Обережно — спойлери до подій першого сезону
На HBO та Megogo стартував другий сезон адаптації відеогри «Останні з нас». Це постапокаліптична історія подорожі тінейджерки Еллі та ветерана Джоела, які намагаються вижити у світі заражених грибком істот. Обоє живуть у невеликому поселенні у Вайомінгу, коли до них навідуються гості, які бажають помсти.
Cеріал тримає високий рейтинг (96% на Rotten Tomatoes), що незвично для екранізації популярної відеогри. За що люблять «Останніх з нас» і яким буде продовження серіалу — в огляді кінокритика і ведучого подкасту «Додивитесь у кіно» Юри Самусенка.
Чому про «Останніх з нас» усі говорять
Екранізація відеогри — завжди проблема. Щоб адаптувати гру, треба догодити геймерам (які часто бувають токсичними), а ще — викристалізувати зрозумілу та захопливу історію, не забуваючи, за що цю гру, власне, люблять. Найчастіше ми бачимо адаптації, які щосили намагаються в екшн, — «Лара Крофт», Doom, «Сайлент Гілл» або ж «Оселя зла». Після подібних екранізацій думаєш, що іноді гра мусить залишатися грою. Та буває, що фанатам вдається догодити найбільше, і тоді виграють усі — згадаємо «Брати Супер Маріо в кіно» та «Майнкрафт». Попри слабенький сюжет, вони змогли залучити молоду авдиторію, яка вловлює всі референси.
Але бувають ігри, які ділять індустрію на «до» й «після». І це точно про «Останніх з нас», які вдало поєднали сторітелінг, геймерський досвід і вже до дірок затерту історію про кінець світу. Саме в останнє автори серіалу вдихнули нове життя, змістивши фокус з банальності помсти на мотивацію героїв, які хочуть відплати. Здавалося б, ми вже десятки разів бачили, як кремезний чолов’яга намагається врятувати дитину, коли світ котиться під три чорти. Таке було в «Останній людині на Землі», «Дорозі» за романом Кормака МакКарті, «Логані» й «Тихому місці». Велика кількість продуктів на одну тему можуть зіграти з нею злий жарт, але не у випадку з «Останніми з нас».
Відеогра та серіал через довгий хронометраж дозволяють заглибитись у взаємини головних героїв, побути з ними довше та відчути настрої, які не закінчуються лише на «бий та біжи». Історія «Останніх з нас» — про Джоела, який віднаходить доньку в маленькій дівчинці, та про Еллі без батьків, яка знаходить нового тата. Їхні стосунки загострюються наприкінці першої гри та першого сезону відповідно, коли вони доходять до організації «Світлячків», щоб зрештою вийти звідти ні з чим. Джоел рятує Еллі від смерті, коли в неї хочуть забрати мозок, адже вона імунна до укусів заражених монстрів. А Еллі живе з думкою, що є такі самі люди, як вона, бо Джоел їй збрехав.
Це ретельно пропрацьований світ, в якому знайшлося місце жартам і сльозам, перемогам та поразкам, життю й смерті. А ще гра разом із серіалом переконливо зображувала пандемію, яка в реальності відбулася через 7 років після релізу першої частини гри.
Гра VS серіал
Геймери видихнули, коли побачили, хто продюсуватиме серіал. Геймдизайнер Ніл Дракман брав участь у розробці шоу й навіть погоджував акторів на головні ролі. В якийсь момент це викликало шквал критики, адже на роль Еллі взяли акторку Беллу Рамзі («Гра престолів»). У соцмережах писали і продовжують писати, що вона не надто приваблива і не схожа на прототип. Але Рамзі блискуче перевтілюється в Еллі, яка не знає іншого світу, ніж той, що розпадається на її очах. Для другого сезону вона інтенсивно тренувалася, щоби показати не лише м’язи, але й внутрішню силу персонажки, якій доведеться багато пережити.
Шоуранером серіалу став Крейг Мейзін. Він починав як сценарист ідіотських комедій, а доріс до творця «Чорнобиля» від HBO. Мейзін має великий кредит довіри, який він не використовує, а накопичує. Як прихильник відеогри, він делікатно і детально занурюється в її простір, щоби перенести історію на екран. Часом здається, що серіал — продукт для тих, хто не грав у гру. І частково це справді так — шоу пропонує пройти всі етапи гри, але в кілька разів швидше.
Здається, там, де не вистачало геймплею, творці серіалу додали сюжетні лінії, які краще розкривають мотивації та емоції персонажів. Наприклад, коли в першій серії Джоел накидається на охоронця з пістолетом, він асоціює його з тим чоловіком, який вбив його доньку. Для гри це був не такий суттєвий момент, але серіал має тонше працювати з темою насилля. Це стосується і фіналу першого сезону, де Джоел розстрілює половину персоналу лікарні. До цього нам показують епізод народження Еллі, яка фактично виросла в насиллі, а її життя супроводжується вбивствами.
Другий сезон заходить ще далі у спробах пояснити непроговорене. Наприклад, Джоел заводить собі психотерапевта, щоб висловитися щодо батьківських почуттів до Еллі. У відеогрі це здавалося б дивним елементом, але в серіалі такий крок економить час і швидше рухає події.
Чого очікувати від другого сезону
Перша серія другого сезону рухається за тим самим таймлайном, що і гра. Чому це важливо? Творці серіалу завчасно розказали, що хочуть розбити сюжет другої гри на два сезони, адже вмістити все в один не вдасться. Привіт, Дені Вільнев зі своєю «Дюною». Це вдале рішення, бо в другому сезоні, як і в грі, з’являється не просто нова героїня Еббі, але й спосіб розкрити її мотивацію — вона полює на Джоела, який вбив її батька. А згодом Еббі переживе ще один шок, який додасть їй сили зненавидіти й Еллі.
У грі історії Еллі та Еббі розгортаються паралельно: так геймери можуть пограти за обох і відчути в подвійному фіналі жагу до помсти кожної. І навіть обрати бік конфлікту. Другий сезон мав би бути присвячений лише Еллі, а третій — Еббі, але Мейзін та Дракман взялися за складніший таск — почергово показувати їх обох.
Великий шок другого сезону глядач переживе у другій-третій серії, коли відбудеться зав’язка, що запустить механізм нової історії. Замість взаємин батька та доньки — ми побачимо дорослішання Еллі з зовсім нового ракурсу. Головні герої у Вайомінгу не спілкуються один з одним через поки що не розкриту глядачам брехню. Еллі тримається осторонь Джоела, поки Еббі шукає його протягом 5 років зі смерті батька. Це все більше віддаляє Джоела від основної історії. Він поступово втрачає вплив на сюжет і життя Еллі, хоча залишається її неодмінним супутником у подорожі.
З усіх проєктів HBO 2025 року «Останні з нас» виглядає найамбітнішим — і навіть не через те, що він мусить відповідати всім очікуванням. Перший епізод показує, що турбуватися за розсинхрон із грою не варто. Як і в першому сезоні, ймовірно, Мейзін подарує передісторію тривалістю в цілий епізод ще якимось героям, яких ми бачили хіба що оголеним скелетом у грі. В цьому й полягає блискучість серіалу — він одночасно доповнює та не псує відеогру. Тому коли все закінчиться, ми побачимо «Останніх з нас» у топах шоу, що змінили телебачення.
