Будь-яка композиція — це сукупність форм, менш або більш складна. За цим структуруванням стоїть важливий скіл: уявно розкладати об’єкти на зрозумілі та прості елементи. Щоб опанувати цей скіл, варто спочатку зрозуміти, якими формами взагалі можна оперувати.
Тож в цьому матеріалі поговоримо про форми в теорії мистецтва і розберемося, як почати бачити їх навколо себе.
Форма як елемент мистецтва
Крім простору і пропорцій, є ще один важливий елемент створення артпроєктів — форма. Це художній інструмент, що загально може бути дво- або тривимірним і використовується для комунікації з авдиторією, створення певного уявлення, ілюзії та спрощення об’єктів.
Найбільш тісно форму поєднують зі скульптурою як мистецтвом роботи з об’ємними формами. Скульптури створюють як суцільні, непрозорі й формені тіла — так і уявні форми, через абстрактну гру з кольором і світлом, рельєфом, прозорістю і простором.
В малюнку тривимірність можна передати за допомогою світлотіні та контуру, щоб показати відокремленість об’єкта від навколишнього простору. Чим більша контрастність і варіації значення кольорів, тим виразнішою виходить форма.
Двовимірні форми ще можна назвати фігурами. Вони є плоскими та найпростішими в роботі — за допомогою них зручніше складати загальне уявлення про об’єкт, не турбуючись про об’єм. До них належать коло, прямокутник і трикутник.
Тривимірні форми — це класичні об’ємні фігури або поєднання цих фігур. Вони мають довжину, ширину та висоту і за типом поділяються на геометричні та органічні.
Геометричні форми підкоряються геометрії та характеризуються точністю — до них належать сфера (еквівалент кола), куб (еквівалент квадрата), циліндр (поєднання квадрата й кола), конус і піраміда (похідні від трикутника), а також усі інші можливі поєднання цих форм. Вони є розповсюдженими елементами в архітектурі.
Органічні форми мають більш стихійний характер, для них не характерна симетрія та виміри. Вони зазвичай є відображенням природних форм, таких як люди, хмари, каміння тощо, але інколи природні об’єкти описуються геометрією — наприклад, сферичні бульбашки або бджолині стільники.
Взаємозв’язок органічних і геометричних форм можна пояснити тим, що органічні форми в цілому можуть бути спрощені до геометричних.
Як працювати з формами
Робота з контуром та лінією без уваги до об’єму та форми робить роботи плоскими та нереалістичними. Природні об’єкти не мають чітких обрисів — тому тобі необхідно вчитися думати формою та використовувати лінію як інструмент для створення ілюзії тривимірності за допомогою об’єму.
Почати думати формами — означає змінити своє мислення з контурів на сукупність простих елементів. Може бути складно, але, крім знання математичних особливостей форм, тобі набагато важливіше навчитися розбирати їх інтуїтивно. Так, руки виглядають як труби, а будинок схожий на куб.
Незвичним способом почати мислити в об’ємі та органічними формами є практика малювання ліній-перерізів по вертикалі й горизонталі та ліній, що їх з’єднують. Завдяки цьому ми отримуємо 3D-візуалізацію об’єкта — форми ліній ніби описують предмет по його об’єму. Застосувати цю практику можна в «методі трасування» — роздрукуй напівпрозору фотографію об’єкта й обмалюй його формами:
Перед початком роботи з об’ємами важливо попрактикуватися малювати базові форми (куби, циліндри тощо), доки не стане зрозуміла їх структура. Спробуй зробити малювання своєю розминкою в 10–15 хвилин перед початком роботи: це можуть бути сферичні або кубічні голови, а також форми в різних перспективах.
Щоб навчитися об'єднувати геометричні та органічні форми, можна використовувати також методи відрізання від форм, перекриття.
Щоб відчувати форму об’ємною, треба розуміти, як вона виглядає з усіх боків — навіть тих, які ти не зображуєш, але маєш на увазі. Тому практикуйся малювати один і той самий об’єкт з різних боків і ракурсів: необхідно навчитися думати про об’ємність і структуру, про перекривання форм і відійти від мислення лише лініями.
Інша техніка малювання формами — затінення. Так, ділянки, повернуті до світла, будуть світлішими по значенню за ділянки, що знаходяться в тіні, а також в нас існують відкинуті тіні предмета. Посилити контраст світла і тіні можна, якщо ти використаєш теплі та холодні кольори для їхнього позначення.
Гарною практикою для подальшого розуміння є малювання натюрмортів. Обери набір предметів, які є навколо тебе, і сформуй композицію. А після цього спробуй замалювати натюрморт, використовуючи набуті знання про форми.
Винятком з об’ємного мислення можуть бути плоскі предмети на кшталт стелі або підлоги, віддалені неважливі об’єкти або навмисне зображення об’єкта плоским. Але так чи інакше це робота з формами — з фігурами.
Якщо коротко
Малювання фігурами має стати твоєю рутинною практикою. В купі з покращенням теоретичних і математичних знань про особливості фігур та зображення висоти, ширини й довжини за допомогою ліній, можна прокачати свій скіл в роботі з формами — і відчувати себе впевненіше в малюванні різних обʼєктів.
#1. Малюй базові форми з різних ракурсів та в перспективі, а також користуйся провідними лініями для роботи з органічними формами.
#2. Розкладай об’єкти на сукупність простих фігур та форм, які поєднані між собою через перекриття, обрізання і накладання.
#3. Поглиблюй знання про колір та світлотінь, щоб створювати за допомогою них ілюзію об’єму і відходити від мислення контурами.