Якщо вимкнути звук у відео чи рекламі, стане очевидно, яку роль він тут відіграє. Саме звуковий ряд створює відчуття простору, ритму і настрою. Саунд-дизайнер — якраз та людина, яка збирає цю звукову частину.
Говоримо з Богданом Зайцем, який 15+ років продюсує та експериментує зі звуком, про те, як виглядає професія саунд-дизайнера зсередини, яких скілів вона вимагає та де шукати свої перші проекти.
В чому полягає різниця між саунд-дизайнером і саунд-продюсером?
Саунд-продюсер — це передусім той, хто має бачення того, як має виглядати продукт, яким він має бути та як має звучати. Він відповідає за кінцевий результат — чи це окремий трек, чи будь-який інший продукт, що містить елементи саунд-дизайну. По суті, саунд-дизайн є складовою саунд-продюсування.
Якщо говорити про сучасного саунд-продюсера, то тут ще існують різні ролі, зокрема фінансові продюсери, які відповідають за організаційні та бюджетні аспекти проєкту. Проте саунд-продюсер у професійному розумінні — це фахівець, який безпосередньо працює зі звуком і добре орієнтується щонайменше в технічних етапах його створення.
Важливими є також композиторські здібності, розуміння аранжування, а також технічні навички, зокрема міксинг і мастеринг. Усі ці етапи формують цілісний процес роботи над музичним продуктом, і тією чи іншою мірою саунд-продюсер залучений до кожного з них.
Які основні задачі та зона відповідальності саунд-дизайнера під час роботи над проєктом?
У саунд-дизайні важливо навчитися створювати якісні звуки, а також працювати з автоматизаціями — тобто налаштовувати їхній рух та зміни у віртуальному просторі. Щоб вони десь там літали з одного кутка цього простору в інший і так далі. Крім цього — як за допомогою звуку можна підкреслювати візуальні образи, наприклад, якщо є відеоряд або інший контент.
Через які етапи проходить створення звукової композиції?
Якщо говорити про створення треку, то цей процес можна умовно поділити на кілька основних етапів.
Перший етап — це створення, або ж етап експерименту. Це момент написання ідеї, коли ти свідомо пишеш трек під якусь задачу, або несвідомо, коли просто ловиш творчий потік. У цей час відбувається робота зі звуками, пошук рішень, з’являються перші замальовки. І в якийсь момент ти розумієш: «О, це варто перетворити на трек».
Другий етап — аранжування. Коли ми беремо і розкладаємо ідею на таймлайн: інтро, розвиток, кульмінація, фінал. Тобто в нас є якісь частинки треку, і ми маємо визначити, куди воно буде рухатись та як розвиватись.
Коли аранжування готове і зрозуміло, про що цей трек, починається наступний етап — міксинг. Ми фокусуємося вже не на створенні якихось нових ідей, а на покращенні того звучання, яке є. Тому що, як правило, коли ми пишемо мелодії різними звуками, вони починають конфліктувати між собою та заважати один одному звучати.
Цей момент створення віртуального простору та покращення звуків, щоб вони стали звучати об'ємно, цікаво — можливо, там звук летить зліва направо, потім десь там ховається і так далі, — це все є саунд-дизайн. Тобто, по суті, я б сказав, що саунд-дизайн — це етап міксингу.
Фінальний етап — мастеринг. Це фактично підігнати рівні гучності під світові стандарти, щоб цей трек звучав на всіх девайсах однаково: від простої акустики — до професійних систем. Якщо говорити метафорично, то мастеринг — це полірування. Тобто до цього ми працювали над продуктом — наприклад, це стіл. А мастеринг — це коли ми беремо поліроль і натираємо його, щоб він виглядав більш дорого, після чого його можна було б виставити на вітрину.
Це етапи роботи в контексті музичного треку. В інших індустріях — наприклад, у рекламі або відеоіграх — роль саунд-дизайну може відрізнятися і мати інші акценти.
Які програми або інструменти найчастіше використовують у саунд-дизайні?
Ableton — найбільш базова програма для створення звуків, музики тощо. Вона є дуже гнучкою, тому що туди можна доналаштовувати віртуальні плагіни від різних компаній. Можна купити сторонній плагін, і він відкриватиметься в Ableton як частина тих інструментів, які там вже є. Цю програму можна використовувати навіть для роботи над фільмами, але це може бути вже не так зручно, якщо ми говоримо про повнометражки.
Ще є Cubase, але це досить стара програма, яка існує десь з кінця 90-х. Хоча зараз вони взяли вектор на те, щоби працювати з відео. Насправді Digital Audio Workstation, таких як Ableton, є досить багато на ринку. І кожен із них конкурує саме тим, що бере якийсь конкретний напрямок і робиться максимально зручним для роботи з ним.
