22 серпня в кінотеатрах України (включно з форматами IMAX і 4DX) стартує один із найочікуваніших фільмів року «Ворон» (The Crow). Це — нова кіноверсія графічного роману Джеймса О’Барра 1989 року, який до прем’єри вперше видадуть українською.
Містичну стрічку «Ворон» про помсту і кохання, які сильніші за смерть, розробляли з 2008 року. Головну роль могли зіграти Бредлі Купер, Джейсон Момоа, Том Хіддлстон і Люк Еванс, але зрештою новим Вороном, Еріком Дрейвеном, став Білл Скашґорд (Пеннівайз з «Воно»). Його кохану Шеллі Вебстер зіграла співачка FKA Twigs, для якої ця роль стала дебютною у проєкті такого масштабу.
«Між цими двома на екрані є справжня хімія. І це дуже важливо, адже без цієї хімії ми би дивувалися, чому Ерік готовий йти шляхом безкомпромісної війни, щоби повернути Шеллі», – каже режисер «Ворона» Руперт Сандерс, відомий блокбастерами «Білосніжка та Мисливець», «Привид у броні», а також високобюджетним sci-fi серіалом Apple TV+ «Фундація».
До речі, і «ці двоє» також у захваті від хімії (чи магії?) кіно, котру створює Сандерс.
«У дитинстві я був справжнім фанатом першої екранізації «Ворона», і тому роль Еріка Дрейвена для мене велика честь. Але насамперед мене привабило те, що Руперт Сандерс хотів зробити з цим образом, — каже Білл Скашґорд. — Руперт хотів повністю переосмислити історію та персонажа і пристосувати їх до сучасної авдиторії. Працюючи з ним над цим проєктом, я відчував відповідальність за історію Еріка і намагався залишитися вірним духу оригінального коміксу, зробивши при цьому щось нове».
А FKA Twigs розповідає, що «любов, яку Білл і я показуємо на екрані, є природною і свідчить про автентичність і легкість, яку я мріяла принести в роль Шеллі. Нерозривна єдність Еріка та Шеллі є настільки глибокою і прекрасною, що я сподіваюся, кожен з нас відчує щось подібне хоча б раз у своєму житті. Насправді, я дуже романтична. І на цих зйомках Білл і Руперт подарували мені ціле літо романтики. Для мене це було дуже важливо, оскільки тоді я була досить розбитою… І певною мірою я досі відчуваю в собі присутність Шеллі. Знаєте, чого Шеллі мене навчила? Що моя темрява красива, наче чорна троянда».
Кадр з фільму «Ворон»
Історія «Ворона»
«Красива, наче чорна троянда» — так можна сказати і про історію «Ворона» загалом: сумну, трагічну, містичну, а ще дуже сильну та стильну.
За сюжетом оригінального коміксу, Шеллі Вебстер, наречену музиканта Еріка Дрейвена, ні за що вбивають злочинці. І вони ж позбавляють життя самого Еріка. Але кохання Еріка і його бажання помсти виявляються сильнішими за смерть: із містичним провідником у вигляді ворона він повертається у світ живих, щоби відповісти вбивцям.
Автор графічного роману «Ворон» Джеймс О’Барр через цю роботу намагався впоратися із власним болем. Його наречену збив на смерть нетверезий водій.
Комікс «Ворон» вперше видали 1989 року — тоді він розійшовся світом накладом у понад 750 тис. примірників. А перша екранізація «Ворона» 1994 року зібрала $94 млн — у понад чотири рази більше, ніж її бюджет у $23 млн. Головну роль у цьому проєкті режисера Алекса Пройаса зіграв Брендон Лі, син Брюса Лі. Та ця роль стала для 28-річного актора останньою: через трагічну випадковість на знімальному майданчику револьвер, що мав стріляти холостими, зробив постріл справжньою кулею.
Перша екранізація «Ворона» максимально слідувала за коміксом, відображаючи його ледь не покадрово. Тоді як «Ворон» 2024 року — абсолютно нова інтерпретація історії, яка тепер розгортається в наш час.
Руперте, в одному інтерв’ю ви назвали Ворона (Еріка Дрейвена) антисупергероєм. Чому таке визначення?
Тому що він на боці світла, однак у ньому є пітьма. Його історія про трагічну втрату, про те, як справлятися з болем від втрати когось, кого любиш. Це — про темну тінь горя, про те, на що ми готові, коли в нас забирають щось настільки значуще.
Наша версія «Ворона» відштовхується безпосередньо від графічного роману Джеймса О’Барра, з котрим я мав честь зустрітися незадовго до початку виробництва, і досліджує любовну історію як основний рушій фільму.
Перший фільм запалив вогонь у молоді 90-х — молоді, яка виросла на важкому альтернативному році, панку і металі, яка захоплювалася MTV і журналами. Те покоління було відображене в естетиці фільму — його задимлених, залитих дощем вулицях, стилізованих готичних декораціях, образі героя, затягнутого в чорний шкіряний одяг, та образах злочинців, обвішаних ланцюгами. Цей фільм відображав свій час у дуже специфічному, музично-залюбленому баченні, яке зверталося саме до молодої авдиторії у той спосіб, у який з нею раніше не говорили. Він став культовою класикою.
Кадри з фільму «Ворон» 1994 року
Наша інтерпретація роботи Джеймса також відображає молоде покоління, чиї смаки та референси дуже різняться від того, що було в часи першого фільму. Сподіваюсь, що наша історія говоритиме до молодих людей їхньою мовою, їхнім стилем і музикою. І сподіваюся також, що вона змотивує відкрити для себе і фільм Алекса Пройса, і графічний роман Джеймса О’Барра — приведе нову авдиторію до першоджерела.
