На початку будь-який софт — страшний, бо з порогу навалює багато незнайомих функцій та панелей. Але щойно ти опануєш першу фічу в програмі, цей страх піде — залишиться тільки бажання дізнаватись, що ж там далі.
Так само й Archicad: лякає лише в перші дні, а далі — сапортить і направляє. Про те, як архітекторам і дизайнерам опанувати софт і стартувати свій перший проєкт, ми розпитали в Маргарити Борисової. Ріта робила проєкти в Drozdov&Partners, читала лекції в Харківській школі архітектури, а зараз — розвиває власну освітню платформу plusminus.school.
Для кого Archicad — the must тул: для архітектора, дизайнера, інженера чи всіх разом?
Цільова авдиторія Archicad — це архітектори. Але софт також покриває запити дизайнерів інтерʼєрів, інженерів і конструкторів. В Archicad навіть є функція робочих профілів. Якщо ти вказуєш, що ти — інженер, тобі підкидає робочі панелі саме для інженерів: тули для моделінгу комунікацій, вентиляції, каналізації. Обираєш робочий спейс для дизайнера або конструктора — отримуєш зовсім інші панелі.
В Archicad багато функцій, і зазвичай архітектори не використовують усі й одразу. Вони адаптують софт під себе: юзають тільки ті інструменти, які потрібні їм для реалізації проєкту певного масштабу та формату. Робочі профілі з цим допомагають — коли хтось вже налаштував комбінації інструментів і функцій для тебе, заходити в софт легше.
Ти маєш свої tips and tricks, які полегшують роботу в Archicad?
Я працюю в Archicad із часів студентства. Тільки в університеті ми не проходили софти з викладачами — тому я вчилась за ютуб-уроками й тривалий час багато не знала про Archicad. Реальні tips and tricks я почала відкривати вже на роботі — там у контакті з тіммейтами дізнаєшся, хто як хакнув систему. Якщо твій тіммейт — гарна людина, він розповідає про свої інструменти й ти формуєш із них власний набір. Плюс у деяких офісах є свої шаблони роботи в Archicad — вони оптимізують роботу архітектора.
Я люблю функцію графічної заміни. Не скажу, що це якийсь неочевидний тул, але я багато ним користуюсь. Графічна заміна задає налаштування, які автоматично змінюють вигляд твоїх креслень або проєкцій. Так витрачаєш менше часу, бо не потрібно кожен елемент налаштовувати окремо — програма робить це сама. А ще я ціную якісну і стильну графіку в архітектурі, тому для мене цей тул важливий.
Який інструмент в Archicad найбільше недооцінюють?
Бібліотека елементів — це розділ, потенціал якого не використовують на повну. Вона досить велика: там багато меблів, вікон, дверей, дрібних елементів декору (подушки, картини тощо). І Archicad регулярно поповнює свою бібліотеку. Важливо хоч раз ретельно її переглянути — особливо тим, хто працює з об’ємно-просторовою архітектурою.
Кажуть, починати в Archicad з чистого аркуша неефективно — краще мати шаблон. Що таке темплейт і чи можна обійтися без нього?
Коли починаєш новий проєкт в Archicad, всі налаштування — заводські. Але я б не сказала, що порожній файл — це щось дуже страшне чи незручне. Важливо, щоб темплейт збирався з часом — і щоб його збирав саме ти, а не хтось інший (бо так він буде метчитись саме з твоїми потребами). В цьому ж і цінність: у процесі роботи апгрейдити темплейт і створювати елементи, якими ти реально користуєшся.
Я раніше згадувала, що компанії часто мають свої шаблони та налаштування. Це важливо, бо всі проєкти в офісі мають виглядати консистентно. Але якщо ти студент або працюєш на себе і не маєш цієї бази — роби її сам. На початку — вивчи, як виглядає сам темплейт. В ньому багато налаштувань робочого простору: види, проєкції, лінії, кольори, шари. Якщо класно попрацюєш із ними — будеш значно економити час у наступних проєктах.
Archicad — це софт, дружній до новачків?
З мого досвіду викладання на курсі, деякі студенти приходять взагалі без бази з Archicad. У процес вивчення софту важко увійти хіба що емоційно — через купу панелей, інструментів. Це як із будь-яким новим предметом в університеті: спочатку здається, що ти ніколи його не вивчиш, але проходить якийсь час — і ти починаєш розбиратися.
