Skvot

Mag

Skvot Mag
Курси за темою:

Таски є, немає драйву

6 способів змотивувати себе, when the battery is low.
card-photo
card-photo
Аня
Сідельникова

Автор у SKVOT

7 травня, 2021 / Ілюстрація / Стаття

*Авторка ілюстрацій — Олеся Криволапова, студентка курсу ILLUSTRATION Антона Або

Круто, коли робочий таск надихає відразу: бриф виразний, ідея ненудна і здійсненна, а користь для світу — очевидна. Але тьмяні, марудні або просто рутинні таски теж потрібно пиляти. Саме на них мозок і буксує. Задоволення — нуль. Результату — теж нуль.

Самоконтроль і тайм-менеджмент тут не допоможуть. Вчені довели, що основна причина прокрастинації — це негатив, пов'язаний із конкретним робочим таском: втома від нього, страх, нудьга. Тож і працювати треба не над силою волі, а над емоціями. Розповідаємо, як знайти внутрішній спротив, і що з ним робити далі.

Переглянути свою роль

Корисно аналізувати емоції, що виникають у роботі над проєктом. Якщо вранці прокидаєшся з думкою: «Більше не можу. Все незрозуміло та складно», зроби швидкий аудит навичок. Це допоможе знайти прогалини у своїх знаннях та подумати, як заповнити ці дірки. Іноді навіть декілька статей на цю тему можуть врятувати ситуацію.

Якщо виконувати роботу тобі супернудно — може, ти просто переріс свої задачі, і настав час щось змінювати. Буває, що проєкт сам собою чудовий — просто тобі було б цікавіше працювати над ним з іншого боку. Наприклад, режисувати рекламний ролик, а не писати для нього скрипт.

Нехай таск стане приводом для аналізу. Якщо в процесі експрес-самокопання з'ясуєш, що займаєшся взагалі не тим, — супер. Нехай тебе мотивує думка, що це твій останній проєкт на цьому місці — треба закінчити його швидко, щоби швидше взятися за щось нове.

 

КОРИСТЬ. Постійно сумніватися у своєму професійному рівні — не найкраще заняття. Але якщо визнати, що тебе справді нудить від більшості твоїх задач, стане простіше зважитися на зміни. І з'явиться запал допиляти проєкт якнайшвидше — заради портфоліо чи ефектної професійної реінкарнації.

Перевірити ще раз умови

Якщо щось іде не так, варто придивитися: можливо, для виконання тасків чогось не вистачає. Наприклад, на старті було мало ввідних або спочатку потрібно закрити якусь іншу задачу.

У такому разі справа вирішується одним уточнювальним імейлом — акаунту, колезі, клієнтові — з додатковими запитаннями. Або новим поглядом на бриф: може, ти від початку копаєш не туди, і треба включити латеральне мислення.

Навіть якщо виявиться, що все робиш правильно, користь від цієї ретроспективи все одно буде: наприклад, ти зможеш скласти список всього, що вже зроблено, і розставити плюси навпроти кожної виконаної задачі.

КОРИСТЬ. Шкода починати проєкт заново, якщо вже пройшов пів дороги. Але це небезпечна пастка мислення. Краще зайвий раз звіритися з ввідними, ніж рухатися, орієнтуючись на «спогади про бриф», — і зрештою виявитися не там, де потрібно.

Конкретизувати задачі у задачі

Буває, що робота застрягла — і кинути неможливо, і йти далі складно. Попроси команду дати фідбек: що на цьому етапі вони вважають вдалим, що треба докрутити, а яка ідея виглядає взагалі не життєздатною.

Не обов'язково перекроювати почате, відповідно до кожного зауваження. Все це просто спосіб подивитися на проєкт з різних точок зору і визначити те, на чому краще сфокусуватися. Зрозумієш і зможеш поставити мікроцілі всередині задачі.

Цілі на кшталт «якнайшвидше», «якнайкраще» або «покінчити з цим нарешті» не працюють — вони надто абстрактні. Щоб розгойдати драйв, потрібні чіткі задачі як-от «загнати дані в інфографіку» або «анімувати картинку». Шукай їх.

КОРИСТЬ. Чітка постановка цілей змінює структуру мозку. Його відділи, які відповідають за емоції та за розв'язання проблем, починають працювати у зв'язці — і відсівають дрібні й незначні дії (наприклад, перегляд чатиків), які відводять від цілі. А кроки, які до неї наближають, навпаки, здаються приємнішими та мають сенс.

Перетворити все на гру або мінідраму

Люди люблять грати — це знають і UX-розробники, і творці освітніх платформ. Мозку подобається розв'язувати цікаві задачі, вплутуватися в складні челенджі та квести. Причому нагорода не є обов'язковою — ми отримуємо задоволення від самого процесу (дякуємо дофаміну).

