Metal Gear, Death Stranding, кінематографічний реалізм та акцент на сторітелінгу — речі, з якими неминуче асоціюється японський геймдизайнер Хідео Коджіма. Свого часу він докорінно змінив досвід геймінгу і понині лишається одним із найбільш авторитетних і впливових розробників в ігровому світі. Але як він це зробив? Сам геймдизайнер каже, що його тіло на 70% складається з фільмів, тому без кіно не обійдемося.
Поки Хідео Коджіма працює над продовженням свого хіта Death Stranding, на Disney+ вийшла документальна стрічка Hideo Kojima: Connecting Worlds про його життя. Її поки що не можна подивитися в Україні легально, тому ми самі дослідили творчість Коджіми та пояснюємо, як сформувався його унікальний стиль.
Коджіма: початок
Хідео народився в Токіо. Його батько, Кінго, був фармацевтом, і родині часто доводилось міняти місце проживання через роботу батька. В результаті сімʼя зупинилась в Осаці.
Батько Коджіми застав ще Другу світову війну та пережив бомбардування Токіо. І хоча він не підтримував участь Японії у війні (яка тоді виступала на боці нацистів), та все ж шкодував, що не став на захист своєї батьківщини. Крім того, в юності Кінго ненавидів американців, яких вважав ворогами.
«Мої батьки обоє пережили Другу світову війну. Вони постраждали. Моя мама розповідала мені про те, як їй доводилося переступати через мертві тіла на вулиці та їсти шматки татамі (японський солом'яний мат для покриття підлоги, зазвичай виготовляється з рисової соломи — прим. ред.), коли не було їжі», — згадував Коджіма. Розповіді про війну сильно вплинули на майбутню творчість геймдизайнера, особливо на наратив геймплею.
Згодом ставлення батька до США змінилось. Він полюбив західний кінематограф і передав цю любов сину. Сімʼя Коджіми щовечора збиралась перед телевізором, щоби подивитись кіно, і часто його обговорювала. Причому фільми були різноманітні: європейське кіно, вестерни, жахи тощо. Майбутній геймдизайнер в юності навіть пробував знімати з друзями любительські фільми.
Після смерті батька сімʼя Коджіми мала фінансові проблеми. Хідео мріяв стати кінорежисером, але ніхто з друзів його не підтримав (згодом нереалізований потенціал він компенсує у своїх іграх).
«Коли з’явився Famicom (модем, що під’єднується до сервера Nintendo), я одразу став залежним від нього. Я почав грати в усі ігри й став одержимий ними. Саме тоді я дійсно відчув потенціал, прихований у новому середовищі, і відчув, що, можливо, якщо я не можу піти в кіно, то зможу подивитися на це нове середовище і досягти там успіху», — казав в одному з публічних виступів Коджіма. Вибір пав на компанію Konami, тому що вона єдина торгувала акціями на фінансовій біржі, і це було для геймдизайнера ознакою статусу.
Ігрова консоль Famicom, джерело: JapanTimes
В Konami остаточно сформувалась творча особистість Коджіми. Починаючи як асистент, він пройшов увесь шлях і згодом став віцепрезидентом Konami.
Саме в цій студії вийшов бестселер Коджіми — серія Metal Gear, хоча він працював і над іншими тайтлами. Наприклад, у 1986 році Хідео розробив аркаду Penguin Adventure, яка стала його першим проєктом у Konami. Після неї вийшла The Snatcher, на створення якої Коджіму надихнув фільм «Той, що біжить по лезу». Він також випустив Policenauts — «духовний» (як казали критики) сиквел The Snatcher. У Konami під керівництвом Хідео також мали вийти Lost Warld і Silent Hill P.T.
Кадри з відеогри Silent Hill P.T. (2014)
Перший проєкт — це бойовик, дія якого розгортається на пароплаві «Титанік», а історія ведеться від жіночого персонажа на імʼя «Воїн у масці». Konami відхилила проєкт, тому що він був надто складний для тогочасних ігрових систем.
Silent Hill P.T. — це відеогра, яку Коджіма розробляв разом із мексиканським режисером Гільєрмо дель Торо. Скорочення P.T. розшифровується як playable teaser — «ігровий тизер». Ця коротка гра мала стати своєрідним інтро до наступної частини Silent Hills, тому розповсюджувалась безплатно на PlayStation Store. Втім, у 2014 році, через розбіжності між Konami та Коджімою, гру скасували. А Konami навіть видалили P.T. з PlayStation Store та прибрали можливість перевстановити гру. Це рішення потужно розкритикували в ігровому ком'юніті.