Насправді Archicad дуже user-friendly: в нього приємний світлий інтерфейс, круглі іконки, всі функції досить зрозумілі. І це заохочує не виходити з програми, а сидіти в ній та розбиратися, засвоювати нові функції.
Якщо ти вже працював з іншими софтами, увійти в Archicad буде легше. Ти знаходитимеш аналогії та впізнаватимеш деякі функції. З нуля стартувати теж не так складно — особливо коли є ментор.
Що треба зробити людині, яка відкрила Archicad вперше?
Важливо мати проєкт, коли заходиш у софт. Тобто не просто тицяти й перевіряти, як що працює, а мати вектор і мету — хоча б приблизні. Наприклад, ти вирішуєш, що хочеш маленький будинок з інтер’єром і ландшафтом — і рухаєшся вже від цього. Тобі буде легше шукати функції та можливості під конкретний запит. І в 9 з 10 випадків всі ці функції існують — чого б тобі такого архітектурного не захотілося, в Archicad воно є. Тільки треба це нагуглити, знайти в туторіалах на ютубі, вивчити на курсі.
З яким проєктом краще стартувати в Archicad?
Можна обрати проєкт улюбленого архітектора або офісу, нагуглити його креслення та спробувати відтворити. Коли проєкт тобі подобається, це додаткова мотивація працювати над ним. Але залишайся реалістом: якщо твій улюблений архітектор Заха Хадід, тобі буде дуже складно.
Найпростіший варіант для першого проєкту — побудувати свою квартиру. Це маленький масштаб, тому можеш буквально поміряти приміщення рулеткою. Плюс ти добре знаєш цей простір, розумієш, які в ньому є матеріали. Проєкт власної кімнати — це не те, що дуже вражає, але з цього приємно починати.
Навіть такий кейс можна цікаво обіграти (показати, які були розрахунки, виокремити цікаві схеми) — і додати в портфоліо. Хоча зазвичай архітектори просто позначають в резюме, що знають Archicad, але не ілюструють ці знання проєктами. Компанії розпитують про софт вже на співбесіді — або взагалі вірять на слово і перевіряють тебе в дії.
Це правда, що Archicad ідеально підходить для великих проєктів (ТЦ, ЖК, курорти)?
В Archicad працюють як з малими, так і з великими проєктами. Тут якраз допомагає темплейт, в якому можна оптимізувати налаштування для проєктів різного масштабу.
Я думаю, що Archicad ідеально підходить для проєктів середнього розміру: багатоповерховий будинок, готель, офісний центр. А от з гігантськими проєктами типу курортів незручно працювати в принципі. Тому їх розбивають на підпроєкти та об’єднують в один загальний файл.
Роботи студентів SKVOT-курсу Archicad
Який софт кращий — Archicad чи Revit?
Я працювала в обох софтах, але мій фаворит — це Archicad. Мені подобається, якою мовою він з тобою розмовляє та як виконує команди. А ще в Archicad ти маєш більше свободи й можеш додатково налаштовувати робочий простір і комбінації функцій. Коли працюєш у Revit і робиш щось не так, програма зупиняє тебе і видає помилку. Archicad робить так значно рідше. Це і плюс, і мінус — ти почуваєшся гнучким, але маєш сам моніторити робочий процес.
Практичний приклад: у Revit неможливо створити дві осі з однаковою назвою (наприклад, дві осі «А»). В Archicad цих осей можна зробити хоч мільйон, але ти сам мусиш слідкувати, щоб вони не поїхали.
Взагалі я не дуже люблю говорити про відмінності програм. Бо зазвичай це не дружня розмова між юзерами двох софтів, а passive aggressive діалог, який часто заходить у глухий кут. Archicad і Revit дуже схожі — це як пепсі та кока-кола. Тому в ідеалі треба знати все — користуватися різним і бути універсальним архітектором. Так розвиваєшся як професіонал, а ще — можеш працювати з більшою кількістю клієнтів і команд.
Які професійні можливості Archicad відкриває для архітекторів?
