Skvot Mag

Як записати свій перший подкаст

Де шукати інсайти, як вибрати формат, де монтувати випуски?

Як записати свій перший подкаст
card-photo

Маша Перебаєва

Автор у SKVOT

3 листопада, 2021 Реклама та PR Стаття

*Авторка ілюстрацій — Оля Вітвіцька, студентка курсу ІЛЮСТРАЦІЯ. ADVANCED

Останніми роками ринок подкастів зростає: більшість аудіосервісів на кшталт Spotify і Soundcloud вже мають розділи з подкастами, з’являються студії подкастів і навіть повноформатні медіа про подкастинг.

Якщо запустити свій подкаст — давно в планах, але наважитися ніяк не виходить, причиною може бути розфокус або невпевненість у собі. Синдрому самозванця тебе ніхто не позбавить, а от із плануванням можна допомогти.

Ми склали чіткий гайд із запуску першого подкасту — найголовніше: від вибору фокуса до процесу запису.

Disclaimer. Цей текст не враховує всіх нюансів подкастингу, але допоможе почати розбиратися у цій темі та підтримає тих, хто хоче зробити в подкастингу перші кроки.

Крок 1. Визначитись із темою

Концепція та тема — це ДНК подкасту, і що чіткіше вони продумані, то простіше й автору, й авдиторії.

Якщо тема звучить туманно: «подкаст, в якому троє друзів обговорюють події у світі» або «подкаст про життя в селі», — пошукай конкретику. Запитай себе:

  • — Що допоможе подкасту знайти унікальний голос?
  • — Який фокус буде самобутнім і точним?
  • — Чим цей проєкт відрізнятиметься від решти?
  •  

Щоби це зрозуміти, пошукай схожі проєкти — і проаналізуй, на чому вони стоять концептуально.

Наприклад, ти хочеш говорити про кіно, але таких подкастів достатньо. Тут можна піти двома шляхами:

#1. Запитати себе: у чому моя унікальна експертиза, чим цікавим є мій досвід? Можливо, ти знімаєшся в масовці і хочеш розповідати про свої спостереження. Чи ти кінохудожник, і тобі цікаво оцінювати фільми з цієї позиції. Або ти знаєш усі горори та можеш оцінювати цей жанр в історичній динаміці, порівнювати різні фільми та рекомендувати схожі. Або ти лікар і можеш розповідати, наскільки реалістично показана професія в серіалах про медицину.

#2. Відштовхнутися від того, чого не вистачає подібним проєктам. Більшість майданчиків, де можна слухати подкасти (Apple Music, Castbox, «Яндекс.Музика»), мають тематичні добірки. Пошукай, які теми бувають, на які з них уже є багато подкастів, а на які мало. Запитай себе:

  • — Про що хотілося б послухати, але поки що немає де? Наприклад, ти хочеш розповісти про свій регіон, що розташований далеко від столиці, або ти вивчаєш технології, про які ніхто, крім фахівців, не знає.
  • — Яка глибина занурення тобі цікава? Може, тобі хочеться просвітлювати чи, навпаки, слухати розмови експертів, які не завжди зрозумілі новачкам.
  • — Яку оптику не враховують інші проєкти? Можна використовувати феміністську теорію, марксистську філософію (так робить відомий філософ кіно Славой Жижек), уявити, що розповідаєш дітям чи своїй бабусі.
  •  

На цьому етапі важливо визначити цільову авдиторію. «Мене слухатимуть такі ж чуваки, як я» — не підходить. Це люди тієї ж професії, соціального статусу, захоплень, естетичних поглядів, батьки, студенти, квір-люди? Прописати портрет авдиторії на старті непросто — але вкрай необхідно визначити хоча б одну спільну рису твоїх слухачів.

Крок 2. Знайти формат

Найпопулярніший формат подкастів — розмовні. Ще бувають наративні, документальні чи художні подкасти, з прописаним сценарієм і часто зі заздалегідь зібраним матеріалом. Сценарій і збір матеріалу для наративного проєкту більш трудомісткий, ніж для розмовного, — тож якщо вибереш цей формат, доведеться запастися ресурсами.

Якщо подкаст буде розмовним, для першого досвіду підійдуть три основні інструменти: розмова ведучих, запитання від слухачів та діалог із запрошеними експертами.

#1. Розмова ведучих. Цей формат — найпоширеніший, особливо серед інді-подкастів. Його часто порівнюють із розмовою на кухні з друзями. Головне тут — харизма ведучих та грамотний розподіл ролей.

ПЛЮС. Якщо вдасться зацікавити авдиторію з першого випуску — отримаєте вірного слухача, і він вибачить багато недоліків, тому що любить.

МІНУС. Якщо людині не цікаві ведучі, найімовірніше, вона не повернеться.

#2. Запитання від слухачів. Варіантів багато — від заздалегідь записаних інтерв’ю до дзвінків у студію.

ПЛЮС. Нам хочеться бути залученими та брати участь у будь-якому контенті — ми постійно скролимо, лайкаємо, свайпаємо, оцінюємо. Тож формат із запитаннями, найімовірніше, зайде.

МІНУС. Якщо нічого не надішлють, говорити не буде про що. Тому потрібно або вводити такий формат поступово (коли набереться авдиторія), або активно вкладатись: заводити зразу всі соцмережі й моніторити їх, закидати підписників запитаннями.

