Біг існує стільки, скільки існує людство: спершу ми бігли за здобиччю, потім — за медалями, а зараз біжимо за трендом на біг.
Тільки зараз біг перестає бути просто спортом — натомість він перетворюється на культурний феномен. Місця на світові марафони розкуповують за години, Cannes Lions Festival (разом зі Strava Business) та Fashion Weeks проводять власні забіги, а найбільша підготовка до пробіжки відбувається не в спортзалі, а на сайтах спортивних брендів.
Разом з біговим ком'юніті chumaky розбираємось, про що біг зараз і чи справді це новий чорний.
Перший біговий бум
До 70-х років минулого сторіччя бігом займалися виключно професійні спортсмени. Вони бігли марафони, виступали на Олімпійських іграх і тренувалися з коучами. Все змінили два плот твісти. Перший — перемога американського атлета на Олімпійському марафоні 1972 року. Другий — поява доступного та зручного бігового взуття (дякуємо, Nike).
Ці події спричинили справжній «біговий бум» у США. Люди масово почали виходити в Central Park, щоби просто побігати — те, що раніше виглядало підозріло, раптом стало нормою.
Проте навіть коли біг просочився в маси, установка залишалася незмінною: бігун — це спортсмен. Вони ходили в спортивні клуби, займалися з тренерами, готувалися до забігів, марафонів, змагань. Атмосфера там панувала відповідна — тестостерон і нестримне бажання перемагати.
Біг завірусився
Друга хвиля бігу виявилася дещо іншою. Насидівшись вдома під час ковіду, люди почали масово виходити на пробіжки — просто щоби порухатись. Чому саме біг? Спортзали не працювали, а щоби побігати, достатньо було вулиці та пари кросів. До того ж дорогою можна було зустріти інших утікачів від ізоляції.
Це був час бігових ком'юніті — які свідомо відмовлялися від змагань та високих показників. Натомість об'єднувались навколо спілкування, самовираження і тусовки, з якою ти й 5 км пробіжиш, і в бар після сходиш.
Біг третьої хвилі
Концепцію спорту не заради спорту підхопило стільки людей, що в якийсь момент сам біг перестав бути головним у всій цій двіжусі. «Бо біг х*йня, а бігуни — ні»
Ком'юніті почали переживати трансформації (і поки ти читаєш цей текст, зміни продовжуються). Кількість людей в спільноті перестає мати значення. Натомість утворюються невеликі групки, які зближуються за цінностями, поглядами та, звісно, стилем.
Running aesthetic
Об'єднання за способом самовираження породило неофіційні бігові субкультури, які можна ідентифікувати з першого погляду:
— Nike-консерватори. Ті, хто не визнає жодного одягу та взуття, крім батьків-засновників «бігового буму». Зазвичай ці люди можуть купувати найновіші та найдорожчі бігові моделі — не важливо, підходять вони їхньому рівню підготовки чи ні.
— Бренд-дігери. Вони можуть бігати по 3 км у темпі 7:30, але носити найтрендовіші суперзаряджені бренди. Їм подобається не стільки концепція бігу як така, скільки естетика навколо інді-брендів, які зараз задають тон усій фешн-культурі бігу (і дуже оверпрайсні, на відміну від гігантів).
— Дофамінозалежні. Ці бігуни не про спорт або фешн — вони можуть і сигарету після бігу покурити, і в секонді одяг купити. Для них важливо отримати дофамін від пробіжок. Це може бути навіть super long distance, але в тому й прикол.
— Ultra trail runners. Тут поділ відбувається не за кількістю кілометрів або вибором місцевості, а скоріше за загальним вайбом. Функціональність залишається в основі, проте самовираження може бути різним: від edgy emoboy в тотал-інді до fancy sport girl, яка носить яскраві луки, щоб не загубитись у горах.
— Суперзаряджені на коротку дистанцію. Їм подобається бути в тренді, купувати стильні бігові дропи, зависати з тусовкою, відмічатись у Strava. Але за кілька місяців вони можуть знайти нове хобі та забити на біг.
— Гібридний атлет. Спортсмени, які поєднують у своїй підготовці й силові тренування, і кардіо. Це ті самі gymbro або gymgirl, які не лише тягають залізо, але й пробігають по 8 км. Їхня ікона — це gymshark (інших не пропонувати).
Running runs fashion
У 90-х скейтбординг з невеличкої тусовки переріс у цілу хвилю, де вміння кататися на скейті перестало бути головною умовою. Натомість фокус перемістився на те, в що ти одягнений.
Те саме відбувається зараз із бігом. Одяг та взуття для бігу стають новим стріт-стайлом. Бігуни починають через луки для пробіжок виражати себе. Якщо раніше на першому місці була функціональність, то зараз розмилися межі між естетикою та зручністю.
Біговий одяг можна побачити не лише на пробіжках, але й в матча-спотах або на Кирилівській. Щоб описати цей феномен, з'явився термін athleisure — поєднання спортивного стилю з повсякденним гардеробом.
Мода на біг підштовхує бренди створювати більше тематичних колекцій, а ці колекції диктують правила стилю. Поки спортивні гіганти намагаються влетіти у fancy wellness тусовку (Nike колабиться зі Skims, New Balance — з Miu Miu), справжніми зірками стають інді-бренди з більшою свободою та бунтівним вайбом.
