Кожному траплялися кадри з making-of фентезі чи блокбастера, де актори грають у дивних «водолазних» костюмах на тлі зеленої стіни. Все це — знімання спецефектів. Потім відео потрапляє до VFX-дизайнерів на обробку, і ті роблять magic.
На SKVOT-лекції команда студії WEAREFX Саша Дисенко, Кирило Папіліо та Микита Полукаров пояснили, як створюються візуальні ефекти — і чому без кеїнга та хромакея не обійтися.
Де використовується VFX
Найчастіше VFX потрібен у рекламі, кіно та кліпах. VFX робиться на етапі постпродакшену, коли основний матеріал вже відзнятий. Тривалість роботи над проєктом залежить від сфери:
Реклама — дуже імпульсивна ніша: на проєкт зазвичай йде тиждень-два. Тому необхідно бути готовим до роботи overtime.
У кіно проєкти, навпаки, тривалі — вони тягнуться пів року чи рік. Гобліни та дракони, сцени перестрілок, погонь, космічних польотів — усе це робиться за допомогою VFX.
Робота з кліпами триває не дуже довго і свободи творчості там багато. Тож якщо хочеться стартувати у VFX, краще починати з цих проєктів.
Етапи створення VFX: кеїнг і хромакей
У багатьох проєктах (наприклад, у рекламі) зазвичай потрібен композитинг — це коли 3D-зображення поєднують зі знятим відео. І щоби зрозуміти, як це влаштовано, потрібно вникнути у два ключові поняття:
Хромакей («зеленка») — це технологія, при якій об’єкти знімають на (найчастіше) зеленому фоні, щоби потім замінити його іншим (наприклад, анімованим) та/або поєднати декілька зображень в одній композиції.
Кеїнг — видалення зеленого фону та заміна його на той, який потрібен. Якісне прокеювання відео для фільму (наприклад, для великих кіноекранів, де видно кожен піксель) займає від 2 до 7 днів.
Лайфхаки для роботи з хромакеєм:
#1. Знімати на циклорамі. Це Г— або П-подібна конструкція із закругленими кутами. На ній перехід буде плавним, тіні — рівними, а фарба не дасть відображень. Якщо проєкт довгий, то циклораму періодично підфарбовують, приховуючи дефекти.
#2. Робити неповний кадр. Якщо людина знімається не у повний зріст, а по пояс або по груди, достатньо повісити зелений фон ззаду (але важливо, щоб він був натягнутий, без заломів). Фон має бути добре освітленим — інакше тіні доведеться вирізати вручну.
#3. 2-3 метри — це ідеальна відстань від хромакею до актора. Тінь не падатиме на «зеленку», відображення буде м’яким, а дефекти фону залишаться непомітними.
#4. Виводити зеленку в розфокус — якщо фокусна відстань на камері виставляється вручну. Так можна уникнути перепадів світлотіней і програма кеїнга зчитуватиме зображення краще.
Процес кеїнга (Adobe After Effects):
#1. Шумопридушення. Шум забирається через плагін Neat Video. Вибери ділянку зображення з рівномірним світлом та, натиснувши кнопку Generic Profile, прибери зерно.
#2. Прокеювання основи. Береться інструмент Keylight — з його допомогою обробляють фігуру, щоб вона була чіткою, без відображення та спотворення кольору. Об’єкт прокеюється (жорстко обводиться), а потім розрізається на маски (ділянки об’єкта).
#3. Робота з краями. Також робиться з масками. Налаштовуй яскравість зображення, додай тіні та розмивай краї, щоб об’єкт виглядав природніше.
#4. Деспіл. Це робота з відображенням хромакея на акторі чи об’єкті. Для цих завдань використовуй ефекти Spill Suppressor, Advanced Spill Suppressor, Refine Soft Matte та інші.
#5. Зведення. Оброблене зображення людини чи об’єкта зводиться з потрібним фоном.