Робити ігри — це цікаве, хоч і складне задоволення. Деяким людям навіть хочеться займатися цим професійно — і зробити розробку ігор своєю роботою, перейшовши в геймдев.
Для них — ця добірка шкідливих порад. Якщо хочеш потрапити в гейм дев, краще не користуватися ними.
1. Вважай, що у тебе 0 релевантного досвіду
Здається, що в геймдев приходять лише суперпрокачаними — одразу народжуються саме для ігрової розробки.
Насправді ні.
Мінімальна зануреність в ігри є у всіх, хто входить у геймдев.
По-перше, ти напевно встановлював рушії Unity, Unreal Engine, Godot, Game Maker або навіть RPG Maker. Або навіть намагався робити на них щось самостійно.
По-друге, у тебе можуть бути зібрані рівні для ігор типу Heroes of Might and Magic. Або ти був гейм-майстром у рольовій грі з друзями.
По-третє, ти міг проходити якісь курси або слухав безплатні лекції (так, вчитися — це теж досвід) і точно вмієш працювати в офісних програмах (Word, Excel), а може й з базами даних.
І, звісно, всі грали в ігри. Ніщо так не цінується серед розробників, як багатий ігровий досвід та вміння згадати, у яких іграх зустрічається та чи інша механіка чи система. Решті всього можна навчитися.
2. Ніколи нічого не записуй
Навіщо щось записувати, якщо є пам’ять — і наче непогана. Чим більше тримаєш у голові, тим краще.
Насправді ні.
Найкращі ідеї губляться безповоротно, класні задуми забуваються. Зате якщо почати їх записувати хоча б у блокноті, деякі з ідей через певний час можуть стати в пригоді. Так жодна механіка не забудеться.
Ідеально — спочатку записати ідею на папері чи дошці і лише потім переносити «у цифру». Так виходить набагато швидше.
Записуючи думки, можна відточити навичку створення дизайнерських документів та почати розуміти, де додати необхідні схеми, таблиці чи ілюстрації, які потрібні іншим членам команди.
Всі ці документи можна показати на джоб-інтерв’ю — уміння коротко і чітко сформулювати думку обов’язково справить потрібне враження.
3. Ніколи нічого не плануй
Ігрова технологія — процес хаотичний. Тому немає сенсу планувати роботу, хай усе йде як іде.
Насправді ні.
На співбесідах часто просять оцінити, скільки часу потрібно на виконання тестового завдання. Аргументована оцінка покаже, що ти знаєш, як планувати майбутню роботу.
Скіл оцінки своїх ресурсів — життєво важлива навичка, а за вміння розраховувати час на задачу команда носитиме тебе на руках.
Важливий момент: при плануванні часових витрат на виконання тестових не забувай закласти час на те, щоб пограти в ігри, які схожі на ту, що в задачі.
4. Нікому не показуй свої напрацювання
Здається, якщо показувати свої напрацювання іншим, гру обов’язково розкритикують, а ідею вкрадуть.
Насправді ні.
У реальності конструктивна критика вкрай важлива: вона показує слабкі сторони в ігровому дизайні, дозволяє подивитися на ідею чи гру збоку — очима гравця. А крадіжка ідей — просто міт, своїх ідей у всіх вистачає.
5. Роби все самотужки
Чим більше ти можеш зробити сам, тим більше ти фахівець.
Насправді ні.
Так, самостійна розробка гри — найкращий спосіб прокачати величезну кількість навичок. Єдина складність — все це потребує купи часу та сил.
Працюючи в команді, потрібно враховувати думки та інтереси інших членів команди, оцінювати їхню роботу, пояснювати їм своє бачення гри і навіть іноді сперечатися. Це не просто. Але такий набір навичок командної роботи потрібний у будь-якій студії ігрової розробки.
Робити гру разом значно легше та веселіше. Можна ставити набагато амбітніші цілі, детальніше опрацьовувати ідеї — і швидко пробувати нове.
6. Забий на іноземні мови
Розробка ігор — це технічний скіл, тобі зовсім не потрібно знати англійську, щоб дизайнити гру.
Насправді ні.
Абсолютна більшість матеріалів з ігрової розробки (інтерв’ю, розбір ігор, лекції та статті) — англійською мовою. Вся документація з ігрових рушіїв і програм зазвичай також англійською.
Вчити мову, звичайно, складно — але спробуй для початку перекладати і запам’ятовувати терміни, що часто зустрічаються, і грати в улюблені ігри англійською. Не помітиш, як твій рівень мови зросте.
7. Ігноруй чати і ком’юніті
Геймдизайнер має бути сам по собі, а якщо йому й доведеться вчитися, то всю інформацію він візьме з книг або лекцій. Спілкування — це щось зайве.
Насправді ні.
Багато людей у всьому світі займаються розробкою — і ще малюють, пишуть музику, ведуть канали та блоги, роблять багато різних речей, пов’язаних з іграми.
Переважна більшість із них — люди відкриті та товариські. І якщо почнеш з ними спілкуватися, ділитися та радитись, обов’язково навчишся нового та знайдеш друзів за інтересами. Крім того, багато майбутніх колег і замовників зустрічаються саме в профільних чатах.