Продакт-дизайнер малює чи проєктує? А може, все одразу? Чому продакт-дизайнер і продакт-менеджер — не одне й те саме? Як і навіщо створювати прототип?
Щоб розібратися, поговорили з Вадимом Гріном, старшим продакт-дизайнером OLX, та Оленою Бухонок — у минулому UX-дизайнером в EPAM Ukraine та Genesis.
У мене добре виходило малювати у школі. Це допоможе мені стати продакт-дизайнером?
Вадим: Продакт-дизайн (і дизайн взагалі) — це не про творчість, а про інженерний підхід, проєктування користувацького досвіду при взаємодії користувача з продуктом.
Продакт-дизайнер повинен розумітися багато на чому: наприклад, знати, як проводити дослідження, як працює бізнес, маркетинг, як розробники пишуть код.
Олена: Але якщо ти добре малюєш, швидше за все, у тебе є інтуїтивне сприйняття кольору та композиції. Це допоможе створити візуальну частину продукту. Наприклад, коли потрібно підібрати колірну схему, зробити прототипи або намалювати ілюстрацію.
Що саме робить продакт-дизайнер?
О: Продакт-дизайнер створює продукт. Він може бути цифровий — програма (Uber), пошукова система (Google), онлайн-кінотеатр (Netflix). Або матеріальний — щітка, автомобіль, стілець. Тобто взагалі будь-який продукт.
Продакт-дизайнер в IT створюватиме інтернет-магазин із продажу стільців. У столярній справі — безпосередньо стілець. Обидва дизайнери повинні розуміти свою авдиторію, у нашому випадку — людей, які хочуть купити стілець.
Продакт-дизайнер в IT буде сфокусований на алгоритмах, якими люди керуються, вибираючи товар в онлайн-магазині: як зробити, щоб серед тисячі стільців людина знайшла саме той, який їй потрібен.
Продакт-дизайнер у майстерні звертатиме увагу на ергономіку і на те, як стілець використовуватимуть: поставлять у кухні, під барну стійку або під робочий стіл — від цього залежатиме його висота та зовнішній вигляд.
В: Але в якій би сфері продакт-дизайнер не працював, продуктове мислення базується на єдиних принципах.
Продакт-дизайнер — це той, хто «веде» продукт від ідеї до втілення. Він має розбиратися у всіх етапах роботи над продуктом, його головна місія — зробити так, щоб продукт сподобався людям, на яких він розрахований, вирішував їхню проблему.
Але це не означає, що зробив макет — і йдеш відпочивати. Продакт-дизайнер повинен стежити за тим, як інженери готують продукт, перевіряти, чи він відповідає задуму. Коли продукт готовий, продакт-дизайнер допомагає маркетологам та піарникам.
Розробка продукту — це замкнутий круговий цикл, а не лінійний процес, як багатьом помилково здається.
Де і з ким продакт-дизайнер працює?
О: Продакт-дизайнер може працювати у продуктовій чи аутсорсинговій компанії (або в дизайн-агентстві).
Коли працюєш у продуктовій компанії, можеш вивчити конкретний продукт та бізнес на глибшому рівні, чітко простежити, як твої рішення на них впливають. Але робота лише з одним продуктом упродовж тривалого часу комусь може здатися нудною.
З іншого боку, робота в агентстві дозволяє щоразу знайомитись з новою нішею, побачити внутрішню кухню багатьох бізнесів. Але такі проєкти рідко бувають тривалими — тому тільки-но ти виконав своє завдання, на тебе вже чекає новий проєкт, а цей видаляється з поля зору. Складно потім зрозуміти, що було зроблено добре, а що погано.
Продакт-дизайнер працює з продуктовою командою — найчастіше до неї входить продакт-менеджер, інженери, маркетологи, інші продакт-дизайнери. Склад команди залежить від проєкту, величини та ресурсів. У великих компаніях на кшталт Amazon є багато відділів, і в кожному — своя продуктова команда, до якої прив'язані «свої» дизайнери.
Найчастіше дизайн — окремий напрямок у компанії, як і фронтенд-розробка. Тому дизайнер може підпорядковуватися безпосередньо продакт-оунеру (CEO / головному інженеру), головному дизайнеру або керівнику проєкту.
