Вихід «Буремного перевалу» Емеральд Феннел пожвавив інтерес не тільки до першоджерела, роману Емілі Бронте, але й до пісні Wuthering Heights Кейт Буш.
Марго Роббі, виконавиця ролі Кеті, навіть танцювала під цю пісню на знімальному майданчику. Якщо переглянути тіктоки та рілзи, де обговорюють екранізацію Феннел або роман Бронте, то дуже часто можна буде почути цю пісню Буш — майже на рівні з офіційними саундтреками.
Втім, не вперше пісня Кейт Буш супроводжує розмови про популярне медіа: після того, як Running Up That Hill прозвучала у четвертому сезоні «Дивних див», вона теж повернулася на верхні позиції чартів. Трішки в меншому масштабі вірусними стали Babooshka та Army of Dreamers.
Загалом складається дуже цікава тенденція: пісні Кейт Буш бозна-якої давнини періодично стають вірусними. Врешті, соцмережі демократизують можливості пісень ставати популярними незалежно від часу їхнього виходу.
У випадку Кейт Буш зрозуміло: в її піснях є щось таке, до чого всі хочуть повертатися. Однак чимало інших пісень стають вірусними абсолютно неочікувано — іноді навіть завдяки мемам. Розбираємося, що нас захоплює у перевідкриванні (відносно) старих пісень.
За що ми любимо Кейт Буш та її неочікувані хіти
Чимало виконавців — від Бйорк до Розалії — говорять про те, як на них вплинула Кейт Буш. Критикиня Маргарет Телбот каже, що одна з причин такої впливовості Буш полягає в її автентичності: вона не боялася креативно ризикувати й робити щось таке, що інші музиканти могли б вважати некласним або крінжовим.
У моторошній Get Out Of My House вона імітує ослячі звуки, а в не менш страхітливій Waking the Witch співає про суд над відьмами — там її голос часом звучить наче під водою, імітуючи тортури над жінками, яких підозрювали у відьомстві.
Загалом звучання Буш експериментальне: вона часто використовувала доволі незвичні інструменти — наприклад, кото (японський щипковий інструмент) в All We Ever Look For чи боран, ірландський рамковий барабан, в Army of Dreamers. Вона постійно експериментує зі своїм голосом, і її вокал дехто навіть називає акробатичним — через надзвичайно широкий діапазон.
У текстах вона апелює до кіно та літератури, і на додачу неабияк популяризувала ірландський фольклор (Буш наполовину ірландка). Показово й те, що всі згадки про неї пов'язані виключно з музикою: виконавиця зараз взагалі не дає інтерв'ю та дуже рідко дозволяє використовувати свої пісні як саундтреки. Те, що Running Up That Hill прозвучала в «Дивних дивах» — виняток, а не правило.
В серіалі ця пісня звучить у навушниках Макс і допомагає їй врятуватися від Векни, перетворюючись для героїні на пісню-талісман. Власне, Буш дала згоду на використання цієї пісні лише тоді, коли дізналася більше про сцену, в якій вона звучатиме.
Все почалося з того, що музична супервізорка серіалу Нора Фелдер отримала від братів Дафферів завдання: знайти пісню, яка б резонувала з інтенсивним емоційним досвідом, що переживатиме Макс. Фелдер згадувала, що процес погодження зайняв трохи більше часу, ніж зазвичай. Зважаючи на те, наскільки вибірково Кейт Буш підходить до ліцензування своєї музики, Фелдер мала запасні варіанти для цієї сцени — але саме Running Up That Hill була піснею, яку вона хотіла почути там найбільше.
Неможливо оминути увагою і те, що «Дивні дива» — шоу, в центрі якого є ностальгія за 80-ми, і цю ностальгію пісня Буш якнайкраще інкапсулює. Музичний критик Стівен Томпсон пише: відродження інтересу до цієї пісні свідчить не лише про її позачасовість, але й про неймовірну силу знайомості.
Ті, хто були дітьми у 80-х, почувши цю пісню знову, відчувають ностальгію. Водночас для молодших поколінь вона не може сприйматись як суто артефакт минулого, адже Running Up That Hill періодично повертається — ремікс звучав під час церемонії Закриття Літніх Олімпійських ігор 2012 року, і це вже не кажучи про безліч каверів. Відтак повернення цієї пісні відчувається не як відкриття чогось забутого, а радше як зустріч зі знайомим. І так само працює з рештою пісень Буш, які теж іноді повертаються.
Повертається і Wuthering Heights — цього разу в контексті «Буремного перевалу» Емеральд Феннел. Хоч пісня Буш і не увійшла до офіційного саундтреку фільму, саме її вважають однією з найкращих адаптацій книги Емілі Бронте. Буш нерідко апелює до літератури та фольклору у своїй творчості, і Грейм Томпсон у книзі про її життя і творчість Under the Ivy: The Life & Music of Kate Bush навіть стверджує, що за загальним підходом до своєї роботи Буш завжди була ближча до письменниці, ніж до попзірки.