Але докладніше треба зупинитися саме на Metal Gear. Перша гра цієї серії вийшла у 1987 році, Коджімі тоді було 24 роки. Уникаючи аркадного геймплею інших ігор, Metal Gear натомість віддала перевагу використанню скритності та винахідливості. Насильство було крайньою мірою та часом зовсім невигідне гравцю. Це кардинально відрізняло цю гру від інших. Коджіма також використав свою любов до американських бойовиків і телевізійних шоу, щоб надати Metal Gear кінематографічної структури, якої майже не було у відеоіграх за межами жанрів фентезі та рольових ігор. Загалом франшиза продала близько 30 млн екземплярів. У цій серії вийшло 9 частин самої гри та низка спін-оффів.
Головний герой Metal Gear Solid Снейк у різних версіях гри
Сам Коджіма казав, що при створенні серії MGS надихався фільмами, і навіть публікував конкретний список стрічок. Серед них «Велика втеча» (1963), «Гармати острова Наварон» (1961), «Втеча з Нью-Йорка» (1981), «На північ через північний захід» (1959), «Планета мавп» (1968), «Світанок мерців» (1978) та різні серії про Джеймса Бонда.
Кіно буде супроводжувати Коджіму й у наступних проєктах. Щоб зробити свої гри більш схожими на фільми, згодом він залучатиме до роботи найвідоміших голлівудських режисерів.
Серія MGS принесла Коджімі не лише всесвітнє визнання, але й підвищення до посади віцепрезидента Konami Digital Entertainment. Втім, хороші відносини з компанією-видавцем тривали недовго.
Вихід з Konami та самостійне плавання
15 грудня 2015 року довго позначали чорним маркером у календарі геймдеву, адже тоді Хідео покинув Konami. Для багатьох ця новина стала неочікуваною, адже за роки своєї роботи в цій студії Коджіма став синонімом Konami.
Причину виходу так і не вдалося пояснити, адже жодної офіційної версії немає. Композитор MGS стверджував, що причина — в перфекціонізмі Коджіми. Мовляв, він довго не хотів випускати нові ігри Metal Gear, відтерміновував дедлайни, поки не буде точно впевнений в тому, що задоволений всіма аспектами гри: графіка, музика, звук. Крім того, Коджіма не отримував жодного прибутку і бонусів від продажів своїх ігор. У нього була фіксована зарплата в Konami. Тож, у той час як корпорація хотіла швидше випустити нову серію, щоби більше продати й більше заробити, Коджіма не квапився, адже на його зарплату це ніяк не впливало.
Є також версія, що Konami побачила перспективу в мобільному геймінгу. В ті роки якраз відбувся розквіт AppStore, а iPhone розглядався як нова мобільна платформа. Тож японські компанії перемикнулися на виробництво ігор для мобільних пристроїв. І в цьому був певний сенс. На відміну від консольних ігор, розробка яких коштувала як голлівудський блокбастер (наприклад, розробка MGS:Phantom Pain обійшлась у $80 млн), створення мобільної гри коштувало в рази менше, а дохід вона потенційно могла принести такий самий.
Konami це відчули на власному досвіді, коли випустили перший мобільний хіт Dragon Collection, який допоміг компанії збільшити прибуток майже на 80% між 2011 і 2012 роками. Коджіма остерігався, що його змусять також перейти на мобільну платформу, чого він категорично не хотів робити.
Після звільнення з Konami Коджіма спільно з представниками компанії Sony Computer Entertainment оголосив про створення незалежної студії Kojima Productions і заявив про намір розробляти абсолютно нову гру для PlayStation 4.
Коджіма розпочав роботу над Death Stranding, яка вийшла 8 листопада 2019 року. Гра відрізнялась від усього, що можна було побачити раніше. В Death Stranding були персонажі, яких зіграли голлівудські актори — Норман Рідус, Мадс Міккельсен, Леа Сейду. Крім того, там зʼявляються режисери Гільєрмо дель Торо та Ніколас Віндінг Рефн. Можна сміливо додати, що Коджіма з Death Stranding придумав новий жанр ігор, адже це не типовий бойовик.
Геймдизайнер, по суті, поєднав кіно та відеогеймінг, але зробив наголос на сторітелінгу. У грі персонаж Нормана Рідуса працює курʼєром, щоб обʼєднати останні вцілілі міста в постапокаліптичній Америці. В одному з інтервʼю Коджіма розповідав, що на створення його надихнула ізоляціоністська політика тодішнього президента США Дональда Трампа та голосування Великої Британії за вихід з Європейського Союзу.
