Уяви собі таку сцену. Ти зробив(-ла) продукт, яким щиро пишаєшся. Він розв'язує проблему, яку ринок відчуває. Команда відшліфувала деталі. Акуратний дизайн. Сервіс працює. Клієнти, які вже спробували, — задоволені. І все одно є відчуття, ніби ти кричиш у порожнечу: продажі не розганяються, партнерства не складаються, медіа мовчать, а вакансії закриваються довше, ніж хотілося б.
Це не завжди про «поганий продукт». Дуже часто це про те, що навколо продукту немає поля довіри. Бо люди, як би це банально не звучало, рідко купують «просто функцію». Вони купують безпеку вибору. А безпека вибору народжується з репутації, впізнаваності й чітких пояснень: хто ти, навіщо існуєш і чому тобі можна довіряти.
Саме тут у гру входить піар і зовнішні комунікації. Не як «вийти десь у медіа», а як система, що поступово знімає з тебе головний бар'єр росту — невідомість.
PR починається з довіри
Найпоширеніше спрощення, яке ми бачимо в бізнесах: PR — це щоб вийшла стаття. Краще у «великому» медіа. Ідеально, щоб у Forbes. Але на практиці PR — це не одна публікація. Це те, що залишається з тобою після публікації: відчуття в людей, що ти реальний, послідовний, зрозумілий та вартий уваги.
Довіра не виникає одним стрибком. Її не можна «купити» або «викрутити» одним інфоприводом. Вона накопичується через повторення: коли бренд з'являється в інформаційному полі достатньо довго і достатньо чітко, щоб його почали впізнавати не за логотипом, а за змістом.
Це як побутові «позначки» в голові. Ти читаєш новину в метро, бачиш фразу «архітектори Києва» — і мозок автоматично підкидає кілька прізвищ. Або у розмові колега каже: «Не можу знайти якісний бренд верхнього одягу» — і ти раптом згадуєш конкретну марку, бо десь чув, бачив, читав. У цей момент працює PR: він зробив твій бренд «доступним у пам'яті» людей.
Бізнеси часто недооцінюють цей ефект, бо він не виглядає як миттєва конверсія. Але саме він визначає, хто в категорії стає «очевидним вибором», а хто — «ще одним варіантом, який ми не встигли розібрати».
Впізнаваність — це про можливості
Коли PR вибудований системно, в тебе змінюється тип запитів, які приходять ззовні. Спочатку ти сам «стукаєш»: пишеш, пітчиш, знайомишся, пропонуєш, пояснюєш. А потім починається найцікавіше — стрілочки повільно розвертаються.
Тобі пишуть першими. Не завжди «з великих медіа», не завжди «з мільйонними бюджетами», але все частіше з позиції: «Ми про тебе чули. Можемо обговорити?». Запрошують у подкасти, просять коментар як експерта, партнери приходять із колабораціями.
Цей момент здається магією, але він дуже раціональний. Коли бренд стає впізнаваним, він зменшує ризик для інших. Партнеру легше зайти з тобою в спільний проєкт, бо ти не «темна конячка». Клієнту легше купити, бо він уже зустрічав твої сенси та не почувається так, ніби робить ставку навмання.
У znamy ми дуже любимо цей шар піару, бо він створює органічні ланцюжки рекомендацій. Коли люди приводять людей — це не випадковість. Це наслідок того, що бренд стабільно присутній у правильному інформаційному контексті. Саме тому в нас багато клієнтів приходять через рекомендації: не тому, що ми «найгучніші», а тому, що нас «не забули».
Як піар напряму впливає на команду (навіть якщо ти про це не думав)
Є ще одна зона, де PR працює жорстко і прагматично, — наймання. Навіть якщо ти не називаєш це PR.
Сьогодні найсильніші спеціалісти обирають компанії ціннісно. Вони читають відгуки, дивляться на публічність фаундера, скролять соцмережі бренду, шукають згадки в медіа, читають, як компанія реагує на кризові моменти і як говорить про людей.
Тобто вони не просто дивляться «зарплату і стек». Вони дивляться «яка тут атмосфера, чи я тут зможу бути собою, чи вміє ця компанія тримати слово».
Коли комунікації хаотичні, у кандидата виникає тривога: «Я не розумію, хто вони». Коли комунікації зібрані, послідовні та чесні, у кандидата з'являється відчуття: «Я їх знаю. Я хочу працювати саме там». І тоді вакансії закриваються швидше не тому, що ти круто написав текст, а тому, що бренд уже попередньо створив довіру.
