Алекс Довгий — Senior Product Designer, що має контракт із компанією Nagarro. Алекс вірить, що цінність продакта — одна з найвищих в індустрії, адже саме він робить проєкт цілісним: від ідеї — до релізу та підтримки. У першому інтерв’ю з цієї серії ми дослідили шлях джуна: описали найчастіші помилки та підказали, як упоратися з проблемами.
Тут, у другій частині, говоримо про таке:
- — дизайн-студія, IT-компанія чи робота на боці продукту — how to choose your fighter
- — навіщо продакту емпатія
- — чому роботу зазвичай отримує не найкращий у своїй справі
- — чому не потрібно бути як Adobe
Якщо компанія розробляє продукт із початку до кінця, що в ній робитиме продакт-дизайнер на кожному етапі?
Перше — продукт потрібно задизайнити. Друге — це продати. Третє — втілити в життя:
#1. Дизайн. Тут ми фокусуємось на тому, щоб зрозуміти користувачів та їхні проблеми, вибрати ідею, створити прототип і протестувати з нашими юзерами.
#2. Продаж. Тут ми показуємо користувачам усе, що зробили. Беремо від них фідбек, вносимо зміни й тиснемо на їхні болі. Навіть якщо сам прототип юзерам показує хтось із сейлз-команди або продакт-менеджер, добре, коли продакт-дизайнер присутній на цій співбесіді. Так він може почути від клієнта щось між рядків, а це вплине на подальші ітерації продукту.
Кейс із портфоліо Алекса. Додаток сервісу для допомоги в надзвичайних ситуаціях на дорозі
#3. Втілити в життя, матеріалізувати. Тут дизайнер має впевнитись, що розробники зробили саме так, як він планував, а продукт відповідає вимогам і потребам користувача.
#4. Повторити все спочатку. Жоден продукт не залишається на місці, він постійно розвивається. Юзери весь час змінюють свої побажання та потреби. Відповідно змінюються і їхні болі та проблеми, які потрібно вирішувати. Цей процес нескінченний. Ми постійно дизайнимо, продаємо, втілюємо в життя.
Як продуктовому дизайнеру працювати з технічними та фінансовими обмеженнями?
Технічні обмеження найважчі, бо вони блокують можливості для нових ідей. Складно працювати з ентерпрайз-компаніями (великими організаціями зі складною структурою управління — прим. ред.). Зазвичай в них є якісь легасі (код, який перейшов «у спадок» від попередніх розробників — прим. ред.), старий продукт, який вже працює та налагоджений. Але в нього є обмеження, які не дають можливості для інновації. Він не настільки швидкий та не має можливості для розширення функціонала.
Для того щоби працювати з цими обмеженнями, потрібно їх, по-перше, зрозуміти. По-друге, бути креативним у тому, як їх обійти або повернути на користь юзера.
Була така проблема — поїздки в ліфті тривали задовго. Почали шукати розв’язання, багато різних пропозицій. Фінальне рішення — у ліфтах розмістили дзеркало, щоб людина могла провести цей час із користю: привести себе до ладу.
Фінансові обмеження означають, що в нас не буде часу на дослідження й тестування. Тут часто страждають новачки. Просто беруть ідею, яку висунув бізнес, і дизайнять її. Але новачки мають спиратися на дані. У них немає настільки розвинутої інтуїції та досвіду з різними продуктами, щоб видати рішення проблеми без дослідження.
Усе залежить від того, наскільки вправно ти комунікуєш свої потреби. Якщо дизайнер може довести, чому йому потрібні дослідження або тестування, набагато легше вибити бюджет. Якщо провести два-три тести або дослідження з користувачами, це буде краще, ніж не проводити взагалі нічого. Будеш спиратися хоча б на якісь дані.
Робота продакт-дизайнера над дата-моніторингом. Автор (тут і далі): Алекс Довгий. Джерело: Alex Dovhyi
Як змінюється воркфлоу залежно від типу компанії: дизайн-студія, IT-компанія чи робота на боці продукту?
Студії. Вони найчастіше наймають продакта для співпраці з іншими компаніями, координації роботи, бачення загальної картинки.
IT-компанії, з мого досвіду, наймають продактів для роботи з даними та інсайтами, розуміння користувачів, перекладу вимог юзерів на мову дизайну (щоби пояснити іншим дизайнерам, що треба робити). Тут продакти виконують роль ліда.
Продуктові компанії зазвичай наймають продактів для створення нових функцій або масштабування наявних. Тобто це дослідження, тестування, створення дизайнів та прототипів.
Продуктова компанія — це найкращий спосіб для джуна вивчити, як працювати з продуктом, бо ти повністю занурений в процес. Щойно отримаєш софт- і хард-скіли, щоб аргументувати свою точку зору, можна переходити до студії з різними проєктами або в IT-компанії, які працюють із даними та інсайтами.
Ризик-менеджмент для страхових компаній
Як дивитися на продукт з точки зору людини, яка буде ним користуватися?
Це складно і приходить із досвідом. Тому важливо мати емпатію: розуміти, як люди будуть користуватися продуктом, що вони відчувають і як вирішити проблему.
Найкращий продакт-дизайнер — той, хто протестив проблему на собі. Якщо розробляєш продукт, яким сам не користуєшся, це дуже погано. Тому друга порада — працювати з продуктами, які сам би використовував, а не просто заради грошей чи роботи. Зараз продакти в дуже великому попиті, є з чого вибирати.
Трансформація запуску кампаній для маркетологів
Крім емпатії, які ще софт-скіли потрібні продакт-дизайнеру?
Комунікація. Роботу отримує не той, хто найкращий у своїй справі, а той, хто вміє найкраще комунікувати. Можна бути найскіловішим у світі дизайнером, робити фантастичні інтерфейси, вирішувати найскладніші проблеми. Але якщо ти не вмієш пояснювати свої ідеї, доводити, чому вони саме такі й чому мають бути втілені в життя, роботу ти не отримаєш.
Було опитування серед дизайн-менторів Designlab — це один із найбільших буткемпів у світі. І 90% респондентів відповіли, що саме комунікація є найважливішим софт-скілом у роботі продакт-дизайнера.
Результати опитування Designlab. Джерело: designlab.com
По-друге, люди не знають, чого вони хочуть, поки їм цього не покажуть. Робота продакта — показати, що юзеру потрібно саме це. Так само як в історії з Генрі Фордом і конями. Він запитав людей, що їм потрібно. Вони відповіли «більше коней». Якби він їх послухав, дав би більше коней. А насправді створив двигун, який допоміг набагато ефективніше.
Трансформація запуску кампаній для маркетологів
Тобто продакт-дизайнер має розумітись і на психології?
Так. Продакт-дизайнер — це про розуміння людей, їхньої поведінки й тригерів. Це допоможе створити щось гарне для людей.
А буває й таке, що компанії намагаються так виманити гроші або дані, використовують dark UX патерни. Найпростіший приклад: коли тобі треба щось купити й кнопка «оформити замовлення» або «купити зараз» — найбільша на всьому екрані. А кнопка «скасувати» захована чорт зна де.
Приклад dark UX у застосунку однієї з аптек
Була нещодавно ситуація з Adobe. На них подали в суд через те, що нереально знайти в інтерфейсі можливість скасувати підписку на їхні продукти. Потрібно пролізти через такі кущі й дебрі, пройти купу пазлів, щоб дістатися кнопки cancel subscription.
Продакту треба вчити поведінку людей. Бо коли користувачі задоволені, вони будуть користуватись продуктом і платити за нього.