Назар Олійник і Тарас Нижник — фаундери бігового ком’юніті chumaky. Вони 2+ роки проводять групові забіги, ведуть подкаст chumaky та популяризують аматорський спорт як частину лайфстайлу.
Ми обговорили з ними 9 міфів: про те, чому біг — це дорого, про музику як технічний допінг і про те, чи дійсно кількість тус у 20 пропорційна кількості пробіжок у 30.
Світ бігу змінюється, бігуни — теж. Міфи та поради, описані в статті, були актуальні станом на 16:01 16 жовтня. Ймовірно, вони актуальні й зараз. Побігли.
Міф #1. Як часто люди намагаються намалювати член у Strava, коли бігають?
Назар: У кожного, хто бігає, була така спроба. Цілий арт є у Strava: зокрема роботи художників, які малюють дивні речі. Я думаю, більше часу витрачають на с аме придумування, ніж на втілення.
Приклад Strava-арту. Джерело: stories.strava.com
Тарас: Це ж сучасний вид наскельних малюнків.
Назар: Найчастіше пробують відтворити карту України на День Незалежності.
Джерело: facebook.com
Нещодавно ми планували пробіжку зі Skvot. І хтось каже: «Давайте намалюємо стрілку логотипа Skvot». Я кажу: «А ви взагалі пробували пробігати за таким маршрутом?». Я не знаю вулиці в Києві довжиною 5 км, щоб можна було зробити цей знак.
А що малювали саме ви?
Тарас: Коли ми створили ком'юніті, наша перша пробіжка називалася «Великий Віз, лайтовий пейс». Ми вирішили, що наш маршрут має нагадувати сузір’я Великого Возу. Назар тоді захворів і каже: «Ти біжи, а я буду поруч на велосипеді їхати». Так ми й пробігли.
Ти ще розумієш, що залежиш від системи містобудування. Ідеальне місце для планування таких маршрутів — Барселона. Там усе перпендикулярне. А українські міста пережили татаро-монгольське іго, Другу Світову, пожежі, там немає де малювати.
Назар: Ще Нью-Йорк може бути. Місто реально можна посегментувати за принципом вишивання хрестиком.
Тарас: Перше, що ти б намалював у Нью-Йорку, був би маршрут у вигляді хуя, так?
Назар: Там, напевно, це доволі просто. У Львові хіба що кривий вийде, щоб зразу на обговорення в «Ебаут».
Міф #2. Strava — це Tinder для бігунів?
Тарас: Це як раніше всі кидали вогник в інсті. А у Strava це називається kudos. Якщо поставив їй kudos під її пробіжкою — ти моя мала, гарно тренуєшся.
У нас це ще набирає обертів, бо українці поки вірять у Tinder. Але в Європі та Штатах це новий Tinder, навіть є моменти сталкерингу.
Назар: Насправді у Strava можна налаштувати приватність і дати доступ до своїх пересувань тільки друзям.
Тарас: Нещодавно ГУР навіть ліквідувало російського офіцера, відстеживши його маршрут у Strava. Додаток допоміг зробити його хорошим руським.
Міф #3. Біг — це дорого?
Тарас: Так. Зважаючи на те, наскільки ти в нього заходиш.
Назар: Якщо хочеш виглядати healthy, strong — на це треба гроші. Що б там не говорили, просто піти здати аналізи, зрозуміти, що з твоїм тілом, — це витрати.
Хороші кросівки — це від 100 баксів. Одяг — можна обійтись на сейлах. Харчування — якщо ти з тренером на дієтах, так само гроші. Навіть купити собі вітаміни — це теж тягне кошти.
Міф #4. Навіщо бігунам пластир на соски та вазелін?
Назар: Це простий та ефективний метод зменшити тертя і вберегтися від подразнень.
Тарас: Якщо неправильно підібрав одяг за складом тканини або розміром, можеш натерти соски до крові. Будуть такі малинові плями на одязі. Це норма, бо одяг від поту стає важким.
У мене було таке. Я купив собі футболку для фітнесу, а вона мала у складі трохи котону. Вона стала важка і розтерла мені соски. Один із виходів — просто заклеїти соски пластиром або тейпом.
