Малювати людські фігури — це складно, але не обов’язково мати багато досвіду і прокачані ілюстраторські скіли, аби почати. Щоб зображувати правдоподібного персонажа та додавати його рухам життя і реалістичності, треба просто добре засвоїти базу.
Цей матеріал — перший із серії базових інструкцій до того, як створювати прості та цікаві ілюстрації. В ньому спробуємо пояснити, як малювати людське тіло без знань анатомії: чому треба зважати на прості фігури, на які параметри орієнтуватися — і як не стати заручником одного типажу.
З чого формується людина
Коли є завдання намалювати людину, то ти чомусь одразу згадуєш анатомічний атлас — і лякаєшся необхідності реалістично зобразити купу різних м’язів, кісток та суглобів. Але насправді малювання — це насамперед вміння використовувати прості геометричні фігури, що в комплексі дозволяє створювати складні роботи.
Ось як навчитися спрощувати складні речі до простих і зрозумілих:
#1. Почни з найпростішої фігури — стікмена («риска-риска-огірок»). За допомогою паличок та кривих ліній зобрази розташування рук та ніг, а за допомогою кіл — голову, тулуб та кінцівки. На цьому етапі важливо надати руху ритм та жвавість. Памʼятай, що лінія ніг тут є умовною і в реальності більше нагадує літеру S.
#2. Поступово нарощуй складність. Тобі знадобиться базове уявлення про пропорції тіла. Використовуй кола для позначення плечей, ліктів, колін, овал для таза, а прямокутники та квадрати — для грудей. Додавай більше простих форм, які відповідають основним групам м’язів.
У вивченні будови людського тіла тобі допоможуть анатомічні атласи для художників. Правдоподібність рухів залежить від природності розташування м’язів та їхньої взаємодії. Важливо досліджувати не тільки їхні форми та розташування, але й функції, які вони виконують.
#3. Робота з деталями. Залежно від складності стилю можна адаптувати зображення, додаючи або віднімаючи елементи. Так, для мультяшних персонажів не треба промальовувати кожний м’яз, а от для реалістичного тіла може знадобитися більше штрихів.
Найголовніше в опануванні такого підходу — систематична практика. Неможливо зобразити людину в складних позах, у перспективі, а також навчитися модернізувати тіло, не вміючи працювати з основами.
Як опанувати пропорції
Порушення пропорцій буде помітним навіть у зображенні найпростішого персонажа — і суттєво впливає на точність та анатомічність фігури. Простими словами, пропорції — це співвідношення різних параметрів (довжини, ширини тощо), які властиві кожному об’єкту. У зображенні людини такими орієнтирами слугує незмінне положення суглобів.
Не існує правил пропорції для всіх людських тіл, але є точки, від яких можна відштовхуватись. Зауважимо, що наведені нижче твердження добре працюють на статичних моделях, але видозмінюються та ускладнюються в динамічних позах. В їхній основі лежить використання голови як мірила пропорцій.
Заведено вважати, що голова і довжина тіла людини співвідносяться як 1:7,5. Такий поділ допомагає визначити розташування інших частин тіла. Тож маємо такі параметри:
- «Друга голова» — рівень грудей
- «Третя голова» — біля пупка
- «Четверта голова» — пахова область
- «П’ята голова» — середина стегна і закінчення пальців рук
- «Шоста голова» — під колінами
- «Сьома голова» — рівень під литками
Виходячи з цього поділу, логічно припустити, що половина тіла знаходиться біля «четвертої голови», середина верхніх кінцівок — на рівні пупка, а зап'ястя — на рівні тазових кісток. Щодо ширини тіла, вона варіюється від 2 до 2,3 голів залежно від статури.
Отже, знання пропорцій дає уявлення про параметри стандартного людського тіла, допомагає в малюванні фігур не тільки з натури, але й з уяви. Але воно не має універсальних правил — і тому є сенс підлаштовуватися під кожний тип фігури.
Якими бувають фігури
Особливість людських тіл не в останню чергу полягає в тому, що вони можуть мати абсолютно різну форму залежно від статі, зросту, вікових/вагових категорій, генетичних особливостей. З одного боку, це невичерпна кількість цікавих типажів, а з іншого — важке завдання з погляду малювання.
Чоловіче тіло вирізняється широкими плечима і вужчим тазом, чим нагадує перевернутий трикутник або прямокутник, на відміну від жіночого, яке зазвичай має протилежне співвідношення, помітні тазові кістки та може бути схожим на звичайний трикутник або пісочний годинник. Окрім того, для жіночих тіл більш характерне використання плавних форм, тоді як для чоловічих — кутових та різких.
Співвідношення м’язів і жирових відкладень також визначає особливості фігури. Так, статури з більшим вмістом жиру легше зобразити з використанням округлих форм, худорляві фігури можуть мати випнуті кістки, тоді як атлетичні — більш оформлені м’язи.
Для розумного зображення м’язів необхідно мати уявлення про анатомію людини, тоді як механізми розташування жиру мають більшу варіативність. Найбільше жир відкладається на животі, стегнах і сідницях, а також на спині та боках, що створює велику кількість вигинів.
- Маленький зріст, 5 голів — діти
- Середній, 7 голів — підлітки та невисокі дорослі
- Високий, 8 і більше голів — моделі та аномально високі люди
З віком людина стає меншою приблизно на голову. До вікових особливостей, окрім зміни зросту, можна віднести й перерозподіл м’язів і жиру у людей похилого віку через зменшення фізичної активності та уповільнення життєво важливих процесів.
Зрозуміло, що усі зазначені параметри можуть мати широкі варіації та не є узагальнювальними. В такому випадку найбільш доречна порада — спостерігати за людьми, аналізувати їхні особливості. Це можна робити, просто озираючись довкола або ж використовуючи референси.
Вже виглядає не так складно? Тримай ще декілька важливих порад:
- #1. Якщо не знаєш, з чого почати малювати, почни з голови. Відносно неї можна застосувати наведену систему пропорцій та простіше визначати опорні точки.
- #2. Стань майстром швидких замальовок. Не потрібно промальовувати всі деталі на першому етапі, натомість сконцентруйся на завданні ритму своїм лініям.
- #3. Користуйся моделями. Малювати людину з голови — важко, тому на допомогу тобі прийдуть манекени та сайти з детальним оглядом різних частин тіла.