Skvot

Mag

Skvot Mag
Курси за темою:

Як написати і зарелізити фіт

Створення колаб-треку за 7 кроків
card-photo
card-photo
Влад Нейчев,
Саша Воротный

 

11 серпня, 2021 / Музика / Стаття

Аби зробити та випустити свій трек, не потрібна студія чи велика команда. Усе це можна зробити й у чотири руки.

Випускники курсу «Комерційний аудіопродакшн» Влад Нейчев та Саша Воротний створили та офіційно зарелізили свій перший фіт — Voltage. І описали весь процес у семи простих кроках.

1. Набрати ідей

Влад: До мене ідеї треків приходять по-різному. Наприклад, у момент, коли я:

  • — співаю/роблю бітбокс у душі
  • — шукаю або синтезую звуки
  • — слухаю музику чи дивлюся фільм
  • — переживаю/рефлексую досвід
  • — сплю і чую мелодію уві сні
  •  

Важливо ідею не лише вловити, а й зафіксувати. Для цього у мене в телефоні на першому екрані з програмами стоїть диктофон. Звичайно, жоден із цих записів не можна показувати людям (там або жахливе виконання, або все виглядає як повна беліберда), але підхід працює.

Не важливо, наскільки запис убогий — важливо, що для мозку це «нативний снепшот». Якщо він зміг скомпілювати ідею і передати її через голос, йому не важко з часом розшифрувати запис голосу назад в ідею.

Саша: Ідеї народжуються у середовищі. У моєму випадку — серед музикантів та їхніх проєктів. Наприклад, наш колаб народився на курсі SKVOT.

2. Визначитись із концептом

Саша: У випадку з цим фітом ми одразу розуміли, що робитимемо. Влад почув мою роботу на презентації фінальних проєктів — і запропонував її посилити.

Передісторія така: я робив фінальний проєкт — за брифом треба було дотриматися стилістики Need for Speed, і я пішов шукати референс, щоб зробити черговий заїзд трохи соковитішим та епічнішим. Натрапив на стиль Hybrid trap (це підстиль EDM). Для мене це було нове, але я вирішив спробувати.

Влад: Я зрозумів, що в треку Саші є грув і динаміка, які підходять для EDM — electronic dance music, якою я теж займаюся. Мені здалося, що потенціал цього треку можна було розкрити ще більше — як мінімум за рахунок гарного та гучного звуку.

 

3. Вибудувати процес

Влад: Зазвичай у колабораціях хтось більше про ідеї, а хтось — про реалізацію.

Якщо говорити про опрацювання концепції, то це ітеративний процес, у якому беруть участь обидва. Зведення та мастеринг правильніше віддати або сторонньому фахівцю (якщо дозволяє бюджет), або найкращому зі своєї команди (тому, хто зможе це зробити, не осоромивши).

Коли трек готовий, потрібно опрацювати його обкладинку. Тут робота йде за таким самим принципом: думаємо над концептом → віддаємо на аутсорс або робимо самі (якщо серед нас є той, хто компетентний і впорається).

Заливкою треку на платформу дистриб’ютора (у нашому випадку Distrokid) займається одна людина — головний артист. У нашому випадку це був не альбом чи сингл одного з нас, а спільний трек, і хто саме заллє його, було абсолютно не принципово. Оскільки для Саші це був перший реліз, а я вже це робив, вирішили заливати через мене.

Далі трек потрапляє на всі вказані стрімінгові платформи.

У колабах я не бачу сенсу в жорсткому розподілі обов’язків та точному підрахунку зусиль та годин, витрачених з кожного боку. Якщо у вас нормальна комунікація та обох пре, кожен робить усе, що може, — і робота йде на одному подиху.

Натомість у комерційних проєктах, із великою командою, договори таки потрібні — там будуть прописані зобов’язання та вигоди кожного з учасників. При цьому головне — не втратити відчуття легкості.

4. Вирішити, як зберігати та обмінюватися файлами

Влад: Для зберігання файлів я використовую десктопну версію Google Drive — моя папка проєктів синхронізується з хмарою. Ще там є функція «версіонування файлів»: Google зберігає до 100 версій протягом 30 днів (цього цілком достатньо).

Mp3-файли, розшерені за посиланням на Google Drive, актуальні після кожного рендеру — відповідно, не потрібно чекати один одного, створювати звалище з файлів у телеграм-листуванні. Посилання на файл із рендером просто закріплюється вгорі чату. Залишається лише сказати, щоб твій колега перевірив, послухав, видав порцію критики та нових ідей. І так циклічно — доки не дійдете до фінальної версії.

Оскільки ми обидва пишемо у FL Studio, то використовували стандартний варіант експорту проєкту у zip-архіві — з включенням усіх використаних у проєкті семплів. І всього кілька разів нам довелося кидатися записаними wav-доріжками.

У наступних проєктах хотілося б випробувати таку чудову штуку, як Satellite Sessions для обміну аудіо і міді між різними проєктами в різних DAW.