#3. Діалог із запрошеними експертами. Зручний формат, якщо подкаст присвячений якійсь професії, заняттю чи індустрії.

ПЛЮС. Якщо вдасться залучити популярного експерта, можна швидко зрости. Але в людини має бути причина йти до вас — важливо її продумати. І добре було б скласти список гостей на декілька випусків наперед.

МІНУС. Добре, коли експерти можуть бути фізично присутніми в студії, але не завжди це вдається. Якщо записуєш віддалено, переконайся, що обладнання у гостей достатньо хороше, щоб аудіо вийшло якісним.

Крок 3. Придумати перший випуск

Перший випуск має бути ударним — щоб усім одразу захотілося послухати другий. Тобто, тему краще взяти досить широку, але водночас здатну викликати резонанс. Наприклад, подкаст про кіно можна почати з розбору фільму, на який дуже чекали, але багатьох він розчарував; у подкастах про стосунки зради та ревнощі — незмінно найпопулярніша тема.

Якщо в тебе є співведучий, накидайте декілька тем разом і поспостерігайте, яку ви обговорюєте захлинаючись, а яку — зі скрипом. Якщо ти подкастер-одинак, сформулюй декілька тем та обговори з друзями: та, на якій розгортаються суперечки або яку друзі починають обговорювати, забувши про тебе, — і є найкращою.

 

Перед записом познач основні точки — і йди за ними. Це допоможе не збитися, не відійти від теми та врахувати фрагменти, які додадуться при монтажі: голосові від слухачів, заздалегідь записане інтерв’ю з експертом або музика.

Не забудь запропонувати слухачам підписуватись на подкаст, залишати відгуки та оцінки — якщо соромишся, запиши в план і зачитай цей текст наприкінці випуску.

Зроби короткий прогін випуску та проаналізуй: що в мовленні дається тобі складніше — початок, переходи, звернення до слухачів, кінцівка? Цю частину пропиши докладніше. Заготовки — це добре, але не потрібно читати текст з папірця (має зберігатися вайб живої мови).

Крок 4. Створити бренд

У подкасту мають бути музика, обкладинка та класна назва, яка підкреслює його тему та обіграє формат.

Почати краще з назви: це може бути слоган, мем, сталий вираз. Важливо, щоб вона запам’ятовувалася та добре гуглилася. Якщо подкаст виходитиме під брендом, який вже існує, можна не мудрувати — окреслити його так само. 

Обкладинку можна намалювати самому, попросити друзів зробити ілюстрацію чи зібрати колаж, використовуючи віжуали з фотобанків. Важливо, щоб обкладинка відображала тему та була зрозуміла цільовій авдиторії.

Музику та звукові ефекти можна зробити самотужки — ось інструкція, як записати перший колаб-трек (підійде і тим, хто пише сам). Є й інший варіант — взяти музику з free-бібліотек: FreeSound, AudioMicro, SoundBible, 99Sounds та інших. Зазвичай у подкасті є джингл, який звучить на початку (інтро), та перебивки між блоками.

Можна додавати звукові ефекти з бібліотек або записувати їх самому — але якщо досвіду роботи зі звуком немає, то для першого випуску краще зосередитись на одній відбивці. А решту додавати поступово.

Крок 5. Розв’язати технічні питання

Записувати подкаст можна вдома. Для цього потрібні: мікрофон, навушники, програма звукозапису. Є простий софт на кшталт Audacity, є професійний — як Adobe Audition або Cubase. Вибір залежить від досвіду роботи зі звуком.

При домашньому записі не забудь ізолювати приміщення від шумів. Чимало подкастерів опанували мистецтво звукозапису в шафі чи під ковдрою — тож усе можливо.

Якщо домашній запис — не про тебе, знайди студію. Їх є чимало в будь-якому більш-менш великому місті, і краще на цьому не економити: хороший звук — половина успіху будь-якого подкасту. Згодом можна оптимізувати процес: бронювати студію на 2–3 години та записувати декілька випусків поспіль.

 

Про те, хто монтуватиме випуск, краще подумати до першого запису. Можна робити це в програмах SoundForge, Audacity, Adobe Audition, SonyVegas, GarageBand або інших. Або домовитися про монтаж зі студією, де йтиме запис. У тому, що монтує не ведучий, є перевага: збоку невдалі моменти помітити простіше.

Викладати випуск краще на декількох майданчиках. Наприклад, на платформі Anchor сторінка подкасту прив’язується до пошти, кожен випуск розміщується на кількох ресурсах, а на email приходить статистика прослуховувань. 

Що робити після запуску подкасту

Найімовірніше, спочатку буде лажа. Піти не так може будь-що. Наприклад, ти виявиш, що говориш заплутано, — і на монтажі доведеться вирізати «хмм… ееее… так би мовити». Або виявиться, що сформулювати тему і дотримуватися її, не вдаючись до розлогих міркувань, не так просто, а фідбек від авдиторії не такий активний, як на сторіз в інстаграмі. Так буде, але не завжди.

Пам’ятай: твій проєкт класний (бо твій) і перспективний. Не соромся рекомендувати його друзям і писати сервісам, аби подкаст внесли у добірки. Не бійся змінювати формат, якщо він виявився невдалим. Головне — запитуй себе:

  • — Що спричинило помилку?
  • — Чого не робити, щоб таке не повторювалося?
  • — Що і як можна зробити по-іншому?
  •  

Не уникай помилок — аналізуй їх та шукай рішення. Завжди.