Skvot Mag

Віка Лопухіна: «Каліграфія і почерк — різні речі»

Незалежна каліграфка і дизайнерка про те, як подружити каліграфію з бізнесом.

Віка Лопухіна: «Каліграфія і почерк — різні речі»
card-photo

Ханна Руденко

Головна редакторка SKVOT MAG

27 грудня, 2019 Дизайн Стаття

Логотип зі слова, мотиваційна фраза від руки і текст у ТБ-ролику — в основі кожного з них лежить каліграфія. Вона може бути зухвалою в стилі графіті, або ніжною, написаною гострим пером і чорнилом. Каліграфія завжди емоційна, експресивна та з характером.

Віка Лопухіна — каліграфка і дизайнерка. У творчому тандемі з сестрою Віталіною створювала проєкти для McDonald’s, Ощадбанку, Helen Marlen, Wacom та десятка інших брендів.

Вона розповіла, що вважають каліграфією, а що — ні. Які задачі розв'язує каліграфія та чому вона зараз у тренді. Як захищати роботу перед клієнтом і чому співпрацювати з брендами краще через агенції.

Каліграфія потребує навичок ручного письма. Потрібно вміти від руки написати те, що ви потім оброблятимете на планшеті в графічних редакторах. Щоби зробити напис, графічний дизайнер не обов’язково має бути каліграфом, можна працювати і з набірним шрифтом.

Але якщо дизайнер вміє красиво написати слово на папері і потім обробити у Photoshop, Illustrator або інших програмах — це великий плюс.

Базовий набір каліграфа

Усі каліграфічні інструменти поділяються на:

  • ПЛОСКІ — пір’я, пензлі, бамбукові палички, калами (тростинові палички) з плоским зрізом
  • ГОСТРІ — брашпени, гострі металеві або гусячі пір’їни
  • ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ — будь-які інші
  •  

Якщо людина просто щось написала — це не каліграфія, а почерк. Щоби називати себе каліграфом, потрібно володіти професійними інструментами та вміти виконати напис у певному стилі.

 

Каліграф вміє підлаштуватися під певну епоху. Наприклад, написати слово у стилі «італійський курсив» XVIII століття, або спенсеріаном (діловим американським письмом XIX-XX століть).

Які якості допоможуть стати каліграфом

Щоб якнайшвидше розібратися з каліграфією, важливо мати почуття ритму — якщо ви займалися танцями чи музикою, буде простіше. Художня освіта також великий бонус — ви вже знаєте все про композицію та в курсі інших понять із малювання.

Каліграфію можуть опанувати і спокійні люди, і запальні — потрібно підібрати зручний стиль письма. Спокійній людині сподобається більш детальна, тонка каліграфія. Емоційним людям підійде робота з колапеном чи рейсфедером — щось швидке. Каліграфія сприяє концентрації та увазі до деталей.

ВІДМІННОСТІ МІЖ ЛОГО, ЛЕТТЕРИНГОМ І КАЛІГРАФІЄЮ

Логотип — розв'язання певної задачі бренда (наприклад, звернення до цільової авдиторії). Бувають каліграфічні логотипи, які виробляють у фізичній площині, а потім допрацьовують на комп’ютері. Каліграфічні елементи зберігаються частково, щоб підкреслити, що спочатку логотип створювався від руки.

Логотипи для DBR, Playgoer та Brutal Goose. Джерело: vikavita.com

ЛЕТТЕРИНГ — художнє написання на основі каліграфії. Його також спочатку створюють від руки, а потім допрацьовують у програмах. На відміну від логотипа, леттеринг не розв'язує глобальну бізнес-задачу і не несе глибоке смислове навантаження.

Леттеринг для татуювання. Джерело: vikavita.com

КАЛІГРАФІЯ — це напис у чистому вигляді, без доопрацювань. Як написав рукою, так і відсканував. Це настрій, емоція, порив. Каліграфія — абстрактніше поняття і не розв'язує задачі бренда.

Авторська каліграфія сестер Лопухіних на основі робіт Анатолія Пономаренка. Джерело: vikavita.com

Лого, леттеринг і каліграфія можуть поєднуватися в одній роботі. Наприклад, дизайнери можуть створити логотип у стилі підпису власника бренда. Легендарна Coca-Cola — приклад логотипа на основі каліграфії. У плакатах Reebok, які нещодавно висадили в повітря інтернет, теж використовували леттеринг на основі каліграфії.

 

Про складні логотипи

Складний каліграфічний логотип розв'язує бізнес-задачі незвичним способом, дає емоційне забарвлення, а простий — це допрацьований напис. Коротку версію логотипа (монограму) також можна вважати простим логотипом.

