Графдизайнер — універсальний гравець. Він може зробити (практично) все: від лого зоомагазину — до обкладинки підручника чи ілюстрації для цієї статті. Графдизайнер не загубиться в Illustrator навіть із зав’язаними очима і вибудує класну композицію за секунду.
На курсі Graphic Design Віка Москофіді розповіла, як отримати ці надприродні скіли та дизайнити естетично — і з розумом. Ми розпитали п’ятьох студенток першого потоку про те, як їм далась теорія та практика й чим вони живуть після курсу.
«Якщо не працюватимеш із реальними клієнтами, нічого не навчишся»
Наталя Гуляй — 31 рік — продакт-дизайнерка
Розкажи про свій бекграунд.
Я починала як UI/UX-дизайнерка, а зараз працюю продакт-дизайнеркою в американському стартапі Adalo. Займаюсь цим вже майже 4 роки.
Чому ти вирішила піти в Graphic Design?
На роботі мені деколи трапляються таски, більше пов’язані з графічним дизайном: крім основного, я ще роблю різні мокапи, іконки й thumbnails для компонентів. Там все дуже просто — береш фотографію та вставляєш її кудись. Раніше я впадала в холодний піт від таких завдань, бо не знала Illustrator і могла працювати над простими штуками з квадратиками 3 години.
Я відчула, що мені потрібно підтягнути скіли в графічному дизайні. Тоді почала шукати відео на ютубі та вчитись сама — але це не спрацювало. Там тобі просто кажуть, що зробити, але ти не розумієш, навіщо це робити й що далі. Навіть не розумієш, навчився ти чи не навчився. Так я почала шукати школу і натрапила на SKVOT.
Розкажи про одне практичне завдання з курсу. Що було найскладнішим, а що — найпростішим?
Коли ми почали вчити роботу зі шрифтами, курс поділився на «до» і «після». «До» все було легко, а от шрифти — це дуже об’ємна і велика тема, цілий напрямок.
Мені запам’яталося завдання з графіті, «Голос вулиць» — так його назвала Віка.
Студентам потрібно було знайти декілька графіті, сфотографувати й векторизувати їх. Потім з цього мали вийти постери з типографічними елементами. Я звикла думати, що графічний дизайн — це коли ти 24/7 за ноутбуком, сидиш, фотки скриншотиш і радієш. А тут раптом потрібно взяти фотоапарат і вийти на вулицю.
Графіті було важко векторизувати, бо вони мають дивну форму — тут якраз знадобилась навичка pen tool (один зі стандартних тулів Illustrator), яку ми раніше відпрацювали. А загалом було незвично — і складно, і цікаво.
Головні takeaways курсу.
- #1. Завжди записувати всі свої ідеї — навіть якщо здається, що вони божевільні й ти ніколи до них не повернешся. Раптом через декілька тижнів ці ідеї тобі знадобляться — ніколи не можеш бути впевненим на 100%.
- #2. Cиндром самозванця — коли ти думаєш, що бездара, а насправді зірка, — є у всіх. Навіть професіонали на таке страждають. Тому бути невпевненим у собі, якщо ти новачок, — це нормально.
- #3. Важливо дивитися різні фільми, де режисери круто працюють із кольором, симетрією, etc.
- #4. Ще класно нетворкати зі своїми однокурсниками й не лише з ними.
- #5. І також треба не боятися помилятись, пробувати нове. Це прості речі, але зробити їх важко.
Які нові джерела для роботи й натхнення у тебе зʼявилися?
Само собою, Pinterest — там можна знайти все, що треба і не треба. Нам дали багато порад: читати It's Nice That, дивитись на Баугауз, Нарбута і стару українську графіку. Надихають також роботи Віки Москофіді, нашої лекторки — у неї дуже цікавий стиль.
Що далі?
Портфоліо є — я навіть створила сторінку в інстаграмі зі своїми графічними роботами. Моя New Year's Resolution — стати фрилансером. Планую дивитись на американські платформи, як-от UpWork. Якщо не працюватимеш із реальними клієнтами, нічого не навчишся — треба виходити з зони комфорту.
«Треба спокійно набивати руку і багато працювати — круті кейси з неба не падають»
Поліна Біляченко — 21 рік — флористка
Розкажи про свій бекграунд.
Я працюю флористкою в Нідерландах. Бекграунду в графічному дизайні в мене не було взагалі — до цього курсу я ніколи не відкривала Illustrator чи Photoshop.
Чому ти вирішила піти на Graphic Design?
Пішла цим шляхом, бо хочу працювати на фрилансі — вивчити новий напрямок і швидше почати заробляти онлайн. Я творча людина, тому обрала графічний дизайн. Вже кілька років тому думала світчнутись у цю сферу, але руки дійшли тільки зараз.
Розкажи про одне практичне завдання з курсу. Що було найскладнішим, а що — найпростішим?
Розробити постер для сервісу адопції тварин GladPet — це був реальний челендж. В інтернеті багато плакатів на цю тему, але всі вони досить банальні. Тому на пошук ідеї в мене пішло багато часу — складно придумати щось, чого ще навіть приблизно не існує.
А от коли робила логотип, все йшло як по маслу — ідей одразу було багато, і результатом я дуже задоволена. Думаю, буду далі рухатися саме в напрямку айдентики.
Головні takeaways курсу.
- #1. Треба спокійно набивати руку і багато працювати, щоб чогось досягти, — круті кейси з неба не падають.
- #2. Ти маєш постійно оновлювати своє портфоліо, писати потенційним замовникам, бути активним на різних платформах. Клієнти теж не знаходяться самі собою.
Які нові джерела для роботи й натхнення у тебе зʼявилися?
