Тріскіт платівки, полиці, прогнуті під вагою вінілу, програвач, що займає спотлайтове місце в кімнаті. В час, коли на стримінгах — вся музика світу, ми все одно колекціонуємо платівки, винайдені близько 100 років тому. А майже кожен, хто колись слухав музику з програвача, скаже, що у звучанні вінілу є щось особливе.
Ми вирішили розібратися, коли зʼявились вінілові платівки, що сприяло вініл-ревайвалу та як музику колекціонують у 2025 році.
Як зʼявились вінілові платівки
Люди давно намагались відтворити звук. Коли це вдалося — індустрія взяла новий вектор, пережила стрімкий злет, падіння і ще один злет. І все це — завдяки винаходу вінілової платівки.
В середині XIX століття кілька винахідників почали створювати апарати для запису звуку. Пізніше їх удосконалили функцією аудіовідтворення. Спершу звук фіксували на вощаних циліндрах, а вже в 1890-х циліндр сплюснули до форми платівки — тієї, яку ми знаємо зараз. Змінили не лише форму носія, але й назву програвача — з фонографа на грамофон.
Перші кроки до сучасного формату платівок зробили в 1931 році. Тоді RCA Victor випустила перший лонгплей (LP). Але часи для покупців були важкі — США та Європа переживали Велику Депресію. Втім, у Columbia Records продовжували розробки в галузі. 1948 року вони представили платівку з тоншими звуковими доріжками. Ці винаходи дозволили записувати значно більше контенту на один бік — близько 20 хвилин.
Джерело: everpresent.com
І вже в 1950–70-х вініл перебував на піку — тоді продажі платівок були рекордними. Фан факт: у цей період в СРСР знайшли спосіб розповсюджувати заборонену західну музику — перезаписували доріжки на рентгенівські знімки. Це явище назвали «музика на кістках» або «рентгенвидав».
Джерело: violity.com
Як ми розлюбили й знову полюбили вініл
Коли на ринку з’явились касети й компактні диски, про платівки забули. До 1990-х вініл майже зник з полиць магазинів. Але аудіофіли продовжували обмінюватись платівками та купувати їх через музичні поштові сервіси (наприклад, Columbia House).
Тоді вінілом користувалися переважно діджеї. Хоча в 90-х музику слухали на CD-дисках, якісного міксування треків та утримання ритму на техно-тусовках досягали саме завдяки платівкам — диски для цього не підходили. Тож, схоже, саме діджейська культура й фанати допомогли зберегти індустрію.
Джерело: electronicbeats.net
А вже в середині нульових почався вініл-ревайвал — тепер музиканти випускали альбоми не лише на дисках, але й на платівках (знову). Вініл повернувся як більш нішевий та автентичний продукт, хоча виробництво платівок відновили й великі компанії типу Sony Music — після довгої перерви з 90-х.
Як вініл слухають зараз
Зараз індустрії щастить майже так само, як у золоту еру вінілу в 1950–70-х. З'являються нові видавці, лояльніші до маловідомих гуртів та невеликих тиражів. А похід за конкретним вінілом до конкретного магазину в іншому кінці міста — серед трендів тіктока на слоу-лівінг.
А ще платівки тепер не тільки про послухати, але й про позалипати. Розбавити свою колекцію можна різнобарвним, голографічним, зоотропним вінілом чи навіть платівкою-листівкою. Наприклад, вініл-мерч нового фільму «Носферату» забарвлений оксамитово-кровʼяними бризками.
Джерело: waxworkrecords.com
У жовтні Linkin Park релізнули альбом From Zero на зоотропній платівці. Під час обертання зображення на ній оживають завдяки оптичній ілюзії.
А от саундтрек до фільму «Солтберн» буквально розтікається. Платівку з музикою до фільму випустив бренд Bad World, відомий експіріенс-вінілами.
