15 січня не стало батька попкультури та одного з головних сюрреалістів нашого часу — Девіда Лінча.
За все його творче життя в Лінча назбиралося приблизно 25 нереалізованих проєктів (і це лише ті, про які ми знаємо). Skvot обрав і дослідив найгучніші з них. Ділимось.
#1. Ronnie Rocket — кіно про індустріальну Америку
Коли Девід Лінч закінчив «Голову-гумку», він протягом двох років писав сценарій до нового проєкту — Ronnie Rocket. Режисер розповідав, що це історія про «трьохфутового чоловіка з рудим волоссям і фізичними вадами, а також про змінний електричний струм частотою 60 Гц».
Ronnie Rocket поєднував абстрактність «Голови-гумки» з любов’ю Лінча до Америки 1950-х. Він описував цей фільм як «американську індустріальну історію з димучими заводами, вугіллям, нафтою та електрикою».
Фільм мали відзняти в 1987 році в Гобокені, штат Нью-Джерсі. На головні ролі обрали Діна Стоквелла, Бреда Дуріфа, Джека Ненса, Денніса Гоппера і Гаррі Діна Стентона. Пізніше до касту мала приєднатися Ізабелла Росселліні.
Різні версії сценарію розробляли як у студії Діно Де Лаурентіса, так і в Zoetrope Studios Френсіса Форда Копполи. Лінч мав контракт із Де Лаурентісом на кілька фільмів, починаючи з «Дюни». Після «Синього оксамиту» він планував зняти Ronnie Rocket, але компанія Де Лаурентіса збанкрутіла. Проєкт опинився в юридичній невизначеності.
Джерела: welcometotwinpeaks.com, reddit.com
Лінч часто казав, що все ще хотів би зняти цей фільм — хоча й розумів, що він буде не комерційним, а більш особистим, як «Голова-гумка». На роль Ронні Рокета режисер розглядав Майкла Дж. Андерсона — це він зіграв Чоловіка з Іншого Місця у «Твін Піксі».
Лінч хотів підходити до зйомок Ronnie Rocket так само, як до «Голови-гумки». «Я хочу мати достатньо часу, щоб зануритися в цей світ і жити в ньому певний період, а це коштує грошей. Я не хочу дотримуватися стандартного 11-тижневого графіка зйомок. Я б радше працював із меншою командою, власноруч будував декорації та мешкав у них деякий час», — цитує режисера Fandom.
#2. «Дюна: Месія» — продовження фільму, який Лінч ненавидів
Хоча Лінч не любив свою «Дюну» 1984 року, він був не проти створити продовження. Девід навіть почав працювати над сценарієм «Дюни: Месії» — це мала бути більш зосереджена та камерна історія. Але через творчі та фінансові труднощі проєкт так і не стався.
Коли журналіст Макс Еврі працював над своєю книгою A Masterpiece in Disarray: David Lynch’s Dune — An Oral History, він взяв на себе непросте завдання — знайти сценарій Лінча до «Дюни: Месії». Всі згадки про неї губилися в старих інтерв’ю, які сам Лінч давав під час промо фільму. Проєкт глибоко розчарував режисера: до самої смерті він говорив про фільм так, як персонажі його власних робіт говорять про всепроникне зло, що нависає над їхніми життями. У книзі Lynch on Lynch режисер згадував, що «написав половину сценарію». Але це могло означати що завгодно: спогад, блеф — або чисту правду.
Досліджуючи архіви Френка Герберта в Каліфорнійському державному університеті у Фуллертоні, Еврі натрапив на «тонку теку з наліпкою "Редакції сценарію Dune Messiah"». Її адресували художнику з візуальних ефектів Баррі Нолану. У теці було 56 сторінок сценарію, надрукованих Лінчем (з анотаціями Герберта). У статті Wired Лінч через свого асистента підтвердив, що «нібито щось писав, але не пам’ятає, чи закінчив». Враховуючи, наскільки Лінч ненавидить говорити про «Дюну» і взагалі визнавати її існування, додаткових коментарів він не надав.
Джерело: thefilmstage.com
Сценарій Лінча до «Дюни: Месії» починався з флешбеку до першого фільму — в момент загибелі Дункана Айдахо. У цій максимально лінчівській сцені «його захищене енергетичним щитом мертве тіло все ще ширяє в повітрі, гудучи й випускаючи іскри». Потім у кадрі з’являється унікальний персонаж, створений спеціально для версії Лінча, — доктор Барона (Леонардо Чіміно). Він виявляється Скайтайлом — загадковою фігурою, чия діяльність визначає події другого роману Герберта.
Перші 10 хвилин фільму Девід присвятив воскресінню Айдахо у формі Гейта, ключового персонажа «Дюни: Месії». Дія цієї сцени розгорталася на планеті Тлейлаксу — в «темному металевому світі з каналами, наповненими киплячими кислотами та хімікатами», що кишить «мертвими рожевими істотами з пробірок».
Лінч відійшов від оригінального сюжету Герберта. Він вирішив зробити акцент на Харконненах, хоча в книзі вони вже не відігравали жодної ролі. Головний фокус «Дюни: Месії» — розслідування вбивства. Можливо, воно навіть передбачає «Синій оксамит». І, ймовірно, цей фільм ніколи б не з’явився, якби Девід зняв продовження «Дюни».
Опис імперії Пола Атріда також вражає: «гарячо-рожева кімната з фіолетовим світлом, що поєднує в собі вітальню та гумову хірургічну лабораторію»; «сади дивних, екзотичних рослин з усіх куточків Всесвіту, в центрі яких стоїть палац із чистого золота»; «найбільша зала у Всесвіті з 10-мильним золотим коридором і стелями заввишки 800 футів».