5. Вибудувати трек

Влад: Для композиції я вибрав стандартну структуру EDM-треків:

  • — інтро
  • — перший дроп
  • — брідж
  • — другий дроп
  • — аутро
  •  

Референсами стали два треки:  CVPELLV — Pure Energy та Soulish — Tech Rider. Надихнувшись першим, я зрозумів, що було б добре вставити якийсь вокальний семпл на початок для розгону. Вирішив пошукати а капелу речитативу в стилі Grime чи Drill.

По атмосфері хотілося розбавити електроніку чимось подібним до синематики (кіношної музики) — використовуючи потужні перкусійні ударні, експресивні педи, багато реверберації та гранулярних ефектів і, звичайно, потужні низькі мідні духові, посилені підкладеними синтами з груповою сатурацією.

Між дропами я вирішив дотиснути атмосферу трохи у бік горору та типових для нього мелодій на дзвіночках із шорсткою текстурою.

Часто можна почути, що перший і другий дропи просто дублюють один одного. Але для мене це просто ознака аматорства та/або лінощів. Тому в нас обидва дропи відрізняються своєю гармонією та дрібними фішками, які дають трохи різний баунс.

Окремо варто приділити увагу склейкам. Оскільки у нас трек у стилі EDM Trap, пересолити снейрами складно — вони в кожному розгоні. Тиша чи різниця в динаміці звуку відіграє важливу роль у відчуттях.

 

6. Зробити зведення та мастеринг

Влад: Зведення — це глибока і велика тема, в якій треба напрацьовувати багато компетенцій. Але якщо пройтися головними аспектами, я б виділив:

  • #1. Гейн-стейджинг — розміщення рівнів для базового балансу інструментів.
  • #2. Баланс гучностей, ґрунтуючись на індивідуальній психоакустиці, твоєму контролі та його АЧХ, стилі музики.
  • #3. Фазові викривлення (піу, пау), найчастіше я зустрічався з протифазою у кіка та баса і небажаним ефектом Phaser і Flanger.
  • #4. Компресії всіх видів — від односмугової до multiband, від м’якої оптичної до різкої транзисторної, паралельної, а також side-chain технікою для вирішення конфліктів або додавання пампу.
  • #5. Еквалізація без екстремальних вирізань вузькими смугами на більш ніж 5dB (виняток — високорезонуючий інструмент у парі з динамічним еквалайзером).
  • #6. Панорама — пам’ятаємо про моносумісність і періодично перевіряємо весь мікс у моно.
  • #7. Сатурація для тембрального підфарбовування або для кращого читання в міксі.
  • #8. Анімація — за рахунок фільтрів, пересування панорамою, роботи з простором завдяки автоматизації.
  •  

Головні правила у мастерингу:

  • — мастер не повинен перевищувати 0dBFS за True Peaks
  • — показник Correlation Meter в SPAN або Vectorscope в iZotope Ozone Imager повинен коливатися між 0 і 1.
  •  

Я використовую відразу три градусники:

  • #1. SPAN (безплатний) — дивлюся True Peak (<0dBFS) і Correlation Meter ([0:1])
  • #2. Youlean Loudness Meter 2 (безплатний) — дивлюся True Peak (<0dBFS), Integrated LUFS (залежить від цільової платформи та стилю) та Average Dynamics (~10LU)
  • #3. Waves Loudness Meter (платний) — дивлюся True Peak (<0dBFS), Integrated LUFS (залежить від цільової платформи та стилю)
  •  

7. Підготуватися до релізу

Саша: Візуальне оформлення треку — також важливий етап. Перед тим як зарелізити проєкт, потрібно зробити обкладинку (краще анімовану) та лендинг із усіма посиланнями на цей трек.

Обкладинку можна зробити і самим, але важливо зрозуміти, що в ній має бути. Чи потрібні в ній сенси — чи просто хочеться яскраву картинку з кислотними квітами в стилі треку, щоб привернути увагу і відповідати настрою.

Правил для обкладинки немає, крім технічних: формат — в основному jpg або gif, співвідношення сторін 1:1 (краще 3000 х 3000 px), висока роздільна здатність, назва треку та вказування ​​авторів. Ну й унікальність.

Для реклами ефективніше, якщо обкладинка буде анімованою (і маєш музику, яку можна підкласти під відео). Тож просто дай трохи життя статичним об’єктам картинки — і все готово.

Мікроанімації — добре, акцент на основному — також. Ускладнювати можна, але якщо це виправдано (всього в міру, це ж не кліп). У рекламному меседжі головне — анонс виходу вашого треку.

Влад: Для розміщення добірки посилань на трек користуюся сервісом BandLink. Там є тарифні плани, які дозволяють підключити Facebook Pixel та Google Analytics, щоб трекати поведінку людей на лендингу і на основі цих дій оптимізувати рекламу.

У Spotify for Artists є можливість відправити трек на розгляд редакторам сервісу, але бажано залити трек через дистриб’ютора хоча б за 4 тижні до запланованого релізу. Ще можна придивитися до користувацьких плейлистів та їхніх авторів на SubmitHub — і відправити трек їм.

У день релізу потрібно бути «найшвидшою рукою на Дикому Заході» — розіслати трек по всіх пабліках та чатах, яким тільки можна, надіслати трек авторам плейлистів через SubmitHub.

Поділитися матеріалом