А хіба продакт-оунер, продакт-менеджер та продакт-дизайнер – не одне й теж?
О: Ні! Це різні посади, які часто плутають.
Продакт-оунер — голова продуктової команди, головний ідеолог та стратег проєкту. Він встановлює глобальні цілі, вказує, у якому напрямку має рухатися команда та ухвалює фінальні рішення.
Продакт-менеджер — відповідає за організацію робочого процесу всієї команди: розподіляє завдання та навантаження, перевіряє робочий процес, відповідає за його ефективність та результат.
В: Головна відмінність між продакт-дизайнером та продакт-менеджером у тому, що перший — адвокат користувача, він досліджує їхні проблеми та генерує рішення, а другий — організовує процес розробки задля досягнення бізнес-завдань.
Класний продукт виходить тоді, коли продакт-менеджер та продакт-дизайнер дружно працюють на кожному етапі.
Окремий продакт-оунер у компанії не завжди є, іноді його роль може виконувати продакт-менеджер.
Як продакт-дизайнер розробляє продукт?
В: Робота над новим проєктом завжди починається з дослідження ринку та проведення власних досліджень.
Працюючи над своїм e-health продуктом First Aid, я та команда проводили безліч інтерв'ю та опитувань і чітко знали, які саме проблеми є в потенційних користувачів. Але нам не вистачало бізнес-аналітика, який би аналізував конкурентне середовище, ситуацію на ринку та інші бізнес-фактори.
А інший стартап, у якому я працював, Movingа, створював продукт, керуючись лише баченням бізнесу та не збираючи даних про користувачів. У результаті він виявився просто непотрібним.
Ми завжди повинні починати роботу з проведення користувацьких і ринкових досліджень, щоби підтвердити життєздатність ідеї. Якщо це етап ігнорується, продукт приречений на крах.
Після спілкування з користувачами ми аналізуємо всю отриману інформацію, знаходимо подібності та закономірності — і отримуємо портрет/и користувача та бізнес-бачення розвитку продукту. Ми кристалізуємо вирішення головної проблеми наших користувачів.
Створюємо прототип (наприклад, макет інтерфейсу), продумуємо всю взаємодію, прописуємо рибу тексту, який буде на сайті. Так-так — продакт-дизайнери пишуть тексти. У великих компаніях, звичайно, є UX-райтери, які підбирають правильні слова, але скелет задає продакт-дизайнер.
З прототипом ще раз йдемо до користувачів та проводимо тестування продукту. Дивимося, що працює, що ні, що можна покращити. Якщо щось можна — покращуємо.
Після цього разом із розробниками працюємо над втіленням ідеї. Тут наше основне завдання — тримати руку на пульсі та дивитися, щоб реальний продукт відповідав макетам, які ми робили.
Коли все готово, пишемо реліз і все, що потрібно піарникам.
Якщо працюємо в продуктовій компанії, навіть коли випускаємо продукт, роботу над ним не припиняємо. Думаємо над зростанням: висуваємо ідеї, які можуть допомогти розвитку бізнесу та вирішенню проблем користувача. Тобто знову і знову проходимо те саме коло етапів.
А як виглядають користувацькі дослідження?
В: Часто як звичайні прямі інтерв'ю. Їх проводять в офісі компанії, у кафе або навіть у робочому середовищі самих користувачів.
Якщо збір даних є первинним — намагаємося дізнатися, хто наші користувачі і як вони працюють. Часто застосовуємо метод спостереження: приходимо до нашої цільової та дивимося, як вони працюють. Телефонні інтерв'ю майже ніколи не проводимо — від них мало користі.
Скільки людей опитаємо, залежить від завдання. Але зазвичай небагато — ніколи не бачив, щоб проводили дослідження на 1000 користувачів. Адже завдання будь-якого дослідження — зрозуміти, чи є проблема взагалі, в чому вона полягає, знайти спільності. Якщо опитаємо 20 осіб, які можуть відчувати певну проблему, і 10 із них підтвердять гіпотезу — це вже ок, можна працювати.
