Робити професійний світч страшно, бо знову стаєш джуном — з резюме на три речення й купою запитань до сфери та рекрутера. Це реальний вихід із зони комфорту, але якщо на старій роботі бісить кожна дрібниця — варто знайти на нього сили.
Ми зібрали історії студентів SKVOT, які (радикально) змінили професію. Юрист, медик, економіст, сомельє та вантажник розповіли нам, як наважились на світч у креативну сферу — і зробили перші кроки.
«Було шкода витрачати всі дні на роботу, яка не подобається»
Ніна Золотова — 36 років — техрайтерка в IT → техрайтерка в геймдеві
Що ти знала про сферу до того, як вирішила в неї перейти?
Геймдев давно цікавив мене як юзерку: я стежила за новинами сфери, дивилась, що там робиться в українських геймдев-компаніях. Але не заглиблювалась у розробку ігор.
Що змотивувало залишити стару роботу?
Коли почалась повномасштабна війна, я гостро відчула, наскільки цінний кожен день. І дуже шкода витрачати всі свої дні на роботу, яка тобі не подобається. Не працювати зовсім — не мій варіант, тому вирішила зайнятись чимось цікавим і зупинилась на геймдеві.
На цьому етапі були деякі страхи. Я боялася, що не наважусь покинути старе місце. А ще — що я надто доросла, щоб знову стати джуном. І що взагалі нікуди мене не візьмуть. Але водночас я розуміла, що в мене попереду ще 20–30 років кар’єри (звісно, якщо на мене не впаде російська ракета) — і я не хочу весь цей час займатися тим, чим займаюсь.
Як отримати офер або першого клієнта, коли в портфоліо 1–2 кейси?
У мене нетиповий кейс: я перейшла в геймдев-компанію, але працюю на тій же позиції, що і раніше, — техрайтеркою. Тому не скажу, що отримала офер прямо з пустим портфоліо. Але я маю попередній досвід пошуку роботи (і рекрутингу людей у свою команду), тому дам очевидні, проте робочі поради:
- — гарно оформ резюме
- — підготуйся до співбесіди
- — будь чесним у своїх відповідях
- — щиро цікався проблемами компанії або клієнта
Як ти вливалась у креативне ком’юніті?
Курс від SKVOT вже закінчився, але я досі спілкуюся з лекторами, групою — утворилось маленьке ком’юніті. Ці знайомства зіграли свою роль, бо сфера невелика і всі знають всіх принаймні через одне рукостискання. Можна на співбесіді згадати, що ти знаєш цих людей, попросити рекомендацію або, зрештою, підтвердити твої скіли на лінкедіні.
А загалом я інтровертка, тому читати телеграм-канали та різні діджитал-ресурси — моє все.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
#1. Пройди курси. Вибери правильний час, назбирай грошей та піди на курс від професіонала у сфері, яку ти обрав. Раніше я зверхньо ставилась до курсів, бо «все ж можна знайти самому». Так, справді можна, але ти витратиш значно більше зусиль — і все одно не знатимеш багатьох нюансів сфери.
#2. Займись нетворкінгом. Так найлегше дізнатись про неопубліковану вакансію, цікавий проєкт, отримати рекомендації. А ще поговорити з рекрутерами та пройти крізь первинний фільтр. Якщо розмова пройде добре, потім вони казатимуть про тебе щось на кшталт: «так, у неї мало досвіду, але я її знаю — вона відповідальна і всього навчиться в процесі».
«Я завжди мріяв, що не буду ставитись до роботи як до каторги»
Віталій Букалов — 25 років — юрист → 3D-художник
Що ти знав про сферу до того, як вирішив у неї перейти?
Я давно цікавився комп’ютерними іграми та знав про 3D-моделювання — але вважав, що це надто складно для мене. Тому рішення про перехід було спонтанним: я сидів на роботі, яку ненавидів, і випадково знайшов відео про 3D. Це був ролик про чоловіка, який почав вивчати 3D в 40 років. У нього була така ж причина піти з роботи, як і в мене. І я подумав: «якщо людина в такому віці змогла побороти бар’єри й навчитися, то чому я не можу?». Так я потрапив на курс.
Що змотивувало залишити стару роботу?
Я завжди мріяв, що буду любити свою роботу, а не ставитимусь до неї як до каторги. І оскільки я досить творча людина, юриспруденція взагалі не в’язалася з моїми інтересами. Я постійно відчував, що це не моє, — цей фах заганяв у депресію.
