Архітектура — не про бізнес та гроші, це креативна та соціальна історія. Так вважає Катя Ярова — архітекторка та дизайнерка інтерʼєрів з Харкова, яка понад 10 років керує дизайн-студією IK Architects.
Катя починала у 2011-му і від проєктів «для всіх» перейшла до ідейної архітектури, яка має цінності та місію. У портфоліо архітекторки та її команди — проєкти пабу Daf Pub, бутика Symbol, кав'ярні Rabbit coffee place, а також інтерʼєр офісу команди «Дія».
Відкрити своє архітектурне бюро і розвивати його — це челендж. Катя розповіла, як не зламатися в цьому процесі (спойлер — допоможуть харизма, вміння делегувати та хороший юрист).
Які особисті якості надважливо мати, щоб відкрити власне бюро?
У кожного архітектора, який вирішив створювати бюро, в першу чергу має бути візіонерське бачення того, що хочеться робити.
Якщо говорити про особистісні характеристики, важливо:
- #1. Мати навчене око. Воно сформує мету твоєї архітектурної діяльності, дасть розуміння, що саме ти хочеш робити та яким шляхом іти.
- #2. Бути стійким до невдач. Буде багато моментів, коли щось не вдається — або ти не розумієш, як це робиться. Треба бути готовим пробиватись, розбиратись у складних питаннях, вчитись. Сприймай усе як досвід.
- #3. Добре комунікувати та прокачувати харизму. На перших кількох зустрічах ти продаєш не послугу (не макет, не проєкт), а себе як архітектора. Так, на початку замовник обирає для себе дизайн — але далі надважлива комфортна комунікація, бо без цього не буде роботи.
Яку роль (в ідеалі) має відігравати керівник бюро?
На старті керівнику треба вміти робити все дуже швидко та якісно (бо напрацьовуєш ім'я та досвід), потім — навчитися делегувати й поступово вийти з операційки.
З одного боку, засновник бюро — лідер, бо керує процесом та бере на себе відповідальність. З іншого — це людина, тож має прийняти свої сильні та слабкі сторони. Прийняття своєї вразливості — це також сила: якщо тебе виснажує робота з розрахунками → ти це визнаєш → делегуєш → робота не страждає.
Зараз я відходжу від ролі «головного в упряжці». Я не пушу й не контролюю всіх — для цього є проджект-менеджер. Займаюсь візіонерством — продумую ідеї, до яких ми йдемо, розвиваю не тільки комерційну, а й соціальну складову.
Чи реально починати самому?
Сам зможеш одночасно вести не більше трьох проєктів. Якщо їх більше — звертаєшся до аутсорсу або масштабуєшся.
Навіть якщо ти вже маєш команду, не бійся обʼєднуватися з іншими. Якщо розумієш, що бюро не потягне проєкт (замало ресурсів, часу чи досвіду), — колаборуйся з партнерами або колегами на ринку.
Чи ок брати в команду друзів?
Якщо взяв друга чи друзів у проєкт — відділяй робочі відносини від дружніх.
У п'ятницю на мітингу ви можете навіть посперечатись стосовно якогось факапу, але ввечері — йти на вино і спокійно спілкуватись як друзі. Це складно, але можливо.
Загалом на старті раджу проговорити з партнером такі питання:
- Як ви бачите себе через 5–10 років?
- Що робити, якщо увійшли у великий мінус?
- Що робити, якщо хтось із вас вирішить взяти сабатікал або піти з проєкту?
Проговоріть важливі речі, а ще краще — підпишіть партнерську угоду.
Коли формуєш команду, кого взяти першим?
На початку в команді найбільш потрібні:
- #1. Проджект-менеджер. Комунікація з клієнтами — левова частка роботи. Вести перемовини може і дизайнер, але так він втратить багато часу.
- #2. Архітектор/дизайнер. Круто, якщо це одна людина і вона закінчила архітектурний виш. Тоді жарти будівельників про те, що «дизайнери тут зараз понамальовують, а нам робити», будуть недоречними.
- #3. Маркетолог або піарник. Якщо матимеш цікаві іміджеві проєкти, він просуватиме їх у медіа та на інших платформах.
- #4. Бухгалтер чи фіндиректор — щоб бути спокійним за гроші.
