Знання стають живішими, коли ними ділишся — з друзями, командою або тисячами людей, які слухають твій подкаст. Наважитися зробити перший випуск свого першого подкасту — непросто, але воно того варте.
Валерія Рудяк (незалежна артдиректорка) та Макс Собещук (infrastructure-інженер) — студенти курсу «Комерційний ілюстратор» Вані Дудченка — прямо під час навчання зібрали пілотний випуск свого подкасту NA3VA. Все задумувалося як фан та кек, а вийшло глибоко та едукативно (зі вставками про сеульську дизайн-команду INAPSQUARE, київську агенцію IAMIDEA, київсько-дніпровське архітектурне бюро Nottdesign studio та багато іншого).
Поговорили з Лєрою та Максом про те, як зробити, випустити та не забити на свій подкаст.
Почнемо з головного: для чого ви взагалі вирішили робити подкаст?
Валерія: Напевно, для мене подкаст — це терапія. Вже рік із хвостиком я живу в Канаді — і відчуваю цю дистанцію між собою та українським креативом. Але думок в мене багато, і щоб вони не з’їдали, хочеться обговорювати їх з однодумцями.
Макс: Я роблю подкаст, бо це весело — і давно вже хотів взяти участь у подкасті. Я люблю розмовляти, можу робити це майже нескінченно. І це дає відчуття хайпу і кайфу — дуже приємно впливає на моє самопочуття.
А ще — кілька не повʼязаних між собою людей казали, що в мене прикольний голос для подкасту або стендапу, тож і я такий: why not. А тут геніальна Valerie Perfect пише: «А давай зробимо подкаст?», і я такий: «го».
А чому саме подкаст, а не ТГ-канал або інстаграм-блог?
М: Бо це ліпше, ніж ТГ-канал та інстаграм. Мене бісять екрани — в них треба довго вдивлятись, щось писати там маленькими літерками. Розмовляти на камеру набагато легше. При сприйманні інформації в текстовому форматі губиться 40–60% змісту (бо людина не бачить емоцій, міміки, жестів). Нащо це все, коли можна показати себе, подуркувати й зробити приємно собі та іншим?
В: Колись у мене з друзями-креативниками був ТГ-канал «Креаторій» — суто особисте щось, для саморозвитку. А зараз у мене є відчуття, що я готова ділитися з ширшою авдиторією. Немає думок типу «Та що ти можеш розповісти». Навпаки — з’явилося усвідомлення, що я щось вже знаю та хочу обмінюватися знанням через (майже) живу розмову, бо зум та інтернет — то і є нова реальність.
А які подкасти були для вас референсами?
В: Чесно — ніякі. Реальним референсом було минуле життя. До повномасштабного вторгнення я з друзями зустрічалася за кавою на «Токі» (talk’і) з майстрами своєї справи — Іллею Ануфрієнком, Олексієм Дивисенком, Сашею Жиляєвим. З ними ми розбиралися, що таке реклама. Так, всі розуміли, що конкретної відповіді немає, але можна ж досліджувати роль креатора в рекламі та поза нею.
М: Ніяких референсів у мене не було.
А чому ви вирішили робити відео, а не аудіо?
В: Обговорювати ілюстраторів в аудіо — це виглядає як збочення (ну і типу відео теж можна слухати, якщо є бажання). Але наступні випуски мають бути рівнем вище, тому круто звучить ідея випускати їх на подкаст-платформах.
М: Бо це гарніше, крутіше та зручніше, нативніше для людини. Ми не в 30-х роках ХХ сторіччя, епоха радіо пройшла. Велкам то віжуал-ворлд. ^_^
А тепер трохи про вашу команду. Як ви законектилися?
В: Коли в нас була перша лекція-зустріч на курсі, я одразу помітила Макса серед інших і подумала: «На цього хлопця чекає офігенне майбутнє». Його креативність ніби передалася мені через монітор. Люблю спілкуватися з такими людьми.
М: Ой, це прекрасна історія. Чесно, напочатку мене Лєра трохи дратувала. За юнгіанським аналізом, є дві причини, чому тебе щось бісить в інших: в них є щось, що ти або задушуєш у собі (відпадає), або що хотів би мати й сам.
Я зрозумів, що вона просто крута. Якось Лєра щось запитала в чаті — і ніхто не відповідав навіть на наступний день, а я їй відписав. І якось пішло спілкування. Потім ми мали робити лінки для корисних матеріалів курсу — Валері запропонувала мені робити разом, а потім звести все у відеоподкаст замість просто лінків. Я погодився з задоволенням. Так і зʼявився пілот.
В чому були складнощі вашої колаборації?
М: Поки ні в чому.
В: Головний челендж був у тому, щоби законектитися — в 6 годинах різниці часу, а ще в кожного робота, навчання та життя. Але коли ти дійсно хочеш, час знайдеться обов’язково.