Звісно, було складно вийти з зони комфорту й покинути професію, яку здобував 6 років. Був також страх, що почну і не зможу закінчити. Раніше я часто закидав справи на пів шляху — проте з 3D такого не сталось. Але я також розумів, що більше так не можу, — тому звільнився та записався на курс.
Як отримати офер або першого клієнта, коли в портфоліо 1–2 кейси?
З першою роботою мені допоміг саме курс — наприкінці я отримав офер від компанії, яка відбирала найкращих студентів. Якщо чесно, я взагалі не розраховував на це — в мене не було жодного досвіду. Але я пройшов співбесіду, показав роботи, які виконав на курсі, — і через деякий час мене запросили до компанії.
Стажування тривало 4 місяці — і це був найскладніший для мене час: все нове, нічого не зрозуміло і дуже страшно. Зараз я почуваюся значно впевненіше, але все одно постійно вчусь нового.
Як ти вливався в креативне ком’юніті?
В мене не було проблем із тим, щоб влитись у креативне ком’юніті, бо паралельно я займаюсь музикою — і маю таких людей у своєму оточенні. А щодо сфери 3D, то я адаптувався вже по ходу роботи в компанії. Спочатку було капець як важко, але цей етап просто потрібно було пройти. Мені також пощастило з лідом — він терпів мої запитання та все розжовував.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
Якщо відчуваєш, що ти не на своєму місці, — це вже реальна причина, щоби піти. Головне — знайди те, що подобається, і почни. Шукати треба всюди, постійно чимось цікавитись — і точно знайдеш те, що тебе затягне.
«Найголовніше — мати бажання та не відкладати його»
Оля Миронова — 26 років — сомельїня → візуалізаторка інтер’єрів
Що ти знала про сферу до того, як вирішила в неї перейти?
Я довго думала над тим, щоб змінити сферу. А от куди саме перейти — тут я вже плавала. Креативною сферою цікавилась давно, деколи малювала. Обрала візуалізацію інтер’єрів, бо це ніша, в якій можна досить швидко відбити вкладені ресурси. Я не вчилась на архітектурному, зате грала в Sims (сміється). В мене було багато будинків без мешканців просто тому, що мені подобалось будувати.
Що змотивувало залишити стару роботу?
Наважилася змінити сферу через перевтому — робота сомельїнею по 12 годин вимотувала і морально, і фізично. Це не було моментне рішення, я все продумала: 4 місяці збирала заощадження, щоби звільнитися та піти навчатись. А ще налаштувала рідних на те, що кидаю роботу і ми будемо жити на одну зарплату менше.
Були страхи на початку — і залишаються навіть досі. Наприклад, я боялася, що опанувати новий фах буде надто складно. Я звичайна користувачка ПК, тому незнайомий софт і купа нових кнопок тиснули (але це швидко минуло). Потім з’явився новий страх: що я втрачаю здобуті на заняттях скіли, поки працюю на старій роботі. Тому я взяла велику відпустку, щоб наздогнати пропущений матеріал. Якщо з’являється страх, я намагаюся швидко знайти рішення — а не фокусуватись на проблемі.
Як отримати офер або першого клієнта, коли в портфоліо 1–2 кейси?
Пару днів тому я здала дипломну роботу на курсі — і поки що пошуком роботи не займалася. Але у мене є плани. На курсі я зробила проєкт квартири й задоволена ним. Вчора я почала новий проєкт вже сама, щоб у мене в портфоліо було два кейси. Це квартира в мінімалістичному японському стилі — він мені подобається, і я хочу, щоб це було видно з мого портфоліо. І до мене одразу приходили «мої» клієнти.
Я планую шукати клієнтів через інстаграм — алгоритми справді працюють добре. На мене вже почали підписуватись, хоча сторінка непрофесійна. Плюс буду пробувати UpWork та інші платформи.
Як ти вливалась у креативне ком’юніті?
Поки що я не почуваюся своєю в цій сфері, але перші кроки вже зробила. Тепер я скролю біханс замість тіктоку, пінтерест — замість інстаграму. Так я почала дізнаватись про людей зі сфери. Підписалась на нашу лекторку, Оксану Федорчук, — і дивлюсь, на кого підписана вона. Знаходжу відео з 3D-візуалізації, а потім ютуб підкидає мені схожі. І, звісно, є чат у телеграмі, де ми спілкуємося з людьми з курсу — це теж важливо.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
Найголовніше — мати бажання та не відкладати його. Звісно, кидати все та змінювати життя за один день теж не треба. Але якщо хочеться, то можна — мені так мама завжди казала. Якщо бракує грошей, треба заробляти більше. Якщо хочеться змінити кар’єру, треба її змінювати. Така моя догма.
