Звуки всюди — навіть коли не помічаєш. Один лише електронний трек може складатися з 50+ семплів — мелодій, шумів, ритмів, голосів. Щоб звести всі ці звуки в один WAV-файл, потрібно багато скілів та практики.
Їх отримали студенти курсу «Комерційний аудіопродакшн» Саші Філоненка. Ми зустрілися з випускниками, щоб розпитати їх про досвід навчання. А ще про інсайти, зміни в роботі й собі, улюблені завдання і тестовий джингл для AZOV.ONE.
«Роботи зі звуком неможливо навчитися раз і назавжди»
Роман Коробенко — журналіст
Розкажи про свій бекграунд — де ти працював або навчався до курсу?
Я працював і працюю журналістом на Радіо «Накипіло». Ходив на уроки гітари, але то було давно, ще в дитинстві. Музичну освіту я так і не здобув.
Чому ти прийшов на курс «Комерційний аудіопродакшн»?
У мене сильно провисала робота зі звуком у технічному плані, тож на курсі я хотів прокачатися у зведенні та мастерингу. Хоча цього неможливо навчитися раз і назавжди. Це така штука, яка починається і не завершується — постійно з’являються нові інструменти, технології. Зараз, наприклад, усе змінює штучний інтелект. Ти можеш опанувати базу, але за трендами у сфері треба слідкувати весь час.
Плюс на курсі я хотів розширити свій набір інструментів — про деякі в мене повністю змінилася думка. Наприклад, раніше, коли працював на радіо, мені здавалося, що чим живіший звук — тим краще. Але пізніше зрозумів, що деколи його треба компресувати.
Мені сподобалось, що на курсі було різне. Аудіопродакшн — це не тільки музика, але ще й саунд-дизайн, аудіобрендинг тощо. Тут спектр роботи зі звуком справді широкий. Це мене і зачепило.
Яким було твоє улюблене завдання на курсі, а що далось найважче?
Найбільше сподобалось озвучувати середовище у відео. Я записував звуки на два мікрофони — X/Y (рекордер Zoom) та Geofón від LOM. Останній фіксує звуки поверхонь. Він допоміг мені записати бульбашки в бутлі для води. Було класно потім вибудовувати звукове полотно до цього відео. Я б також дуже хотів записати бульбашки в озері, але для цього потрібен гідрофон — він дуже дорогий.
А найскладніші завдання пов’язані з написанням музики — їх було два. Окрім того, що музику треба написати, ти маєш також порисерчити стиль. А це дуже багато часу, особливо якщо не розумієшся на жанрі. Нашим референсом спочатку був Weeknd — Blinding Lights, а потім нью-диско (Breakbot — Baby I'm Yours). І це не зовсім та музика, яка мені подобається.
Під час курсу ти створив тестовий джингл для AZOV.ONE. Як підійшов до цієї задачі?
Ми мали зробити аудіо для відеологотипа AZOV.ONE. Його тривалість — близько 5 секунд. Коли я подивився це відео, одразу ж уявив, які звуки там мають бути. Було зрозуміло, що це аудіо має посилатись на технології, бо AZOV.ONE збирають на дрони, екіпірування. Стало цікаво знайти саме те, що прозвучало в моїй голові. Я кілька годин добирав потрібні звуки в Cubase. Дібрав, сподобалось.
Які інсайти ти зловив на курсі?
Коли працюєш у комерційному аудіопродакшені, маєш відкласти свої смаки на другий план. І полюбити певний стиль, зануритись у нього, навіть якщо ніколи раніше не слухав подібну музику.
Що в тобі чи твоїй роботі змінилося після курсу?
У своїй роботі я почав більше компресувати звук (хоча це малий відсоток від того, чого нас навчили на курсі).
Якщо говорити про зміни в мені — раніше я підходив до музики як до акустичної історії, такої, що має відбуватися тільки наживо. Подібна асоціація сформувалася тоді, коли я вчився гри на гітарі. Я дуже недооцінював цифрові технології, хоча вони справді можуть покращити музику. Саша порадив нам багато точних та якісних діджитал-інструментів для обробки звуку, тепер ними користуюся.
«Конструктивна критика — якраз те, за чим ти приходиш на курс»
Роман Маргієв — музикант
Розкажи про свій бекграунд — де ти працював або навчався до курсу?
