Айдентика фільму — це те, що глядач бачить ще до його початку. Вона є в постері, афішах, трейлері, титрах, соцмережах, міських носіях, презентаціях і фестивальних матеріалах. Саме через неї глядач уперше зчитує настрій фільму: про що він, у якому контексті існує, які меседжі передає.
Коли до нас звернулася команда SKVOT, яка працювала над створенням фільму про фешн «Весна-Літо», вони поставили задачу: розробити айдентику, що стане обрамленням для фільму та його наповнення і матиме візуальну мову — впізнавану не тільки для українських, але й для іноземних глядачів.
Нам було важливо одразу думати про реальне життя фільму. Айдентика мала працювати в різних форматах і не розпадатися після першого застосування.
Тож ми почали роботу.
«Весна-Літо» — це перший документальний фільм про український фешн. У ньому зібрані особисті історії 18 дизайнерів, інфлюенсерів та селебріті, які говорять про моду, творчість і пошук власного голосу під час повномасштабної війни.
Це фільм про індустрію, яка продовжує працювати в умовах, де все нестабільне: виробництво, логістика, команди, ринок, плани на сезон, саме відчуття майбутнього. І все одно дизайнери створюють колекції, знімають кампанії, виходять до міжнародної аудиторії та формують нову мову української моди.
Фільм має освітню і соціальну мету: показати українську моду як культурну силу, а творчість — як спосіб тримати власний голос під час війни. Тому айдентика мала працювати з темами стійкості, авторства і креативності. Проте не містити в собі шаблонних розповсюджених візуальних рішень, які виникають при асоціації зі словом «Україна».
Також ми розуміли, що айдентика мала гармонійно співіснувати з іншими візуальними елементами у фільмі, а не забирати на себе багато уваги. Це був один із головних викликів.
Усе починається з ідеї
На початку роботи над новим проєктом ми завжди проводимо дослідження візуального контексту, і айдентика для фільму — не виняток.
Тож ми передивились різні онлайн-матеріали, книжки на тему, інтервʼю, фільми, релевантні архіви. Наприклад, досліджували архіви, які надавали самі бренди для Skvot: від ретро-матеріалів ЦУМу — до перших колекцій брендів. Таким чином дивились на еволюцію та розвиток української моди.
Тут і надалі — матеріали від Courier Creative Studio
Також проаналізували безліч плакатів до фільмів та дійшли висновку, що типографічний фрейм не має змінюватися від постера до постера. Він мав бути сталим елементом, який формуватиме впізнаваність графічної мови — незалежно від того, що ще буде в цей момент на плакаті.
Бирка як основа айдентики
Під час одного з брейнштормів ми почали будувати дошку асоціацій та виписувати все, що нас наштовхує на думки про моду й одяг.
На ній було різне — якісь модні журнали та журнальні верстки, шрифти, пов’язані з модою, географічні походження українських брендів.
Але, передивляючись різні символи, ми натрапили на бирку — це обовʼязковий елемент будь-якого предмета одягу. Саме він надає та зберігає основну інформацію про річ. Асоціація з фешеном дуже сильна. А ще це модульний елемент, тому ми зупинилися саме на ньому.
Після того як ми визначили бирку як основу айдентики, почали шукати її форму, типографію та впізнавану верстку. На цьому етапі було багато драфтів: ми тестували різні шрифти, дивились, який краще пасує характеру фільму, шукали пропорції та перевіряли, як усе це може працювати в макетах.
Окремо досліджували типографічні рішення. На дизайн-сесії для команди ми показали декілька можливих напрямків, спираючись саме на типографію: був більш вишуканий варіант — із засічками, та більш виразний — болд, який і обрали під час цієї зустрічі.
У цьому рішенні є парадокс: болд може бути сміливим і нейтральним водночас. Він помітний, тримає увагу, але не відволікає від основного матеріалу. Навпаки — гармонійно доповнює його та підсилює.