Ще я використовую інші інструменти, як-от синтезатори, драм-машини та інші, яких немає в Ableton. Хоча там є доволі велика бібліотека звуків та музики, або, як я вже казав, ця програма класна тим, що її функціонал можна розширити шляхом встановлення додаткових плагінів.
У яких сферах сьогодні саунд-дизайн має найбільший попит?
Кіно, реклама, ігри, кліпи, але музика, мабуть, найскладніша сфера. Просто в кожному з напрямів є своя специфіка та додаткові навички, якими потрібно володіти. Наприклад, я не обрав ігровий саунд-дизайн, бо розумів, що я передусім музикант і артист, і мені ближча взаємодія з людьми саме через музику.
Якщо ж говорити про саунд-дизайн у відеоіграх, то там необхідно додатково вивчати ігрові рушії (game engines), на яких створюються ігри та програмуються прив’язки звуків до рухів персонажів. Наприклад, коли персонаж йде, кожен його крок пов’язується з окремим звуковим семплом, і таким чином формується відповідний звуковий результат. Це окрема частина роботи, більш наближена до програмування, яку опановують ті, хто хоче працювати саме з відеоіграми. Ми цього на курсі не розглядаємо, і я цими навичками не володію.
Якщо говорити про кіно, то коли йдеться про роботу з повнометражними фільмами, де хронометраж епізоду може сягати півтори години, — підхід і складність роботи відповідно змінюються. Але якщо говорити про короткометражки та кліпи, то ось, наприклад, я працював над невеликим серіалом, присвяченим вуличній моді, який вийшов на каналі DTF Magazine. У цьому проєкті процес виглядав так: мені надсилають відео та запис диктора, а далі я самостійно створюю все звукове наповнення. Це включає написання музики, а також озвучення різних елементів — наприклад, появи фотографій або заставок.
Фактично це і є робота саунд-дизайнера — створення повного звукового оформлення відео. Такий формат роботи актуальний як для коротких роликів, так і для реклами, і його можна виконувати вже після проходження курсу. Для цього достатньо базових інструментів.
Поділись своїм найцікавішим досвідом.
Мабуть, моя остання робота — серіал із 6–7 епізодів. Він був цікавий тим, що спочатку я приблизно місяць працював саме над музикою — потрібно було створити звукову айдентику проєкту, зрозуміти, як він має звучати й про що він у звуковому сенсі. Там є основний джингл, який звучить на початку, і є фонова музика, що супроводжує весь серіал. По суті, там близько дев’яти треків, які я написав спеціально під цей проєкт, — вони постійно звучать на фоні, поки говорить диктор.
Це було цікаво в плані того, що треба було прям посидіти, подумати, як це виглядатиме. Просто чим більший проєкт, тим складніша і цікавіша задача.
Ще був цікавий кейс — робота для інструктора йоги. В нього була серія, де він дихає і були намальовані легені, які вдихають і видихають. Я записував власні вдихи та видихи й синхронізував їх із відео. Там звук мав бути саме доповненням до візуалу. Наприклад, був помаранчевий фон — це асоціації з теплом, сонячністю, чимось, що наповнює. І відповідно музика мала передавати цей настрій, створювати фонове звучання, яке підкреслює атмосферу.
Тут ще важливий момент — щоб звук не перетягував на себе увагу. Якщо є візуальний ряд, звук має його доповнювати, а не домінувати. Звук тут працює як підтримка для зображення.
Де шукати свої перші замовлення?
Є різні фриланс-платформи та маркетплейси, де можна реалізовувати себе у сфері музики, зокрема йдеться про стокову музику. Це окремий напрям, у якому автори створюють і продають свої треки для подальшого використання в різних проєктах.
Наприклад, існують платформи на кшталт Envato Market, де продаються фотографії, відео та інші матеріали для реклами — і так само там можна продавати музику.
У більшості випадків використання музики передбачає оплату — її не можна просто завантажити й використовувати у своєму ролику без ліцензії. Існують різні типи ліцензій, вартість яких залежить від масштабу використання. Наприклад, якщо ти використовуєш для свого сімейного кола, тобто на 10 людей умовно, ця ліцензія буде коштувати, до прикладу, $17. Якщо ти хочеш використати на презентації перед тисячною аудиторією, це буде коштувати близько $100. Якщо ти хочеш використати, наприклад, в аеропорту, де будуть постійно ходити люди й чути цю мелодію, то ця ліцензія буде коштувати вже близько $900.