Я дуже давно займаюся музикою — граю в оркестрах, записуюся в студіях, співпрацюю з артистами. Деколи пишу музику сам.
Чому ти прийшов на курс «Комерційний аудіопродакшн»?
Мені завжди було цікаво, як можна монетизувати власну музику. А ще хотілось реалізувати композитора в собі.
Плюс зведення звуку та інші технічні моменти — я таке робив і раніше, але скілів бракувало. Хотілось у цьому напрямку розвиватися. Хоча я розумів, що курс не зможе охопити все — попри те, що програма продумана. Потрібно вивчити багато моментів, щоб звучати класно, і це неможливо втиснути у 18 занять.
Яким було твоє улюблене завдання на курсі, а що далось найважче?
Улюблені завдання були про створення джинглів. Для Starbucks, AZOV.ONE, Megogo. Взаємодія картинки та звуку — це клас. А найскладнішого не було.
Під час курсу ти створив тестовий джингл для AZOV.ONE. Як підійшов до цієї задачі?
У попередніх завданнях, пов’язаних з відео, я використовував семпли. Та коли побачив лого AZOV.ONE, захотів записати звук сам. На ролику з’являються букви — я подумав, що їх має супроводжувати звук фломастера, яким пишуть по паперу. Записав його на диктофон і наклав кілька ефектів.
Потім вирішив, що додам вокал. Записав свій голос і зробив його на октаву нижчим, аби він пафосніше звучав. Пізніше виявилось, що я один використав такий підхід. Голос привертає до себе забагато уваги, але я все одно хотів його використати — і задоволений результатом.
Які інсайти ти зловив на курсі?
Наприкінці курсу я краще зрозумів, чим хотів би займатися, а чим — ні. Мені цікавіше працювати з короткими джинглами, робити музику для реклами. Але я не хочу зводити звук. Хіба що у власних проєктах — я записав щось своє та зводжу звук сам, бо лише я знаю, яким він має бути. А от зводити звук для когось — такого я не хочу.
Також я з’ясував, що 80% проблем стаються через неправильну комунікацію замовника і виконавця. Часто перший сам не знає, чого хоче, і тут ти маєш вміти пояснити, почути, розпитати. Щось подібне сталося з AZOV.ONE. Ми начебто спілкувалися, отримали референс, але джингл, який обрали у фіналі, не дуже на нього схожий. І це нормально — вербалізувати ідеї не завжди легко.
Що в тобі чи твоїй роботі змінилося після курсу?
Щось у мені змінювалось після кожної лекції. Я можу гостро реагувати на критику — мовляв, мені ж ця робота подобається, то як вона може не подобатись іншим? Але це швидко минає. Зрештою, конструктивна критика — якраз те, за чим ти приходиш на курс.
Курс дав напрямок для руху. Тепер я збираю своє портфоліо та обдумую наступні кроки у сфері.
«До курсу я не розумів, що саме треба “чути”»
Микита Сахаров — музикант
Розкажи про свій бекграунд — де ти працював або навчався до курсу?
Основної професії в мене немає. Я здобув середню освіту і переїхав до Чехії, потім — до Польщі. Пів року працював нічним рецепціоністом у готелі, і тоді остаточно зрозумів, що хочу займатися тільки музикою. Але чим конкретно, я не знав.
Чому ти прийшов на курс «Комерційний аудіопродакшн»?
Щоб дізнатися, які напрямки існують в індустрії. Також я хотів почути професійну думку про те, як балансувати між творчістю і комерцією. Зрештою я це зрозумів, а насправді відчув. На кожному занятті я більше відчував, ніж чув.
Яким було твоє улюблене завдання на курсі, а що далось найважче?
Улюбленим і найважчим стало одне завдання — озвучити рекламний ролик Starbucks. У ньому йдеться про те, що в кав’ярні з’явились перероблювані стаканчики. Я хотів надати ролику драйвову атмосферу — це відчуття, коли ти прокидаєшся, робиш перший ковток кави та одразу оживаєш.