Взяла на замітку багато джерел із палітрами кольорів, які зараз юзаю в роботі: Color Leap, Material UI Colors, WebGradients, etc. Також шукаю натхнення на сайтах з мокапами й на ресурсі typo/graphic posters, особливо в цієї дизайнерки.
Що далі?
Розмістила портфоліо на біхансі та веду сторінку в інстаграмі. Поки що роблю різні постери та ілюстрації — просто для себе, щоб відточити скіли. Шукаю клієнтів і планую повністю перейти на фриланс найближчим часом.
«Ставитись до завдань і проєктів треба легко — щоб було по кайфу»
Альона Котенко — 32 роки — графічна дизайнерка-початківиця
Розкажи про свій бекграунд.
Я працювала майстром манікюру 6 років, але ця робота вже давно мене не влаштовувала. З часом зрозуміла, що треба негайно все змінювати, — і вступила на післядипломний курс в Академію образотворчих мистецтв у Лодзі. Довго вагалася між живописом та графічним дизайном і все ж вибрала друге — в цій галузі легше знайти роботу.
Чому ти вирішила піти на Graphic Design?
Коли я закінчила курси в Лодзі, зрозуміла, що все одно нічого не розумію: знань було малувато, куди рухатись далі — невідомо. Тоді подруга порадила мені різні українські онлайн-школи, де вчать графдизайну, і я обрала SKVOT. Зачепило, що програма інтенсивна і різнобічна, плюс можна навчитись робити портфоліо та з реальним клієнтом попрацювати.
Розкажи про одне практичне завдання з курсу. Що було найскладнішим, а що — найпростішим?
Найбільше запам'яталось, як ми досліджували типографіку своїх міст — шукали різні графіті, написи й перетворювали це на плакати. Так я дізналась, що натхнення можна черпати не тільки з екрана. Знайти й відфотографувати графіті було легко, а от над векторизацією та компонуванням постера довелось посидіти.
Головні takeaways курсу.
- #1. Ставитись до завдань і проєктів треба легко — щоб було по кайфу.
- #2. Ідеї там, де їх взагалі не чекаєш, — тому важливо виходити на вулицю, спілкуватися, виходити за рамки.
- #3. Робити власні проєкти також — не клієнтами єдиними.
- #4. Дивитись на інших дизайнерів: аналізувати їхні роботи, розгадувати ідеї та метафори.
- #5. Записувати й додавати в «збережені» все цікаве — пізніше може знадобитися.
Які нові джерела для роботи й натхнення у тебе зʼявилися?
Почала читати різні ресурси й телеграм-канали про графічний дизайн. В моєму топі — The Brand Identity, D&AD, Дизайн-борщ і Ваш Капітан С.
Що далі?
Вже зробила портфоліо в інстаграмі та дріббблі. Ще оформила резюме і планую шукати роботу в Данії, переїхала сюди нещодавно. Побачу, що з цього вийде — поки замовлень не було.
«Коли бачиш ідеї там, де інші не шукають, стаєш помітним у потоці однакових креативів»
Дарина Романченко — 27 років — моушн/3D-дизайнерка
Розкажи про свій бекграунд.
Все життя я працювала в маркетингу, SMM і PR. Але я малюю з дитинства і люблю експериментувати з різним артом — тож кілька років тому вирішила, що хочу займатися тільки візуальною частиною. Зараз я активно вивчаю 3D-візуалізацію в Cinema4D. А ще мені цікаві метаверс, betterverse і NFT-мистецтво.
Чому ти вирішила піти на Graphic Design?
Моя глобальна мета — змінити сферу діяльності й стати фриланс-дизайнеркою з власним баченням та стилем. Я хотіла доточити й структурувати знання, які вже отримала на інших курсах чи прочитала на різних ресурсах. А ще — почати впевнено користуватись Illustrator і Photoshop, познайомитись з іншими дизайнерами та зрозуміти, що зараз актуально.
Розкажи про одне практичне завдання з курсу. Що було найскладнішим, а що — найпростішим?
Мені дуже сподобалося робити постери в стилі стріт-арту і працювати з типографікою. Я тоді якраз була в Цюриху і відфоткала багато графіті. Було круто інтегрувати щось офлайнове в роботу, яка зазвичай асоціюється з онлайном, — такий собі експеримент. Віка показала нам, як міксувати різні стилі та шукати сміливі рішення, а потім реалізовувати їх технічно.
Головні takeaways курсу.
- #1. «Бути фільтром, а не губкою» — слова з фільму The Perks Of Being A Wallflower, які лекторка сказала нам на одному з перших занять. Мені це здається супервлучним — інструментів, стилів, форм, течій зараз мільйон, і в цьому всьому важливо знайти себе.
- #2. Говорити з іншими креаторами, постійно вчитися в них і не тільки в них — головне вчитися.
- #3. Не боятися зробити щось не так — факапляться всі, особливо на старті.
Які нові джерела для роботи й натхнення у тебе зʼявилися?
Я постійно шукаю різні платформи, щоб не обмежуватися одним пінтерестом. Мої нові тули для натхнення — Are.na і Cargo. Але речі, які прямо не пов’язані з дизайном, — це найкраще джерело з усіх. Коли бачиш ідеї там, де інші їх навіть не шукають, стаєш помітним у потоці однакових креативів.
Що далі?
Ще під час курсу взяла в роботу дуже важливий проєкт — дизайн шеврона для 231 Окремого Батальйону Територіальної Оборони м. Дніпра. Словами не передам, яка була щаслива, коли побачила шеврон у друці.
Зараз активно розвиваюсь у 3D і моушені — хочу далі рухатися в цьому напрямку.