Авторка ілюстрацій — Ксенія Стеценко, студентка «Ілюстрація.Basis» Олеся Дереги
Креаторство — це драйвово, але і важко. Тут багато залежить від таланту та мислення out of the box і значно менше — від чітких графіків та схем. Здається, цей світ — занадто хиткий та непередбачуваний, щоби розраховувати на сталі прибутки.
Але заробляти на креаторстві реально — це більше ніж 100 років тому довів архітектор Владислав Городецький. Його часто називають «українським Ґауді» — Городецький перетворив Київ з купецького міста на європейське та запустив хвилю архітектурного модерну в Україні.
Ми перечитали різні статті, нариси, спогади про Городецького — і зібрали головне та його підходи до того, як метчити креативність і бізнес.
#1. Сприймай креатив як роботу
Колись про митців думали як про відірваних від реальності людей — тих, хто літає у хмарах і ловить сигнали з космосу. Але більше в таку картинку ніхто не вірить. Креатив не існує у вакуумі — він пов’язаний з соціальними процесами та політикою. А ще — з бізнесом. Тепер креаторство — така ж сама професія, як і всі інші. А це означає, що просити гроші за свій творчий продукт зовсім не соромно.
Але якщо ти отримуєш гроші за роботу — рахуєшся з думкою тих, хто платить. Коли заходиш у сферу креаторства, треба бути готовим, що не все і не завжди буде за твоїми правилами. Доведеться вбивати експериментальні ідеї заради прибуткових та приймати правки, які тобі не подобаються.
Погляд Городецького: архітектор ніколи не перебирав проєктами — він міг одночасно споруджувати й віллу, і м’ясокомбінат. Завдяки дрібним замовленням, які зробив на початку кар’єри (тир, склепи, прибудови), Городецький зміг заявити про себе та показати свої скіли. Пізніше йому почали довіряти справді серйозні речі — наприклад, Миколаївський костел у Києві. Такий майндсет Городецький сформував ще в дитинстві: свого часу його родина жила заможно, але втратила все через борги.
#2. Знайди потенціал там, де його ще ніхто не бачить
Інновації добре продаються — тому хайтек-стартапи зазвичай підіймають найбільші інвестиції. Мало хто купуватиме продукт 1.0, коли є продукт 3.0 — більш продуманий, крутий, сильний. Найбільш яскраво це проявляється в архітектурі, дизайні, геймдеві, etc. — сферах, де нові підходи часто повністю замінюють старі (а не існують одночасно, як у фізичному креативі).
Якщо стежиш за тренд-форкастами, зменшується загроза створити щось, що всі вже давно обговорили — та забули. Але завжди пропускай тренди та створені на їхній базі ідеї крізь фільтр критичності. Бо не все, що продукується, реально варте уваги. Кожен новий стартап обіцяє перевернути світ і стрибнути до планки Apple — але статистика каже, що 45% із них не протримуються на ринку і 5 років.
Погляд Городецького: він завжди трекав розвиток технологій та купив авто ще тоді, коли на дорогах Києва переважали карети й повозки. Архітектор навіть підійнявся в небо на одному з перших у світі літаків (завдяки дружбі з авіаконструктором Ігорем Сікорським). А ще він мав плавучу дачу на Дніпрі — принаймні ходили такі плітки.
У своїх проєктах Городецький працював із новими матеріалами. Поки більшість будинків будувалися з вапна, Городецький вже використовував бетон. Він також був одним із проєктувальників каналізаційних мереж Києва — і навіть заснував «Будівельну контору домової каналізації архітектора В. В. Городецького». Звучить не дуже креативно, але на той час це був важливий та престижний проєкт.
#3. Говори про себе потужно
Деколи здається, що самопіар — це нещиро, і найчастіше піаряться ті, кому піарити нічого. Але це — must have будь-якого креатора. Якщо сам не будеш говорити про себе, інші теж не говоритимуть — і про тебе просто ніхто не дізнається.
