У час коли змінювати професію — це вже не ризик, а радше норма, графічний дизайн стає однією з найпривабливіших точок входу в креативну індустрію. Але що стоїть за цим переходом?
Випускниці курсу «Графічний дизайн» від Саші Дашко розповіли про свій бекграунд, очікування від навчання, труднощі і реальні зміни після курсу — від нових скілів до перших комерційних проектів.
Роксолана Савицька
«Я хочу займатися тим що мені справді подобається».
З яким бекграундом ти прийшла на курс?
За освітою я географ, але життя занесло мене в продажі, тому останні 10 років я працювала sales-менеджером. Не можу сказати, що мені це не подобалося — просто в мене добре виходило. А коли щось добре виходить — за це платять хороші гроші. Тому це була моя зона комфорту. Але в якийсь момент я зрозуміла, що з неї потрібно виходити.
Я сказала собі: «Все, я хочу займатися тим, що мені справді подобається». І почала думати, що це може бути. Я давно люблю малювати, тому після звільнення спершу закінчила курси ілюстрації в іншій школі, а вже потім прийшла на курс графічного дизайну у Skvot.
Чого ти очікувала від навчання?
Хотілося розібратися в програмах. Я трохи самостійно вивчала Illustrator, але, наприклад, Photoshop взагалі не знала. Тож коли я вже прийшла на ваш курс, то зрозуміла, що це абсолютно інший рівень і це зовсім-зовсім відрізняється від того, що я вчила.
На цьому курсі я вже більше розуміла, як використовувати ті знання, які я маю. Тобто як це все правильно поєднувати й організовувати, бо на початку я взагалі не розуміла, що до чого.
Як проходило навчання?
Це для мене абсолютно нова сфера — і мені було цікаво все. Якщо виділити щось конкретне — дуже сподобалася лекція про шрифти, хоча саме ця тема давалася мені найважче. Вони мені й досі складно даються. Але великий плюс курсу в тому, що нам дали багато додаткових матеріалів — можна було почитати, вивчити, і плюс додаткові лекції. Я все це зберегла і досі користуюсь.
Також була класна лекція з Олесем Дерегою про ілюстрацію — це якраз те чого мені бракувало на попередньому курсі. І ще дуже сподобалася лекторка Саша: вона дуже чітко все пояснювала, і до неї можна було звернутися в будь-який момент.
Якщо чесно, мені складно виділити щось одне — загалом курс дуже сподобався. І я навіть думала рухатися далі, наприклад, у напрямку моушн-дизайну. І якби обирала наступний курс, то точно у Skvot.
Розкажи про свій фінальний проект
Ми розробляли брендбук для Lapunzel — це компанія, яка виробляє косметику і засоби догляду для собак і котів. У мене є собака, тому для мене це було ще і особисто цікаво.
Проект був цікавим насамперед тим, що це не створення бренду з нуля — в них уже був логотип і певна візуальна айдентика. Наше завдання полягало не в тому, щоб усе змінити, а навпаки — доповнити те, що вже є. Це був своєрідний редизайн, але дуже обмежений, бо замовники не хотіли нічого міняти. І для мене це був справжній брейншторм, бо треба було знайти рішення, які не руйнують наявний стиль, а підсилюють його. І я розуміла, що в майбутньому замовники можуть бути справді різні: комусь потрібно все заново з нуля робити, а комусь — як у цьому кейсі. Тому це було дійсно цікаво, і коли такі головоломки попадаються, це теж дуже класно.
Презентація фінального проекту Роксолани
Як змінилося твоє життя після курсу?
Змінилося дуже сильно. Почну з того, що на курсі ми робили портфоліо, і це був дуже важливий етап. Дуже класно, що після отриманого фідбеку ти починаєш дивитися на свої роботи зовсім інакше. У мене так і було: я зробила портфоліо, пройшов якийсь час, я повернулася до нього і подумала: «Ні, це дуже погано». І розумію, що якщо я так думаю, значить, уже виросла, значить, у мене вже інше бачення.
Цікаво, що я ще навіть не почала активно подаватися на вакансії, але мені вже почали підкидати роботу. Наприклад, знайомим потрібно було зробити візитки — і я знову поверталася до лекцій, бо для друку є свої технічні нюанси. І це, до речі, великий плюс курсу — доступ до матеріалів залишається, і ти можеш повертатися до них у будь-який момент.
Потім знайомі підкинули ще замовлення на логотипи. І тут, мабуть, найголовніше, що я для себе зрозуміла, — не боятися. Дуже страшно, але треба братися.
