Весна — ідеальний час, щоб вирушити в мандрівку. Але не завжди вона доступна, тож SKVOT MAG підготував кілька книжкових маршрутів — для тих, хто хоче поїхати не виходячи з дому.
В добірці є різні ландшафти: вигадані світи, що змушують переосмислити екзистенційні питання, тексти про спільний та особистий досвід війни й легкі ромкоми для перепочинку. Окремий блок — нонфікшн про роботу і щоденне життя, ще один — про рейви та деколонізацію культури.
Обирай свій напрям і темп, а наш readlist — нижче.
#1. «Буремний перевал», Емілі Бронте
Вже дивився(-лася) нову екранізацію з Марго Роббі та Джейкобом Елорді в головних ролях? Тоді саме час прочитати культову книгу — щоби перевірити, як впоралися режисери.
Це єдиний роман Бронте, який вона була змушена публікувати під чоловічим псевдонімом. Хтось може вважати, що це історія кохання. Та чи завжди це почуття світле та наповнює людей силою? І чи знайдеться хоч один персонаж, якому ви захочете поспівчувати?
Канон англійської класики, який точно варто перечитати.
#2. «Хризантеми», Уляна Кравченко
Маловідома класика, якщо хочеться відкрити щось нове в українській літературі. Автобіографічна історія юності авторки: життя інтелігентки кінця ХІХ ст., культурне середовище та феміністична оповідь — прогресивні для свого часу. Головна героїня зростає на Львівщині між українською та німецькою культурами й обирає власну ідентичність.
#3. «Де кураторство. Художник як куратор та куратор як художник», упорядниці — Катерина Носко та Валерія Лукʼянець
Масштабна збірка есеїв та інтервʼю про феномен кураторства в українському контексті. Упорядниці зібрали під однією обкладинкою розмаїття думок, дозволивши зіткнутися подекуди діаметрально протилежним поглядам. І приділили особливу увагу етиці у взаємодії між куратором і митцем, яка сьогодні стала чи не найгострішим питанням у професійному середовищі.
Тексти стали результатом тривалих дискусій з художниками та кураторами з різних міст України, які мають досвід як спільної роботи, так і особистої кураторської практики.
#4. «Річард Аведон. Реклама Аведона», Річард Аведон, Лора Аведон, Джеймс Мартін, Ребека Арнольд
Візуальна ретроспектива шести десятиліть роботи легенди американської фотографії Річарда Аведона. Його портрети й модні зйомки для Vogue і Harper's Bazaar стали культурними іконами від 1940-х до початку 2000-х. Видання вперше систематизує рекламну спадщину Аведона — від класики для Dior до провокацій Calvin Klein.
Книга містить понад 300 робіт та есе, що розкривають те, як фотограф перетворив комерційну зйомку на високе мистецтво, сформувавши сучасне бачення краси й стилю.
По суті, це посібник з візуального сторітелінгу: як за допомогою одного кадру трансформувати комерційне замовлення в культурний феномен, що житиме десятиліттями.
#5. «Човни», Володимир Станчишин
Психолог-психотерапевт, автор лонгселера «Стіни в моїй голові: жити з тривожністю та депресією», пробує себе в художньому жанрі. Наші воєнні рішення — це відображення всього попереднього досвіду, страхів та перемог, і саме про це роман.
Володимир ділиться непростими та щирими історіями про людей на війні — про наше спільне виснажливе плавання до перемоги, де кожен долає шлях у власному човні.
#6. «Хороші передчуття», Богдан Коломійчук
Поки шанувальники авантюрної прози автора чекають на продовження про Адама Вістовича (герой серії книг Коломійчука — прим. ред.), варто прочитати його книгу есеїв. Автор мобілізувався на початку вторгнення і зараз перебуває в статусі ветерана російсько-української війни.
В книзі він аналізує філософів та класиків, що писали про схожий досвід, і порівнює його з нашим сьогоденням. Працює в напрямі «нової щирості» — і попри все вірить у світле.
#7. Raving, Маккензі Ворк
Кожне покоління переживає трансформацію та формує нову культуру. На зміну субкультурам двотисячних, про які в Україні добре написала Дарʼя Анцибор у книзі «Дреди, батли і стіли», приходять нові хвилі. І одна з них — рейви.
Книга Маккензі Ворк — це маніфест рейву як простору свободи й колективного спротиву. Поєднуючи філософську автотеорію з особистим досвідом, авторка описує нью-йоркський андеграунд як ритуал, де тіло розчиняється в ритмі заради виживання і трансформації. Це історія про танець як політичний акт і віру в інше майбутнє крізь екстаз і спільність.
#8. «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації», Маріам Найем
Книга, яку потрібно прочитати всім українцям. Останні роки в медійному просторі все частіше звучить термін «деколонізація» — та чи завжди ми достатньо розуміємо, що він означає?
Маріам проводить нас крізь історії різних країн та фіксує досвіди, порівнюючи їх з нашим. Про те, як травма диктує порядок денний та про що наша війна зараз. Авторка-культурологиня обережно супроводжує нас на всіх етапах, додаючи реальні історії людей та говорячи дуже просто про складне.
#9. «Коли він був розпусним» (Бріджертони. Книга 6), Джулія Куїнн
Якщо ви встигли подивитися всі попередні сезони або прочитати книги, ця новинка точно має поповнити поличку. Цього разу в центрі — Франческа, найпотаємніша з сестер, яка рано овдовіла. Чи зможе вона дати новий шанс коханню попри тогочасні суспільні норми? Захоплива і щемлива історія в колі родини, яку ми так любимо.
#10. «Не закохуйся, Єво!», Альона Рязанцева
Один із найкращих любовних романів в українській літературі за минулий рік. На щастя, останнім часом все більше авторів починають писати жанрову літературу — і тепер можемо зачитуватися не лише популярними перекладними бестселерами.
Головний троп — фіктивні стосунки. Головна героїня вимушено покинула дім у Сіверськодонецьку, герой — ветеран АТО з протезуванням. Однак тут важлива не лише любовна лінія, але й весь бекграунд, який описує авторка: про втрату дому та пошук себе. Над книгою працювали чутливі рідерки, а сама Альона Рязанцева пережила досвід ВПО — тож уся історія виглядає гармонійною, а не «притягнутою за вуха».
#11. «Катабазис», Ребекка Кван
Нова книга авторки «Макової війни» — і очікувана для всіх українських шанувальників якісного фентезі. Центральний конфлікт — суперечність між амбіціями та людяністю: чи вартий успіх втрати ідентичності? Кван гостро говорить про виживання в патріархальному науковому світі — в продуманому фентезійному сетингу, де сама назва роману є грецьким терміном, що означає спуск у підземний світ.
#12. «Поховай наші кості в опівнічній землі», Вікторія Елізабет Шваб.
Чуттєве готичне фентезі про безсмертя, що переплітає долі жінок з різних епох. Авторка використовує вампіризм як метафору внутрішньої порожнечі та невгамовного емоційного голоду. Роман порушує складні питання ідентичності й ціни, яку людина платить за виживання, — і розповідає про героїнь, які відмовляються бути лише жертвами обставин.
Замість епілогу
Ця весняна карта — лише поштовх, щоб вийти за межі та знайти щось нове. Кожна з обраних книг пропонує свій спосіб взаємодії з реальністю: через естетичний екстаз, інтелектуальний спротив або глибоке самопізнання. Нехай мандрівка надихає.