В іграх є правила, ролі та змагання. У відеоіграх є правила, ролі, змагання та дисплей. Передбачаєш дії противника — можеш здобути перемогу. Тому відеоігри викликають захоплення у геймерів — іноді більше, ніж секс, музика та їжа.
Зараз за відеоіграми знімають серіали, зокрема The Last of Us, Mortal Kombat: Legacy та Sonic Prime. За мотивами фільмів роблять відеоігри, а кліп на пісню Video Games від Lana Del Rey має 329 млн переглядів на ютубі. До 2027 року кількість геймерів може сягнути 3,1 млрд людей, а це у 2,2 раза більше, ніж населення Індії.
Розбираємося, як з’явилися відеоігри та як на геймдев вплинули мейнфрейм, консолі та Їжак Сонік. І даємо висновки, які допоможуть гейм-девелоперам створювати юзер-френдлі ігри різних жанрів. Ця стаття — перша з двох у серії матеріалів про історію геймдеву. У другій розкажемо про цифровий геймінг нульових, онлайн-ігри та майбутнє відеоігор.
Поява відеоігор
Перші відеоігри були простими: шахи, хрестики-нулики, стрілялки. Вони імітували двобій між людиною та комп’ютером, екран якого ще не відображав колір. Ось із чого все почалося:
#1. Шахи Алана Тюрінга. 1947 рік. Алан Тюрінг (той самий, що розшифрував «Енігму»), розробив перші комп’ютерні шахи, аби передбачити дії противника на випадок нової війни. Комп’ютер мав грати мільйон партій кожної секунди. Тоді через 10108 років він би навчився передбачати ходи суперника (і реагувати на них завчасно). На жаль, тоді не було настільки потужних софтів, щоб це повноцінно реалізувати, тому проєкт закинули.
#2. Tic-tac-toe. 1950 рік. Доктор Джозеф Кейтс створює Bertie the Brain — звичайні хрестики-нулики — для Канадської національної виставки. Тут гравець вибирав, як зробити наступний хід на сітці з дев’яти підсвічених кнопок. Після виставки проєкт демонтували й забули. Його винахідник не просував гру в маси. Він був зайнятий іншими, науковими планами — розробляв першу у світі автоматизовану систему дорожніх сигналів (і йому вдалося).
Комік Денні Кей переміг Bertie the Brain після кількох спроб. Джерело: medium.com
#3. Spacewar! — перша комп’ютерна гра, доступна для широкого кола користувачів. Її в 1962 році створили студенти Массачусетського технологічного інституту. Це була космічна дуель (зараз це називають шутер) між двома гравцями. Spacewar! розробляли понад 200 годин і грали з декількох комп’ютерів. Стрілялка отримала більше поширення, ніж шахи Тюрінга та Bertie the Brain, саме тому її вважають першою повноцінною відеогрою у світі. Для Spacewar! використовували електронні світлові дисплеї та осцилографи (вони аналізували графічні сигнали, які виводилися на екрани).
Перша комп’ютерна гра Spacewar!, показана на осцилографі. Джерело: wikipedia.org
Комп'ютерні ігри на мейнфреймі
Мейнфрейм — високопродуктивний комп’ютер, у якого багато оперативки та зовнішньої пам’яті. Такий комп з’явився у 70-х роках минулого століття і дозволив робити цікавіші ігри, ніж раніше: з анімацією, звуковими ефектами й текстовими квестами. Тоді відеоігри стали імерсивними — занурювали юзера у гру і давали відчуття присутності.
Тоді у США розробили першу домашню ігрову консоль. Під’єднуєш її до телевізора та розетки — і граєш із друзями. Найпопулярнішими консолями тоді були Atari, Namco, Taito, Williams і Nintendo. Деякі з них, зокрема Atari, Namco та Williams, витіснили конкуренти ще у ХХ столітті. Taito і Nintendo досі випускають консолі. Nintendo навіть став монополістом і володіє понад 50% ринку консолей у світі.
У 1970-х з’являються перші ігри з пасхалками — посланнями від девелоперів, захованими всередині гри. Пасхалки роблять гру цікавішою, і справжні гіки присвячують багато годин тому, щоб віднайти такі послання. Найперша відома пасхалка зафіксована у відеогрі Moonlander. Тут гравець намагається посадити космічний корабель на Місяць. Коли юзер летить горизонтально, він натрапляє на макдональдс. Приземляючись поруч із ним, астронавт відвідує мак замість того, щоб стояти поруч із кораблем.
Портативні електронні ігри почали використовувати VFD (флуоресцентні) або світлодіодні ліхтарі. Тепер консолі світилися. Їх було видно в темряві, тож можна було грати вночі під ковдрою (доки не бачить мама). Найпопулярнішими іграми того часу стали Pong, Colossal Cave Adventure, Galaga і Pac-Man:
#1. Pong — відеогра для аркадних ігрових автоматів, створена 1972 року. Її автор — американський інженер-новатор Алан Аллкорн. Це аркадна гра (вони мають прості правила, швидкий геймплей та короткі раунди). Pong має багато сиквелів, а геймплей гри часто копіювали.
Це була перша спортивна відеогра, яка здобула комерційний успіх серед юзерів. Також Pong став першою грою зі звуковими ефектами, що спричинило справжню революцію в геймдеві. Pong був настільки популярним, що першим серед усіх конкурентів отримав власний мерч — тенісні ракетки.
#2. Colossal Cave Adventure — текстова відеогра в жанрі квесту. Її створив у 1976 році американський розробник Вілл Кроутер. Colossal Cave є першим зразком інтерактивної літератури в історії, коли сюжет не жорстко фіксований, а може змінюватися залежно від вибору користувача. Це перша відеогра у формі квесту, яка є відправною точкою для розвитку рольових і мандрівних ігор.