«Перейшла в дизайн після вигорання, яке тривало 4 роки»
Таїса Шуляк — 20 років — медикиня → ілюстраторка
Що ти знала про сферу до того, як вирішила в неї перейти?
Я цікавилась ілюстрацією з дитинства, але не пробувала розібратись, як у цій сфері все влаштовано. Вирішила перейти в дизайн після вигорання, яке тривало 4 роки, — раніше я працювала в лікарні. Зрозуміла, що або зараз, або ніколи.
Що змотивувало залишити стару роботу?
Я все ще частково працюю медикинею у військовій сфері, але з часом хочу повністю перейти в креатив — зараз я дизайнерка-ілюстраторка на фрилансі. Я зрозуміла, що в ілюстрації, графічному та вебдизайні більше шансів реалізувати себе. Для мене робота у сфері дизайну — про можливість самій побудувати кар’єру й заробляти на тому, що дійсно подобається.
Найголовнішими питаннями на старті були «а що робити?», «з чого й де починати?», «а чи зможу я?». І я підштовхувала себе до позитивних відповідей.
Як отримати офер або першого клієнта, коли в портфоліо 1–2 кейси?
Постійно розсилай своє портфоліо, а ще — розповідай про себе через знайомих (я так отримала першого клієнта). Якщо з 20 вакансій тобі відповіли на п’ять (і навіть відмовили) — нічого страшного. Це тільки початок — аналізуй помилки, доробляй портфоліо та пробуй ще раз. Плюс можна працювати у волонтерських організаціях. Я, наприклад, волонтерю в громадській спілці «Вільна нація» як графдизайнерка.
Але відпочинок — це теж дуже важливо. Не треба катувати й змушувати себе постійно щось робити, навіть коли вже немає сил. 2–3 дні відпочинку підуть тільки на користь — ти перезавантажишся.
Як ти вливалась у креативне ком’юніті?
Ще з початку курсу з ілюстрації я підписана на деяких креаторів: Віктора Степового, Tomohiko Niina, Logoinspirationofficial. Пізніше почала дізнаватися про телеграм-канали (їх безліч), але основними для мене стали відео на ютубі — наприклад, канал Ben Marriott. Поки я роблю щось за ноутбуком, готую їжу або прибираю, в мене на фоні грають лекції з вебдизайну, аналітики сайтів, створення нових трендів, etc. Хочеш-не-хочеш, а все одно щось запам’ятовуєш. Відео допомагають мені зрозуміти, де моїх скілів недостатньо, і швидко закрити цю проблему.
Входити до ком’юніті, розмовляти з іншими художниками й допомагати один одному — дуже важливо. Тому можеш написати в телеграмі Illustration Chat, наприклад, і почати підключатися.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
Треба починати поступово. Спочатку дивитися туторіали та скролити стрічку на біхансі → потім пробувати себе в різних софтах (знайди зручний та пропиши сам для себе бриф) → а потім ставити собі дедлайни, створювати перші роботи й додавати їх у портфоліо.
«Батьки відмовляли мене від занять із 3D»
Женя Сайчук — 21 рік — вантажник → моушн-дизайнер
Що ти знав про сферу до того, як вирішив у неї перейти?
Про сферу моушн-дизайну знав уже давно. Сам у ній розбирався, вчився плюс-мінус 2 роки й мав непогану базу знань, яку міг би використовувати. Але не було когось, хто вказав би на помилки, тому я пішов на курс — за більш поглибленими знаннями, фідбеком і практикою.
Що змотивувало залишити стару роботу?
Я працював вантажником — це вже гарна мотивація (сміється). Якось я прийшов на роботу о 7 ранку, сів чекати на колег, і мені в голову прийшла думка: «Треба щось змінювати, я більше так не можу». На той момент я працював вантажником десь 2 роки. Але моїм хобі було 3D — і я мріяв, що колись перетворю його на роботу.
Як отримати офер або першого клієнта, коли в портфоліо 1–2 кейси?