Хоч я й отримав за нього низьку оцінку, бо далеко відійшов від референсу, але працював із великим задоволенням. Просто в моїй голові звучання референсу (Breakbot — Baby I'm Yours) зовсім не метчилося з картинкою. Тому я вдвічі пришвидшив темп композиції, перевантажив бас — і все пішло як по маслу.
Під час курсу ти створив тестовий джингл для AZOV.ONE. Як підійшов до цієї задачі?
До цієї задачі я підійшов з більшою відповідальністю, бо робота була для реального клієнта. Я намагався максимально почути все, що замовник казав на брифінгу. Пробував пропустити через себе референс (джингли компанії BMW). Нам казали робити без воєнщини, брутально та сучасно.
Я склав ці фактори й витратив багато зусиль, щоб отримати майже ідеальний джингл — на мою думку.
Які інсайти ти зловив на курсі?
По-перше, пробуватися треба всюди. Друге — клієнт завжди правий (навіть якщо я не погоджуюся з його вибором). Треба слухати замовника, а не своє серце, розуміти його бачення.
А ще курс дав мені дуже багато технічних знань. Тепер я більше знаю про зведення і мастеринг, фізичні властивості звуку загалом. Одразу після курсу я купив собі звукові монітори, щоби більше чути й отримувати якісніший результат.
Що в тобі чи твоїй роботі змінилося після курсу?
Я більше думаю про якість звуку, раніше мало звертав на це увагу. Тепер мені треба більше часу, щоб відмастерити якийсь проєкт — до курсу я не розумів, що саме треба «чути». Це про зміни в роботі. А сам я почав спокійніше ставитись до конкуренції. На курсі нам штучно створили конкурентне середовище, хоча це насправді ні на що не впливає. Кожен робить щось своє. В цьому і є сенс музики.
«Після курсу я побачив, наскільки індустрія величезна»
Влад Бариловський — випускник вишу
Розкажи про свій бекграунд — де ти працював або навчався до курсу?
Я вчився на міжнародного економіста в Західноукраїнському національному університеті в Тернополі.
Чому ти прийшов на курс «Комерційний аудіопродакшн»?
Мене цікавила робота зі звуком — деколи я щось клацав, але не більше. Тоді я подарував собі курс на день народження. Обрав саме його, бо точно не знав, у якому напрямку розвиватися, а аудіопродакшн звучав обширно. Хотів прокачати себе, скіли. Виконати практичні кейси та попрацювати в команді.
Наприкінці курсу я зрозумів, що мені цікавий саме саунд-дизайн, а не написання музики.
Яким було твоє улюблене завдання на курсі, а що далось найважче?
Улюблених завдань було два. Перше — саунд-дизайн анімаційного ролика, на якому крутився виноград. Друге — аудіоджингл для Megogo. Важливо було передати настрій спокійного домашнього перегляду кіно. Думаю, в мене вийшло.
А найважчим був курсовий проєкт — відео для Starbucks. Було складно почати й знайти ідею, від якої можна буде відштовхнутися. Ролик має спокійний початок, але ближче до фіналу стає все швидшим і швидшим. Кадри змінюються що чотири секунди. Все це потрібно було передати звуком. Тож спочатку я написав музику, а потім доповнив її деталями — звуками стукоту, кроків людей тощо.
Проєкт вийшов величезний — ноутбук ледь не згорів. Але результат сподобався.
Під час курсу ти створив тестовий джингл для AZOV.ONE. Як підійшов до цієї задачі?
Нам скинули бриф, у якому було розписано, хто такі AZOV.ONE, чим вони займаються та який настрій хочуть бачити в джинглі. Сказали, щоби без воєнного характеру, тож я так і спробував зробити. Знайшов прикольний сінт на плагіні Arcade і трохи пом’якшив звучання — далі розгортав ідею довкола нього. На моменті, коли крапочка після слова AZOV падає, я зробив звуковий ривок. А наприкінці ролика додав гармонійні звуки, щоб звучало сучасно.
Що в тобі чи твоїй роботі змінилося після курсу?
Я почав більш комплексно підходити до завдань — раніше робив тяп-ляп, а тепер доводжу до ідеалу. Тепер я частіше замислююсь, як щось звучатиме для інших, не лише для мене. А ще після курсу я побачив, наскільки індустрія величезна. І обрав свій напрямок — саунд-дизайн у геймдеві.