Завдання із зірочкою: айдентика має працювати в різних форматах
Одним із найбільших викликів було масштабування айдентики поза фільмом, тому ми одразу думали про цілу контент-екосистему навколо нього і навіть за його межами.
Є поширена проблема, коли студія створює класний, але складний концепт, і не продумує те, як його потім використовувати для різних каналів та форматів. Ми хотіли цього уникнути. Тому тримали в голові, що айдентика мала бути водночас сталою та модульною, з впізнаваними елементами, які легко переносити й використовувати по-новому вже без нашого залучення.
Згадаймо, що основа айдентики — бирка, тож ми багато експериментували з нею.
У фінальній версії ми зробили акцент на впізнаваній типографії та міжлітерному просторі. Назва «Весна-Літо» стала частиною конструкції: зверху завжди розміщується «Весна», знизу — «Літо», а між ними з’являється наповнення: текст, імена, логотипи, інформація про фільм або матеріали брендів.
Форма ж бирки в системі має кілька режимів. Вона може бути прикріпленою до макета як невелика лейбл, може займати частину формату, а може розтягуватися на весь фрейм.
В одному варіанті знизу розміщується фото, а зверху — сам тег. В іншому — вся площина віддається під контент дизайнера, а бирка стає невеликим маркером зверху. Ще в одному режимі білий простір бирки ніби зникає: на фоні залишається контент бренду, а поверх нього розтягується логотип «Весна-Літо».
Так з’явилася впізнавана система верстки. В ній весь типографічний контент — назва фільму, режисерка, гості, логотипи, додаткова інформація — набирається між двома словами: «Весна» і «Літо». Це стало характерною рисою візуальної мови.
Бирку також можна накласти майже на будь-який контент: поверх фото, відео чи окремого промоматеріалу. Наприклад, берете фото дизайнерки, додаєте зверху прямокутну форму — і вона працюватиме як печатка. Виходить, що головний елемент маркує матеріал та одразу пояснює, що це частина комунікації фільму.
Як бирка позначає бренд на одязі, так бирка фільму позначає на контенті, що це фільм «Весна-Літо».
Окремо хочеться поговорити про шрифт. Ми шукали шрифти з геометричними, чистими та простими формами. Для логотипа за основу взяли шрифт Futura та відмалювали свої гліфи. Це дизайн поза часом, який є актуальним і стильним зараз — і буде таким через 100 років.
В результаті бирка, типографія та модульна структура зібралися в систему, яку можна масштабувати на різні формати. Вона працює як рамка, маркер і графічний інструмент одночасно: допомагає фільму бути впізнаваним, але залишає простір для самих дизайнерів та їхніх матеріалів.
А головне — ми побачили, що айдентика дійсно працює саме так, як ми задумали, коли в місті зʼявилися постери фільму. Вони одразу привертали увагу, були помітними та зрозумілими навіть здалеку.
Tips and Tricks для тих, хто розробляє айдентику для фільму
1. Починай не з форми, а з ролі айдентики. Перш ніж обирати шрифт або композицію, треба зрозуміти, що має зробити айдентика саме для цього кейса: привертати увагу, пояснювати тему, створювати атмосферу чи обʼєднувати різні матеріали в одну систему?
2. Не створюй знак, який неможливо масштабувати. Фільм живе в десятках форматів: постер, трейлер, контент для соцмереж, титри, афіша, презентація, фестивальний каталог. Якщо система айдентики працює лише в одному макеті, це не система.
3. Дай простір самому фільму. Якщо він вже має сильний візуальний матеріал, слідкуй за тим, щоб айдентика не перекривала його, а допомагала йому звучати цілісно.
4. Шукай просту метафору. Бирка у «Весна-Літо» працює так добре саме тому, що її не треба довго пояснювати — вона одразу повʼязана з одягом, брендом, походженням та авторством.
5. Перевіряй дизайн у реальному середовищі. Айдентика має працювати в презентації на великому екрані, бути помітною на вулиці, читабельною в телефоні та гнучкою в динаміці.
