На обкладинці — роботи Лаури Девідсон
Слово «артбук» стало настільки популярним, що тепер так називають чи не всі мистецькі видання. Але артбук — це не про мистецтво. Артбук і є мистецтвом.
Щоб створити артбук, потрібно більше про нього знати, тому — розбираємось, що ж це таке та як під час створення артбука випадково не створити щось інше.
Що таке артбук
Для означення мистецької книги в англійській мові є два поняття: artbook та artist's book. Artbook — це видання про мистецтво, а artist’s book (це те, що ми називаємо артбуком) — витвір мистецтва, який бере за основу форму або функцію книги.
Артбук не обмежений видавничими стандартами — на нього впливає лише креативність автора. Це проявляється в ілюстраціях та колажах, у виборі матеріалів, процесі створення, верстці та дизайні. Саме свобода вибору цих творчих інструментів і робить артбук мистецьким об'єктом.
Артбуки можна видавати одним примірником або цілим тиражем. Якщо ти бачиш своє видання серед стін музею — звісно, тоді тиражування не потрібне. Але якщо хочеш зробити його масовим та доступним для людей — одним примірником тут не обійтись.
Художниця Лаура Девідсон створила колекцію артбуків inspired by books, щоб показати свою любов до книг. Кожен артбук у колекції — унікальний, титулки зроблені з тканини, всі ілюстрації намальовані вручну. А художниця М. Джордан Тірні зробила артбук під назвою She keeps her secrets in an amber jar so the light won’t fade them, взявши за основу функцію книги — як інструмент передачі інформації.
Один з артбуків Лаури Девідсон в колекції The Bookshelf Project (ліворуч) та артбук у фармацевтичній склянці М. Джордан Тірні (праворуч)
Щоб зробити артбук цікавим та з креативною вагою:
- — використовуй нестандартні матеріали
- — будуй зміст книги в незвичний спосіб
- — відштовхнися від функції книги
- — переосмисли форму книги або окремих її частин
З чим плутають артбук
Сплутати артбуки може не лише новачок, який тільки починає ними цікавитись. Часто й обізнані у цій темі люди потрапляють на гачок, коли бачать у назві книги слово «артбук».
Найчастіше артбук плутають з ілюстрованими книгами, зінами, коміксами та нестандартно оформленими виданнями — і там справді багато спільного: творчі рішення в оформленні, креативна ідея проєкту, нестандартність. Проте там є і купа відмінностей.
Ілюстрована книга — це книга, з ілюстраціями. Від артбуків вони відрізняються тим, що дотримуються видавничих стандартів та оптимального формату книги.
Наприклад, в лімітованому виданні книги Джоан Ролінґ «Квідич крізь віки» ілюстрації Емілі Ґраветт допомагають зануритись у світ книги — але цього недостатньо, аби називати цю книгу артбуком. Тут немає жодних експериментів з матеріалом чи нестандартної концепції змісту.
Зін — це самвидав, який візуально нагадує мініжурнал. Артбук та зін схожі тим, що тут немає жодних рамок у креативних рішеннях. Проте зін завжди розповідає історію, а для артбука це не головне, бо він більше про ідею, самовираження, позицію.
Креативний підхід зінерів здебільшого проявляється у змісті видання, а ось автори артбуків більше уваги приділяють візуалізації — дизайну, матеріалу, формі тощо.
Наприклад, The Moon Zine, який виходив щомісяця впродовж трьох років. Тематика зінів відрізнялась — були випуски під назвою «їжа», «музика», «мода», а також «звідки беруться діти», «літні канікули», «монстри». Зіни виходили у цифровому та друкованому вигляді. Це ще одна відмінність від артбуків — вони ніколи не виходять у цифровому варіанті.
Комікси — це візуальна форма розповіді, де зображення поєднується з текстом. Насправді комікс легко відрізнити від артбука навіть за одним критерієм — текст у «бульбашках». Інша відмінність — ніяких виходів за рамки, експериментів з матеріалом (що притаманно артбукам) у коміксах немає.
Окрім коміксів, існують ще графічні новели, які часто плутають з коміксами (а інколи й з артбуками). Визначення випливає з назви: графічний роман — це роман, який розповідає історію завдяки ілюстраціям. Він більший і змістовніший, ніж комікс, але від артбука відрізняється за тими ж ознаками, що й комікс.
Наприклад, серія графічних романів Люка Пірсона про Хільду — це не артбуки, бо тут є стала форма і немає жодних сюрпризів у плані реалізації:
Книга з ознаками артбука — це книга, в якій автор зробив нестандартним лише оформлення змісту або лише палітурку.
Якщо у виданні, яке ви тримаєте в руках, є ефект об’ємності, використані нетрадиційні для книг матеріали, є поп-апи та вкладення (листівки, картки тощо), вклейки та вирізки — це може бути артбук. Проте якщо зміст книги викладений доволі традиційно — це просто видання з ознаками артбука.
Наприклад, книга Мирослави Мудрак «Художній світ Георгія Нарбута і творення українського бренду» 2020 року — це книга, що має ознаки артбука. Там сотні ілюстрацій, український національний шрифт, нестандартна архітектура тексту та інші графічні елементи, проте формат викладання змісту — стандартний для книги:
Насправді, якщо довго працювати з артбуками та ходити на виставки, що їм присвячені, на інтуїтивному рівні ти почнеш розуміти, де артбук, а де ні. Але наразі, щоб не сплутати артбук з іншими виданнями, просто знай головне: артбук — витвір мистецтва, за основу якого (в той чи інший спосіб) взята книга.
Тож якщо в музеї ти побачиш білу сорочку з віршами на ній — не дивуйся, що це називатиметься артбуком, бо це він і є. А якщо натрапиш на колекційне ілюстроване видання або ж мистецький альбом з фотографіями вишивок на сорочках — це не артбук.