Зараз я маю підписати контракт — знайома дизайнерка запропонувала мені роботу, бо сама не встигає. Там потрібно робити креативи, презентації. І знову ж таки — страшно, але я вирішила рухатися вперед.
Ще змінилося сприйняття світу: я почала звертати увагу на логотипи, шрифти, візуальні рішення навколо. Раніше я цього не помічала, а зараз постійно аналізую та думаю, як це можна було б зробити краще. І, чесно, курс вплинув навіть на якісь побутові речі — на стиль, на відчуття естетики. Це відчувається в усьому.
Що порадиш тим, хто теж думає змінити професію?
По-перше, це не має бути спонтанне рішення. Я, наприклад, не просто взяла і звільнилася — я дала собі час подумати, зрозуміти, чим хочу займатись, обрати курси.
По-друге, важливо мати фінансову подушку. Треба розуміти, що не все вийде одразу і пошук роботи може зайняти час.
І ще одна важлива річ — справді виділяти час на навчання. Не так, що сьогодні ти є на лекції, а завтра немає. Якщо вже вирішив, то потрібно системно працювати — тоді буде результат.
Дарія Савченко
«Я сприймаю свої дизайни не як витвір мистецтва, а як інструмент, який допомагає бізнесу розв’язувати конкретні задачі».
З яким бекграундом ти прийшла на курс?
Я закінчила університет зі спеціальності менеджмент (державний), але зрозуміла, що в державному секторі працювати не хочу. Довго працювала у фінансовій сфері та паралельно теж мала підробіток як SMM. Та вирішила йти в щось креативніше, бо хотіла бути незалежною. Мені найбільше подобалось робити графіку та займатися дизайном, і я подумала: «А чому б і ні?».
Почала самостійно заглиблюватися в дизайн, але швидко зрозуміла, чому для мене важливе навчання — вся інформація зібрана в одному місці та економить мій час. Звісно, я можу це зробити сама, але якщо хтось для мене збере докупи матеріал, буде класно розповідати, та ще й надасть фідбек, то для мене це набагато цінніше.
Чого ти очікувала від навчання?
Передусім я йшла за базою в графічному дизайні. Я не закінчувала ніякої школи мистецтв — тобто якогось підґрунтя, пов'язаного з композицією, кольором або типографією, в мене взагалі не було. Мала лише надивленість, яку хотіла підсилити теорією — і саме це я отримала.
Крім цього, було дуже багато корисних ресурсів та порад від спікерки: різні сайти, бази з інформацією, до яких можна звертатися вже після курсу. Насправді я навіть ще не встигла все передивитися з того, що собі позаписувала, бо дуже багато всього дали.
Як проходило навчання?
Було цікаво дивитися на роботи інших студентів, тому що всі завдання були у відкритому доступі. Це стимулює і дає можливість запозичити для себе якісь цікаві речі.
Комунікація була класною: був чат, де можна було ставити запитання та отримувати відповіді навіть поза заняттями. Я не надто активно цим користувалась під час курсу, але вже після, коли перечитувала чат, зрозуміла, що там теж є багато чого собі підкреслити.
Найскладнішою була практична частина, пов’язана із софтами. Якщо з Figma я вже працювала і почувалася впевнено (хоча навіть там відкрила для себе нові фішки), то Illustrator і Photoshop були значно складнішими. Після простої Figma вони виглядають як кабіна пілота, де дуже багато кнопок і не завжди зрозуміло, як цим користуватися.
Але це класно, що курс дуже різноплановий. Тут можна підтягнути практичні скіли, пов’язані з софтами й отримати творче підґрунтя в плані композиції, кольорів та інших загальних речей.
Розкажи про свій фінальний проект
Якщо чесно, сам фінальний проект я не дуже запам’ятала, бо на той момент уже була в процесі онбордингу на роботі. Тому своїм фінальним проектом я вважаю портфоліо, яке ми робили. Саме там я зібрала свої попередні роботи й роботи з курсу, бо там було багато креативних завдань, які рідко можна отримати від клієнтів, — наприклад, обкладинки книг або музичних релізів. Тому це були такі класні кейси, які можна собі покласти в портфоліо. До того ж я отримала класний фідбек і портфоліо — насправді функціональне та перевірене вже не на одній співбесіді.
Як змінилося твоє життя після курсу?
Думаю, зміни залежать не стільки від курсу, скільки від рішення, яке ти ухвалюєш до нього. Якщо ти готовий використовувати всі інструменти, які дає навчання, то це справді може дати сильний буст.
Я своєї мети досягла на 100% — перейти у графічний дизайн і повністю в діджитал. Я починала з нуля: без профільної освіти й без досвіду. І вже на другий місяць курсу отримала офер.
