, що робить продакт

Діма Напрієнко: Є поділ на проєктний та продуктовий підходи. З першим найчастіше працює UX/UI-дизайнер, особливо коли він дизайнить у студії, яка постійно бере нові проєкти. Другий підхід використовують продуктові компанії. Він відрізняється від проєктного тим, що там можна працювати з одним і тим самим продуктом роками.

У продуктового дизайнера більший обсяг задач. Він не тільки робить UX/UI-дизайн, але й:

  • — глибоко вивчає продукт і працює з ним на стратегічному рівні 
  • проводить рисерч: лідить етап діскавері та бере інтерв’ю в юзерів
  • — бере участь у менеджменті команди

#3. Продакти — не «класичні» дизайнери

Олег Смєльцов: Найчастіше дизайн асоціюють із творчістю, але продакт-диз висить на колах 80% часу. Плюс є стереотип, що креативні люди не люблять метрики та цифри. Але продуктовий дизайн — якраз про це. Звісно, навіть у продукті можна (і треба) бути креативним і генерувати нетипові рішення. Але в UX/UI-дизайні творчих моментів більше.

Тож коли вагаєшся між продакт- і UX/UI-дизайном, подумай, чого тобі хочеться більше: кіпішу, комунікації та багато колів — чи засісти в куточку над типографією або сітками.

 

#4. Комунікаційні скіли — мастхев для будь-якого дизайнера

Діма Напрієнко: Вміння говорити (чути, йти на компроміси) знадобиться буквально всюди

Якщо ти в агенції, маєш побудувати комунікацію з проджект-менеджером, клієнтами та розробниками. Якщо цілишся на роботу в продукті — там на тебе чекає ×2 по мітингах та людях, з якими треба налаштувати контакт. Як мінімум додадуться аналітики, рисерчери, C-левели та маркетологи. Тобі треба буде зрозуміти, чого всі вони хочуть від тебе — і чого ти хочеш від них

Побудувати комунікацію особливо важливо, якщо ти пропонуєш не найпростіші дизайн-рішення — а ті, що займуть більше часу та ресурсів (але ти вважаєш їх кращими). Такі пропозиції треба буде більше обговорювати — і деколи навіть відстоювати.

#5. Будь-які дизайн-рішення треба підкріплювати аргументами

Віталік Терзієв: Коли в дизайнера запитують «Чому ти зробив так?», сказати «Я дизайнер, я так бачу» — недостатньо. Наводити робочі аргументи, доносити свою думку правильно — це суперскіл для кожного дизайнера

#6. Дизайнер не повинен програмувати й малювати

Віталік Терзієв: Дизайнер також не має глибоко залазити в аналітику та дашборди. Такі скіли точно не будуть зайвими й базово підтягнути їх можна — але цими речами займаються інші спеціалісти

Єдине — перед стартом проєкту виділи годину на рисерч методологій та технологій, які буде використовувати команда. Так краще зрозумієш, де заховані підводні камені. Наприклад, точно є сенс почитати про jobs-to-be-done і personas — ці фреймворки використовуються в проєктах найчастіше.

 

#7. Щоб дизайнити добре, сприймай роботу не просто як набір тасків

Олег Смєльцов: Хороші дизайнери — проактивні. Вони не чекають, поки топменеджери скажуть їм, що робити, — а роблять самі. А ще вони регулярно ставлять собі запитання: «Що б я зробив, якби був головним у цьому продукті?» Наприклад, якщо продукт не тестує рішення (а ти хочеш, щоб тестував) — займись цим. Така ініціативність піде тобі в «заліковку». Плюс ти багато чого навчишся: шукати респондентів, проводити інтерв’ю, перевіряти гіпотези

Важко прийти в понеділок о 9 ранку в офіс — і вже о 9:05 бути проактивним. Але найчастіше ти гориш своєю роботою тоді, коли працюєш у продуктах, якими користуєшся сам. А ще коли твої особисті цілі та цінності перетинаються з цілями продукту. Наприклад, якщо ти хочеш, щоб про Україну у світі знали не тільки через Чорнобиль та війну — йди працювати в продукт, який розповідає про українську культуру іноземцям. Так будеш ставитись до роботи як до персонального проєкту.

#8. Портфоліо продакт-дизайнера — не просто набір картинок

Діма Напрієнко: В портфоліо продакт-дизайнера не має бути все-все, що він колись робив. 2–3 кейсів буде достатньо, але їх потрібно детально прописати: пояснити, яка була проблема, яке рішення ти обрав, як тестував його, etc. Якщо світчишся з UX/UI та кейсів дизайну продуктів у тебе немає — розроби продуктове рішення спеціально для портфоліо. Для цього:

  • — знайди поширену (і відносно просту) проблему
  • досліди проблему: попитай у друзів (і їхніх друзів теж), чи стикаються вони з нею та що саме хотіли б змінити
  • — розроби рішення
  • протестуй його на друзях

Такий підхід також класно спрацює на тестовому завданні. Зазвичай на тестових продактів просять згенерувати кілька гіпотез і рішень, а потім зробити візуалізацію продукту. І зазвичай вони проводять поверхневий рисерч — вивчають конкурентів і одразу переходять до дизайну. Але якщо ти зробиш кілька інтерв’ю з друзями та потестуєш рішення на них — хед це оцінить

#9. Фреймворки працюють, коли їх в міру

Олег Смєльцов: Знати фреймворки корисно, але до них треба підходити критично. Дизайнери часто шукають шаблони, за якими можна зробити ідеальний продукт. Вони думають, що проженуть дизайн по jobs-to-be-done і відбудеться магія, — але формули класного дизайну не існує. Є рішення, які взагалі не метчаться з певним фреймворком — або метчаться тільки частково.

#10. Апгрейд від мідла до синьйора — це історія про відповідальність

Олег Смєльцов: Більшість продакт-дизайнерів проходять шлях від джуна до синьйора інтуїтивно. Але на кожному з цих етапів спеціаліст змінюється: 

Junior. Продакт має мінімальний ownership і найчастіше вносить технічні правки в готові макети. Джун помічає тільки (невелику) частину помилок, які робить.

Middle. Продакт сам генерує рішення, пропонує гіпотези, але йому потрібна підтримка на кожному етапі. Мідл бачить більшість своїх помилок, але не завжди знає, як їх пофіксити.

Senior. Продакт не чекає, коли йому прилетять таски (а створює їх сам), він повністю знає інструментарій, пропонує нестандартні рішення та має за спиною кілька вдалих проєктів. Синьйор помічає та фіксить свої помилки сам.