Водночас вона суттєво розширила саме сприйняття того, що означає бути попзіркою: зробила акцент на експериментальності, а не на конвенційності — і цей вплив відчувається досі. Томпсон все ж частково має рацію: в центрі пісень Буш зазвичай є цілісний сюжет, а кліпи нагадують невеликі фільми. Чого вартий бодай кліп на пісню Experiment IV — він сприймається як добре продуманий горор і свого часу був заборонений до показу на ВВС.
Першим хітом Буш став Wuthering Heights, увага до якого навіть у 1978 році була неочікуваною. Тоді в британських чартах домінували панк, прогресивний рок і диско — але пісня Буш не просто сподобалася людям. Wuthering Heights стала першою в історії піснею, яку виконала жінка, на першому місці в британському чарті.
Пісня, надихаючись готичним романом ХІХ століття, здавалося б, не скидається на типовий масовий хіт — але Буш перевернула уявлення про те, що взагалі може бути популярним. Хоча насправді поштовхом до написання пісні став не сам роман, а його екранізація: в інтерв'ю Майклу Еспелу співачка згадувала, як випадково натрапила на епізод адаптації «Буремного перевалу» від ВВС (йдеться про версію 1967 року):
«Мені вдалося впіймати лише останні кілька хвилин, де рука проникла крізь вікно, а навколо кров та скло. І я не розуміла, що відбувається, поки хтось не пояснив мені цю історію».
Щоб зрозуміти, чому пісню Буш вважають однією з найкращих адаптацій тексту Бронте, варто звернути увагу на те, на чому фокусується більшість кіноверсій: зазвичай акцент робиться саме на Кеті й Гіткліфі та їхньому приреченому коханні.
Прикметно, що роль Гіткліфа традиційно отримують актори, які подобаються публіці: свого часу його зіграли Лоуренс Олів'є та Тімоті Далтон, і Джейкоб Елорді в цій ролі є своєрідним продовженням тієї ж традиції. Сам роман Бронте значно складніший, через що його і важко адаптувати для екрана. Це не історія кохання, а готичний роман про міжпоколіннєву травму та расову дискримінацію — стосунки головних героїв ґрунтуються на одержимості, що виростає з нестабільного оточення, в якому вони дорослішали.
Важливим є і паранормальний елемент: Кеті хоч і помирає в середині роману, але продовжує переслідувати Гіткліфа після смерті. У своїй пісні Буш співає від імені примарної Кеті, яка просить Гіткліфа відчинити їй вікно, бо вона повернулась додому, — і щоб досягти неземного ефекту, співачка бере надзвичайно високий регістр.
Винятковий, проте, не лише спів, але й танець — в обох версіях кліпів він став настільки культовим, що існує навіть щорічна подія під назвою The Most Wuthering Heights Day Ever, на якій люди повторюють хореографію Буш. Зазвичай учасники вдягнені в червоні сукні — як сама Буш у другій версії кліпу.
Ще одна причина, чому пісні Буш так добре резонують із трендами в соцмережах, полягає в тому, що чимало пісень 80-х створювалися з думкою про візуальну складову: музичні кліпи були тоді надзвичайно важливими для популяризації нової музики.
@lesbianestellahavisham I predicted last year that there would be another one and here we are!!!! what do you think it’ll be for 2028? I’m hoping it’s suspended in Gaffa #ngl <3 #fyp #katebush #wutheringheights ♬ dźwięk oryginalny - SPARK STATION
Втім, візуальність загалом характерна саме для творчості Буш — багато її пісень натхнені фільмами: вже згадана Get Out Of My House з’явилася під враженням від «Сяйва», Delius — після перегляду Song of Summer. The Infant Kiss були інспіровані «Безневинними», а Hounds of Love — «Ніччю демона», і цей список можна продовжувати. Саме таку притаманну часу й творчості Буш візуальність дуже легко адаптувати під нові тренди десятками років пізніше. Babooshka не просто завірусилась у 2021 році — вона ще й неабияк полюбилась у відьомському сегменті TikTok, зокрема через свою естетику: лук співачки намагалися відтворити в безлічі тіктоків.
Не лише Буш: чому старі пісні до нас повертаються
Якщо Running Up That Hill повернулась у чарти завдяки серіалу, то деякі інші пісні Буш отримують нову хвилю уваги самі по собі — як уже згадані Babooshka та Army Of Dreamers. Одна з причин вірусності музики, яка вийшли роками раніше, полягає в тому, що ці пісні опиняються в новому контексті. Murder on the Dancefloor Софі Елліс-Бекстор повернулась у чарти завдяки фінальній сцені «Солтберна», де герой Баррі Кеогана танцює під неї у величезному маєтку. Стара пісня в несподіваному обрамленні стає тим, що привертає увагу, — і чимало людей намагалися відтворити цей танок.