Або (що навіть гірше) авдиторія думатиме про тебе не те, що тобі хотілося б. Наприклад, пару років тому ти релізнув провальний проєкт — і скільки б класних речей відтоді не зробив, авдиторія все ще буде асоціювати тебе з цим невдалим кейсом. Піар допомагає малювати правильну картинку в головах людей і розставляти акценти так, як це корисно тобі.
Погляд Городецького: архітектор був одним із перших, хто зрозумів усі бенефіти особистого бренду. Він створив собі епатажний образ — їздив на кабріолеті, гуляв Києвом із мавпочкою на плечі. Городецький притягував увагу як магніт — і разом з увагою приходили проєкти.
А ще він добре вмів себе рекламувати. На початку кар’єри архітектор безкоштовно побудував тир для Імператорського товариства — заради хорошого кейса в портфоліо та корисних зв’язків. Також у 1911 році Городецькому запропонували створити пам’ятник Олександру II. Він погодився, але не з любові до імператора. Городецькому сказали, що цей пам’ятник розтиражують та поширять по всій Київщині — і про нього заговорять за межами міста.
#4. Не йди за простою схемою
Схеми працюють всюди, але не в мистецтві. Тут не люблять повторів, а рухатися банальним шляхом — нецікаво. Тому креатори так часто ускладнюють собі життя — і придумують різні челенджі. Вони знають, що в тепличних умовах big ideas не народжуються.
Якби не відхід від норм, мистецтво б нікуди не рухалось. Імпресіоністи вийшли з майстерень та перенесли мольберти на вулицю, щоб фіксувати динаміку міста. Абстракціоністи відмовились копіювати реальність у своїх творах, а концептуалісти відійшли від роботи з формою заради роботи з меседжем. Тому якщо хочеш привернути увагу до свого арту — відійди від заведеного сценарію. Коли сідаєш за новий креатив, подумай про всі можливі способи його зробити. Не чіпляйся за перший варіант, який спаде на думку.
Погляд Городецького: коли архітектор купив ділянку на вулиці Банковій, друзі називали його ненормальним. Вони були впевнені, що на такому крутому схилі нічого не побудуєш. Але Городецький так не думав. Він сприйняв ситуацію як челендж — і почав шукати способи звести свій майбутній «будинок з химерами». Знайти рішення допоміг винахідник Антон Страус. Вони поставили будинок на конструкцію з набивних бетонних паль — до Городецького у нас так не робили.
Плюс нетиповий фундамент підштовхнув архітектора зробити нетипове планування. Поверхи будинку нагадують сходинки: з боку вулиці їх три, а з боку внутрішнього дворика — п’ять. Цей будинок був великим експериментом — у книжці «Архітектор Городецький. Архівні розвідки» є цитата: «Не знайдеться в Києві людини, яка минула б його, не зупинившись поглядом».
#5. Не зациклюйся
Обмежувати себе одним напрямком у мистецтві небезпечно — може затертись лінза. Тому багатосекторальні колаборації стають такими популярними. Щоб освіжити погляд, художник може взяти в руки фотоапарат, а ілюстратор — написати колонку. Це дозволяє комплексно вивчити сферу, в якій працюєш. А ще в одному артнапрямку часто бувають інсайти, які можна перенести в інший.
Навіть хобі, абсолютно не пов’язані з креативом, насправді пов’язані з ним. Коли креатор вміє брати натхнення з нетворчих речей (а не переробляє ідеї, які побачив на пінтересті) — менше шансів скотитись до банального. Як мінімум хобі допомагають перемикнутися — вони дають мозку відпочити від постійного генерування ідей.
Погляд Городецького: щоб архітектура не приїдалася, Городецький часто робив світч на інші речі. Наприклад, дизайнив костюми та декорації для київського театру Соловцов (зараз це Театр Франка), робив гравюри та ювелірні прикраси.
А ще Городецький обожнював екзотичних тварин і полювання. Понад 10 років він планував своє сафарі в Африці. Мрії про поїздку затягнули його так сильно, що архітектор матеріалізував їх у «будинку з химерами», який насправді не з химерами, а з цілком реальними тваринами — жабами, носорогами, дельфінами.