Життя дизайнера інтерʼєрів часто ідеалізують — ніби ти займаєшся лише красою та творчістю, ще й за великі гроші. Таке можливо, але до цього ще треба дійти. Головне — постійно навчатись, вміти відновлюватись після криз і любити свою роботу.
Цей конспект — для тих, хто хоче дизайнити інтер’єри, але не знає, з чого почати. Про це нам розповіли співзасновники студії SVOYA Юлія Мартиненко та Денис Соколов, креативна дизайнерка balbek bureau Анна Маленко та 3D-мисткиня Дженет Убіссе. А ми додали корисні посилання.
Навчання дизайну інтер’єрів
Постійно вчитися — означає інвестувати в себе. Як би не було складно на початку, твій час точно окупиться — і за кілька років ти зможеш не лише транслювати топові тренди, але й створювати їх.
Навчання у виші — водночас корисне і не дуже. З одного боку, воно дає базові знання з дизайну, історії архітектури та мистецтв. З іншого — українським університетам бракує актуальних програм і практичного майндсету. Тому випускники вітчизняних вишів зазвичай не готові до реальної роботи. Проте головне, що дає університет, — це спільнота. Талановиті однокурсники стануть твоїми друзями та колегами — і допоможуть влитися в професію.
Якою б не була твоя освіта, вчитися треба завжди. Загальне уявлення про дизайн інтер’єрів дає книга Ернста Нойферта «Будівельне проєктування». Радимо користуватись нею як словником — шукати поняття, потрібні в процесі роботи.
Дизайн інтер’єрів розвивається дуже швидко, тому важливо встигати за трендами. Щоб навчати око, слідкуй за топовими дизайн-компаніями на платформах типу Trendyfikation, Style is What, Clever, Design Hunter або Design Milk. Інсайти та скіли можна здобувати через ютуб-канали Brownstone Boys, Living.K, Caroline Winkler, Kinwoven-Robeson Design та nao.
Найкраще навчатись на практиці, тому влаштуйся на стажування. Першу роботу варто шукати якомога раніше — навіть якщо ти ще вчишся. Не так важливо, яка це буде компанія та зарплата. Головне — отримати базовий досвід роботи: навчитись комунікувати з керівниками та клієнтами, контролювати свій воркфлоу та долати робочі труднощі. А ще це наповнить твоє портфоліо — і можна буде рухатись далі.
Скіли дизайнера інтер’єрів
Почнемо з хард-скілів. Тут потрібно:
- — знати сучасні технології проєктування та реалізації проєктів
- — вміти витягувати дані з нормативних баз
- — знати графічні пакети й вміти робити професійну документацію
- — розбиратись у трендах, і для цього аналізувати ринок
- — орієнтуватись у виробниках і цінах на матеріали
Професійність дизайнера визначається широким кругозором. Заглиблюйся у різні аспекти дизайну — рано чи пізно знайдеться те, що подобається найбільше.
Крім практичних навичок тобі знадобляться і софт-скіли:
- — добре комунікувати, зберігати здорову емпатію до замовника та вміти чітко визначати його потреби
- — мати дипломатичність, що допоможе доводити свою точку зору та йти на компроміси
- — бути чесним з іншими та собою
- — брати відповідальність за свої рішення та помилки, бо лише так можна вийти на win-win результат
- — володіти організаційними навичками, щоб контролювати власний час, роботу команди та інші ресурси
- — мати творче мислення: щоб генерувати унікальні ідеї, у дизайнера має бути відчуття стилю та власна візія
Не шкодуй час і гроші на саморозвиток — витрачені на це сили точно компенсуються. Звісно, труднощі будуть — у всіх бувають періоди пошуку, але в кризові моменти потрібно вміти перезавантажуватись. Знайди щось, що наповнює тебе енергією — люди, подорожі, новий досвід. Спад сил — це привід подивитися на свою роботу зі сторони (так навчишся давати собі здорову оцінку і перейдеш на новий рівень).
Щодо відсутності дизайнерської освіти, не переймайся — замовники дивляться переважно на те, що ти робиш, і рідко питають про диплом.