Окрім прив’язки до нового фільму, іноді пісні виринають завдяки мемам: мем з дельфіном під Symphony Зари Ларссон — один із найвдаліших прикладів. Схожа доля спіткала Kato й пісню Turn the Light Off, яка отримала більше уваги, ніж під час свого релізу, — в мемах під неї танцює персонаж Джона Гемма з серіалу Your Friends and Neighbors (хоча в самому цьому епізоді звучала інша композиція).
Але тенденція повернення старих пісень у чарти — не нова. Тоїн Мустафа, керівник музичних партнерств TikTok для Британії та Ірландії, переконаний, що платформа демократизувала музику: незалежно від року релізу пісні мають шанс знайти свою аудиторію.
Схожу думку поділяє колишній керівник музичного відділу TikTok у США Корі Шеридан: на його думку, молодше покоління могло б і не дізнатися про безліч пісень, адже стримінгові сервіси зосереджені переважно на нових релізах. Важливо й те, що такий масштабний інтерес до старої музики був небаченим для індустрії ще кілька років тому. Водночас дослідник та психолог Рональд Ріджіо вважає: перевідкриття культових пісень може відбуватись і тому, що умовного Девіда Боуї або Кейт Буш зумерам у дитинстві вмикали батьки.
Тобто тут важливим стає і ностальгійний фактор — хоча, звісно, не в усіх випадках. Музика завжди була способом комунікації, тож немає нічого дивного в тому, що батьки діляться улюбленими піснями з дітьми, а ті вже в дорослому віці перевідкривають їх для себе знову. Проте величезна кількість людей дізнається про стару музику саме завдяки трендам.
Голлі Тесслер, науковиця та викладачка дисциплін, пов'язаних із музикою, у Ліверпульському університеті, припускає, що інтерес до старих пісень зумовлений бажанням виділитись: «Люди шукають музику, яка дозволить їм здаватися більш неповторними, поки всі слухають Charli XCX».
На думку Тесслер, відбувається щось схоже на «видобування» музики — люди шукають щось ще не відкрите. Таке прагнення знаходити неочевидні музичні скарби завжди було притаманне частині слухачів, але зараз для цього найсприятливіший час: знайти музику незалежно від дати релізу стало простіше, ніж будь-коли.
Спостерігаючи за своїми студентами, Тесслер також помітила, що рік виходу пісні для них узагалі не важливий — це ніяк не впливає на її вірусний потенціал. Таке «вирівнювання» в правах старих та нових пісень може позитивно впливати на кар'єри виконавців. Серед прикладів — уже згадана Зара Ларссон або дует Aly & AJ, чия Potential Breakup Song так полюбилась у TikTok, що сестри випустили новий альбом — вперше за 14 років. У 2020 завірусилася Dreams гурту Fleetwood Mac, яка повернулась у світові чарти після понад 40 років.
Це не означає, що вплив TikTok на музику виключно позитивний. Багато лейблів хочуть розгадати, що робить треки вірусними, і намагаються симулювати цей ефект. Голзі та Флоренс Велш скаржилися на надмірні очікування від лейблів, які хочуть, щоб виконавці промоутили свою музику в TikTok.
Окрім цього, лейбли затримують реліз пісень, поки ті не нароблять достатньо шуму в соцмережах. Критики також помітили, що TikTok заохочує виконавців створювати певний тип музики, заточеної під вірусність: короткі треки з простими текстами про близькі слухачам проблеми, іноді з впізнаваними семплами з 90-х або нульових.
Прикладами можуть бути Mad at Disney Сейлем Ілісей або abcdfu GAYLE. Попри те, що такі пісні здобувають чималу увагу, саме вони провокують дискусії про те, чи дійсно TikTok руйнує музику. Андреа Столп, авторка пісень та викладачка техніки їхнього написання, не дивується, що такі треки породжують полярні думки: в них є все, що робить пісні популярними, але їм бракує найважливішого — автентичності.
Столп зауважує, що фокус у таких піснях часто на зраді або злості, бо це емоційні теми, близькі багатьом. Але саме ця орієнтація на зрозумілість і не дозволяє виконавцям бути по-справжньому щирими.
Іронічно, що старі пісні, які отримують нову хвилю уваги на цій самій платформі, простими та надзвичайно relatable не назвеш. Але це не заважає людям захоплюватися, скажімо, піснею Кейт Буш, натхненою романом ХІХ століття, де привид стукається у вікно. Втім, у цьому й полягає найбільша принада її творчості: Буш ніколи не намагалася бути близькою та зрозумілою всім — і саме це притягує до неї досі.