Щодня на Spotify заливають 99 тис. нових треків, і більшості з них не судилося бути почутими. Скоріше за все, серед них є дуже хороші роботи — так само як є і повністю згенеровані штучним інтелектом. Водночас деякі пісні завдяки TikTok миттєво стають хітами або несподівано «перероджуються» після років забуття.
Українські музиканти завжди стикалися з певними викликами: економічні кризи й піратство, торенти, війна, пандемія та зупинка концертів. Сучасна музична індустрія все ще нагадує складний квест, де музиканти проходять випробування, шукають ресурси та борються з перешкодами.
Разом із лектором курсу «Менеджмент музичних проєктів» Денисом Козловським ми зібрали своєрідну «карту», що допоможе побачити головні пастки та орієнтири сучасного музичного світу.
Точка старту: хаотичний AI-світ
Штучний інтелект прийшов у музичну індустрію ґрунтовно і надовго — так само як свого часу це сталося з mp3 та інтернетом. Тож головне завдання зараз — адаптуватися до нових умов, навчитися використовувати ШІ-інструменти для розбудови кар'єри або навіть у створенні музики.
Вже близько 60% музикантів використовують штучний інтелект у своїй роботі, що, втім, породжує певні не надто позитивні явища. Насамперед це надмірна конкуренція: за допомогою ШІ тепер будь-хто може генерувати нескінченний потік релізів. Крім того, використання AI для аранжувань призводить до засилля одноманітної музики, що створює серйозну проблему якості.
Щоб кар'єра артиста не закінчилася на моменті створення та відвантаження контенту, знадобиться кілька ключових складників:
— По-перше, сильні навички виконавця та сценічний досвід.
— По-друге, команда, яка займатиметься просуванням музики та розбудовою бренду.
— По-третє, чітка стратегія розвитку.
— І нарешті — ком'юніті справжніх відданих фанів, які підтримуватимуть артиста на довгій дистанції.
Темний ліс: піратство і втрата доходів
Україна залишається серед країн з найвищою «щільністю» піратської активності у світі. Хоча глобальний трафік на піратські музичні сайти у 2024 році дещо знизився, для нас піратство все ще є масовим явищем. Ситуація в чомусь нагадує 90-ті роки, коли продавалися здебільшого піратські касети й диски, а майже весь заробіток музикантів формувався з концертів.
Наразі ця проблема посилилася через скорочення рекламного ринку та суттєве зменшення гастрольної географії, що призводить до втрати доходів та браку можливостей для розвитку проєктів. Саме тому живі виступи залишаються основним джерелом доходу для молодих артистів.
Показова статистика: тисячі музикантів можуть отримати $200 гонорару за один виступ, тоді як для заробітку такої ж суми через стримінг треба набрати близько 25–30 тис. прослуховувань на Spotify. Це доволі значний показник, особливо якщо врахувати, що майже 87% музики на цьому майданчику взагалі не генерують жодного цента прибутку.
Проте існують додаткові джерела доходу, які варто розглядати:
1. Прямі донати фанів та продаж ексклюзивного контенту через платформи Bandcamp і Patreon
2. Рекламні інтеграції в соцмережах
3. Монетизація YouTube та Product Placement у відео
4. Спонсорство від комерційних брендів
5. Продаж мерчу
Щоправда, ці опції стають доступними лише тим артистам, чия музика та виступи дійсно подобаються аудиторії.
Переправа: хайп як тимчасова валюта
Соціальні мережі стали справжнім трампліном: одне коротке відео може принести мільйони переглядів. TikTok активно використовують як точку входу в музичну індустрію, проте на одному вірусному контенті довго не протягнеш.
Успіх у соцмережах без регулярних якісних релізів та хороших виступів, як правило, швидкоплинний. Без живого контакту з аудиторією артисти ризикують втратити частину прихильників, які особливо цінують концертну атмосферу. Крім того, треба постійно витримувати неймовірно високу конкуренцію за увагу: алгоритми підштовхують до трендів та мемів, які часто працюють краще за саму музику.
В гонитві за вірусністю артисти нерідко жертвують якістю і власною оригінальністю. Хайп може бути корисним для швидкого привертання уваги, але він не здатен стати міцною основою для довгострокової кар'єри. Тому варто зосереджуватись на конверсії: хайп → стримінги → продажі квитків/мерчу. Без цього хайп — лише порожній показник переглядів.
Руїни: преса, що вимирає
Музичні медіа в Україні наразі в стані занепаду. Ковід, війна та зміна користувацьких звичок серйозно вдарили по цьому сегменту, а TikTok та YouTube фактично «добили» його — відео стали головним джерелом музичної інформації для більшості аудиторії.
Публікації у великих медіа тепер скоріше спосіб затвердження статусу виконавця як медійного або культурного явища, ніж ефективний майданчик для просування початківців. Що ж робити в такій ситуації?
Насамперед освоювати соцмережі як головний канал комунікації, роблячи ставку на короткий контент — якщо, звісно, це пасує вашому стилю. Гарним прикладом є робота команди Jerry Heil: кліп виконавиці «Додай гучності (12 points)» набрав 1 млн переглядів лише за перший тиждень після прем'єри й досі залишається в лідерах YouTube Charts України. За місяць відео подивилися понад 6 млн людей.
А менеджерам варто слідкувати за новітніми трендами, але водночас не забувати про довгострокову стратегію розвитку артиста.
Фортеця: стабільний дохід і вірна аудиторія
Музична індустрія зараз — це не лише виклики, але й численні нові можливості. Ринок незалежних артистів досяг $160,6 млрд у 2025 році — і продовжує зростати на 6,49% щорічно. Зараз важливо вміти комбінувати творчість, технології та справжній зв'язок з аудиторією, щоб досягти справді хорошого результату.
Найціннішою валютою в цьому новому світі залишаються талант і оригінальність — те, що алгоритми не можуть замінити або відтворити. Саме вміння використовувати всі наявні можливості на свою користь і є справжнім ключем до розвитку артиста.