3D-візуалізація інтер’єрів
Ключове завдання дизайнера інтер’єрів — це 3D-візуалізація, тобто створення тривимірних статичних зображень або анімацій. Вона дозволяє побачити, як задум виглядатиме у житті — з реалістичним освітленням, матеріалами та іншими деталями. Так замовник може перевірити, чи поєднуються обрані тканина і дерево, оцінити вид інтер’єру при певному світлі — та внести правки в концепцію.
Моделювати, текстурити та рендерити можна у SketchUp, Lumion, Blender, V-ray, Corona, Cinema 4D і десятках інших програм. Топовим софтом на ринку вважається 3Ds Max. Часто дизайнери інтер’єру працюють у різному софті — кожен обирає свою комбінацію під специфічні задачі. Для постобробки тривимірних моделей використовують Photoshop — в ньому можна додати реалістичних текстур, відредагувати кольори та покращити якість картинки.
У 3D-візуалізації результат сильно залежить від підготовки. Перш ніж взятися за проєктування якогось приміщення, треба знайти й детально вивчити референси. Чим повніше мудборд проєкту — тим легше буде його втілити.
3D-візуалізацію використовують не лише в дизайні інтер’єрів, а й в рекламі, архітектурі, медицині, відеоіграх тощо. У комерційній візуалізації — предметній, інтер’єрній та архітектурній — важливо передати настрій. В ідеалі кожен, хто побачить твою картинку, має захотіти продукт.
Через 3D-візуалізацію можна перейти до візуальних ефектів (VFX) — а це перспективна ніша в рекламі, кіно та геймдеві. Зрештою, вміння моделювати посилить і твою творчість — завжди можна перепрофілюватися в концепт-артиста. Щоб зрозуміти, що тобі більше підходить, — спробуй все.
Робота дизайнера інтер’єрів
Робота дизайнера інтер’єрів — це не лише про створення картинок. Це комплексний процес, що складається з кількох етапів:
#1. Знайомство з клієнтом. Тут важливо якомога повніше зрозуміти його запит, а також обов’язково підписати трудовий договір. На цій стадії ти створиш бриф і ТЗ проєкту, а потім — зробиш заміри та фотофіксацію об’єкта.
#2. Затвердження та розробка проєкту. Коли вже є концепція інтер’єру, починається робота над робочою документацією та комплектацією матеріалів. Далі — передаєш проєкт підрядникам.
#3. Авторський супровід. Дизайнер має вести проєкт, поки він не втілиться у життя. На цьому етапі ти узгоджуєш проєкт із клієнтом, а потім — відправляєш на будівництво (його треба постійно контролювати). Важливо уточнювати всі деталі заздалегідь — інакше будівельники зроблять так, як їм простіше. І потім всі перекидатимуть відповідальність одне на одного.
Навчання на дизайнера інтер’єрів не замикає тебе в цій ролі. Насправді можна працювати у багатьох інших нішах:
- — текстильне декорування
- — 3D-візуалізація
- — інтер’єрна стилізація
- — Building Information Modeling (BIM)
- — комплектація
- — креслення
- — предметний дизайн
- — хоумстейджинг (підготовка будинку для продажу чи здачі в оренду)
Інше питання: працювати на фрилансі чи в команді. Коли працюєш на себе, треба бути мультифункціональним: самостійно шукати замовників, вести документацію та особисто відповідати за проєкт. Плюсом тут є можливість розпоряджатись своїм часом. Якщо вмієш дотримуватись дедлайнів — це для тебе. А якщо хочеш займатись лише дизайном — доведеться шукати спеціалістів під інші таски.
В команді ж ти більш обмежений, але і захищений. Тут не треба шукати клієнтів та відволікатись на менеджмент і рекламу. У студії ти наберешся досвіду на масштабних проєктах і не переживатимеш за стабільність заробітку. А головне — це постійна команда однодумців, які підштовхнуть до розвитку. З мінусів: треба звітувати про роботу іншим. Також тут не вийде обирати лише цікавих замовників. Коли проєкт тобі не подобається — сконцентруйся на процесі, який тебе приваблює найбільше. Наприклад, займайся лише 3D-візуалізацією чи плануванням. Або сфокусуйся на тих елементах інтер’єру, які тобі подобаються, а інші сприймай як необхідну рутину.