Як ви розподіляєте процеси — і чому саме так?
М: Роботу ділимо інтуїтивно — кожен робить те, що хоче. Наприклад, я мав ідею для лого подкасту, а Лєра вміє монтувати. Тож я намалював логотип, а вона — змонтувала.
В: Спочатку ми бачили подкаст як одноразову акцію — тож не заморочувалися щодо ідеальності. Ми вирішили, що кожен буде робити те, що йому нескладно. Це найголовніше в класній роботі — роби те, що любиш, в іншому випадку чекай на вигорання.
Як описати ваш подкаст одним реченням — і чому він саме про це?
М: Це кіберприкольна фігня. А саме про це він тому, що курс, де ми навчаємося, — про ілюстрацію. Отже, подкаст теж про арт, ілюстрацію, рекламу, просування і все те, з чим то повʼязано. Насправді ще не бачив подкасту на таку тему ані в англомовному ютʼюбі, ані іншими мовами.
В: Ранкова або обідня кава — коли зустрічаєшся з другом відпочити, а на додаток ще й обмінятися ресурсом.
А що з темами для подкасту — як ви їх шукаєте?
В: Для пілотного випуску ми домовилися, що кожен принесе зі Всесвіту креативу щось своє. У мене вже є думки про організаційні питання щодо нових зустрічей і тем випусків, але головне: ти не маєш знати, що принесе співведучий, — це мусять бути реальні емоції.
М: Насправді флоу народжується сам собою — сценарію немає, кожен із нас у пілотному випуску поділився тим, чим хотів і чим був інспірований. Я люблю гумор і красиві речі — тож показав парочку ілюстраторів, чий стиль та ідеї мені до вподоби.
Наступна тема випуску (він ще в роботі) теж народилася зі спілкування в чаті — маю надію, що вдасться її реалізувати. А навіть якщо не вдасться ця тема… ну тоді все, хана. Жарт. Придумаємо щось інше.
Загалом скільки часу треба, щоби зробити один випуск подкасту?
В: На пілот пішла безкоштовна зум-сесія — 40 хвилин (після цього я психанула і купила підписку на зум — тепер ми можемо балакати довго).
З монтажем вже було складніше, бо він робився на айпаді серед ночі. Потім SKVOT подарував нам курс відеомонтажу — тепер часу буде витрачатися ще більше, але результат буде якісним та щирим. Тепер я планую приділяти кожному випуску добу монтажу.
Якщо говорити про весь час, який ми присвятили пілоту, то це 7 годин — від роботи з логотипом до експорту проєкту.
Що може завадити зробити перший випуск?
В: Мені заважала тільки моя вимова. Але один трек улюбленого українського репу (Kalush — «Додому») перед записом — і в тебе звуки починають відскакувати.
М: Я не люблю генералізувати й давати поради — для кожного світ працює по-своєму. Але на власному прикладі скажу: може заважати невпевненість у собі, відсутність досвіду публічного говоріння, ніяковість, небажання. Ще мені тепер очевидно: створити щось (навіть невелике) може завадити відсутність правильного партнера. Всі найкращі речі в моєму житті траплялися завдяки людям, яких я зустрічав, тож все-таки одну пораду дам: спілкуйтеся.
У вас зараз є лише пілот. А загалом — скільки випусків хотілося б зробити та чи є якийсь контент-план?
М: У мене контент-плану немає. Може буде, не думав про це. Планую робити, поки це по кайфу і дає плоди.
В: Хочеться зробити стільки випусків, на скільки буде бажання — висмоктувати з пальця не хочеться, наш подкаст не про це.
У контент-плані я б виділила дві рубрики: шеринг креативу та креативна підтримка. Перше — про обмін та обговорення корисного готового матеріалу, з другим складніше — це про «я тебе розумію, ти не один», про місце, де ти точно знайдеш підтримку крутих українських креаторів та студентів.
Як наважитися не просто відзняти, а зарелізити свій подкаст?
В: На першому кроці — не дивитися на інших (це найінтимніший мув у нове середовище, тому краще не озиратися на інших), а от коли кроків стане трохи більше, я б дивилася на конкурентів (особливо на те, як НЕ треба). Для нас це некомерційний проєкт — він для внутрішньої дитини, це можливість повернутися до себе та свого нереального світу хоча б на 40 хвилин зуму.
Як би ви хотіли поекспериментувати з форматом?
В: Моя особиста мета — зробити випуски інклюзивними. Хочеш відео — врубай на ютубі, хочеш аудіо — аудіоподкасти. Може, дійдуть руки й до NU-каналу з лінками на матеріали та анонсами. Але для цього потрібна команда: одна людина не зробить те, що зроблять кілька.
М: Я б хотів запрошувати гостей з різних сфер креативної індустрії, розмовляти з ними ще й англійською. Було б файно побачити на подкасті якихось крутих діячів світової культури, фешену, дизайну тощо.