Як відкладати справи без почуття провини. | SKVOT
Skvot Mag

Прокрастинація на користь

Як відкладати справи без почуття провини.

Прокрастинація на користь
card-photo

Шура Кузнєцова

Авторка у SKVOT

6 липня, 2022 Менеджмент Стаття

Кожен з нас має купу приводів відтягувати справи, а в контексті війни цих причин сильно додалося. Серед найчастіших пояснень, чому наразі складно щось почати чи продовжити, — зміна смислових пріоритетів, тотальний стрес та сильне емоційне вигорання.

І якщо зараз більшість причин прокрастинації — очевидні, то за інших обставин зрозуміти її природу непросто. Але важливо. Адже за фактом це не просто лінощі, а push-сповіщення тіла про збій у системі. І нападати на них — це те саме, що гасити симптоми, ігноруючи причину проблеми.

Ми виділили п'ять загальних та універсальних причин прокрастинації, про які може сигналізувати твоя психіка.

 

«Взагалі мені це не подобається»

Найпростіше пояснення цього симптому — в тому, що тебе не надихає твоя робота. Але складніше, коли робота загалом подобається, а мотивація нульова — бо здається, що сенсу в роботі обмаль.

Демотивувати може також токсична ситуація в колективі або неконструктивні коментарі клієнта. А буває, вписався в проєкт через дружбу, а робити його часу немає.

Коли робота не відповідає твоїм очікуванням, є привід переглянути умови. Якщо звертати увагу на сигнали про те, що щось йде не так, — згодом навчишся дотримуватись балансу між тим, що потрібно іншим, і тим, що підходить тобі.

How to deal:

Шукай причину. Наприклад, ти боїшся правок і відкладаєш роботу, щоб відтягнути цей етап. Докопатися до причини можна чесною розмовою із самим собою, близькою людиною чи психологом. Знайдеш проблему → знайдеш спосіб її усунути → подолаєш прокрастинацію.

Згадай, навіщо ти взявся до роботи. У бурхливому робочому потоці часто забуваєш, «навіщо я на все це підписався». Можливо, ти маєш конкретну фінансову мету (наприклад, накопичити на перший внесок за іпотеку). Нагадай собі, що привело тебе у цю справу. Чи ця мета важлива так само, як раніше?

Але не поспішай з рішеннями. Ок, ти не готовий поміняти роботу. Щоб подивитися на проблему ширше, використовуй техніку «Квадрат Декарта». Постав собі чотири запитання:

  • — Що станеться, коли я зміню роботу?
  • — Що станеться, якщо я не зміню роботу?
  • — Що я втрачу, коли зміню роботу?
  • — Що я втрачу, якщо не зміню роботу?

«Я просто дуже втомився»

Типова ситуація: ти радо вписуєшся в купу проєктів, ходиш на десять гуртків за інтересами в неробочий час і відчуваєш себе гуру продуктивності. Але приходить ранок, коли ти не можеш піднятися з ліжка і зрозуміти, в який момент та найулюбленіша зайнятість стала синонімом страждання.

Неможливо безперервно розвиватися і поліпшуватися. Щоб організм міг відновитися та засвоїти новий досвід, він потребує відпочинку. І якщо ти не робиш перерв, у якийсь момент вилетиш з усіх справ надовго.

How to deal:

Відкладай на завтра. Якщо ти запланував на день одну-дві справи, не треба одразу додавати третю, навіть якщо сили на неї є. Звісно, ​​у всіх буває аврал. Але якщо це не він, вписуй завдання у завтрашній план. Так ти навчишся усвідомлено розподіляти свої сили.

Коли відпочиваєш, то відпочивай. Є вибір: сидіти в інсті з почуттям провини або відпочити повноцінно, аби потім впевнено взятися за роботу. Консультант з продуктивності Кріс Бейлі каже, що наш мозок розучився нудьгувати, але саме нудьга підвищує працездатність.

«Я боюся нафакапити»

Тривога позбавляє нас мотивації. Навіть якщо це тривога через уявні наслідки. Під тиском суспільних «культів» у нас прокидаються синдром самозванця та страх помилитися.

Кажуть, щоб бути успішним, треба бути експертом, усім подобатися — і при цьому бути оригінальним. Але ще є реальне життя, в якому розвиток неможливий без помилок, а кар'єрне зростання — це довга нерівна дорога.

Чарівної пігулки від страхів не існує: або ти переступаєш їх сам, або звертаєшся по допомогу до фахівця.

How to deal:

Бійся та роби. Страх — твоя точка зростання. Перестрибнеш її — станеш крутішим. Помилишся — станеш ще крутішим. І в обох сценаріях отримаєш ще більше нових страхів (ну сорі).

Почитай про чужі факапи. Успішні люди завжди розповідають про труднощі, з якими вони стикалися. Взагалі будь-яка досягаторська історія — це завжди історія подолання. Ти знав, що Лео Бернетт відкривав своє агентство під час Великої депресії та для цього йому довелося закласти власний будинок? 

«Все це довго та нудно»

Мозок боїться великих справ. Часто ми представляємо завдання як щось страшно-абстрактне, хоча, по суті, воно складається з низки коротких зрозумілих етапів. Якщо зіштовхуватися з кожним із цих етапів окремо, картина змінюється — за маленькі справи не так страшно братися.

How to deal:

Обдури себе. Коуч Марк Фостер у своїй книзі «Зроби це завтра» умовно поділяє мозок на дві функціональні частини: раціональний (будує плани, приймає розумні рішення) та реактивний (діє інстинктивно, ховається при натяку на загрозу, псує плани).

Реактивний мозок можна обдурити, поставивши перед собою маленьке завдання типу «я просто відкрию файл». Жахатися нема чого: ти легко сядеш за це завдання, а потім поринеш в роботу.

Нагороджуй себе за кожен крок. Так, схоже на муштру. Але ж приємно виконати завдання, знаючи, що потім ти нагородиш себе смачною кавою або короткою прогулянкою. Хапайся за будь-які способи себе мотивувати.

«Люблю працювати впритул до дедлайну»

Є два типи прокрастинаторів: пасивні — ті, хто робить все в останній момент і погано, і активні — ті, хто робить все в останній момент і добре. Можливо, ти підсвідомо відкладаєш роботу до дедлайну, бо досягаєш піку ефективності під час стресу.

Але в цій ситуації є два мінуси. По-перше, через довгі перерви можна випасти з робочого потоку. По-друге, великий обсяг роботи за один присід вимагає більшого відновлення, ніж дозована робота й регулярний відпочинок.

How to deal:

Розподіляй навантаження. Відчуваєш, що є пів години на кілька нескладних підготовчих дій, — не пропускай їх. Щось рутинне на кшталт вибору шрифту для презентації чи складення добірки референсів з'їдає ресурси, але щойно закриєш ці питання — залишиться лише найважливіше.

Зважай на робочий ритм команди. Ти маєш право все робити в останній момент, але інші люди не завжди готові відповідати на повідомлення о 23:49 перед дедлайном. Аби не опинитись у незручній ситуації — заздалегідь закрий питання, які залежать від інших людей.

Прокрастинуй з користю. Ну, наприклад, замість того, аби читати плітки про зірок, відкрий тренд-аналітику. Замість серіалу подивися документальний фільм, який давно відкладав. Є шанс, що тебе зачепить якась ідея, ти не захочеш її впускати й відразу сядеш за справу.