Коли продукт вже працює, але користувачі відвалюються на конкретній сторінці — буквально кількох інтерв'ю достатньо, щоб зрозуміти, у чому проблема.
Якщо це не первинний збір даних, зазвичай користувачам ще показуємо прототип продукту і так проводимо юзабіліті-тести.
Продакт-дизайнер проводить інтерв'ю сам?
В: У великих компаніях для цієї ролі є окремий фахівець — UX-ресечер. Він займається організацією досліджень, таргетингом юзерів. Продакт-дизайнер каже, які користувачі потрібні, і той їх шукає.
UX-ресечери складають сценарії інтерв'ю за запитами продакт-дизайнера та продакт-менеджера — і самі проводять їх. Продакт-менеджери та продакт-дизайнери можуть прийти на інтерв'ю. Це називається shadow session: ми в тіні, тільки спостерігаємо, а потім разом із UX-ресечерами аналізуємо результати.
Продакт-дизайнери зазвичай глибоко залучені до розробки продукту. Аби вони могли зберігати тверезість та раціональне мислення, користувачів опитує третя сторона. Але якщо продакт-дизайнер працює у стартапі, то зазвичай виконує функції UX-ресечера та/або UX-дизайнера також.
Продакт-дизайнеру треба розумітися на психології?
В: Так, це допомагає. Психологія у дизайні працює на двох рівнях.
Нижчий рівень — коли дизайнер застосовує психологічні принципи у роботі над інтерфейсом. Наприклад, навіть якщо іконки одного розміру, одна з них може здаватися більшою або меншою через оптичні викривлення. Щоб вони виглядали однаково, дизайнер робить їх різного розміру.
Вищий рівень — це знання принципів роботи мозку та впливу когнітивних викривлень.
Є таке когнітивне викривлення, як підтверджувальне упередження. Це коли людина хоче бачити тільки ту інформацію, яка узгоджується з її точкою зору. Якщо людина упереджено шукає вирішення своєї проблеми, можна це використовувати, щоб вона вибрала наш продукт.
Коли гуглиш «наскільки погано їсти солодке», вже зрозуміло: вважаєш, що їсти тістечка — недобре. Відповідно, Google видасть факти, які це підтверджують. І навпаки, якщо запитаєш: «Чому їсти солодке — це добре», знайдеш статті, де написано, що цукор підвищує настрій чи щось подібне.
Одне з найпоширеніших когнітивних викривлень, з яким доводиться боротися всім, хто працює над продуктом, — це прокляття знання. Більш поінформованим людям завжди дуже складно розглядати якусь проблему з погляду менш поінформованих людей. Це проявляється у нашій щоденній роботі: ми звикли до свого продукту і думаємо, що користувачі думають так само, як і ми. А це насправді далеко від реальності.
Які програми слід опанувати продакт-дизайнеру?
О: Є декілька типів програм і всі вони допомагають вирішувати різні завдання.
Перші — допоможуть зібрати та розсортувати дані, брейнстормити ідеї з командою та пріоритизувати їх. Це інструменти на кшталт Miro та банальних Google Sheets або Excel (так-так, дизайнери багато працюють із таблицями).
Другі — графічні редактори для створення вайрфреймів (докладного плану сторінки, де вказано розташування кнопок, картинок, тексту) та фінального дизайну. Найпопулярніші — Sketch і Figma.
Треті — програми, які допомагають створювати прототипи. Тобто оживлятимуть статичні картинки, зроблені в Sketch або Figma. Одна з найпопулярніших програм — InVision.
Четверті — інструменти для тестування прототипів. Я використовую той самий InVision, але є й окремі спеціалізовані платформи, наприклад Maze. Якщо в компанії вже є чіткий процес тестування, швидше за все вона користується певним софтом. Якщо ні — дизайнер сам пропонує інструмент.
Принцип роботи програм кожної категорії є подібним. Якщо ви вмієте працювати в Sketch, а Figma ніколи в очі не бачили, швидше за все, за день вдасться розібратися.
Усі говорять про дизайн-мислення. Що це та навіщо воно продакт-дизайнеру?
О: Дизайн-мислення — це основа продакт-дизайну. Головна ідея в тому, що розробка продукту є ітеративним процесом, тобто він ніколи не закінчується.