Джерело: static1.srcdn.com
Цікаво, що Лінч, схоже, не надто зацікавився основною темою «Дюни: Месії» — руйнуванням міфу про героя. У своєму сценарії (або принаймні його першій частині) режисер не говорить про катастрофічні наслідки правління Пола Атріда, зокрема 61 млрд смертей.
#3. Спіноф «Твін Піксу»
Після виходу «Твін Пікс: Вогню, йди зі мною» Лінч почав думати про створення спінофу. В його центрі мала б опинитися Одрі Горн у виконанні Шерилін Фенн. Її сюжетна лінія в другому сезоні завершилася дуже напружено. Тоді глядач майже нічого не знав про її долю — і про те, чи вона взагалі вижила. Однак ідея спінофу трансформувалася, і в результаті з неї виріс «Малголланд Драйв». Як і «Твін Пікс», цей неонуарний трилер повний загадковості та сюрреалізму. Але мало хто знає, що зв’язок між цими двома творами набагато глибший.
Джерело: irishtimes.com
Спіноф про Одрі дав би фанатам відповіді значно раніше, ніж «Твін Пікс: Повернення» 2017 року. В першому варіанті сценарію «Малголланд Драйв» Одрі мала б приїхати до Голлівуду. Але щоб відокремити фільм від всесвіту «Твін Піксу», Лінч створив нову персонажку — вона виконувала аналогічну роль. Це рішення дозволило фільму стати самостійною історією.
Коли Девід Лінч і Марк Фрост (співавтор «Твін Піксу») придумали спіноф про Одрі, Фрост запропонував назвати його «Малголланд Драйв» — тоді він мешкав саме на цій вулиці. Вони уявляли серіал у стилі неонуару, але згодом ідея відклалася в довгий ящик і пролежала там 6 років, аж поки не перетворилася на пілотний епізод для ABC — але серіал не подовжили.
#4. Venus Descending — фільм про Мерилін Монро
У 80-х Девід Лінч і Марк Фрост намагалися екранізувати книгу про Мерилін Монро (Goddess: The Secret Lives of Marilyn Monroe Ентоні Саммерса). Фільм мав називатися Venus Descending і, подібно до «Блондинки» Ендрю Домініка, став би дуже художньою інтерпретацію життя акторки.
Щоб обійшлось без юридичних проблем, ім'я головної героїні змінили на Розілін Ремсі. За чутками, в сценарії була сюжетна лінія, де Ремсі вбила вигадана версія Боббі Кеннеді.
#5. «Антилопи більше не бігають» — можливо, найкращий сценарій Лінча
Кілька років тому Девід Лінч розповів, що написав сценарій для нового фільму, який, за чутками, містить елементи міфології «Внутрішньої імперії» та «Малголланд Драйв».
Опис цього сценарію говорить, що це «наративна фантазія, яка містить космічних прибульців, тварин, що говорять, і змученого музиканта на ім'я Пінкі». Ті, хто читав сценарій, вважають його одним із найкращих, які коли-небудь писав Лінч.
#6. Snootworld — старомодна анімація
Лінч вперше задумав цю анімацію ще на початку нульових. Співавторкою сценарію стала Керолайн Томпсон — це вона працювала над фільмом «Едвард Руки-ножиці». Лінч наполягав, що історія має бути «старомодною», хоча її концепція вийшла досить нестандартною (звісно). «Мене вражає, наскільки вона божевільна», — сказав Лінч в інтерв’ю Deadline у 2024.
За сюжетом, Снюти — це крихітні створіння, які у віці 8 років проходять обряд ініціації. Вони стають ще меншими та вирушають на рік у вигнання для захисту. Проте світ занурюється в хаос, коли головний герой раптово зникає в килимі й родина не може його знайти. Він потрапляє в химерний, величний світ.
Джерело: animationmagazine.net
Хоча минулого року Netflix відхилив його «божевільну» ідею, Лінч все ще хотів реалізувати проєкт. Це була б його перша повнометражна анімація. «Я ніколи не працював над виключно анімаційним фільмом, але з сучасними технологіями можна створювати справді неймовірні речі», — казав Лінч.
#7. Wisteria/Unrecorded Night — серіал, який не стався через ковід
Лінч був близьким до зйомок нового серіалу Wisteria/Unrecorded Night, але пандемія скасувала плани. За чутками, цей проєкт мав підтримати Netflix. Дехто навіть помітив Наомі Воттс і Лору Дерн на зустрічі в офісі стримінгового гіганта разом із режисером. Ще більше інтриги додав опис кастингу на серіал: «Головна роль у новому фільмі Девіда Лінча потребує витончених сцен оголеності. Акторка з темним волоссям, 25–30 років».
На початку 2021 року в Production Weekly з'явилась інформація, що Wisteria (альтернативна назва — Unrecorded Night) отримає $85 млн від Netflix. Мало б вийти 13 епізодів по годині. Можливо, це могла б бути навіть антологія або серія окремих повних метрів. Виробництво мало стартувати у травні 2021 року.
Сам Лінч лише натякнув на майбутній проєкт на своєму ютубі. Але потім настала повна тиша. Unrecorded Night не мав стосунку до «Твін Піксу», але міг стати черговим потужним висловом Лінча. Проєкт був на стадії препродакшену, коли Netflix скасував його через пандемію.
«Є шанс, що ми колись повернемося до нього... Він усе ще в нас на думці», — сказала продюсерка у травні 2024 року. Але зрозуміло, що цей проєкт вже ніколи не станеться — як і всі інші геніальні ідеї Лінча.