Вони роблять тематичні забіги та поп-апи на Paris Fashion Week, випускають лімітовані дропи, які одразу отримують статус cult fashion, і можуть поставити цінник як люкс-бренди.
Satisfy
Один із перших геймченджерів бігового та спортивного одягу загалом. Засновник паризького бренду Бріс Паруш прагнув створювати спорядження для бігунів, які не хотіли виглядати як «бігуни».
Функціональність заметчилася з шиком та панком — і світ побачив айтеми, які підкреслюють особистість і стиль ранера. Серед них — футболки з написами Running Cult Member і Possessed та ультралайт-шорти з внутрішньою кишенею для сигарет.
Satisfy давно відійшов від простого виробництва одягу. Вони формують ком'юніті по всьому світу, організовують забіги, поп-апи. А нещодавно випустили документальний фільм I Think I Saw You on My Run Today про бігову спільноту Лос-Анджелеса.
District Vision
Бренд починав з окулярів для бігунів — щось середнє між хайтеком, ультралайтом та артом. Засновники Том Дейлі та Макс Валлот до того працювали в Saint Laurent і Acne Studios, тому, звісно, доповнили спортивну естетику високим фешеном.
Найвідоміші айтеми — окуляри Yukari, Junya Racer і Takeyoshi Altitude Master: кожна модель має ім'я та власну «легенду».
Найцікавіше — це їхній майндсет. District Vision просувають ідею mindful athlete: поєднання бігу, медитації та усвідомленого стилю життя. Роблять колаборації з New Balance, Salomon та покази на Paris Fashion Week.
SOAR
Британський бренд, заснований справжнім бігуном. Тім Суар хотів створити речі для серйозних та вмотивованих ранерів, але не просідати по стилю. Девіз бренду — Fit. Function. Feel.
Їхні ультралайт-шорти Race Shorts 4.0, віндбрейкери й топи з технологічних тканин часто можна побачити на бігунах під час марафонів. Фішка бренду — ставка на інноваційні матеріали: лазерні шви, антисегментне тертя, мінімалістичний крій.
SOAR — це про lux/tech-підхід. Вони співпрацюють з Altra над трейловими колекціями та регулярно роблять експериментальні дропи з лімітованими кольорами. Цього року презентували колекцію SOAR SS26 на Paris Fashion Week у форматі поп-ап шоуруму.
Over Over
У цих хлопців зовсім інший вайб — вони балансують між бігом і стріт-стайлом, не бояться іронізувати й гіперболізувати у своїх дропах. Слоган City Culture meets Running говорить сам за себе — це не лише про спорт, але й про приналежність до вуличного міського стилю.
На відміну від інших, які йдуть у мінімалізм, Over Over шиють одяг із блискучих тканин, додають рефлективні вставки, випускають футболки з написом Breaking Records. А також роблять колекції з «металізованим» ефектом, які швидше підійдуть для рейву, ніж для пробіжки в парку.
gnuhr
Новий голос у біговій естетиці. Засновник бренду Нур Аббас (колишній креативний директор adidas) намагається переосмислити сучасний біговий одяг через вплив культури, стріт-стайлу та фешену.
В колекціях gnuhr немає логоманії чи надмірної функціональності. Натомість — чорні костюми з мінімалістичними силуетами, скульптурні куртки, широкі штани та асиметричні топи з технічних матеріалів. Усе це виглядає як частина показу, після якого модель могла б піти на пробіжку.
Сам Аббас каже, що біг — це не просто спорт, а спосіб мислення. Тому бренд існує на перетині перформансу, філософії та стилю. Gnuhr звертається до людей, які хочуть виглядати стильно й незалежно навіть у русі, — тих, хто сприймає біг не як тренування, а як спосіб самовираження.
Джерело: gnuhr.com
chumaky
В Україні ще немає повноцінних брендів, які створюють стильний стаф для бігунів. Але наше ком'юніті chumaky впевнено йде в цьому напрямку.
Це екосистема проєктів, що формує нові цінності й просуває аматорський спорт як стиль життя через новаторські, спільнототворчі офлайн- та онлайн-рішення. А також через мерч (а можливо, і через повноцінний бренд у майбутньому).
Наші колекції одночасно про стиль, символізм та спільноту. Новий дроп «Караман» (чорні воли з білою зіркою — символ стійкості) — про нашу ідентичність і спільність із тими чумаками, які возили сіль. Напис на лонгах Long Salt Distance — відсилка до тривалих подорожей чумаків тоді й довгих забігів зараз, від яких у бігунів виступає піт (сольові кристали).
Біг зараз — це вже не феномен, а контркультурний рух. Де межі між спорт/лайф-стилем повністю стираються. Де ти бігаєш 3 км в Adizero Evo або ходиш у Satisfy не на пробіжку, а на рейв. Де кастомізуєш свої бігові образи, додаєш аксесуарів та власний шик.
Де твій головний мотиватор для пробіжки — стильно вдягнутись і зробити фотку для інсти. Де ти впізнаєш «свого» за шкарпетками від chumaky. Де ти просто дотичний до чогось справді крутого.
І все це робить біг сексі.