Логотип для православного молодіжного форуму «Агапа». Джерело: vikavita.com

Наприклад, амбіграми — складний логотип, коли написано одне слово, а через оптичну ілюзію чи поворот на 180 градусів читається інше. Від таких рішень зараз відходять, але раніше ними часто користувалися.

Логотип для Kook. Джерело: vikavita.com

Логотип, який хочеться змінити

Більшість логотипів, які я хотіла б бачити іншими, нещодавно змінилися. Мені не подобався логотип і напис Rozetka — і я зраділа, що його оновили.

Мені дуже хотілося б поміняти шрифт Starbucks, він вкрай заїжджений. Менш якісні кав'ярні стали використовувати такий самий у вивісках. Це ознака того, що настав час оновлюватися.

Складнощі у роботі з великими брендами

Не можна робити нововведення, які хоч трохи розходяться із прийнятим корпоративним стилем. Можливі лише невеликі відхилення. Ми про це дізналися у процесі роботи.

У 2015 році ми з сестрою Віталіною робили леттеринги та ілюстрації до лімітованої серії банок пивного бренда «Чернігівське» до Дня Незалежності. Подумали, що чорно-біло-червона гама логічно поєднуватиметься з новим леттерингом, але не врахували, що це не відповідає брендбуку.

Команда агентства BBDO, через яку ми працювали, довго спілкувалася із замовником, щоб таки використати нову гаму, і знайшли компроміс. Про ці складнощі нам розповіли в особистій розмові вже після завершення проєкту. Подяка BBDO, що провели непросте узгодження без стресу для нас.

Леттеринг та ілюстрації для пивного бренда «Чернігівське». Джерело: vikavita.com

Усі неприємні ситуації з клієнтами виникали через наші помилки. З одним брендом ми домовилися про умови, але через настрої власника вони змінилися. Зрештою роботу не прийняли. Потрібно було убезпечити себе — на всіх етапах переговорів фіксувати рішення письмово, давати їх на затвердження, а потім рухатися лише за узгодженим.

Після цього випадку я пішла на курси дизайн-менеджменту і зараз таких помилок не допускаю. Дуже складно все врахувати, якщо відповідаєш одночасно і за творчу, і менеджерську частину.

Улюблені проєкти для брендів

Мені приємно згадувати роботу з «Чернігівське», McDonald’s та лондонським журналом The Economist.

Для McDonald’s ми з сестрою створювали леттеринг для рекламної заставки перед шоу «Голос країни» (McDonald’s був його головним спонсором). Потрібно було об’єднати щось із «Голосу» — наприклад, нотки, що вистрибують, і візерунок серії нових весняних стаканчиків. При цьому напис повинен був вийти динамічним, гранжовим. Терміни були стислі, але вийшло непогано.

Леттеринг для McDonald's та «Голос». Джерело: vikavita.com

Для The Economist ми оформляли тексти старих англійських пісень. Видання готувало випуск зі світською різдвяною лірикою XV ст. Наше завдання полягало в тому, щоб зобразити слова цих пісень готичним шрифтом — як у виданнях того часу, але зробити їх читабельними для сучасної людини.

Написи стилізованими шрифтами для The Economist. Джерело: vikavita.com

Я люблю співпрацювати з брендами — якщо довго не працювати над дизайнами, стає нудно. Але 80% часу хотілося б займатися чистим мистецтвом.

Як зрозуміти, що з клієнтом працювати не варто

Як показує практика, якщо після першої зустрічі відчуваєш щось не те, краще відмовити відразу. Бувало, ми перейшли через «не хочу», а в підсумку все одно не вийшло.

Три сигнали, на які варто звертати увагу:

  • ХАМСЬКА ПОВЕДІНКА. Коли багато пафосу, хамських словечок і випадів.
  • ВІДСУТНІСТЬ ФОКУСА. Коли замовник не може зосередитися ні на чому, йому подобаються різні речі.
  • ВІДСУТНІСТЬ РЕФЕРЕНСІВ. Зворотна ситуація, коли намагаєшся з’ясувати, що саме подобається, але вивести на референс не виходить.
  •  

Як захищати візуальну ідею перед клієнтом

Завжди потрібно твердо дотримуватись правил дизайн-менеджменту — ходити на зустрічі, фіксувати всі рішення, спілкуватися максимально прозоро. Укладати договори, складаючи їх зі своїми юристами — враховувати найменші правки та ситуації.

Або ж потрібно співпрацювати з великими рекламними агенціями, які добре будують комунікацію з клієнтом. Гонорари можуть бути меншими, ніж при роботі напряму, але ви вбережете себе від багатьох проблем.

Обсяг правок залежить від проєкту. Якщо робимо логотип, подаємо два-три ескізи, а потім починаємо доопрацювання. Якщо на етапі ескізів щось йде не так, наприклад, замовнику категорично не подобається, — ми припинимо роботу. Щоб не робити напрацювання даремно, прописуємо їхню вартість — відсоток від гонорару. Якщо ескіз прийняли, починається робота над його перетворенням на повноцінний дизайн. Без правок не обійтися.