PR — важіль для масштабування і виходу на нові ринки
Вихід на нові ринки — ще одна ситуація, де PR або економить тобі ресурси, або з'їдає їх.
Багато бізнесів після 2022 року почали диверсифікувати ринки й стикнулися з болючим: інструменти, які працювали в Україні, раптом не працюють зовні. Перформанс може давати кліки, але не дає довіри. Люди бачать рекламу — і проходять повз, бо ти для них «ніхто».
На новому ринку PR — це домашня робота: ти формулюєш, хто ти, яку проблему розв’язуєш і чим відрізняєшся від десятків таких самих. Ти не просто «продаєш продукт». Ти виходиш із позицією. І якщо вона звучить переконливо, люди на новому ринку швидше стають твоїми першими адвокатами: «Я вже знаю цей бренд, вони класні, спробуй».
Тут важливо чесно сказати: якщо твій бренд тримається лише на «заробити грошей» — комунікації не масштабуються. Бо людям потрібен сенс, який пояснює, чому ти існуєш і чому варто мати з тобою справу. PR витягує цей сенс назовні та робить його видимим.
Піар — це ще й про внутрішню ясність: «хто ми» без хаосу
Парадоксально, але один із найцінніших ефектів PR — внутрішній.
Коли у компанії немає системних комунікацій, часто немає і чіткої самопрезентації. Запитай трьох людей в команді: «Що ми робимо? Хто ми?» — і ти отримаєш три різні відповіді. Не тому, що люди некомпетентні. А тому, що компанія не витратила час на узгодження своїх меседжів.
PR допомагає зібрати цей внутрішній хаос у структуру. Це момент, коли ти формулюєш: наша сила — ось тут; ми про це; ми не про ось це. І від цього виграють усі: продажі, партнерства, наймання, онбординг, навіть стратегія продукту.
Бонус у тому, що кожне інтерв'ю, кожна розмова з медіа, кожен виступ змушують тебе пояснювати себе простіше. А коли компанія вміє пояснювати себе просто — вона росте швидше. Бо її легше зрозуміти.
Добре, а як зрозуміти, що PR реально працює?
Є одна фраза, яку ми часто повторюємо: PR — це не коли тебе згадали, це коли не забули. PR починає працювати системно, ти бачиш зміни не лише в цифрах, а в поведінці ринку.
По-перше, тобі все частіше пишуть першими: медіа, подкасти, партнери, організатори подій, навіть конкуренти (так, вони теж читають). По-друге, тебе запрошують як людину, якій довіряють, а не як «компанію, якій треба щось продати». По-третє, твій бренд починають згадувати в рекомендаціях: «О, я знаю, кого тобі порадити».
І ще один дуже точний маркер: у команді з'являється однакова відповідь на питання «хто ми й що робимо». Це означає, що ви перестали бути випадковим набором активностей і стали брендом.
Так, PR — це гра в довгу. Ми чесно кажемо клієнтам: часто потрібно близько 6 місяців, щоб «розкрутити маховик». Але якщо система побудована правильно — результат стає накопичувальним. І з кожним місяцем тобі простіше робити те, що раніше вимагало вдвічі більше ресурсів.
PR — це не лише медіа. Це екосистема присутності
Раніше PR часто зводився до media relations: домовитися про згадку, розіслати пресреліз, отримати публікацію. Це все ще важливо, але сьогодні цього недостатньо.
Справжній PR — це public relations, тобто система зв'язків із зовнішнім світом. А зовнішній світ — це не лише журналісти. Це клієнти, партнери, кандидати, ком'юніті, лідери думок, організатори подій, інвестори, локальні гравці категорії.
Тому PR працює як екосистема: твої власні канали, інфлюенсери, івенти, партнерства, рейтинги, особисті бренди фаундерів — все це разом створює присутність. А присутність — це те, що перетворює «шум» на «стійку репутацію».
Отже, навіщо бізнесу PR?
Тому що хороший продукт без довіри — це просто хороший продукт, про який ніхто не встиг дізнатися.
PR допомагає бізнесу рости не магією, а механікою: він робить тебе зрозумілим, видимим та впізнаваним у правильному контексті. Він притягує партнерства, прискорює наймання, полегшує вихід на нові ринки й, що важливо, дає внутрішню ясність — щоб уся команда говорила одним голосом.
Але правда також у тому, що не кожен бізнес готовий до PR. Готовність — це коли ти маєш що сказати, коли ти можеш бути послідовним і коли готовий працювати з довірою як з активом, який росте повільно, але потім працює на тебе.