Якщо говорити про фриланс-платформи, такі як Upwork, то там також можна працювати в саунд-дизайні, але формат роботи відрізняється. Тут вже ти маєш сам шукати замовлення, тобто тут потрібно ще мати скіли менеджерського характеру, щоб спілкуватися з клієнтами.
Коли я почав цим цікавитися, знайшов багато спільнот, зокрема українських, де люди об’єднувалися, щоб обмінюватися досвідом роботи на фрилансі. Зокрема є групи в Telegram, присвячені роботі на Upwork, де люди діляться порадами щодо розвитку профілю та пошуку замовлень.
Зазвичай на початку робота виконується безоплатно задля наповнення портфоліо. Якщо його ще немає, потрібно брати хоча б кілька таких проєктів, щоб отримати перші відгуки. Після виконання роботи клієнти залишають коментарі, і чим більше в тебе коментарів, тим більшим стає кредит довіри до твого профілю.
Загалом існує декілька подібних платформ, де можна працювати в цьому напрямі, і це один із реальних способів розвитку для саунд-дизайнера.
Який діапазон заробітку в саунд-дизайнера?
Все залежить від твого особистого бренду — я б саме так це описав. Тому що через відсутність чітко сформованого ринку немає однозначного розуміння того, скільки це має коштувати.
Якщо ти вже сформувався як бренд, то можеш називати конкретну суму за свою роботу. Можна просити спочатку умовно «наобум», але тут питання, чи має замовник якусь альтернативу. Якщо має, тоді можна тестувати різні підходи й перевіряти, як ринок реагує на твою ціну. Іноді замовники пропонують виконати тестове завдання — і тут питання в тому, чи є в тебе на це час і ресурс. Якщо є, то це може бути можливістю отримати новий досвід або клієнта.
Бувають і ситуації, коли з’являються цікаві проекти самі по собі. Наприклад, як у мене з проектом для DTF Magazine — бюджет був невеликий, але замовлення прикольне, і мені хотілось долучитися до цього, зокрема для власного розвитку як саунд-дизайнера.
Які хард- і софт-скіли потрібні для цієї професії?
Саунд-дизайнер має вміти працювати з семплами, з аудіоефектами, має вміти синтезувати звуки самостійно. Ось база, по суті.
Також важливо хоча б на базовому рівні розбиратися в міксингу. Наприклад, якщо два звуки заважають один одному, їх складно чітко почути. Насправді існує багато технік, які дозволяють поєднувати звуки так, щоб вони не конфліктували та добре звучали разом.
Ще один базовий скіл — це розуміння програми, в якій відбувається робота. Потрібно орієнтуватися в основах роботи з Digital Audio Workstation: знати, де знаходяться ефекти, інструменти, семпли та як усе це працює.
Чи потрібна для цього музична освіта? Ні.
Чи потрібно для цього бути композитором? Ну, частково так, але є купа різних шляхів, як це можна обійти. Наприклад, можна використовувати готові семпли: брати записані інструменти, вирізати потрібні фрагменти, обробляти їх ефектами, додавати автоматизації — і таким чином створювати нове звучання.Тут важливим є не стільки створення звуку, скільки вміння підібрати й трансформувати його під конкретну задачу.
Ось тому ми будемо вивчати різні техніки, саме як створювати звук, працювати зі звуком, опрацьовувати звук тощо. Але не обов'язково це все вміти, щоби бути саунд-дизайнером, адже рішення можуть бути креативнішими та швидшими. Просто цей бекграунд дасть можливість бути більш гнучким і розв’язувати різні задачки.
Що порадиш тим, хто тільки заходить у професію?
Перш за все, якщо тебе привело сюди бажання опанувати нову професію, яка більше резонує з тим, що хочеться робити в житті, то варто розраховувати, що якийсь час прийдеться працювати безоплатно заради свого портфоліо та авторитету. І брати замовлення для того, щоб отримати досвід.
Тобто на початку ти працюєш без розрахунку на швидкий результат і гроші — це довгострокова інвестиція в себе. Якщо це дійсно справа, яка резонує з тобою, то вона приведе до того способу, стилю життя, який дійсно тобі подобається: сидіти в студійці чи, можливо, ходити полями, записувати якісь звуки. Якщо вдасться одразу заробити на цьому гроші — супер. Але немає такого великого ринку, щоб одразу залітати, розуміти, скільки це коштує і хто за це заплатить.
Поки що основна задача — скрізь, де тільки можна, застосовувати свої навички та отримувати досвід. І повір, у кожній виконаній задачі, якщо порефлексувати, можна знайти цей досвід. Перш за все, в цій сфері реально цікаві та креативні задачі, тому треба отримувати задоволення від процесу.