Чи складно було адаптувати історію «Ворона» для нового покоління?
Направду, зовсім ні. Тому що вона є такою ж універсальною для всіх поколінь, як епічна поема чи грецький міф. Ця історія стосується дуже первинних, природних емоцій любові, горя та люті, а також вона стосується спільних уявлень про рай і пекло, мертвих і тих, що не мертві, але й не живі. Вона досліджує велику позитивну силу любові та велику негативну силу люті й ненависті, що стоять у її тіні. Коли Ерік падає на підлогу, вкритий кров’ю вбитих, ми глибоко зазираємо в його очі, і він наче запитує нас: «Чому?..»
Чому ви обрали на роль Еріка саме Білла Скашґорда, і як було з ним працювати?
Ми шукали актора, котрий міг би органічно передати на екрані суміш внутрішньої крихкості та зовнішньої люті. І Білл ідеально зміг втілити цю суперечливість. Він – неймовірно емоційний актор з величезними очима, які передають почуття туги, болю, дитячого здивування і любові. Але коли в них відображається жорстокість, ці очі стають по-справжньому страшними.
Актор Білл Скашґорд. Джерело: gq.com
До того ж Білл — актор дуже відданий, сміливий, готовий до нового досвіду та фізичних випробувань. Я хотів створити фільм, який був би витонченим, чуттєвим і приголомшливим із самого початку. І ось як знімалися наші початкові титри: у дуже холодному приміщенні ми наповнили великий резервуар для корму тварин чорною густою харчовою речовиною. І Біллу потрібно було в неї зануритися й хаотично там рухатися: корчитися, плюхатися, плюватися, імітувати удари.
Усе це знімалося з ультра-високою швидкістю 600 кадрів за секунду за допомогою сучасної камери Phantom. Висока частота кадрів дозволила потім розкрити цю зйомку в дуже тривожній і справді вражаючій візуальній манері. Алегорія, що закладена в інтро — це боротьба проти темряви.
Між Біллом та FKA Twigs на екрані відчувається справжня хімія.
Так і є. Фільм тримається на їхній взаємодії. Білл Скашґорд, монструозно жорстокий і водночас неймовірно ніжний, показує всю багатошаровість людських емоцій: він сповнений ненависті — і водночас любові, його герой готовий зробити все для жінки, яку кохає. І FKA Twigs змальовує саме ту жінку, яку можна покохати настільки сильно. Вона вносить у фільм ту ж унікальну майстерність, яку вона демонструє у своїй музиці. Спочатку її дуже багато, її відчуваєш, нею милуєшся. І коли раптом її не стає, утворюється справжній вакуум, з якого й повстає Ворон.
Ерік і Шеллі походять з різних світів: вона — дівчина з багатого району, він — хлопець з низів. Але при цьому вони обоє — дві зламані та загублені душі, котрі випадково зустрічаються у рехабі. Їхній потяг одне до одного має щось магічне. Шеллі навчає Еріка знову відчувати і любити. І коли в нього це забирають, йому неймовірно боляче.
Кадр з фільму «Ворон»
Я хотів, щоб глядачі справді прожили їхню любовну історію — і відтак розуміли, чому Ерік робить те, що робить, коли цю любов у нього відбирають. Виходить, «Ворон» — це два фільми в одному: бойовик-трилер про помсту та історія кохання.
І комікс, і його перша екранізація 1994 року мають естетику страшної готичної казки. Тоді як ваш «Ворон» виглядає не просто сучасним, але й дуже реалістичним. Чому ви так змінили тональність?
Тому що хотів, щоб «Ворон» мав приземлену естетику. Навіть містичні елементи мали виглядати природними, реальними. Я не хотів, щоб щось видавалося занадто фантастично. Чим реалістичніше — тим простіше повірити.
З цих позицій формувався і зовнішній вигляд головного героя. Я хотів, щоб цей образ резонував із вуличною культурою 90-х, у якій я виріс. Багато однолітків, з якими я тусувався, самі собі робили стрижки, пірсинг, татуювання. По Еріку видно, що він пройшов такий самий шлях. І все це про те, щоб він виглядав агресивним ззовні, але всередині був дуже вразливим. Його татуювання і суворий погляд — це не попередження «я небезпечний». Це попередження «тримайся подалі, не розмовляй зі мною».
Вулична культура, з якої походить Ерік, різко контрастує з вищим світом, до якого належать ті, хто вбив його і Шеллі.
Так і є. У третій дії фільму відбувається зіткнення цих сфер в оперному театрі. Ми водночас насолоджуємося величчю опери — і при цьому відчуваємо шал Еріка, який у цей самий час проривається в будівлю, вбиває нескінченний потік людей головного антагоніста Вінсента (Денні Г'юстон, зірка шоу «Йеллоустоун» — прим. ред.). Ця сцена в опері — насправді про зіткнення «високої» та «низької» культур.
І сцени насильства тут наче балет. Усе виглядає неймовірним, жорстоким, кривавим, і трохи перебільшеним.
Ця битва є кульмінацією фізичної та емоційної подорожі Еріка як Ворона. На той момент він уже пожертвував усім заради Шеллі, навіть знаючи, що незалежно від того, як все закінчиться, він не зможе бути з нею в кінці подорожі.
Якщо підсумувати, то про що ваш «Ворон»?
Про те, що кожен когось любив і відчував горе. Про те, що є речі, які вартують більше, ніж відчуття самого себе. Фільм ставить питання: «Що ти здатен зробити для когось іншого?» Він звертається до справжньої краси любовної історії.