В Україні декор інтер’єрів часто плутають із «пофарбувати стіну в бежевий та купити плед». Але насправді це окрема мова — про себе, простір, настрій. І ще це величезний пласт культури, який поки що на повну працює лише за кордоном.
Ми поговорили з лекторкою курсу «Декорування інтер’єрів» Анастасією Василиною, щоб дізнатися, чому ця сфера заслуговує серйозного ставлення, як вона впливає на наше відчуття дому й чи можна на цьому реально заробляти. Про виклики професії та багато іншого — нижче в інтерв’ю.
Анастасія Василина — засновниця та керівниця MUSO, архітектурно-дизайнерського бюро. 10 років у сфері: від предметного дизайну — до реалізованих просторів. Серед проєктів: дизайн шоурумів для Diadia, MustHave та Morandi, дизайн книгарень Plekay, парфумерного магазину Familie Grasse у Франції та численні житлові інтер’єри.
Чому декор інтер’єру досі сприймають як щось «несерйозне»?
Всі думають, що можуть зробити «по відчуттю»: поставити пару ваз із Jysk — і це вже декор. Бо сприймають як прикрасу, а не як завершальний штрих до дизайну. А дарма, тому що саме він добиває інтерʼєр до статусу «хочу тут жити».
Наскільки це окрема спеціалізація, а не просто «хобі дизайнера»?
Це як порівнювати стиліста й людину, яка просто вміє підбирати образи в Zara. Декоратор — це не «додаток» до дизайнера, а його сенсове продовження, що може якісно підсилити ідеї. Це про відчуття атмосфери, розрахунок на підсвідомість, маніпуляція через деталі. І це не про тканини, а про вплив.
Фото надала Анастасія Василина (тут і далі)
Що ми найчастіше плутаємо, коли говоримо про декор?
Плутаємо затишок із візуальним шумом. Якщо в кімнаті одночасно 12 подушок, 4 картини, стілець із накиданими речами та один штучний кактус — це не затишок, це криза ідентичності.
Думаємо, що декор — це мило. Але хороша оздоба може вдарити скульптурною формою та бруталістичністю, це залежить від вашої мети. Декор — це не вишенька на торті. Це форма, в якій ви торт подаєте. Якщо ви подаєте його в пластиковому лотку з «Епіцентру» — емоція не відчувається.
Для тебе декор — це більше про функцію чи про настрій?
Настрій — це теж функція, просто вона не вимірюється рулеткою. Умілий декор створює тишу, драйв, безпеку, еротику, фокус — без жодного слова. Спробуй досягти цього в проєкті без декору. Архітектура задає тон, але він часто нюансний — і не всі його однозначно відчують.
Чи існує декор «для дому» і «для бутика»? Чи більше значення має вміння інтегрувати його?
Все вирішує контекст. Декор — як музика: ті самі ноти, але в різних ритмах. Уміння інтегрувати — це твоє сольфеджіо. Ти або бачиш, або робиш «приблизно, що наче як окей».
Які основні задачі декоратора інтер’єру?
#1. Зібрати простір як кадр фільму.
#2. Підсилити архітектуру, а не зламати її.
#3. Зробити так, щоб клієнт «відчув себе».
#4. І все це — без істерики, акуратно, в терміни. Підсилити, а не відняти простір.
Як виглядає професія декоратора за кордоном — у Європі або США? Що відрізняє їхній підхід від нашого?
Там це як окрема гілка. Як стиліст у моді. При придбанні житла класу «вище середнього» частіше за все залучають саме декоратора, щоби привести житло до індивідуальності людини. У нас поки що: «Ой, у вас ще й декоратор?». У них: «Де ваш декоратор?»
Який потенціал зростання цієї професії саме в Україні?
Колосальний. Ринок виріс. Приємна картинка вже не розкіш — це норма. Люди хочуть не просто ремонт, а стиль. І ті, хто зараз вивчить мову декору, знатимуть її, коли інші ще малюватимуть 3D-панелі.
Яку помилку найчастіше роблять люди, коли декорують самі?
Помилка №1: купити улюблений плед з IKEA.
Помилка №2: повісити його, як в IKEA.
Помилка №3: не помітити, як уся квартира перетворилась на шоурум, де живе пластикова монстера, а тебе — немає.
Буває «занадто багато» в декорі? Як знайти межу між експресією та хаосом?
Буває. Особливо якщо декоруєш страхом пустоти. Межа — там, де кожна річ щось каже, але не всі кричать водночас. Твоя роль — режисер — роздати всім ролі.
Фото надала Анастасія Василина
Який елемент інтер’єру має найбільший ефект, але його зазвичай не помічають?
Пропорції. Не предмет і не колір. Як контрастують форми, куди веде погляд. Шириною та близькістю до землі, наприклад, можна заземлити. Це те, що змушує людей казати: «Мені тут спокійно, але я не знаю чому».
Назви 3 головних міфи про професію декоратора інтер’єрів.
#1. Це несерйозно, просто «розставити вазочки», навіть вчитись не треба.
#2. Цим не заробиш. В Америці, наприклад, це неймовірно високі чеки.
#3. Достатньо мати смак.
Смак — це лише вхід у гру. А далі — композиція, психіка клієнта, функція, естетика, бюджет, сценарій, ринок.
Що краще працює на старті — шукати замовників самій чи «вписуватись» у вже сформовані команди, як-от агенції?
Команда — це швидше, стабільніше, легше з фідбеком. Соло — болючіше, повільніше, але формується власне ім’я. Я б починала з команд і паралельно ростила власний голос і бренд у соцмережах.
Скільки реально може заробляти декоратор у перший рік роботи? І як це змінюється з досвідом?
У перший рік — $400–600 за проєкт. Якщо активно, багато й натхненно працювати, то $1000–1300 на місяць — складно, але реально. Далі все залежить від твого експертного рівня та бренду. З досвідом тебе обирають не просто за скіли. До тебе звертаються, бо це саме ти: тебе обирають за твій смак і готові платити більше. А це вже зовсім інші цифри.