Назар: Треба врахувати, що це більше притаманно чоловікам. У жінок все-таки частіше є проміжний шар білизни.
Міф #5. Чим більше людина тусила у 20, тим більше буде бігати у 30?
Тарас: Так. Наступне запитання.
Чому?
Назар: Як каже Тарас, це криза середнього віку, яка змістилася. Плюс утома, пошук нових сенсів, спроба гіперкомпенсації.
Тарас: Можу поділитися своїм досвідом. Просто в якийсь момент розумієш, що тобі вже набридло вести такий спосіб життя, як раніше. Але ти вже звик, що є навантаження на організм: на нервову систему, на серцево-судинну, і такий: «О, біг». І погнав.
Мої знайомі кажуть — херово однаково що після тусовки, що після забігу. Але коли вранці прокидаєшся, в тебе немає похмілля.
Міф #6. Моя знайома розповіла, що коли бігає в Полтаві та зустрічає інших бігунів, з нею вітаються. У Києві здебільшого вдають, що її не бачать. Київ недружній до бігунів?
Назар: Коли ми бігаємо у Львові, теж не завжди вітаються: або від незнання, або невиховані. Думаю, швидше, від незнання.
Буває таке, що чувак біжить і вітається з дівчиною, вона може висадитись і налякатись, якщо не знає. Така: «Блін, махає. Що він хоче?»
Насправді це дуже простий жест, але він може підбадьорити, підтримати й показати, що ви з людиною на одній хвилі.
Міф #7. Чоловіки соромляться носити бігові шорти, бо це нібито виглядає немаскулінно. Чому бігові шорти саме такі й чи варто їх соромитися?
Назар: Такі шорти — це верх гетеросексуальності й тестостеронності.
Чувак має три стадії прийняття себе. Перша — він буде бігати в тайтсах (спеціальних лосинах для спорту — прим. ред.) і вдягати шорти. Ще під низ буде брати бавовняні труси, які не виводять піт. Воно натиратиме — і буде ніхера не прикольно.
Наступний етап — ти переходиш на шорти. Ти вже знайомий з ними, знімаєш тайтси, почуваєшся впевнено. Але ще не знімаєш труси (хоча в шортах є вшиті) — і страждаєш.
Після цього ти розумієш, що можна бігати в шортах без трусів — бо там уже є, для чого мені ще одні? І наступний левел — тайтси, коли ти миришся з тим фактом, що ти озброєний і це буде видно. Ти розумієш, що комфортний одяг забезпечує якісну пробіжку.
Тарас: І остання стадія — ти біжиш голий. І не вітаєшся.
Назар: Підходиш до дерев, обіймаєш їх, стоїш такий: «Це природа, брат». Або босим бігати. У нас є чувак, який бігає на торсі в шортах. Це вже вищий левел сприйняття, де тобі глибоко все одно.
Просто чуваки бояться доходити до цього. Бути не те що альфа, а сигма, якому пофіг. Ти просто знаєш, що ти пиздатий і не треба нікому нічого доводити.
Міф #8. Як правильно спускатися сходами після марафону?
Тарас: На ліфті.
Після марафону треба відновлюватися, робити вправи та МФР-масаж. Якщо ти правильно все зробив, пішов на дистанцію підготовлений, тобі буде легко. А якщо не готувався, ходи на прямих ногах.
Міф #9. Музика — технічний допінг?
Назар: Так.
Тарас: На тріатлоні та Ironman заборонено бігати в навушниках.
Назар: Якщо я бігаю сам, то під музику. Але я трохи педант. Назбирую щось за тиждень, пробую під час пробіжки слухати. Але останнім часом також немає бажання. Є запит просто пробігтися послухати світ.
Бліц. Якщо бігти назад, чи можна уникнути зустрічі з часом?
Назар: Можна не втекти від себе.
Тарас: Ні.
Як назвати промокод на нові коліна?
Тарас: Chumaky 2000.
Назвіть абсурдну причину, чому люди бігають у дощ.
Тарас: Щоб не було видно сліз.
Назар: Щоб не було видно поту.