Методика дизайн-мислення складається з п'яти етапів: емпатія (опитування), кристалізація проблеми (визначення кута зору), брейнсторм (генерація ідей), прототипування та тестування. Це всі ті етапи, які продакт-дизайнер постійно проходить, працюючи над продуктом.
Неможливо зробити продукт від А до Я та забути про нього. Світ постійно змінюється, і потреби людей у ньому також. Щоби продукт залишався актуальним, його також треба постійно оновлювати.
Скільки заробляє продакт-дизайнер?
О: Залежить від його рівня та країни/міста, де він живе. Очевидно, в Івано-Франківську він зароблятиме в рази менше, ніж у Києві. Але в середньому зарплати у продакт-дизайнерів гарні.
Зараз в Україні продакт-дизайнер-початківець отримує від $500. Верхньої планки немає — ліміт залежить тільки від самої людини і від того, як вона себе продасть.
Ти можеш бути джуном і заробляти $1000, а можеш бути досвідченим скіловим продакт-дизайнером і отримувати стільки просто тому, що не вмієш себе продати.
В: Якщо говорити про зарплати за кордоном, то в Німеччині, де я живу, продакт-дизайнер-початківець заробляє від €40 тис. на рік до податків, дизайнер середнього рівня — €60-70 тис., сеньйор — €80-90 тис. ., а лід — від €90 тис. і більше.
Вирішено — хочу бути продакт-дизайнером. Що для цього робити?
В: Скажу чесно, відразу стати продакт-дизайнером дуже складно, тому що він повинен багато вміти і багато на чому розумітися.
Наприклад, спочатку я був чистим графіком, потім зрозумів, що я хочу створювати продукти. Для цього мені потрібно було отримати більше практики у придумуванні логіки, яка стоїть за продуктом, і я став UX-дизайнером.
Був період, коли я працював у бізнес-аналітиці. Потім спробував створити власний стартап та побачив розробку продукту з різних боків. Тільки після цього я став продакт-дизайнером.
Спочатку важливо опанувати ремесло та потрібні інструменти. Якщо хочеш бути цифровим продакт-дизайнером, попрацюй графіком, вивчи основи композиції, всі необхідні інструменти. Коли розібрався з цим — вбирай у себе якнайбільше знань і розширюй експертність. Вивчай різні сфери, які задіяні у створенні продукту: маркетинг, психологію, бізнес.
Звичайно, без портфоліо в дизайні нікуди. Але в дизайн-середовищі вважається ок зробити своє перше портфоліо з вигаданих кейсів.
Сам я так теж часто робив. І продовжую робити. Просто кажу, що це «вигаданий проєкт для потенційного стартапу». Найважливіше — показати, що ти маєш навички дизайн-мислення та продуктовий підхід, а не лише вмієш «рухати плашку» та «фарбувати пікселі».
Якщо в портфоліо будуть просто екрани інтерфейсів, це нікому не цікаво. Потрібно розповісти історію: була ось така проблема, ми виявили її за допомогою таких досліджень (які можна провести серед друзів, рідних), запропонували ось такі рішення — і ось так вони працюють.
Без досвіду можна знайти хорошу роботу за кордоном?
В: Щоб потрапити у велику компанію на зразок OLX, треба пройти сім кіл пекла.
Новачку подаватися не варто, але реально потрапити у якийсь стартап. У Європі є три великі хаби, де їх повно: Берлін, Амстердам і Дублін.
Багатьом маленьким компаніям дешевше перевести когось із Східної Європи та Азії, ніж шукати місцевих із високими вимогами до зарплати. Просто гуглиш стартапи і подаєшся — той самий лінкедін ніхто не скасовував.
У всій IT-сфері спілкуються виключно англійською. Тому мову країни, в яку їдеш, знати не обов'язково, але англійську — так. Наприклад, я почав вивчати німецьку тільки після кількох років роботи в Німеччині та й те через побутові питання.
Що потрібно вміти, коли подаєшся на роботу, — то це проводити дослідження, аналізувати отримані дані, пропонувати ідеї та створювати дизайн-рішення. Все це можна продемонструвати у портфоліо.