Традиційно концепція музеїв була про відображення минулого — картини майстрів Ренесансу, фрагменти античних мозаїк, скелети мегалодонів та велоцирапторів. Але насправді музеї можуть бути й про майбутнє — говорити про те, що його формує та яким воно буде.
Для креативників, які хочуть знайти нові теми, ми склали список футуристичних музеїв світу — та їхніх виставок. Вийшло доволі насичено, але майбутнє таке і є — з гуманоїдами, соколами з дистанційним управлінням та спам-ботами, що навчені «Дивним новим світом» Олдоса Гакслі.
Museum of the Future, ОАЕ
Проєкти Museum of the Future (MOTF) — максимально сучасні. Іноді настільки, що забігають на десятиріччя вперед. Тут уявляють цивілізацію наступних поколінь, а головне — розбираються з тим, як у це будуть залучені технології. MOTF — це не просто музей, це — креативний хаб для науковців та меценатів.
Футуристичний вайб тут створюють роботи. У виставковій залі літає механічний гелієвий пінгвін, на барі — робот Боб, екскурсію музеєм проводить AI-гуманоїд Амека (він є частиною персоналу), а у холі можна поговорити з відомим робособакою, зібраним Boston Dynamics. Загалом же музей фокусується на декількох проєктах:
#1. Tomorrow Today — шоукейс винаходів уявного 2071 року, від безпілотних авто та дронів до соколів з дистанційним керуванням (в арабських країнах соколині перегони — це традиція).
#2. Heal Institute — подорож віртуальним тропічним лісом Амазонки з бібліотекою ДНК понад 2,4 тис. видів тварин (до речі, в іншому проєкті MOTF можна погуляти по діджитал-моделі космічної станції). Ідея в тому, щоби ставитися до природи ще відповідальніше.
#3. Al Waha («Оазис») — простір для відновлення сили тіла у домінівній «сидячій цифровізації». Проєкт створений як «спа незвичних відчуттів» — тактильний ультразвук, бінауральне аудіо, світлотерапія, генеративні віжуали та спів.
Скриншот інстаграм-сторінки музею. Джерело: instagram.com/museumofthefuture
Takeaway. MOTF бачить майбутнє прогресивно: як гармонійний глянцевий світ, але з мусульманським акцентом — хоча, можливо, дубайська утопія дійсно здатна змінити світ. Креативники також можуть перейняти цей підхід. Для цього візьми будь-яку зі своїх тем і спробуй уявити, як вона житиме за 50–100 років. Це наштовхне тебе на футуристичні ідеї.
Museum of Tomorrow, Бразилія
Слово sustainability — вже в топі понять ХХІ століття, а сталий розвиток цивілізації — гарячий пріоритет для людства. Тож Museum of Tomorrow (MOT) взяли цей вектор в основу своєї концепції. Вона ґрунтується на теорії фізика-космолога Луїза Альберто Олівейри — про 5 вимірів екологічного майбутнього світу. Музей представляє кожен із них:
#1. Cosmos — це 360°-фільм (його дивляться з VR-окулярами) про зв’язок людини з космічною матерією. Як портал у базовий вимір існування він показує історію Землі та зародження розумних істот, переносячи глядачів «в інший стан свідомості».
#2. Earth — виставка, що веде тими ж сходинками еволюції, що і Космос: від матерії до життя та думки. Але замість фільму тут — три 7-метрових кубічних павільйони, що показують відео руху тектонічних плит, повітряних потоків і морських вод (Матерія), моделі ДНК і опис біорізноманіття затоки Гуанабара (Життя), візуалізацію роботи мозку під час емоційних переживань (Думка).
#3. Anthropocene — це перехідна сходинка від минулого до сучасності, а далі й до майбутнього. Антропоцен — епоха, коли вплив людства на планету став надзвичайно помітним. Головна інсталяція тут — відео, спроєктоване на шість гігантських колон-тотемів, схожих на Стоунхендж. У фокусі: масштабування людського впливу на Землю (дані оновлюються у live-режимі), перенаселення (прогнозують 10 млрд людей до 2060 року) та зміни середовища (в наступні 50 років їх буде більше, ніж за всі часи).
#4. Tomorrows — експозиція про світ величезних міст і гіперзв’язку, що виникне за наступні пів століття. Ті самі теми тут розкриті більш інтерактивно — через спеціальні дисплеї. Теми: генна модифікація, біоетика, зрощення технологій з тілом. Формат: гра Civilization, що знижує градус пафосу попередніх відділів музею.
#5. Us — останній відділ, що наштовхує на усвідомлення відповідальності за планету та перехід до дій. Виглядає він як древній дім знань Oca, освітлений 1 тис. різнобарвних лампочок. А ще тут є єдиний експонат-предмет у всьому музеї — «Тюрунґа», символ передачі знань австралійських аборигенів.
Takeaway. Те, що об'єднує MOT з іншими подібними музеями, — sustainability та відповідальність за природу. Зараз ця тема дійсно всюди. Тож, якщо ти працюєш у креативній агенції, інтегруй якусь із тем MOT у свої проєкти — наприклад, скористайся їхньою концепцією та розклади проєкт на різні масштабні часові виміри.
