Харасмент як явище не зникне миттєво — але ми й маємо працювати над цим. Після останніх подій в Карпенка-Карого, ЛНУ ім. Івана Франка та інших університетах, тема почала активно ширитися соцмережами. І ми вважаємо за потрібне говорити про неї.
Тиск, сталкінг, домагання, небажані дотики — що з цього харасмент (спойлер: все), як діяти в таких ситуаціях та що треба знати про захист потерпілих, розповіли в матеріалі.
Харасмент — це не тільки зґвалтування
Харасмент — це будь-яка форма переслідування, приниження або небажаної уваги, яка змушує людину почуватися некомфортно чи залякано. Він буває різним: сексуальний (непристойні жарти, дотики, нав’язливі коментарі чи пропозиції), вербальний (образливі слова, приниження, погрози), фізичний (штовхання, хапання, блокування проходу), кіберхарасмент (цькування, образи або шантаж у соцмережах, месенджерах), емоційний (маніпуляції, приниження, психологічний тиск).
Маст ту ду, якщо ти зіткнулась із харасментом:
#1. Дай зрозуміти, що тобі це неприємно (якщо це безпечно)
#2. Збережи докази (повідомлення, записи розмов)
#3. Розкажи близьким або колегам, щоб не бути наодинці з проблемою
#4. Звернись до керівництва або ейчарів/піпл-партнерів, якщо це сталося на роботі чи навчанні, або до відповідних організацій
#5. Повідом правоохоронців
Слухаємо і не засуджуємо
Коли людина стикається з харасментом — це страшно. Їй важливо знати, що вона не сама і є ті, хто готовий вислухати й підтримати. Правильна реакція оточення може позитивно вплинути на емоційний стан постраждалої людини та допомогти їй впоратися з ситуацією.
Як підтримати людину, яка стала жертвою харасменту?
#1. Слухай без осуду. Дай людині можливість висловитися, не ставлячи під сумнів її слова.
#2. Запитай, чим ти можеш допомогти. Але пам’ятай, що підтримка має бути такою, яка комфортна самій людині.
#3. Запропонуй ресурси: гарячі лінії, психологічну або юридичну допомогу.
#4. Бути поруч — це маст. Навіть проста присутність може допомогти людині відчути себе менш самотньою.
Як навчитися розпізнавати маніпуляції та тиск у спілкуванні?
#1. Звертай увагу на емоційний стан. Якщо після розмови з людиною ти почуваєшся винною або змушеною щось зробити — можливо, це маніпуляція.
#2. Навчись розпізнавати: шантаж («якщо ти не зробиш щось, я розповім усім про щось»), газлайтинг («ти все вигадуєш», «тобі здалося»), створення почуття провини («тепер через тебе я почуваюсь погано»).
#3. Встановлюй кордони. Відмовляйся робити те, що тобі некомфортно (якщо це не входить до твоїх професійних або навчальних обов'язків).
#4. Перевіряй факти. Маніпулятори часто перекручують інформацію.
Нам усім потрібен «університет здорової людини»
«Університет здорової людини» — це коли пріоритетами є якісна освіта, безпека, психологічний комфорт та відсутність дискримінації. Той самий safe space, де є нульова толерантність до харасменту, булінгу та дискримінації.
За кожен злочин людина мусить отримати покарання. Харасмент — не виняток, і існує декілька юридичних можливостей захисту, як-от:
#1. Кримінальна відповідальність. У деяких випадках харасмент може підпадати під статті щодо сексуальних домагань або примусу.
#2. Трудове законодавство. Можливість подати скаргу на викладача/керівництво за неетичну поведінку.
#3. Університетські етичні комісії. Розгляд внутрішніх скарг у ВНЗ.
#5. Право на звернення в суд. Можливість подати позов про моральну та матеріальну шкоду.
#6. Громадські організації. Підтримка правозахисних ініціатив, гарячі лінії, психологічна допомога.
Куди я можу звернутися?
-
— Гугл-форма ZAXID.NET: можна анонімно розповісти про свою історію харасменту в навчальних закладах.
-
— «Розірви коло»: анонімна гаряча лінія.
-
— «ЮрФем»: безоплатна юридична та психологічна допомога постраждалим.
-
— Психологічна служба «Ла Страда»: Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