«Президент Трамп зараз будує стіну. Є Brexit, коли Велика Британія намагається вийти з ЄС, і складається відчуття, що у світі багато стін, і є люди, які думають лише про себе. У Death Stranding ми використовуємо мости для відображення зв’язку — є варіанти використовувати їх або зламати. Йдеться про те, щоб змусити людей замислитися про значення зв’язку», — розповідав Коджіма у розмові з BBC.
Враховуючи свою незвичність та андеграундність, Death Stranding після релізу отримала неоднозначні відгуки:
«Це не та гра, якою легко насолоджуватися. Вона надзвичайно повільна, особливо в перших розділах, які здебільшого складаються з доставки пакетів на приголомшливі відстані», — Ендрю Вебстер, The Verge.
«Death Stranding — це симулятор ходьби в прямому сенсі», — Расс Фруштік.
«Я вийшов з гри схвильований, розгублений та з бажанням знайти інших, хто в неї грав, не лише для того, щоб скласти докупи відсутні шматочки, але й для того, щоби поділитися своїм досвідом», — Келіф Адамс, The Hollywood Reporter.
Втім, 10 млн проданих копій гри говорять самі за себе. За словами Коджіми, цього достатньо, щоб окупити проєкт і принести гроші на розробку наступної гри.
Життя після Death Stranding
З популярністю Death Stranding неважко було передбачити сиквел. У травні 2022 року першим роботу над продовженням підтвердив актор Норман Рідус в одному з інтервʼю. Згодом продовження теж офіційно підтвердили, а гра отримала підзаголовок «На пляжі» та має вийти у 2025 році. Окрім голлівудських акторів, які зіграли в першій частині, нові ролі отримали Ель Фаннінг, Шіолі Куцуна, режисери Джордж Міллер та Фатіх Акін.
Втім, сиквел Death Stranding — не єдина розробка, якою зараз зайнятий Коджіма. В кінці 2023 року японський геймдизайнер представив тизер гри під назвою OD (попередньо назва розшифровується як Overdose). В ній «зіграють» Софія Лілліс, Гантер Шафер і Удо Кір. Про зміст гри наразі відомо небагато, але передбачається, що жанрово вона заходитиме в жахи. Над розробкою Коджіма працює разом із відомим голлівудським режисером Джорданом Пілом. Втім, це не єдине відоме імʼя, залучене в розробку OD, тож варто чекати сюрпризів. Гру видасть Xbox Game Studios.
Хідео також встиг зіграти у двох проєктах свого друга, режисера Ніколаса Віндінґа Рефна: в серіалах «Занадто старий, щоб померти молодим» (2019) та «Копенгагенський ковбой» (2023).
Нікуди не поділась і любов Коджіми до кіно та бажання зняти свій фільм. Ще у листопаді 2019 року він ділився новинами, що в майбутньому його компанія Kojima Productions почне знімати стрічки. За його уявленнями, фільми, телевізійні шоу та ігри конкуруватимуть у майбутньому в одному просторі завдяки технології потокового передавання, і це сприятиме появі нових форматів. І от у грудні 2023 року Коджіма та кіностудія A24 оголосили про те, що обʼєднались для виробництва ігрової екранізації Death Stranding.
«A24 з'явився на світ близько 10 років тому, їхня присутність в індустрії є унікальною, вони ні на кого не схожі. Фільми, які вони показують світові, мають високу якість та інновації. Існує багато “фільмів-адаптацій ігор”, але те, що ми створюємо, — це не просто прямий переклад гри. Ми насправді сподіваємось, що нашою авдиторією будуть не лише фанати гри, але й усі, хто любить кіно. Ми створюємо всесвіт Death Stranding», — амбітно розповів Коджіма після новини про співпрацю з А24.
Єдиний жирний мінус Коджіми — маючи повагу і доступ до найвідоміших людей у світі, він досі продовжує спілкуватися з росіянами. Наприклад, у грудні 2023 року він виклав фотографію з російським режисером Тимуром Бекмамбетовим, що начебто натякало на їхню співпрацю. До цього, у 2021 році, Хідео заявив, що в одному з ігрових роликів до гри Death Stranding використав пісню групи Biting Elbows, лідером якої є російський режисер Ілля Найшуллер. Сам Найшуллер восени 2023 року також публікував у себе фото, де він позує з Коджімою (і навряд чи його запостили без відома геймдизайнера).
Але є і присмак примарної надії у вигляді No War. З таким дописом у Twitter у березні 2022 року геймдизайнер оголосив про свою позицію. Іронічно, як Хідео використовує гасло російських лібералів для засудження війни в Україні та при цьому підтримує росіян, які відповідальні за ті дії, що вчиняє зараз російська армія на території України. Навдивовижу, це переплітається з долею його батька, Кінго, який також був проти Другої світової війни, але підтримував японський нацизм.