Skvot Mag

Як створити багатофігурну композицію малюнка

Вчимося розуміти принципи роботи з простором та об’єктами в ньому й поза ним.

Як створити багатофігурну композицію малюнка
card-photo

Альона Логвинова

Авторка SKVOT

23 января, 2023 Иллюстрация Статья

Основа вдалої комунікації з глядачем — це вміння працювати з простором малюнка. І без композиції це неможливо. Гармонійна та стабільна композиція є одним із показників майстерності в ілюстрації, і якщо скіла створювати її немає — це відразу помітно.

Ми розберемо, як працює композиція в цілому, що таке простір як один з елементів композиції — і як за допомогою перспективи створюється ілюзія тривимірності.

Композиція як основа

Якщо малюнок відчувається гармонійно, він має добру композицію. Вона відбиває зв'язок і ритм між об’єктами через їхнє розташування. А її головним завданням є встановлення точки фокуса і контрасту та взаємодія з додатковими елементами, які обігрують головний елемент задля створення єдиного образу. 

До головних принципів композиції відносимо:

  • Ритм — супроводжує погляд глядача у потрібному напрямку
  • Баланс — дає відчуття врівноваженості та може представлятися симетрією
  • Гармонія — відбиває роботу об’єктів між собою як єдиного цілого 
  • Пропорції — показують, як об’єкти співвідносяться один з одним
  • Фокус — визначає головну точку малюнка 
  • Контраст — створюється завдяки різниці в текстурі, формі, кольорі тощо

 

Основні прийоми створення композиції:

Обрамлення. Використання об'єктів як елементів, що обмежують простір, або створення меж роботи за допомогою області аркуша. При цьому такі межі є частиною композиції та суттєво впливають на баланс роботи, а також пов’язані з негативним простором. 

#1. Правило третин. Передбачає застосування сітки 3х3, де точки перетину можуть слугувати місцем розміщення ключових об’єктів. Такий прийом може бути відомий тобі з фотографії та є доволі розповсюдженим. 

#2. Спрощення. Це про зменшення деталізації менш важливих об’єктів та об’єднання групи елементів в одне для фокуса, а також обмеження колірної палітри або значень цінності.

#3.  Використання провідних ліній. Тут йдеться про створення домінівних ліній (явних або уявних у вигляді натяків), що привертають увагу до ключових точок малюнка. 

#4. Трикутна форма та привабливість непарної кількості об’єктів. Форми в неявній трикутній композиції здаються більш привабливими — як і однакові об’єкти в непарній кількості. 

До елементів композиції належать:

  • Лінія — умовний інструмент для поєднання двох точок
  • Форма — простір з обмеженими краями
  • Текстура — може бути справжньою (текстура фарби) або відображенням текстури об’єкта (глянцева, матова поверхня тощо) 
  • Колір та значення цінності — вони важливі для контрасту
  • Простір — дозволяє створити глибину зображення 

З усіх елементів композиції нас найбільше цікавить простір, який є не просто компонентом художнього оформлення, а повноцінним елементом, що задає атмосферу та створює ілюзію тривимірності. 

Що таке простір та як з ним працювати

Простір у мистецтві — це один з візуальних художніх елементів, що знаходиться всередині об’єктів, навколо та поза ними й працює для підкреслення точки фокуса. Є позитивний та негативний простори, які використовуються для створення ілюзій масштабів і розмірів, маніпулювання емоціями та враженнями — тобто для передачі інформації.

Позитивний простір — об’єкт або форма, які ми створюємо і які зазвичай є основним елементом. Тоді як негативний — той, що знаходиться між об’єктами та є порожнім, але має свою вагу і межі, що підкреслює обриси позитивного простору. Так, у портреті сама людина є позитивним простором, а те, що навколо неї, — негативним.

Позитивний та негативний простір працюють разом для створення точки фокуса, атмосфери й задання ритму, але для побудови правильної композиції важливо віднайти між ними баланс. Наприклад, відчуженість об’єктів можна передати за допомогою великого обсягу негативного простору між ними, а близькість — через зменшення відстані.