В ідеалі над проєктом працюють троє: архітектор, дизайнер та проджект. А от кількість архітекторів/дизайнерів у штаті залежить від кількості проєктів.
Який рівень занурення в проєкти підходить для засновника бюро?
Щоб не потонути в мікроменеджменті — склади список задач, які подобається робити, а які не дуже. Записуй все, що робив упродовж тижня або місяця. Тоді побачиш, які таски можна делегувати (вони забирали найбільше енергії), а які — зробити своїм пріоритетом.
Перш за все памʼятай, що делегування — це робота з командою. Так ти даєш можливість архітектору чи дизайнеру проявити себе, згенерувати нові ідеї. Делегуй не тільки дрібні задачі, а й великі, — це підвищить відповідальність членів команди.
Робити бюро на власному бренді — чи фокусуватись на команді?
Я намагаюсь розвивати бюро в обох напрямках: паралельно прокачую і власний бренд, і бренд IK Architects як команду крутих фахівців. Але тут важливо балансувати. Коли я робила акцент на своєму бренді, клієнти вважали мене автором усіх проєктів — і кожен новий замовник хотів, щоб його проєктом займалась я.
Тоді я почала активніше вести інстаграм-сторінку бюро: показувати, хто що робив і хто за що відповідав. Так я навчилась бачити ще й внутрішнього клієнта — свою команду. А клієнти зрозуміли, що кожен в моїй команді — сильний, у нас класні архітектори та дизайнери.
Скриншот сітки instagram.com/ik_architects
Є дуже відкриті студії, а є no-name бюро — вони взагалі не показують внутрішню кухню проєктів. Але краще працювати над розвитком команди, бо кожен може привнести свою індивідуальність у те, чим є бренд.
Загалом те, яку модель ти обереш, залежить від твоїх ресурсів:
- — командна модель підійде, якщо у тебе є інвестиції та можливість залучити одразу багато людей
- — модель «на власному бренді» буде хорошим варіантом, якщо стартовий капітал невеликий (вистачає тільки для початку), а проєкт має більш ідейне спрямування.
Стартовий капітал — яким він має бути й де його беруть?
В ідеалі на старті треба мати 3–6 місяців заробітних капіталів, щоб запустити бюро. Має бути хоча б мінімальний бюджет («подушка безпеки») — від $5 тис., щоб не братись за проєкти просто заради грошей.
Наше бюро мало бюджет на 2 місяці роботи (в команді було двоє людей + аутсорс). Але ми одразу взяли проєкт — і він забезпечив ще 2 місяці роботи. Також ми брали «індивідуалки» (індивідуальні проєкти — прим. ред.), розробляли концепти та просували бюро, щоб знайти нових замовників.
Можеш залучати партнерів, які готові вкласти у проєкт. В такому випадку раджу знайти сильного юриста, який проконсультує у питаннях фінансів.
Що краще для старту: зануритися в поточну роботу чи фокусуватися на іміджевих проєктах?
Оптимально — поєднувати різні проєкти. Іміджевий проєкт може вийти в нуль або мінус, але ти його перекриваєш більш прибутковим (хоч і стандартним) проєктом, який прийшов до тебе завдяки іміджу бюро.
Загалом треба обрати фокус на старті — зрозуміти, чи ти хочеш займатися практичною архітектурою, чи конкурсною. Бо якщо ти проєктуєш з оглядкою на архітектурні конкурси, де оцінюють концепції, то фокусуєшся тільки на візуалі — і потім буде складно перейти у практичну архітектуру.
Які проєкти корисні для розвитку, а які — токсичні?
Токсичний проєкт суперечить цінностям, місії та правилам роботи твого бюро. Щоб уникати таких, оціни усі плюси та мінуси нового замовлення — і проговори це з командою.
Якщо проєкт був токсичним або виник факап — проаналізуй цей кейс із командою. Ми виділяємо «дзвіночки», що сигналізували про токсичність проєкту, і наступного разу до цього прислухаємося.
А які клієнти — найпроблемніші?
Перш ніж починати співпрацю, склади портрет свого клієнта.
