У роботі над дизайн-проєктом питання інструмента часто є вирішальним. Від нього залежить не тільки арсенал технічних можливостей, але і швидкість роботи.
Наприклад, при проєктуванні дизайнери інтер’єрів найчастіше вибирають між AutoCAD, ArchiCAD — і Revit. У чому переваги Revit для дизайнерів та як спростити роботу в ньому, розбиралися з архітектором і дизайнером інтер’єрів Владом Барановим.
Головне про Revit
Revit дозволяє створити максимально докладну віртуальну модель інтер’єру. У цьому софті можна продумати та спроєктувати розташування усіх елементів: від меблів — до розеток та вимикачів. У підсумку виходить якісна «інструкція» для будівельників, які реалізовуватимуть цю концепцію.
Revit використовують багато проєктувальників будівельної галузі: архітектори, конструктори, інженери. У цій програмі кожен із них може проєктувати свою частину.
У контексті дизайн-проєкту основні задачі Revit:
- — створити модель наявного об’єкта
- — внести до нього зміни щодо перепланування
- — наповнити необхідними компонентами (меблями, обладнанням, освітленням, сантехнікою, etc).
Результат оформлюють у вигляді альбому робочої документації, за яким реалізовуватимуть концепцію.
Серед ключових можливостей та відмінних характеристик Revit:
- — створення зручних ТЗ для підрядників
- — автоматичне (без підрахунків вручну) створення відомостей та специфікацій
- — гнучкість у налаштуванні графіки, що дозволяє стилізувати подачу своєї роботи
Звичайно, є у Revit й обмеження на кшталт відсутності деяких дрібних функцій та інструментів. Наприклад, немає функції автоматичної перенумерації аркушів: якщо в кінці проєкту знадобиться додати аркуш до середини альбому, доведеться змінювати нумерацію деяких аркушів після нього вручну.
Ще в Revit непросто створити відомість обробки стін з прив’язкою до конкретного приміщення. Розрахувати саму обробку легко, а щоб у відомість виводилася назва приміщення, в якому ця обробка нанесена, доводиться виконати низку маніпуляцій. Питання можна розв’язати — просто виходить не так швидко і зручно, як хотілося б.
Чому Revit, а не AutoCAD
Revit та AutoCAD — у різних вагових категоріях.
Трохи історичного контексту для розуміння: до появи спеціального софту будівлі креслили вручну. Спочатку це робили на папері, а потім у віртуальному робочому полі — CAD-програмах. Згодом з’явилася технологія BIM, яка використовує у проєктуванні моделі реальних об’єктів (стін, перекриттів, дверей, вікон, меблів etc.).
Так ось: AutoCAD — софт для креслення у диджиталі. А Revit ґрунтується на технології BIM, де ми не креслимо, а моделюємо будівлю з реально наявних компонентів. Це прискорює роботу в рази.
Ще одна перевага Revit — повніша інформація про компоненти моделі. Якщо в AutoCAD властивості компонента обмежуються геометричними параметрами, то в Revit його можна описати максимально докладно: від геометричних характеристик і матеріалів — до бренда виробника і посилання на продукт. А відомості та специфікації щодо них оновлюються автоматично (при грамотному налаштуванні).
Чому Revit, а не ArchiCAD
ArchiCAD і Revit рівносильні конкуренти — вони обидва підтримують BIM, але дещо відрізняються. Наприклад, щоби створювати компоненти моделі в ArchiCAD, потрібно знати GDL-програмування. У Revit це можна зробити за допомогою простих і зрозумілих інструментів, не залазячи «під капот».
У Revit чіткіша і впорядкована структура організації елементів моделі: вона розбита за категоріями, які користувач не може доповнювати. Таке обмеження допомагає упорядковувати роботу з компонентами у проєкті. В ArchiCAD все побудовано на базі шарів, яких можна створити скільки завгодно (тим самим заплутавши себе і створивши у файлі проєкту безлад). Система шарів для таких завдань застаріла.
Плюс у Revit можна створювати сімейства об’єктів на основі робочої площини, і вони будуть кріпитися лише до певної поверхні (наприклад, світильники для стель — тільки до стелі). З кожним об’єктом можна працювати окремо — особливо зручно, коли потрібно зробити ТЗ для підрядників.
Інша корисна фішка Revit — тимчасові розміри та залежності. Можна фіксувати розташування об’єктів щодо інших об’єктів або прив’язати їх один до одного. Якщо переміщується один об’єкт, другий (прив’язаний до нього) теж переміщуватиметься із заданою залежністю.
На користь Revit говорить і кількість готових моделей, які можна використовувати під час проєктування. У найбільшій бібліотеці BIM-моделей від реальних виробників BIM objects — 103 тис. об’єктів для Revit і 46 тис. для ArchiCAD.
Do’s & Don’ts
- #1. Будь-який проєкт починати з налаштування рівнів. Рівень визначає висоту прив’язаних до нього компонентів (стін, дверей тощо). Щоб, наприклад, не задавати параметри кожній стіні окремо, краще відразу налаштувати рівень стін — це заощадить час.
- #2. Перевіряти всі завантажені сімейства, тому що вони часто погано змодельовані або не пристосовані для Revit. Якщо все влаштовує — складай сімейства у папки, формуючи свою бібліотеку.
- #3. Моделювати, а не креслити лініями навіть на етапі концепції. Накидай планування простими «боксами» та готовими сімействами — це дає можливість презентувати його у 3D та розуміти об’єм. Лінії та 2D-компоненти повинні відійти на другий план і використовуватися хіба що при дрібній деталізації та оформленні креслень.
Важливі гарячі клавіші в Revit
- Пробіл — щоби дзеркально повертати, розвертати або крутити виділені елементи.
- TAB — щоби перемикатися між об’єктами, які розташовані один над одним (перебір варіантів), або вибрати ланцюжок з об’єктів (ліній, стін тощо).
- C+S — щоби створити аналог виділеного об’єкта (Create Similar).