Геймплей Colossal Cave Adventure 1977 року. Джерело: wikipedia.org
#3. Galaga — гра, де юзер керував космічним кораблем. Galaga розроблена і видана компанією Namco в Японії в 1981 році. Це перша відеогра, що отримала камео — у фільмах «Малюк-каратист» (1984), «Месники» (2012) і «Пікселі» (2015). Galaga, як і інші ігри того часу, була піксельною — вона вимагала мало графічних ресурсів і працювала на не дуже потужних пристроях.
#4. Pac-Man — перша відеогра у світі, геймплей якої не передбачає насильства. Тепер батьки могли не переживати, що їхня дитина стане більш жорстокою через відеоігри. Цю гру створив японський дизайнер відеоігор Тору Іватані у 1980 році. За нею зняли серіал, випустили музичний альбом Pac-Man Fever, а сам Пекмен з’явився в понад 30 інших ліцензованих іграх та їхніх продовженнях.
Pac-Man є першою відеогрою у світі, за якою зробили комікс. Це перша нескінченна гра, 256 (останній) рівень якої не міг бути пройдений. Насправді це сталося через баги (у компів не вистачало пам’яті). Зараз комп’ютери більш потужні, тому цей рівень пройти можна. Проте цей баг назавжди лишився відомою фішкою гри:
Геймдев 80-х: криза, 3D-графіка, їжак Сонік
На початку 1980-х геймдев впав у кризу. Відеоігри були шалено популярними, тож їх буквально штампували. Це призвело до надмірного виробництва — пропозиція перевищила попит. Багато компаній хотіли заробити на геймдеві, тож випускали «костильні» ігри (з багатьма дефектами). Вони дуже лагали, а деякі просто неможливо було встановити на комп.
Раніше комп’ютерні ігри продавали на картриджах або дискетах, які юзери вставляли в консоль. У 80-х з’явилися оптичні носії — диски. Вони мали більше пам’яті й дозволяли програвати довгі відео (анімовані та відрендерені ролики). Так можна було додати до гри більше елементів розповіді.
На початку 1980-х років відеоігри були двомірними. Тобто персонажі та об'єкти могли рухатися тільки вгору, вниз, вліво чи вправо. Проте з появою 3D-графіки відкрилися нові можливості, які суттєво змінили ігровий світ. Тепер вони мали більш реалістичний вигляд: об'єкти пересувалися, а камера оберталася.
На 3D-графіці базується і більшість шутерів від першої особи (FPS — first-person shooter). У таких іграх можна переховуватися за об'єктами та стріляти через природні перешкоди. Також для стрілялок важливі текстури та освітлення. Все це можна реалізувати лише в 3D.
1991 року світ побачив Sonic the Hedgehog — франшизу про Соніка, антропоморфного синього їжака, який бореться з божевільним вченим Доктором Еґманом. Її випустила японська компанія Sega, яка досі є гігантом на ринку відеоігор. Sonic the Hedgehog був настільки популярним, що мав власні комікси, анімаційні, повнометражні фільми та мерч.
Їжак Сонік — головний герой франшизи Sonic the Hedgehog. Джерело: decider.com
Відеогра також має спінофи (побічні продукти вже наявної гри) — про Майлза «Тейлз» Прауера, Єхидну Наклз та Їжака Шедоу. Сонік має і кросовери з іншими франшизами — Mario & Sonic, Sonic & Sega All-Stars Racing і Super Smash Bros. Ця гра є легендарною за такими пунктами:
#1. Швидкість. Sonic the Hedgehog має дуже високий темп порівняно з попередніми іграми. Це захоплює юзера і не дає розслаблятися під час гри.
#2. «Війна консолей». Соніка вигадала компанія Sega, а Маріо — продукт Nintendo. Ігри постійно конкурували між собою за увагу юзерів. Ця боротьба призвела до багатьох нововведень у геймдеві та розвитку кращих ігор для обох платформ.
#3. Звук і музика. Sonic the Hedgehog відомий великими музичними композиціями, створеними композитором Тошіо Каєм. Такі треки, як Green Hill Zone з першої гри або Chemical Plant Zone із Sonic the Hedgehog 2, стали символами франшизи й тепер назавжди асоціюються з іграми про Соніка.
Takeaways для гейм-девелопера
Аби гра припала до душі гейм-спільноті, потрібно прописати потужного персонажа і відповідний екстер’єр. А ще звернути увагу на такі поінти:
#1. Імерсивність. Занурення у гру було важливим для юзера 30 років тому і залишається важливим зараз. Тому світ гри має бути деталізованим, сюжет — захопливим, а герої — зрозумілими.
#2. Звуки та музика. Важливо, що чує користувач: музика має відповідати настрою гри, створювати атмосферу і запам’ятовуватися.
#3. Пасхалки. Вони потрібні, щоб геймер провів у грі більше часу. Це також створює емоційний зв’язок із грою. Пасхалками можуть бути посилання на інший твір мистецтва, відзначення важливих подій в історії гри або вшанування роботи девелоперів.
#4. Насильство не обов’язкове. Гра може не містити насильства і стати культовою: Pac-Man, до прикладу, в середньому заробляє $14 млрд на рік.
#5. Конкуренція — це ок. Одна гра може стати культовою, інша — піти в забуття. Це підвищує тривогу в розробників. Насправді коли франшизи конкурують між собою — це не завжди погано. Прикладом є «Війна консолей» між Соніком і Маріо, яка зробила головних героїв ще популярнішими серед юзерів.