Archicad, Revit, Vectorworks, Allplan — це найпопулярніші софти для архітекторів і дизайнерів. Можливо, вони не суперідеальні, але інших просто немає. Часто офіси вимагають знання конкретного софту: саме Archicad багато в Угорщині, Німеччині та Бразилії. А от мої колеги з Європи до BIM-софтів ще не всі дійшли — і працюють у CAD. Тому на співбесіді важливо запитати, як саме офіс використовує Archicad — як BIM- чи як CAD-тул.
В чому різниця між BIM- і CAD-тулами — і до якої категорії належить Archicad?
BIM (building information modeling) — це інформаційне моделювання будівель, а CAD (computer-aided design) — система автоматизованого проєктування.
CAD-середовище використовують для креслення, проєктування та розробки документації. Правда, CAD-файли можна тільки передавати, але не працювати в них із командою. На відміну від BIM-середовища — тут можна робити все те саме, але разом із командою одночасно. В проєкті Archicad, наприклад, може паралельно працювати 99 людей. Плюс, коли працюєш із BIM, можеш вносити зміни — і файл зберігатиме їхню історію. Тобто це комплексніший тул, розрахований на співпрацю — такий собі next level.
Archicad — це і CAD-, і BIM-софт. Так сталось, тому що Archicad з’явився ще в 1982 році, а тоді просто не існувало BIM-програм. Тому софт еволюціонував із часом — зараз це BIM-середовище з можливостями CAD-програми. Тобто майже всі елементи, які ти створюєш в Archicad, також несуть у собі певну інформацію — і ти можеш обмінюватися нею з зовнішніми командами, підрядниками, клієнтом, etc.
Які є етапи роботи над проєктом в Archicad?
Робота в Archicad не відрізняються від роботи в будь-якій іншій програмі — навіть креслення від руки робиш приблизно так само. Софт не диктує конкретних етапів роботи, але їх диктує проєкт: концепція → ескіз → робоча документація тощо. Archicad ти просто відкриваєш і починаєш працювати. Тобі можуть знадобитись якісь вхідні дані, але деколи їх буває приблизно нуль — тому розпочинаєш роботу без них.
Які вхідні дані архітектору (дуже) варто мати перед тим, як відкривати софт?
В ідеалі архітектору треба мати геодезичну зйомку ділянки, геологію та межі ділянки. Для історичної забудови треба мати максимум обмірів, креслень проєктованої будівлі та сусідніх споруд. А ще бажано розуміти, чи є право власності на землю, бізнес-план і домовленість із підрядниками. Це більше не для роботи в софті, а щоб бути впевненим, що замовник надійний. Сам Archicad пробачить, навіть якщо ти не маєш жодних вхідних даних — а деколи їх може не бути аж до кінця проєкту.
Якщо ти просто практикуєшся та хочеш відтворити якийсь проєкт, достатньо приблизних габаритів і розмірів будівлі та ділянки. Ці дані можна зібрати з візуалізацій або просто зорієнтуватися за фото. Якщо проєктуєш свою квартиру — береш рулетку, міряєш всі простінки, а потім від руки (або одразу в програмі) малюєш ескіз. Коли ти відтворюєш чийсь проєкт, у цьому завжди є певний відсоток імпровізації. І насправді це прикольно — бо так вмикаєш логіку і додумуєш потрібні габарити, розміри.
Архітектор-синьйор має вміти в Archicad все?
На сайті Archicad є тест, який оцінює твій рівень володіння програмою. Якщо набираєш 10 зі 100, в тебе рівень новачка, якщо 70 зі 100 — то ти дійсно дуже добре знаєш софт. Але я не думаю, що результат такого тесту на 100% репрезентує твої знання: там є багато технічних запитань та сисадмінських штук, яких архітектор може не знати. А ще певний відсоток везіння — як і в будь-якому іншому тесті. Тому не обов’язково набирати 100 зі 100, щоб вважати себе суперкласним професіоналом.
Взагалі в архітектурі немає такого формального поділу, як в IT, — і роками твій рівень теж не вимірюється. Тут варто орієнтуватись на відчуття впевненості. Якщо ти комфортно почуваєшся в софті, не потребуєш допомоги іншого спеціаліста й виконуєш задачі, яких від тебе очікує клієнт, — значить, у тебе хороший рівень. Плюс кожен архітектор працює з різним масштабом і задачами — тому в кожного своя сфокусованість. Ти не мусиш володіти всіма функціями програми на одному рівні.