Сьогодні ми всі — виробники контенту. Ми ведемо особисті соцмережі, розповідаємо про свої навички, шукаємо клієнтів online, створюємо мікробренди. Якщо робити контент імпульсивно, може вийти хаос — і ти зіб’єшся зі шляху. Тому важливо побудувати систему.
Один із способів це зробити — скласти матрицю контенту. Показуємо на прикладі подкасту про роботу в креативній команді.
Навіщо потрібна матриця контенту
Матриця контенту — це інструмент для складання контент-плану. Вона допомагає придумати ідеї, запакувати їх в оптимальні формати, утримати баланс між розвагою, іміджевим контентом та продажем. А ще з її допомогою легко оцінити, чи відповідає ідея цілям бренда чи команди та запитам цільової авдиторії.
Матриця допомагає:
- — швидко придумати контент
- — розкласти по поличках різні ідеї
- — працювати на авдиторію
Що важливо зробити до того, як її складати:
- — визначити цілі контенту: перехід за посиланням, підписка, купівля
- — прописати цільову авдиторію: хто це, чого вони хочуть, що можемо їм запропонувати
- — вивчити специфіку майданчика, на якому працюватимемо: які там тренди, механізми, можливості
3 етапи створення матриці контенту
Припустимо, ми хочемо записувати подкаст про роботу в креативній команді. Матриця контенту допоможе зрозуміти, якими можуть бути випуски — за форматом, темою, змістом, — як їх урізноманітнити та як у майбутньому формувати інтеграції.
Етап 0. Створюємо порожній шаблон. Для початку зробимо табличку (наприклад, у ноушені) на п’ять стовпців і п’ять рядків. Можна менше, але більше — не варто, щоб не потонути у морі різних напрямків.
Етап 1. Вигадуємо формати. У кожен стовпець вписуємо формати — те, як упаковуватимемо контент:
Формати — це те, що можна трансформувати (залишаючись у заданій формі). Наприклад, той же діалог ведучих може бути розмовою у студії чи інших локаціях, відповідями на войси від слухачів та (якщо пофантазувати) навіть ASMR.
Етап 2. Робимо рубрикатор. По вертикалі записуємо рубрики — тематичний поділ форматів. Якщо формати відповідають на запитання «як?», то рубрики кажуть, «про що». Рубрикатор для подкасту про роботу в команді може бути таким:
Етап 3. Генеруємо теми. Коли формати та рубрики готові, можна розпочати заповнення таблиці. Теми не завжди придумуються одразу, але вже напевно є декілька заготовок (наприклад, щось про креативні пари, ставлення до редагування, спілкування зі складним клієнтом).
Впиши ці заготовки в матрицю, вибравши потрібний формат, а потім спробуй техніки генерації ідей:
SCAMPER. За допомогою цієї техніки зручно трансформувати ідеї, перетворюючи якісь банальні образи, ідеї на щось свіже та цікаве. Назва техніки — це абревіатура семи дієслів:
- Substitute (замінити). Які елементи можна змінити на інші (люди, процеси, час та місце, матеріали)?
- Combine (комбінувати). Що можна поєднати (предмети, ідеї, функції)?
- Adapt (адаптувати). Що можна пристосувати до своєї задачі (продукт, формат, чужий досвід)?
- Modify or magnity (змінити чи збільшити). Що можна посилити, масштабувати (форма, назва, послуга)?
- Put (класти). Як можна застосувати інакше (ідею, функцію, формат)?
- Eliminate (вилучити). Що можна забрати або спростити (процеси, план, подача)?
- Reverse (перевернути). Які елементи можна змінити місцями (дії, форми)?
Наприклад: було — креатори розповідають про клієнтів, стало (підсилюємо та перебільшуємо всі частини) — досвідчений КД розповідає про токсичних клієнтів.
Метод шести капелюхів. Система організації мислення, розроблена психологом Едвардом де Боно. Вона допомагає структурувати обговорення ідей (якщо, наприклад, у подкасті декілька ведучих) і мислити послідовно:
- Синій капелюх — управління: визначаємо ціль та перебіг обговорення
- Білий капелюх — інформація та факти: збираємо ввідні про нашу задачу
- Червоний капелюх — емоції та почуття: ділимося відчуттями, даємо оцінку тому, що робимо
- Чорний капелюх — критика: обговорюємо помилки, ризики, слабкі місця
- Жовтий капелюх — оптимізм: шукаємо переваги та підтримку
- Зелений капелюх — креатив: досліджуємо, шукаємо творчі ідеї
Наприклад: один ведучий запропонував поговорити про ознаки складного проєкту, а інший (одягнувши червоний капелюх) запропонував зробити це обговорення емоційним — побудувати розмову в «пекельному» ключі.
Цей метод допомагає не проґавити важливу інформацію і виконувати непересічні задачі. Наприклад, коли потрібно не тільки вигадати новий цікавий випуск, але ще й зробити його рекламною інтеграцією.
Ось як може виглядати частково заповнена матриця:
Один стовпець ми залишили порожнім, щоб ставити туди ситуативні випуски: щось раптово сталося, і подкаст має відреагувати. Тоді ведучі записують випуск на декілька хвилин (без монтажу), де обговорюють новину.
Як використовувати матрицю
На етапі генерації тем краще зафіксувати якнайбільше ідей. Але не всі вони реалізуються: щось займе надто багато часу, для чогось не вистачить ресурсів, якісь — дублюватимуться і їх можна об’єднати чи видалити.
Матриця — це спільна канва. Життя вносить свої корективи, тому неможливо скласти матрицю контенту на рік уперед і суворо дотримуватися її. Структуру можна (і потрібно) коригувати залежно від ситуації. Для цього:
#1. Не випадай з потоку новин — лови тренди, залишай місце для оперативних постів чи випусків. Якщо тренд увірвався в медіаполе раптово, він може так само швидко згаснути — роби його пріоритетним.
#2. Міняй план залежно від ситуації. Якщо контент став неактуальним чи недоречним (наприклад, планувався веселий тест, але цього дня впав літак) — переглянь наступні рубрики: можливо, є допис, який майже готовий, і варто дати його раніше? Подумай, як відреагувати на ситуацію — як тобі висловитись на актуальну тему, щоб це підходило до твого подкасту?
#3. Регулярно проводь аналіз та коригуй матрицю: додавай та видаляй рубрики, вигадуй нові формати. Дивись статистику, зважай на коментарі — так ти зрозумієш, на що є відгук (і який). Якщо якийсь контент «не заходить», подумай, як його перезібрати.