Можна погодити визначену кількість правок, але це не завжди зручно — доопрацювання складно правильно порахувати. Або домовитися, що коментарі з правками потрібно внести у певний період (кілька робочих днів). Якщо клієнт не встиг висловитися, але потім просить доопрацювати, беремо додаткову плату, тому що час було витрачено в нікуди. Можна брати погодинну оплату, але робота над логотипом не суто технічна, багато часу йде на ідеї та замальовки.

 

Правки розтягують процес підготовки логотипа, тому не можна сказати точно, скільки часу це займає. Зазвичай ескіз готуємо тиждень, ще тиждень доопрацьовуємо. Але якщо правок багато або замовник відповідає не відразу, проєкт може тривати місяць.

Задача сучасної каліграфії

Сучасна каліграфія — це дизайн, арт і терапія.

Терапевтичну каліграфію використовують школи, де виправляють почерк дитині чи займаються медитаціями. У будь-якому європейському містечку є школи або курси каліграфії, куди приходять, аби відключитися від проблем та поринути у мистецтво.

СУЧАСНА КАЛІГРАФІЯ — ЦЕ ДИЗАЙН, АРТ І ТЕРАПІЯ.

Каліграфія розв'язує і бізнес-задачі. Її популяризують сучасні художники, тому вона у тренді останні 5–7 років.

Відомий голландський художник Нільс Шу робить неймовірні проєкти у стилі каліграфіті (він вигадав цей напрямок). Легендарний американський каліграф Ретна працює з Nike.

Багато хто втомився від картинок у логотипах. Написаної від руки назви достатньо для відмінного лого. Літерний логотип передає емоції, а каліграфія висловлює почуття та настрій.

Авторські прописи

Раніше ми з сестрою проводили багато офлайн курсів та роздавали студентам прописи, роздруковані зі свого PDF-файлу. Це було незручно. У 2016 році нам захотілося зробити зошит, який можна роздавати на заняттях та продавати. Це був зріз наших знань під час активного викладання офлайн.

Авторський зошит сестер Лопухіних для скоропису. Джерело: vikavita.com

Ці прописи ми розробили самі, опрацювавши історичні каліграфічні почерки, українські скорописи, сучасний італійський курсив та стиль коперплейт. Напрацювання в окремий шрифт не оформляли, але будь-якої миті їх можна оцифрувати і зробити набірним шрифтом. Скоро вийде оновлена ​​версія прописів — ми над ними довго працювали та врахували недоліки першої версії.

У цих прописах акцент на кирилиці, але латиниця мені подобається більше — вона більш опрацьована з погляду дизайну. Кирилиця також захоплює — у ній можна знайти ще багато цікавого.

Організація роботи

Робочий день творчої людини складно підлаштувати під суворий графік. Ми з сестрою — сімейні люди з дітьми, і доки вони в садочках чи з бабусею, ми працюємо. Встаємо рано, близько 7 ранку, лягаємо близько 12 ночі, іноді ведемо по 3–4 проєкти.

Вдень я проводжу зустрічі, уточнюю деталі проєктів у листуванні — веду менеджерську роботу. Ближче до вечора починаю малювати.

Я можу зробити ескіз на планшеті, але коли потрібна каліграфічна робота, йду до студії. Якщо ніхто не відволікає, можу зробити кілька полотен за вечір, пропрацювавши чотири години безперервно. Віддаю перевагу роботі пензлем, а не стилусом — все-таки я адепт старої школи. Хоча планшет також визнаю та люблю.

Джерела натхнення

Мені складно надихатися художниками чи каліграфами — маю ризик їх повторити.

Краще черпати натхнення у сусідніх сферах мистецтва: музиці, книгах, танцях, кіно. Мені дуже подобаються світові режисери — Федеріко Фелліні, Бернардо Бертолуччі. Дивлячись на якусь роботу, ми з сестрою говоримо: «Ось ця прямо Фелліні».

Якщо говорити про епохи, мене неймовірно надихає період із 1895 до 1930-х років — до початку сталінських репресій. Це був час змін, з’являлися потужні контрастні художники, поети та музиканти.

Мені подобаються письменники XIX і XX століття, зовсім різні за манерою оповідання та стилю — від Клайва Льюїса до Станіслава Лема. Люблю читати мемуари, дізнаватися про сучасні та старовинні історії — це допомагає краще розуміти настрої та емоції.

Також будь-яка творча людина, яка цікавиться мистецтвом та живописом, має розбиратися у християнському Святому писанні. Це дасть зрозуміти, що говорить європейське мистецтво від епохи Відродження до XVIII століття.