ArtScience Museum, Сингапур
Фокус ArtScience Museum (або a different kind of a museum, як вони себе називають) — на купі тем одразу: від big data й фізики елементарних частинок — до палеонтології та морської біології. Музей часто проводить покази класики кіно та влаштовує зоологічні воркшопи для дітей, але головне — це експозиції, які розмивають межу між «тепер» і «завтра». Ось деякі з них:
#1. Floating Utopias — проєкт про те, яку роль грають надувні об’єкти в мистецтві, архітектурі майбутнього та активізмі. І якщо повітряні кулі та гігантські надувні іграшки — це щось знайоме, то летючі музеї — зовсім новий напрямок.
#2. Orchestral Manoeuvres — експозиція закликала see sound, feel sound, be sound через експерименти — від XX ст. (шумові скульптури, нетипові партитури) до сучасного саунд-арту (хор без співу, автоматичне фортепіано та котики, що грають атональну музику Шенберга). Між цим — візуалізовані звукові вібрації, скульптурний резонатор і багато іншого, футуристичного.
#3. We Are Connected — виставка Патриції Піччіні з гіперреалістичними механізованими скульптурами мутантів. Проєкт запрошував людей уявити своє мирне співжиття з іншими істотами у біорізноманітному світі. Теми техногенного впливу, sustainable-світу й толерантності тут звучали найгучніше.
Takeaway. Як і будь-який футуристичний музей, ArtScience Museum містить купу інсайтів для креативних ідей та нових продуктів. Але головний посил саме цієї інституції — fusion&diffusion. Це — про мирне співіснування (і взаємне підсилення) концепцій, тем та поглядів, але й розуміння кордонів кожної теми. Щоб застосувати цей підхід, спробуй взяти будь-яку (реально будь-яку) тему — і подумати, як інтегрувати її у свій продукт. Може вийти дурня, а може — каннський кейс.
Misalignment Museum, США
Насправді це не музей, а одна виставка (постійна експозиція зараз ще планується). Проте навіть пілотний варіант якісно розкриває головну тему: штучний інтелект і його майбутнє. Sorry for killing most of humanity — ось песимістичний девіз Misalignment Museum. Але насправді це лише іронія: всі художники тут говорять про AI напівжартома. Наприклад:
#1. Spambots — це інсталяція з кількох консервних банок (нібито зі «спамом»), до кожної з яких прикріплена клавіатура. Те, що ці «спам-боти» пишуть, можна побачити на екрані — текст генерує ШІ, навчений на «Дивному новому світі» Олдоса Гакслі.
#2. Infinite Conversation Джакомо Мічелі — інсталяція, в якій AI-моделі режисера Вернера Герцога та філософа Славоя Жижека розмовляють про мистецтво, правду та політику (і роблять це доволі цікаво).
#3. Genesis митця Eurypheus — колаж, що показує відому фреску «Створення Адама» Мікеланджело очима генеративного штучного інтелекту (на зображення накладені рамки, за допомогою яких AI аналізує віжуали).
Takeaway. Misalignment Museum — типовий приклад мистецького переосмислення. За допомогою арту можна сказати багато чого цікавого, зокрема і про майбутнє. Щоб зайти на територію концептуального мистецтва — додавай неочевидне, роби посилання, експериментуй із сенсами. Якщо перетасувати в голові десятки ідей, якась точно спрацює.
Miraikan, Японія
Музей, побудований на потужній науковій базі — він пропонує власну візію щодо технологічного розвитку (аж до 2030 року) і є прикладною лабораторією для зміни світу (як і дубайський Museum of the Future). Miraikan також думає про участь у цьому процесі різних людей, а не лише науковців і меценатів. Акцент на радикальну взаємодію є й у виставках: усі вони — інтерактивні.
#1. Discover your Earth — тут можна спробувати різні пристрої, що візуалізують сотні даних про нашу планету (патерни погоди, цикли руху води, геологічні та сезонні зміни).
#2. Explore the frontiers — тут є моделі справжніх наукових девайсів. Наприклад, для дослідження нейтрино (Super-Kamiokande) чи інших елементарних частинок. На виставці можна на собі спробувати життя у космічному будинку чи лікування стовбуровими клітинами, а також пограти в симулятори нових медичних методів.
#3. Create your future — тут пояснюють процес поширення інформації в інтернеті, грають у футуристичні ігри та пропонують повзаємодіяти з андроїдами. З цікавих тем — Spatial information science (комп’ютерне прогнозування проблем) та ідея «цифрової природності» (стан, коли технології неможливо відрізнити від природи).
Takeaway. Серед інших музеїв Miraikan виділяє акцент на точних науках та взаємодії з відвідувачами. Цими прийомами можна скористатися і в креативі: проаналізуй предмет проєкту з наукової точки зору (біологічно, фізично, космологічно тощо) та подумай, як зробити інтерактивність ще цікавішою.