@benvinyl “bath water” liquid filled vinyl of the saltburn soundtrack…why did i buy this 😔 #saltburn #vinyl #vinyltok ♬ Perfect (Exceeder) - Martijn Ten Velden Extended Vocal Remix - Mason & Princess Superstar
Але, як і майже будь-яке виробництво, виготовлення платівок — це не еко. Добре, що існують сталі альтернативи класичному вінілу. Наприклад, бренд Evovinyl створює платівки з біопластику. А Naked Record Club став першим клубом, що почав продавати екофрендлі вініл обмеженого тиражу. Саме разом із Naked Record Club гурт The Cure випустив свій крайній альбом Songs Of A Lost World.
Ймовірно, найекологічнішим альбомом 2024 року став Hit Me Hard and Soft Біллі Айліш — платівка та паковання повністю зроблені з перероблених матеріалів.
Джерело: store.billieeilish.com
Чому ми купуємо вініл в еру Spotify
Платівки та програвач are here to stay — це було круто в 1955 і залишається крутим у 2025. Ось кілька причин (але не всі), чому так:
#1. Якість звуку. Треки у форматі MP3 скомпресовані, а звук, записаний на платівку, — ні. Через це музика на вінілі звучить насиченіше.
#2. Колекціонування вінілу — культурний феномен, який репопуляризується. Тут велику роль грає ностальгія або анемоя (ностальгія за тим, чого ти не застав). Ностальгує покоління, що слухало платівки в юності, анемою відчувають зумери та альфи.
#3. Колекція = ідентичність. У твоїй власній добірці — ти, твої смаки й твоя особистість. Це доводить феномен crate-digging — пошуку та колекціонування унікальних платівок, часто сфокусованого на певному зрізі музики.
#4. Сувенір та мерч. Платівки — класна альтернатива чашці, футболці та іншому класичному мерчу. Вони дають відчуття фізичного володіння треками улюбленого артиста.
#5. Фінансовий сапорт музиканта. Навіть якщо в тебе немає програвача.
#6. Слухати вініл — це про ритуал і процес. Він допомагає уповільнитися в час, коли ми отримуємо 100500 сповіщень на хвилину. Обрати платівку, ввімкнути програвач, налаштувати аудіосистему, відкласти телефон, взяти напій та слухати треки уважно — в конкретній атмосфері та в конкретний час.
#7. Вініл — це нішеве комʼюніті, і ти в ньому. Люди завжди об’єднувались довкола платівок, а з появою інтернету ця спільнота стала глобальнішою.
Екосистема довкола вінілу: апки, меблі, сервіси
Discogs — одна з найпопулярніших платформ серед колекціонерів платівок. На ній можна продавати, купувати й каталогізувати свою колекцію — для цього є окремий застосунок. Але останнім часом юзери не дуже задоволені Discogs. На платформі росте сервісний збір, є технічні баги, сапорт, що не сапортить, плюс можна натрапити на скам. Тож продавці та баєри переходять на зручніші майданчики — Bandcamp є однією з популярних альтернатив.
З упорядкуванням колекції допомагають застосунки Record Scanner, CLZ Music, My Record List та інші. Там можна ідентифікувати альбом за штрих-кодом або фото обкладинки, перевірити ринкову ціну платівки, пошерити інформацію про свою колекцію з друзями, etc.
А для тих, хто шукає рідкісні треки на вінілі, існує канал My Analogue Journal. Там зібрані ексклюзивні сет-листи, які передають дух різних культур та часу.
Вініл не лише примножує кількість апок на телефоні, але й впливає на простір. Разом з вініл-ревайвалом в дизайн інтер’єрів повернулися ностальгія та ретро-естетика. Програвач і колекція стають центральним елементом кімнати, а простір довкола обростає мід-сенчурі меблями з антикварних крамниць і барахолок.
Але попит на сучасні варіанти впорядкування платівок також є. Наприклад, Art Vinyl створюють стильні рухомі рамки Play & Display. З ними можна зробити функціональну експозицію альбомів у себе на стінах.
Джерело: artvinyl.com
А українська студія з переробки пластику Anumo робить органайзери для вінілу, які можуть стати акцентним елементом простору.