Якщо у тебе ідейне бюро — не роби все для всіх. Зроби одну, дві, три або навіть десять зустрічей до підписання договору, щоб зрозуміти, зручно тобі працювати з цією людиною чи ні.
Щоб проблеми не виникли після підписання договору — пропиши в угоді можливість виходу з неї через розбіжність поглядів. Для цього візьми у штат досвідченого юриста або залучись підтримкою знайомих зі сфери.
Завжди пам’ятай правило: один задоволений клієнт приведе тобі п'ять наступних. А один незадоволений — забере десять наступних.
Що точно треба зробити, щоби уникнути халепи на старті?
Є кілька пунктів, які можуть зберегти тобі багато нервів та ресурсів:
Системний підхід. Один із головних страхів клієнта — що архітектор впаде у творчу кризу. Візьме проєкт і скаже: «Подзвоніть мені через пів року, тоді я щось, може, видам». Треба дати клієнту розуміння, що цього не станеться.
Системний підхід означає, що всі етапи роботи послідовні та пов'язані між собою. Це дозволяє прогнозувати й строки проєктування, і строки виконавчих будівельних робіт, і навіть дату завершення проєкту.
Коректний розрахунок вартості проєкту. Складових вартості багато: від оплати праці — до вартості оренди та електроенергії. Щоби бюро не вийшло в мінус, треба ретельно вираховувати всі ці моменти.
Чітке юридичне оформлення. Часто замовники можуть затримувати або зменшувати виплату — можеш втрачати 10–15% доходу. Зазвичай це буває, якщо договір оформлений некоректно. Але якщо все зробити правильно, ризиків буде набагато менше.
Які є найбільші ризики для проєкту в перші пів року?
Основне, що загрожує бюро на старті:
- #1. Нерівномірне завантаження. Якщо буде мало проєктів — ризикуєш піти в мінус. Візьмеш забагато — впаде їхня якість, бо доведеться все робити швидко.
- #2. Великий мінус на рахунку. Перші пів року або навіть кілька років намагайся виходити в нуль (готуйся до того, що дивіденди будуть не відразу). Надалі, щоб залишатися в плюсі, прораховуй собівартість проєктів із запасом і зроби «факап-гаманець» — гроші на випадок фейлів у роботі.
- #3. Непропорційне збільшення штату. Не набирай людей в команду просто тому, що «вони мають бути» — не раджу масштабуватись заради масштабу.
- #4. Втрата всієї команди одночасно (рідко, але таке трапляється). Щоб цього не сталось, дбай про команду на старті: допомагай, створюй можливості для зростання.
- #5. Форс-мажорні ситуації (наприклад, війна). На це ти ніяк не можеш вплинути — це просто стається і все.
Треба розуміти, що усіх ризиків, факапів та форс-мажорів не уникнути. Тож будь готовим до помилок та невдач. Все це — трансформуй у досвід.
За якими маркерами зрозуміти, що студія вижила і розвивається?
Коли клієнт обирає бюро, завжди звертає увагу на готові кейси — тож вважай, що твоє бюро вижило, якщо ти маєш перші реалізовані проєкти. Але це буде не швидко: перший проєкт забере багато часу (квартира — мінімум пів року, будинок — 1,5–2 роки).
Ти не тільки вижив, а й розвиваєшся, якщо твоє бюро має:
- #1. Постійний потік клієнтів. Команда має рівномірну завантаженість, а проєкт — перспективу масштабування. На цьому етапі подумай про соціальний проєкт або колаборацію.
- #2. Впізнаваність. Твої проєкти мають ідентичність, а тебе з ними асоціюють. Тебе точно вирізнятимуть, якщо ти маєш і втілюєш своє бачення, а не копіюєш чужі шаблони.
Як керівнику студії не вигоріти через рік роботи?
Вигорання приходить після 2–3 років роботи, бо за рік ти лише реалізуєш свої перші проєкти. Маєш менше шансів вигоріти на довгій дистанції, якщо:
- #1. Швидше вийдеш з операційки — вона забиратиме у тебе найбільше енергії.
- #2. Відмежуєш особистий час від роботи — не займайся робочими питаннями ввечері, вночі або у вихідні.
- #3. Будеш перезавантажуватись — поїдь кудись на тиждень, щоб побути наодинці з собою.