Зараз я графічна дизайнерка в креативній агенції — працюю з європейським ринком. Як і хотіла, я повністю перейшла в діджитал і працюю віддалено, тому не прив’язана до місця. Займаюся виключно графікою: отримую готовий бриф і працюю з візуальною частиною. Створюю рекламу для малого і середнього бізнесу як у діджитал-просторі, так і у фізичному — друкована продукція або ж великі банери (наприклад, рекламні).
Що порадиш тим, хто теж думає змінити професію?
Я думаю, що треба пробувати. Бо краще шкодувати, що спробував, ніж що не спробував.
А ще мені подобається вислів про те, що ніколи не настане оце міфічне «коли я подорослішаю». Ми дорослішаємо весь час і змінюємося весь час. Тому це, навпаки, класно, що ми живемо зараз у світі, де це можна легко зробити й не боятися потім змінити свою думку або перейти в якусь іншу сферу. Класно ніколи не дорослішати, а просто весь час переходити в щось нове.
Софія Поставнича
«Якщо ти працюєш у середовищі дизайнерів, то в кожного буде різне бачення на один і той самий проект. І твоя думка є класною — не варто боятися її висловлювати».
З яким бекграундом ти прийшла на курс?
Я взагалі працюю в онлайн-школі адміністратором, і через те, що я виконувала багато друкарської роботи, доводилося займатись і дизайнерською також. Тому відчула потребу розвиватися в цьому та опанувати хоча б базу. З цим я прийшла на курс.
Як проходило навчання?
Мені сподобалась чітка структура курсу — не було такого, що щось пообіцяли й не виконали. І дуже імпонувало ставлення кураторки, бо вона не забувала про студентів, а навпаки — стимулювала бути в процесі. Це прям дуже класно, бо ти розумієш, що людині не байдуже до тебе.
Найбільше запам’ятались лекції запрошених спікерів. Це було цікаво, бо вони зі свого досвіду розповідали якісь круті речі. Особливо крутою була лекція про українську кирилицю — це той матеріал, який ніде не почуєш і не вивчиш.
Найскладніше, мабуть, було вникнути в систему Photoshop та Illustrator. Бо я особисто з ними ніколи не працювала, і це було щось дуже нове. Людині, яка в цьому ніколи не була, важко зрозуміти навіть базові речі, не кажучи вже про ті, що виходять за межу бази.
Розкажи про свій фінальний проект
Фінальний проект ми робили для українського бренду, який виготовляє косметику для песиків. Було цікаво, що вони спеціалізуються саме на цій ніші — це один із перших таких брендів в Україні, і мені дуже імпонувала їхня філософія.
Нашим завданням було не створити бренд з нуля, а покращити вже наявний: підсилити впізнаваність і доопрацювати візуальну частину. І це якраз було найскладніше — працювати з тим, що вже є, і не зламати, а покращити. Для початківця це було нелегкою задачею.
Директорка бренду була дуже відкрита і привітна. Під час презентацій не було жорсткої критики — навпаки, нас лояльно направляли, допомагали, десь казали «вау, це круто».
Також ми робили портфоліо, де об’єднували цей реальний кейс із додатковими роботами, які виконували під час курсу. І ще була окрема лекція про те, як правильно оформлювати кейси — це дуже корисна база для дизайнера.
Як змінилося твоє життя після курсу?
Я залишилась працювати дизайнеркою в школі — це зараз моя основна діяльність. Фактично це моя повноцінна ніша, де я єдина дизайнерка. Також маю додатковий проект із кав’ярнею, де допомагаю як дизайнерка.
Зараз мій робочий процес виглядає так, що я вже не обмежуюся лише Canva, а працюю на рівні Illustrator і Photoshop, де можна створювати якісніші та складніші проекти.
Загалом курс допоміг бачити ширшу картину, а не просто «картинка + текст» — виходити за ці межі. І вже були реальні клієнти, які приходили з запитами, які я могла закрити.
У мене залишилася велика база (навіть цілий списаний блокнот із конспектами), і зараз я постійно застосовую ці знання на практиці: про сітки, кольори, шрифти. Все це дуже важливо для створення візуалу, який виглядає привабливо. Особливо в моєму випадку, коли це робота зі школою, де аудиторія — діти й батьки. В них весь світ має бути яскравий.
А що порадиш тим, хто лише планує в графічний дизайн?
Не боятися — бо гра вартує ризику. І розуміти, що якщо ти працюєш у середовищі дизайнерів, у кожного буде різне бачення на один і той самий проект. І твоя думка є класною — не варто боятися її висловлювати.