Щоби наново запалитися робочою задачею, побудуй навколо неї епічну історію. Допустимо, ти врятуєш людство від культурного колапсу, якщо допилеш цей макет геніальної реклами. Або через 30 хвилин терористи обіцяють обвалити сервери Figma — і ти повинен встигнути докрутити інтерфейси нової апки.

Чим правдоподібніший наратив і чим більше подробиць у ньому, тим простіше тобі ж у нього повірити — і тим цікавіше вриватися. Наприклад, придумай, чому весь світ залипатиме на твоїй рекламі, або уяви, що саме сказали ті терористи і який викуп вимагають.

Якщо сюжет у дусі «Гри престолів» тобі не дається, вигадай щось простіше. Наприклад, напиши другові, що до вечора хочеш упоратися із задачею. Пообіцяй надсилати звіти щогодини (це має бути дуже хороший друг). Докторка Гейл Метьюз провела дослідження і довела, що прийом зі звітами близькій людині працює краще за просте планування.

Якщо не хочеться змінювати контекст, можна змінити інструмент. Якщо збираєш макет проєкту в Інтернеті, спробуй не кодувати, а перейти до Readymag. Якщо завжди зберігаєш референси в папці на ноуті, створи мудборд у Miro або Milanote. Якщо зазвичай робиш скетчі в Illustrator — візьми маркери та аркуші A4.

КОРИСТЬ. Зміна фокуса допомагає навіть нудний проєкт перетворити на драйвовий. Наприклад, Кел Ньюпорт у книзі Deep Work пропонує оцінювати складність задачі, уявляючи, скільки місяців довелося б навчати студента коледжу для її виконання.

Чесно працювати 10 хвилин

Суть у тому, щоб повністю концентруватись на робочому таску 10 хвилин — не відволікаючись на чатики в слаку, імейли чи пуші інстаграма.

У будь-якому таску, навіть найбільшому, можна знайти те, що реально зробити за 10 хвилин. Почни з простого: витратити перші 10 хвилин роботи над проєктом на те, щоб розбити його на крихітні підзадачі.

Секрет у тому, що 10 хвилин фокуса на задачі розігрівають інтерес. І коли цей спринт закінчиться, найімовірніше, ти просто продовжиш робити те, що почав. По суті це лише розігрів, який може залишитися як самодостатньою дією, так і стартом забігу.

Якщо ці 10 хвилин прив'язувати не до проєкту, а до навички, теж буде корисно. Такі короткі фокусовані сесії складаються в 50 годин на рік, а цього достатньо для прокачування будь-якого скіла: від налаштування тіней у 3D-ілюстрації до розробки флоу проєкту в ноушені.

КОРИСТЬ. Дослідження показали, що практика 10-хвилинних day-to-day сесій працює не лише на короткостроковий результат. Ті, хто використовує цей прийом регулярно, стійкіші у стресових ситуаціях, краще концентруються та швидше справляються з емоціями.

Медитувати (так)

Якщо таск не йде, причина може бути в monkey mind. Забрати зайвий шум допомагає медитація. Її головна мета — допомогти людині бути в моменті, не думати про минуле чи майбутнє та не чіплятися думками за побутові питання. Це непросто, але досяжно — особливо, якщо практикувати медитацію постійно.

Доктор психології та фахівець зі стрес-менеджменту Елізабет Скотт пропонує прості медитативні техніки для новачків:

#1. Базова медитація. Зручно сісти та зосередитись на диханні. Щойно мозок підсовує думки про те, що потрібно терміново видати якесь рішення, м'яко повертати фокус на дихання.

#2. Сфокусована медитація. Сконцентруватися на звуку або об'єкті (полум'ї свічки, парі над чашкою чаю, муркотінні кота) і не допускати в цей простір навіть дрібні думки.

#3. Усвідомлена медитація. Зосередитись на тілі: відчути, як ноги торкаються підлоги, а одяг — спини, як стукає серце, розширюються легені при вдиху, розслабляються м'язи. Тут подумки скануєш тіло, переключаючи увагу на фізичні відчуття.

#4. Медитація у дії. Знайти приємне просте заняття, яке допомагає зосередитися на «тут і зараз»: плести шкарпетку, збирати пазли, розкладати маркери за кольорами або пересаджувати квіти. Головне, щоб тобі це подобалося і вдавалося не включатись у свій внутрішній шум.

КОРИСТЬ. Вчені за допомогою фМРТ досліджували процеси, що відбуваються у мозку під час медитації. Виявилося, що вона активізує ділянки мозку, які відповідають за усвідомленість, адаптивну поведінку та розв'язання задач. А це той самий набір навичок, який потрібен для сфокусованої роботи над проєктом — навіть супернудним.

Поділитися матеріалом