Продавати себе — це найкраще, що можна робити на початку. Не треба чекати, коли в тебе запитають, чим ти займаєшся, — підводь до цього сам. А ще навчися грамотно брехати — деколи корисно збрехати про щось на перспективу і, якщо отримаєш офер, швидко цього підучитися. Але важливо не казати, що ти вмієш усе (коли на ділі не вмієш майже нічого), бо потім не зможеш це підтвердити.
І, звісно, зареєструйся на лінкедіні, розмісти резюме на сайтах із пошуку роботи, розкажи всім друзям і знайомим, що шукаєш роботу. Так будуть знаходитись перші офери.
Мені, наприклад, знайти роботу допоміг лінкедін. Мене захантив відділ маркетингу тієї ж фірми, де я працював вантажником, — їм сподобався мій профіль. Це сталось випадково та з’ясувалося вже на співбесіді — вони здивувались, що не помічали мене всі 2 роки, які я був у фірмі. Мене розпитали, скільки часу я працюю в 3D, чи маю інші кейси, які не увійшли в портфоліо, чи працював із клієнтами тощо. Потім я виконав тестове та отримав офер.
Як ти вливався в креативне ком’юніті?
Я самоучка, тому завжди був один — але після курсу з’явилася група, в якій є люди зі схожими інтересами. Також почав шукати контент-мейкерів, які мають свої групи в телеграмі. Додавався в чати навіть за іншими напрямками — головне, що там сидить непогане ком’юніті. Але я інтроверт і не люблю, коли в моєму житті забагато людей, тому рідко роблю перші кроки сам — буває, що все стається само собою.
Важливо мати поруч людей, які шарять у різних сферах і можуть дати пораду. Для мене це колега-дизайнерка, лектори та інші студенти курсу. Наприклад, у мого однокурсника був слабенький ноут, на якому один кадр рендерився 3 години, — я допоміг йому зарендерити все відео за 30 хвилин. А потім він проконсультував мене з 2D-анімації.
Я радію, коли є у кого попросити про допомогу. Але я також інтроверт і не люблю, коли поруч забагато людей. Тому в моєму ком’юніті до п’ятнадцяти креаторів — мені цього вистачає.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
Запитай себе: «А що я втрачу, якщо спробую?» Найчастіше відповідь буде «нічого». Тож потрібно просто пробувати, ще раз пробувати, а якщо не сподобається — нічого страшного, спробуєш щось інше.
Друга порада — не кидати все кожного разу, коли тобі кажуть, що ти навряд чи чогось навчишся або досягнеш. Таких людей треба слухати в останню чергу. Мене, наприклад, батьки відмовляли від занять із 3D (при тому, що я сам оплачував курс). Вони аргументували це тим, що я на цій справі не зароблю. Деякі люди роздають поради, хоча не розбираються у сфері та мають хибне уявлення про неї. Якщо твої батьки (друзі, родичі) такі — краще йди своєю дорогою, а не тією, якою вони хочуть, щоб ти пішов.
«На старій роботі я відчувала, що просто втрачаю час»
Аня — 25 років — економістка → геймдизайнерка
Що ти знала про сферу до того, як вирішила в неї перейти?
Я граю в ігри з дитинства. Працювати в цій сфері було просто дитячою мрією, але в ті роки геймдев був не настільки популярним.
Що змотивувало залишити стару роботу?
На старій роботі я відчувала, що просто втрачаю час. Вона була нескладною, але водночас настільки нецікавою, що аж пригнічувала. Здавалося, що я займаюся не тим, — я наче тонула в болоті.
Тому вирішила перейти в геймдев. Я не дуже люблю саме програмування, хоча розумію його логіку — і трохи знаю C# та Java. Плюс знайома з юніті десь на рівні «ура, мій персонаж може бігати й стрибати». Мені більше подобається креативний процес: придумувати концепт гри, ролі, сюжет.
Як ти вливалась у креативне ком’юніті?
Я почала вливатись у тусовки ще у школі — мене тягнуло в різні ігрові ком’юніті, креативні проєкти й на конкурси. Якось навіть занесло в рольову гру. Для мене креативна сфера — це не щось нове. Просто раніше я боялась пов’язати свою професію з нею.
Що ти порадиш людям, які хочуть у креатив — але працюють у радикально іншій сфері?
В мене є невеликий волонтерський досвід у креативі (а саме в SMM) — і я впевнена, що кожна людина здатна працювати в цій сфері. Якщо говорити конкретно про геймдев, тут потрібно трохи набити руку та навчитись направляти потік думок. Бо можна так розійтись, що потім сам не зрозумієш, що придумав.