Тривимірний простір — засіб для створення ілюзії тривимірності на пласкому зображенні через глибину. 

Ось декілька засобів для побудови тривимірного простору:

#1. Розмір. Більші за розміром об’єкти можуть здаватися ближчими — і навпаки. 

#2. Перекривання. Розташування одного об'єкта перед іншим робить його більш наближеним до глядача. 

#3. Колір і значення цінності, світлотінь. Віддалені об’єкти зображуються менш яскравими, світлішими та холоднішими за наближені. 

#4. Деталізація. Рівень складності зображення об’єкта може вказувати на його важливість і, відповідно, розташування. 

#5. Розташування і перспектива. Використання лінійної перспективи для розташування об’єктів. А також ближчими здаються ті об’єкти, що розташовані на площині нижче.

 

Основи роботи з перспективою

Зображення глибини — це задача, що розв’язується завдяки знанням з перспективи. Це робота з лініями й точками зникнення, що допомагають розташувати об’єкти в просторі. Окрім того, одними з часто використовуваних елементів є розмір і масштаб, що дозволяють визначити відстань між об’єктами. 

#1. Лінійна перспектива допомагає створити простір за допомогою однієї, двох або трьох точок зникнення і ліній, що зводяться до них. Лінії, які від нас віддаляються, здаються ближчими одна до одної — і тому мають одну точку зникнення. Якщо ця точка знаходиться прямо перед нами, мова йде про одноточкову перспективу, що повинна відображати рівень наших очей. 

#2. У двоточковій перспективі розташовуємо дві точки на лінії зору, які не обов’язково мають бути в області малюнка, але при тому й не мають знаходитися близько одна до одної (щоб не вносити викривлення в об’єкти). З’єднувальні лінії малюють від кожного кута об’єкта до кожної з точок сходження. Паралельні вертикальні лінії допомагають визначити краї форми. Це працює, коли лінія зору збігається з лінією горизонту. Коли маємо об’єкт вище або нижче горизонту, бачимо додаткову сторону об’єкта, кути якої також мають бути з’єднані з кожною з точок. 

#3. Трьохточкова перспектива допомагає зобразити предмети з екстремально високої або низької точки зору. Вона найбільше відповідає тому, як ми бачимо об'єкти в реальності. Якщо дві з точок зникнення знаходяться на одній лінії зору, то третя, навпаки, розміщується над або під нею. Вона має форму трикутника, в який вписуємо об’єкт. 

#4. Суттю атмосферної перспективи є створення глибини за допомогою зміни кольорів предметів залежно від атмосфери. Так, велика кількість пилу і вологи впливає на розсіювання світла, що, своєю чергою, відображається в кольорі. Тому віддалені об’єкти здаються більш холодними, а от яскраві об’єкти зі світлом великої довжини хвилі можуть здаватися ще яскравішими. 

#5. Складена перспектива як ще один різновид перспективи має на меті розміщення ближчих об’єктів у нижньому полі малюнка, а віддалених — навпаки. Якщо лінійна перспектива покладається на точки зникнення, то складена базується на розташуванні об’єктів так, щоб позначити відстань між ними накладанням один на одний

Ось декілька вправ, що допоможуть зрозуміти сутність роботи з простором:

#1. Малювання кубів. Спробуй малювати будь-які предмети кубічної форми у перспективі — почни з одноточкової, а потім поступово нарощуй складність. 

#2. Змальовуй предмети навколо тебе. Наприклад, ти можеш взяти коробку і намалювати її в декількох положеннях. 

#3. Розкладай чужі роботи. Аналізуй композиційно вдалі роботи, розкладаючи їх на прості форми з різними значеннями цінності, дивись вже готові розбори композицій в інтернеті. 

#4. Виконуй нескладні композиційні вправи. Намагайся створити композицію з простих фігур. Вони можуть бути спочатку однакові, потім використай більше форм і спробуй створити ритмічну композицію.